Справа № 909/1278/15
про розгляд грошових вимог
21.05.2019 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., секретар судового засідання Андріїв Л. Я. розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-союз-Київ" (вх. № 93/16 від 04.01.2016) про визнання кредитором з вимогами до боржника на суму 29 992 436, 00 гривень у справі
за заявою: Компанії Naran advisory corporation
до: Приватного акціонерного товариства "Агро-Союз"
про банкрутство,
за участі:
розпорядника майна: Величка Віктора Юрійовича,
від ініціюючого кредитора та боржника: представник в судове засідання не з'явився,
від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-союз-Київ": представник в судове засідання не з'явився.
у провадженні Господарського суду Івано-Франківської області перебуває справа за заявою Компанії Naran advisory corporation про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Агро-Союз".
03.12.2015 порушено провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Агро-Союз" та прийнято заяву до розгляду; визнано безспірні грошові вимоги Компанії Naran advisory corporation до Приватного акціонерного товариства "Агро-Союз" в сумі 600 000,00грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника до закінчення провадження у справі; введено процедуру розпорядження майном боржника Приватного акціонерного товариства "Агро-Союз" строком на 115 календарних днів (до 28.03.2016 року); призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Черевача Миколу Михайловича.
08.12.2015 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет оприлюднено оголошення про порушення справи про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Агро-Союз".
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-союз-Київ" направило на адресу суду заяву (вх. № 93/16 від 04.01.2016) про визнання кредитором з вимогами до боржника на суму 29 992 436, 00 гривень.
05.01.2016 вказану заяву призначено до розгляду в засіданні суду на 12.05.2016.
12.05.2016 відкладено засідання суд по розгляду заяви на 24.04.2016.
17.05.2016 Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" надало суду:
- заперечення щодо визнання вимог інших кредиторів (вх. № 6731/16), в якому просить суд визнати недійсними договори, які пов'язані з предметом спору та відхилити вимоги кредиторів, а саме: Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма" Агро-Союз", Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-союз-Київ", Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-союз менеджмент", Товариства з обмеженою відповідальністю "Камаз-Україна", Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-союз-Хмельницький", Товариства з обмеженою відповідальністю "Іпрохім-Союз", які ґрунтуються на договорах вказаних у запереченні;
- клопотання про витребування доказів (вх. № 6732/16), а саме: банківських виписок за період з 18.02.2015 по всіх поточних (розрахункових) рахунках боржника.
13.10.2017 звільнено арбітражного керуючого Черевача Миколу Михайловича від виконання повноважень розпорядника майна Приватного акціонерного товариства "Агро-Союз" за його заявою та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Величка Віктора Юрійовича.
06.11.2017 розпорядник майна надав суду клопотання (вх. № 17493/17), в якому просить суд затвердити реєстр вимог кредиторів боржника та долучити до матеріалів справи результати розгляду заяв з грошовими вимогами до боржника, зокрема, Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-союз-Київ". В повідомленні розпорядник майна зазначав, що вимоги кредитора підлягають визнанню в повному обсязі та включенню до реєстру вимог кредиторів боржника: 2 436, 00 гривень, як вимоги першої черги, 29 990 000, 00 гривень, як вимоги четвертої черги.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.08.2018, справу № 909/1278/15 передано на розгляд судді Михайлишину В. В.
27.08.2018 суд прийняв до розгляду справу № 909/1278/15 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Агро-Союз". Поновив провадження у справі та призначив попереднє засідання на 11.09.2018. Призначив до розгляду в попередньому засіданні суду клопотання арбітражного керуючого Величка В. Ю. про затвердження реєстру вимог кредиторів (вх. № 17493/17 від 06.11.2017); заяву арбітражного керуючого Черевача М. М. про затвердження звіту про понесені і відшкодовані витрати (вх. № 17482/17 від 06.11.2017) та заяви кредиторів.
27.08.2018 за вх. № 1260/18 до суду надійшов лист - вимога про направлення матеріалів справи № 909/1278/15 до Львівського апеляційного господарського суду для долучення до касаційної скарги ТОВ "Камаз-Україна" на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 20.11.2017 та подальшого скерування на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для здійснення касаційного провадження.
28.08.2018 суд зупинив провадження у справі № 909/1278/15 до перегляду Касаційним господарським судом у складі Верховного суду ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 20.11.2017 та повернення матеріалів справи до Господарського суду Івано-Франківської області.
10.12.2018 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Камаз-Україна" на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 20.11.2017 у справі № 909/1278/15.
02.01.2019 справа повернулась до Господарського суду Івано-Франківської області.
14.01.2019 поновлено провадження у справі, призначено попереднє засідання на 05.02.2019; призначено до розгляду в попередньому засіданні суду на 05.02.2019 клопотання арбітражного керуючого Величка В. Ю. про затвердження реєстру вимог кредиторів (вх. № 17493/17 від 06.11.2017); заяву арбітражного керуючого Черевача М. М. про затвердження звіту про понесені і відшкодовані витрати (вх. № 17482/17 від 06.11.2017), та заяви кредиторів.
04.02.2019 відмовлено у задоволенні клопотання представника боржника - Приватного акціонерного товариства "Агро-Союз" (вх. № 2185/19 від 01.02.2019) про направлення справи № 909/1278/15 до Західного апеляційного господарського суду та зупинення провадження у справі № 909/1278/15.
05.02.1019 відмовлено у задоволенні клопотання представника боржника - Приватного акціонерного товариства "Агро-Союз" (вх. № 1978/19 від 05.02.2019) про передачу справи № 909/1278/15 за встановленою виключною підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області.
05.02.2019 зупинено провадження у справі № 909/1278/15, справу передано для вирішення питання про відвід судді Михайлишина В. В. у порядку, встановленому статтею 32 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями справу № 909/1278/15, в частині розгляду заяви про відвід судді, передано на розгляд судді Неверовській Л. М.
08.02.2019 суд (у складі судді Неверовської Л. М.) відмовив у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Агро-Союз" про відвід судді Михайлишина В. В. у даній справі.
18.02.2019 поновлено провадження у справі та призначено попереднє засідання на 20.03.2019; призначено до розгляду в попередньому засіданні суду на 20.03.2019 клопотання арбітражного керуючого Величка В. Ю. про затвердження реєстру вимог кредиторів (вх. № 17493/17 від 06.11.2017); заяву арбітражного керуючого Черевача М. М. про затвердження звіту про понесені і відшкодовані витрати (вх. № 17482/17 від 06.11.2017), та заяви кредиторів.
Однак, 20.03.2019 судове засідання не відбулось у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності судді Михайлишина В. В.
25.03.2019 призначено попереднє засідання на 18.04.2019, призначено до розгляду в попередньому засіданні суду на 18.04.2019 клопотання арбітражного керуючого Величка В. Ю. про затвердження реєстру вимог кредиторів (вх. № 17493/17 від 06.11.2017); заяву арбітражного керуючого Черевача М. М. про затвердження звіту про понесені і відшкодовані витрати (вх. № 17482/17 від 06.11.2017) та заяви кредиторів.
18.04.2019 справу № 909/1278/15 передано для вирішення питання про відвід судді Михайлишина В. В. у порядку встановленому статтею 32 Господарського процесуального кодексу України.
22.04.2019 судом (у складі судді Шіляк М. А.) відмовлено у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Агро-Союз" (вих. № б/н від 18.04.2019; вх. № 6818/19 від 18.04.2019) про відвід судді Михайлишина В.В. у справі № 909/1278/15.
23.04.2019 призначено попереднє судове засідання.
24.04.2019 призначено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-союз-Київ" (вх. № 93/16 від 04.01.2016) про визнання кредитором з вимогами до боржника на суму 29 992 436, 00 гривень до розгляду в попередньому судовому засіданні на 21.05.2019.
Засідання суду 21.05.2019 проводилось в режимі відеоконференціїї.
Представники Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-союз-Київ" та боржника в судове засідання не з'явились, причин неявки суду не повідомили.
Розпорядник майна в засіданні суду зазначає, що вимоги кредитора підлягають визнанню в повному обсязі та включенню до реєстру вимог кредиторів боржника, а саме: 2 436, 00 гривень, як вимоги першої черги, 29 990 000, 00 гривень, як вимоги четвертої черги.
В силу приписів частини 1 статті 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Як визначено в частини 1 статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство.
В силу статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", грошове зобов'язання - це зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.
На підставі положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у справі про банкрутство спір не вирішується по суті, а лише встановлюються грошові вимоги кредиторів на підставі поданих документів.
Відповідно до вимог статей 13, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом, належними та допустимими доказами.
Виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства, заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися або первинними документами, що свідчить про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору. При цьому суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора.
Отже, аналіз норм права дозволяє зробити висновок, про те що спеціальне законодавство про банкрутство визначає особливий порядок розгляду грошових вимог кредитора у процедурі банкрутства шляхом їх визнання (відхилення) внаслідок розгляду по суті.
Відповідно до частини 10 статті 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з метою виявлення усіх кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, 08.12.2015 здійснено офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет (№ 25954).
Розглянувши подану заяву, суд встановив таке.
Щодо клопотання Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (вх. № 6731/16 від 17.05.2016) щодо визнання недійсним договору поворотної фінансової допомоги № 26/02/15 від 26.02.2015, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-союз-Київ" та Приватним акціонерним товариством "Агро-Союз".
Дослідженням даного клопотання судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" надало суду заперечення щодо визнання вимог кредиторів, серед яких і Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-союз-Київ". На думку, Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", договір поворотної фінансової допомоги № 26/02/15 від 26.02.2015, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-союз-Київ" та Приватним акціонерним товариством "Агро-Союз" є недійсним, оскільки укладений з порушенням умов чинного законодавства України.
Суд звертає увагу на те, що згідно зі статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом":
- учасники у справі про банкрутство - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство;
- сторони у справі про банкрутство - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут);
- кредитор - юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).
Особливості та порядок заявлення кредиторами вимог до боржника визначені приписами статтями 23 - 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Статтею 23 вказаного Закону визначено порядок пред'явлення кредиторами вимог до боржника у справі про банкрутство, провадження у якій здійснюється за загальною процедурою. Так, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, а забезпечені кредитори зобов'язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство лише в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.
При цьому нормами статтей 23 та 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", на господарський суд покладено обов'язок щодо розгляду у попередньому засіданні суду заяв з вимогами конкурсних кредиторів та забезпечених кредиторів. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів, про що виносить ухвалу, в якій зазначаються відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, черговість задоволення кожної вимоги, а також розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів.
Крім того, в силу частини 6 статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", тільки кредитор, вимоги якого визнані боржником чи господарським судом, має право отримувати від розпорядника майна інформацію щодо вимог інших кредиторів, визнаних боржником та розпорядником майна. Такий кредитор може подати розпоряднику майна, боржнику та суду заперечення щодо визнання вимог інших кредиторів. Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, у тому числі щодо яких є заперечення боржника чи інших кредиторів, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.
Виходячи з положень Господарського процесуального кодексу України та норм статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", правовий статус особи, як такої, що має кредиторські вимоги до боржника у справі про банкрутство відрізняється, в залежності від стадії провадження у справі про банкрутство, від процесуального статусу цієї ж особи, як сторони або учасника провадження у справі про банкрутство, що має та користується відповідними процесуальними правами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України.
Таким чином, відповідно до наведених норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у справі про банкрутство, що здійснюється за загальною процедурою, особа, яка має до боржника кредиторські вимоги, набуває саме процесуального статусу конкурсного (заставного) кредитора з правом на надання заперечень щодо інших грошових вимог до боржника тільки після звернення із заявою із кредиторськими вимогами у справі про банкрутство, розгляду такої заяви судом та визнання його вимог до боржника господарським судом з прийняттям відповідного рішення та доведення порушення його прав оскаржуваним рішенням.
Разом із цим, суд звертає увагу на приписи пункту 4 статті 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якими визначено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.
Тобто, спори про визнання недійсними правочинів вирішується господарським судом у провадженні якого перебуває справа про банкрутство ( у межах позовного провадження).
Аналізуючи наведені вище правові норми суд приходить до висновку що у задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (вх. № 6731/16 від 17.05.2016) щодо визнання недійсним договору поворотної фінансової допомоги № 26/02/15 від 26.02.2015, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-союз-Київ" та Приватним акціонерним товариством "Агро-Союз" слід відмовити.
Щодо клопотання Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (вх. № 6732/16 від 17.05.2016) про витребування доказів.
Дослідженням клопотання судом встановлено, що Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" надано суду клопотання про витребування доказів (вх. № 6732/16), а саме: банківських виписок за період з 18.02.2015 по всіх поточних (розрахункових) рахунках боржника. На думку Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", банківські виписки необхідні для з'ясування обґрунтованості вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-союз-Київ".
Як передбачено в частинах 1, 2 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
Таким чином, обов'язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до норм ГПК України покладено на сторони та інших учасників судового процесу. Однак може виявитись, що поданих доказів недостатньо для вирішення спору чи розгляду заяви. В такому випадку учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Причинами неможливості самостійного отримання доказу особою, яка бере участь у справі, може бути відмова особи, в якої знаходиться доказ, надати цей доказ, тощо. Особа, яка звертається з клопотанням про витребування доказу, повинна надати підтвердження того, що їй відмовлено в отриманні доказу, або відсутності відповіді на запит про отримання доказу.
Разом із тим, суд звертає увагу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", на те, що останній звернувся до суду передчасно: по перше: не набувши правового статусу кредитора у даній справі; по друге: до клопотання не подано доказів про самостійне звернення про отримання доказів; по третє: не надано доказів, що заяви та запити залишено без реагування.
За таких обставин, суд приходить до висновку що у задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (вх. № 6732/16 від 17.05.2016) про витребування доказів слід відмовити.
Щодо заяви про визнання кредитором з вимогами до боржника.
26.02.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-союз-Київ" (позикодавцем) та Приватним акціонерним товариством "Агро-Союз" (позичальником) укладено договір поворотної фінансової допомоги.
Відповідно до пункту 1.1. зазначеного вище договору, позикодавець зобов'язався надати позичальнику поворотну фінансову допомогу, а позичальник - повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним договором.
В силу пункту 2.1. договору поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в розмірі, що становить 30 000 000, 00 гривень.
На виконання зазначеного пункту договору позикодавець передав позичальнику 30 000 000, 00 гривень. Даний факт підтверджується платіжним дорученням № 19 від 11.08.2015, копія якого знаходиться в матеріалах справи і є додатком до позовної заяви.
Розділом 3 договору встановлено порядок повернення поворотної фінансової допомоги.
Пунктом 3.1. договору сторонами погоджено, що поворотна фінансова допомога підлягає поверненню позикодавцю позичальником в повному розмірі протягом 30 днів з дня фактичного отримання повної суми поворотної фінансової допомоги.
Однак, Приватне акціонерне товариство "Агро-Союз" в порушення умов пункту 3.1. договору повернуло позикодавцю тільки 10 000, 00 гривень.
Станом на сьогоднішній день фінансова допомога не повернута, доказів протилежного боржник суду не надав. Таким чином, заборгованість боржника становить 29 990 000, 00 гривень.
Норми права, якими керувався суд при постановленні ухвали.
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.
Частиною 1 статті 179 Господарського кодексу України визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно частин 1, 7 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Статтею 1046 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до статті 1047 Цивільного кодексу України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Згідно частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Приписами частин 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-союз-Київ" доведено та документально підтверджено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог. Розпорядник майна вимогу кредитора на суму 29 990 000, 00 гривень визнав в повному обсязі.
Як наслідок кредитор правомірно звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області із заявою про визнання грошових вимог в сумі 29 990 000, 00 гривень до боржника.
Приписами статті 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено черговість задоволення вимог кредиторів.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалу про порушення справи про банкрутство боржника від 03.12.2015 оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет 08.12.2015 (№ 25954), кредитором заява подана 04.01.2016, тобто в строк встановлений статтею 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Таким чином, грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-союз-Київ" до боржника в сумі 29 990 000, 00 гривень слід визнати та включити до реєстру вимог кредиторів боржника, зокрема: 29 990 000, 00 гривень, як вимоги четвертої черги та 2 436, 00 гривень як вимоги першої черги.
Разом із цим, розпоряднику майна Величку В. Ю. слід внести визнану судом вимогу кредитора до реєстру вимог кредиторів боржника.
Керуючись статтями 9, 23, 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (вх. № 6731/16 від 17.05.2016) щодо визнання недійсним договору поворотної фінансової допомоги № 26/02/15 від 26.02.2015, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-союз-Київ" та Приватним акціонерним товариством "Агро-Союз" - відмовити.
2. У задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (вх. № 6732/16 від 17.05.2016) про витребування доказів - відмовити.
3. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-союз-Київ" (вх. № 93/16 від 04.01.2016) про визнання кредитором з вимогами до боржника Приватного акціонерного товариства "Агро-Союз" на суму 29 992 436, 00 гривень - задовольнити.
4. Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-союз-Київ" до Приватного акціонерного товариства "Агро-Союз" в розмірі 29 990 000, 00 гривень, як вимоги четвертої черги та 2 436, 00 гривень як вимоги першої черги.
5. Арбітражному керуючому (розпоряднику майна) Величку В. Ю. внести вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-союз-Київ" до реєстру вимог кредиторів боржника.
6. Дану ухвалу направити:
1) Ініціюючому кредитору: Компанії Naran advisory corporation (реєстраційний номер 156732, 60 пл. Маркет, а/с 364, м. Беліз, Беліз);
2) Представнику ініціюючого кредитора: Бабаніній М. П. ( АДРЕСА_1 );
3) Боржнику: Приватному акціонерному товариству "Агро-Союз" (вул. Герцена, буд.16 А, с. Майське, Синельниківський район, Дніпропетровська область, 52511);
4) Розпоряднику майна: Величку В. Ю. ( пр. Д. Яворницького, буд. 89, оф. 11, м. Дніпро, 49000 ; поштова адреса: АДРЕСА_2 );
5) Кредитору: Товариству з обмеженою відповідальністю "Агро-союз-Київ" (вул. Герцена, буд. 16, с. Майське, Синельниківський район, Дніпропетровська область, 52511);
6) Кредитору: Публічному акціонерному товариству "Укрсоцбанк" (вул. Ковпака, 29, м. Київ, 03150).
7. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення - 21.05.2019.
8. Ухвала може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку статті 256 Господарського процесуального кодексу України.
9. Повний текст ухвали складено 24.05.2019.
Суддя В. В. Михайлишин