Справа № 344/7061/19
Провадження № 1-кс/344/3804/19
23 травня 2019 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, в рамках кримінального провадження № 12019090010000038 від 04.01.2019 року,-
Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором, в обґрунтування якого посилався на те, що 04.01.2019 близько 00 год. 30 хв. ОСОБА_4 діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, незаконно проник в підвальне приміщення, яке знаходиться в багатоквартирному житловому будинку АДРЕСА_1 , звідки викрав майно потерпілого ОСОБА_6 на загальну суму 1914 грн. 73 коп.
Окрім цього, 04.01.2019 близько 03 год. ОСОБА_4 , користуючись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, незаконно проник в торговий кіоск з мобільними аксесуарами, який знаходиться в коридорі приміщення супермаркету «АТБ», що знаходиться по вулиці Галицька, 139, в м Івано-Франківську, звідки викрав майно потерпілого на загальну суму 4502 грн. 06 коп. Крім того, 07.01.2019 в період часу з 12 год. по 20 год. 30 хв., ОСОБА_4 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів незаконно проник в приміщення квартири АДРЕСА_2 , звідки викрав майно потерпілого ОСОБА_7 на загальну суму 10723 грн. 26 коп. Також встановлено, що 30.01.2019 близько 12 год. ОСОБА_4 , користуючись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, викрав з автомобіля марки «VolkswagenLT-35», державний номерний знак НОМЕР_1 майно потерпілого ОСОБА_8 на загальну суму 1642 грн. 20 коп.
У вчиненні зазначених кримінальних правопорушень обгрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українець, громадянин України, житель АДРЕСА_3 , з середньою освітою, непрацюючий, неодружений, раніше судимий:
- 06.10.2003 Івано-Франківським судом за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 189, ст. 70 КК України до покарання у виді чотирьох років позбавлення волі;
- 16.09.2009 Івано-Франківським міським судом за ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 69, ч. 1 ст. 309, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 69, ч.1 ст. 70 КК України до покарання у виді одного року та чотирьох місяців позбавлення волі;
- 10.09.2012 Хмельницьким міським судом за ч. 3 ст. 185, ст. 395, ст. 70 КК України до покарання у виді трьох років і трьох місяців позбавлення волі;
- 12.12.2018 обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України скеровано на розгляд до Івано-Франківського міського суду.
25 березня 2019 року, ОСОБА_9 , яка є рідною сестрою ОСОБА_4 було вручено повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, підтверджується зібраними в ході досудового розслідування матеріалами, а саме даними, які містяться у протоколах прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення; протоколах допиту потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ; протоколах огляду місця події; протоколах допиту свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 висновками експертиз № СЕ-19/109/12-15ТР/19 від 23.01.2019, № СЕ-19/109/12-14ТР/19 від 21.01.2019, № СЕ -19/109/14-16Д/19 від 26.02.2019, № СЕ-19/109/14-59Д/19 від 06.02.2019, № СЕ-19/109/12-49ТР/19 від 11.02.2019, протоколом обшуку від 30.01.2019, повідомленням про підозру ОСОБА_4 та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризику, передбаченого ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- п. 1 - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі до шести років і підозрюваний усвідомлює про неминучість покарання за вчинення даного злочину.
- п. 5 - вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 офіційно не працює, не має постійного джерела прибутку, не має стійких соціальних зв'язків. Окрім цього, ОСОБА_4 , маючи не зняті та непогашені у встановленому законом порядку судимості, на шлях виправлення та перевиховання не став, і повторно вчинив нові кримінальні правопорушення майнового характеру.
Окрім цього, ОСОБА_4 , знаючи про те, що відносно нього 12.12.2018 до Івано-Франківського міського суду скеровано обвинувальний акт за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України та обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, повторно вчинив нові кримінальні правопорушення майнового характеру.
За вказаних обставин слідчий просив слідчого суддю застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав викладених в ньому, просив клопотання задовольнити.
В судовому засіданні захисник підозрюваного просила обрати запобіжний захід у вигляді застави у розмірі співмірному із матеріальним становищем підозрюваного та його родичів.
Підозрюваний у судовому засіданні підтримав думку свого захисника.
Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.
Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки, а також до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
25 березня 2019 року, ОСОБА_9 , яка є рідною сестрою ОСОБА_4 було вручено повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України.
Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області 19 квітня 2019 року надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
22 травня 2019 року на підставі зазначеної ухвали ОСОБА_4 затримано.
Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.
У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).
При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об'єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».
В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України.
Крім цього, прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливість підозрюваного: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_4 вказаного вище злочину, характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, стан здоров'я, відсутність офіційного місця роботи, наявність судимостей.
Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, санкція статті яких передбачає максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років.
Частиною 5 ст. 182 КПК України визначено, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, крім наведеного вище, враховую практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 за інкриміновані злочини, характер та обставини його вчинення.
Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задовольнити та застосувати щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб з визначенням застави - 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням на підозрюваного передбачених у ст. 194 КПК України додаткових обов'язків, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим обґрунтування клопотання і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження. Саме такий розмір застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.
Твердження захисника про можливість обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді застави суд вважає недоведеними та необґрунтованими, оскільки слідчому судді не надано доказів матеріального стану підозрюваного та його родичів, які б свідчили про можливість внесення ним застави.
За змістом ч. 2 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.
Таким чином строк тримання під вартою підлягає обчисленню з моменту затримання підозрюваного, а саме з 22 травня 2019 року.
Керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193-194, 196-197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -
Клопотання задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_3 , з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 20 липня 2019 року включно.
Взяти підозрюваного ОСОБА_4 під варту в залі суду, а тримання його під вартою здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.
Визначити заставу - 76 840 (сімдесят шість тисяч вісімсот сорок гривень), яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р: 37312032002265).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 на строк до 20 липня 2019 року включно обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися із Івано-Франківської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
4) утриматись від спілкування з усіма свідками, потерпілими в даному кримінальному провадженні;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну;
та роз'яснити, що в разі невиконання таких обов'язків щодо нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі оригінал документу із відміткою банку має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення, яка після його отримання та перевірки має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Івано-Франківської місцевої прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1