Справа № 587/812/19
22 травня 2019 року Сумський районний суд Сумської області в складі:
головуючого - судді Черних О.М.
з участю секретаря судового засідання - Скрипка - Соіна О.О.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом Сумської районної державної адміністрації в особі служби у справах дітей ( м.Суми, вул..Іллінська, 97) в інтересах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), третя особа орган опіки і піклування Низівської селищної сільської ради ( смт.Низи, вул..Шлях, 19, Сумського району Сумської області) про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини,-
Сумська районна державна адміністрація в особі служби у справах дітей в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулася до суду з позовом та свої вимоги мотивує тим, що відповідач є матір'ю малолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З грудня 2018 року відповідач фактично не займається вихованням дитини, зловживає алкогольними напоям, з січня 2019 року дитина знаходиться в будинку дитини. Мати не піклується про дитину, не вживає жодних заходів щодо покращення умов проживання дитини, а тому представник Сумської районної державної адміністрації в особі служби у справах дітей просить позбавити відповідача батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_1 2015 року народження та стягувати з неї аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини її щомісячного доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
В судове засідання представник позивача не з'явився, направивши заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, направивши відзив, в якому просила розгляд справи проводити без її участі, проти позовних вимог не заперечувала.
Представник третьої особи - орган опіки і піклування Низівської селищної сільської ради також до суду не з'явився, направивши заяви про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав.
У відповідності до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про її народження (а.с. 4). Останнім часом відповідачка ОСОБА_1 не приділяє належної уваги дитині, зловживає спиртними напоями. Батько дитини - ОСОБА_3 записаний згідно ч.1 ст. 135 СК України.
Рішенням виконавчого комітету Низівської селищної ради від 27.02.2018 року №18/ ОСОБА_1 . поміщено до Сумського обласного спеціалізованого будинку дитини у зв'язку з незадовільними умовами проживання (а.с. 11).
19.09.2018 року ОСОБА_1 було повернуто в біологічну родину, так як відповідачка стала на шлях виправлення, створила належні умови для проживання малолітньої дитини, припинила вживати спиртні напої (а.с.6).
При повторному обстеженні житлових умов, 10.12.2018 року, відповідачка перебувала в стані алкогольного сп'яніння, в домі не прибрано, готової їжі не було.
19.12.2018 р. виконавчим комітетом Низівської селищної ради Сумського району Сумської області було прийнято рішення про порушення клопотання про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 (а.с. 8).
Відповідно до висновку Сумської РДА служби у справах дітей від 22.05.2019 р. №01-14/399, вважають за доцільне позбавлення відповідачку ОСОБА_2 батьківських прав, так як, ставлення матері до дитини грубо порушує її права на виховання в сім'ї
Судом встановлено, що ОСОБА_2 не цікавиться станом здоров'я та розвитку своєї дитини, не надає їй ніякої матеріальної допомоги.
В зв'язку з тим, що відповідач не займається вихованням своєї дитини, не надає їй матеріальної допомоги, не цікавиться станом її здоров'я, втратила контакт з малолітньою донькою, суд вважає, що вона ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини і таким відношенням до неї відповідач порушує права та інтереси малолітньої ОСОБА_1
Згідно з ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:
1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини;
3) жорстоко поводяться з дитиною;
4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;
5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Відповідно до п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 20 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Згідно з абз. 2 п. 18 вищезгаданої постанови Пленуму Верховного Суду України, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Позбавлення батьківський прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.
Ухилення від виконання юридичного обов'язку - завжди акт свідомої поведінки, оскільки особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій. Так, батько чи мати вважатимуться такими, що ухиляються від обов'язку по вихованню дитини, коли вони не проявляють до неї щонайменшої батьківської турботи, хоча мають таку можливість.Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов'язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов'язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Пунктом 16 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007р. "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" зазначеної постанови роз'яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що відповідачка ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх обов'язків стосовно виховання дитини, не проявляє батьківської турботи, не цікавиться здоров'ям, не турбується про їх фізичний та духовний розвиток, матеріальної допомоги на її утримання не надає. Наведене свідчить про самоусунення відповідача від виконання батьківських обов'язків по вихованню та утриманню дитини.
Виходячи із оцінки доказів у справі таке ухилення відповідача від виконання батьківських обов'язків, суд вважає свідомим та умисним, що дає підстави для обрання крайнього заходу у вигляді позбавлення батьківських прав.
Таким чином, оцінивши докази по справі, суд приходить до висновку, що у ході розгляду справи встановлено беззаперечні докази повного відсторонення відповідача від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню малолітньої доньки, а тому її слід позбавити батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно ч. 2 ст. 166 Сімейного Кодексу України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 768,40 гривень на користь держави.
Керуючись, ст. ст. 10, 13, 81, 89, 263, 265 ЦПК України, суд, -
Позов Сумської районної державної адміністрації в особі служби у справах дітей ( м.Суми, вул..Іллінська, 97) в інтересах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), третя особа орган опіки і піклування Низівської селищної сільської ради ( смт.Низи, вул..Шлях, 19, Сумського району Сумської області) про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини -задовольнити.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відносно малолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканки АДРЕСА_1 , аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини усіх видів доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитини повноліття, щомісячно, починаючи стягнення з 26 квітня 2019 року.
Вказані кошти стягувати на особистий рахунок дитини: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Ощадному банку України.
Малолітню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити на вихованні в державному дитячому закладі.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканки АДРЕСА_1 , - 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок судового збору на користь держави.
В порядку ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М.Черних