Справа № 644/8709/18
Провадження № 2/581/152/19
21 травня 2019 року сел. Липова Долина
Липоводолинський районний суд Сумської області в складі: головуючого - судді Бутенка Д.В., за участю секретаря судового засідання - Бочкун Л.І., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в сел. Липова Долина цивільну справу загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,
Сутність заявлених вимог до суду
02 травня 2019 року від Московського районного суду м.Харкова до місцевого суду надійшла передана за підсудністю цивільна справа № 644/8709/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів. Позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги мотивувала тим, що з 29 серпня 2014 року перебуває у шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 У шлюбі позивачкою від відповідача народжено дитину: дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка на даний час перебуває на її утриманні. Шлюбне життя між сторонами не склалося через розходження поглядів на сімейне життя, сторони тривалий час проживають окремо, а тому позивачка уважає, що подальше збереження шлюбу є неможливим. Щодо стягнення аліментів з відповідача зазначала про те, що ОСОБА_2 добровільно, щомісячно допомогу на утримання їх спільної дитини не надає, потреби дитини постійно зростають, тому просила суд стягувати з відповідача щомісячно на її користь аліменти на утримання їх спільної малолітньої дитини у твердій грошовій сумі в розмірі 3000 грн. на дитину, з індексацією, і проводити стягнення до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення аліментів з дня подання позову.
Позиція позивача, відповідача по даній справі
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, подала заяву про підтримання поданого позову в повному обсязі, просила його задовольнити.
Відповідач подав заяву про визнання позову в повному обсязі по двом вимогам, просив справу розглянути у його відсутність.
Процесуальні дії суду у даній справі
Ухвалою Липоводолинського районного суду Сумської області від 07 травня 2019 року у даній справі відкрито провадження, призначено підготовче засідання на 21 травня 2019 року о 10 год. 00 хв.
У зв'язку із повним визнанням відповідачем у підготовчому провадженні заявленого позову, суд ухвалив рішення по суті спору.
Установлені судом обставини справи по двом вимогам:
29 серпня 2014 року сторони зареєстрували шлюб. У шлюбі від відповідача позивачка народила дочку: ОСОБА_3 , яка проживає за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 18).
Шлюбне життя сторін не склалося у зв'язку з різними поглядами на сімейне життя, виникненням між сторонами непорозумінь та суперечок, а тому сторони тривалий час проживають окремо один від одного.
Позивачка є непрацевлаштованою, інвалідності не має, проживає в АДРЕСА_1 . Малолітня дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 2015 року проживає разом з матір'ю та перебуває на її повному утриманні, за станом здоров'я є здоровою.
Відповідач за віком є працездатною особою, інвалідності не має, інших дітей та утриманців не має, офіційно непрацевлаштований.
Норми права, які підлягають застосуванню у даній справі:
а) по вимозі про розірвання шлюбу:
Згідно з нормами ст.110, 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя й рішення про розірвання шлюбу суд постановляє, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя сторін і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з подружжя чи інтересам дитини сторін.
б) по вимозі про стягнення аліментів:
Статтею 180 СК України визначений обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
За змістом статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів на дитину суд ураховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 5) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 6) інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з положеннями ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, ч.ч.7,8 ст.7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей і, тим більше, при захисті одного із основних прав дитини - права на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття. До цього, суд ураховує, що батьки зобов'язані піклуватися про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчання, підготовку до самостійного життя, забезпечувати необхідне харчування, медичний догляд, лікування дітей, створювати умови для проживання, виховання та розвитку дитини, утримувати дітей на нормальному рівні матеріального забезпечення. 17 травня 2017 року внесено зміни до ч.2 ст.182 СК України та визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не можу бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Висновки суду по суті заявлених вимог:
а) по вимозі про розірвання шлюбу:
З огляду на визнання відповідачем позову, обопільне небажання сторін вживати заходів на примирення та, ураховуючи втрату сторонами поваги та взаєморозуміння один до одного, припинення сторонами спільного проживання однією сім'єю протягом більш ніж піврічного періоду, суд уважає, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам кожного з них, збереження сім'ї за таких обставин є неможливим, а тому шлюб належить розірвати, прийнявши визнання позову в цій частині відповідачем.
На думку суду, розірвання шлюбу між сторонами у даній справі є втручанням держави у сімейне життя сторін, проте воно ґрунтується на чітких, доступних та передбачуваних для них нормах чинного сімейного закону, узгоджується з метою захисту прав обох сторін, можливу побудову інших сімей й укладення інших шлюбів через обопільне фактичне припинення раніше зареєстрованого шлюбу і відповідає потребі у встановленні розумного балансу між вищевказаними інтересами сторін щодо неможливості в подальшому збереження шлюбу між ними (така правова позиція суду випливає зі змісту ч.2 ст.8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).
б) по вимозі про стягнення аліментів:
Приймаючи до уваги майнове становище сторін та їх обопільний обов'язок утримувати їх спільну дитину до досягнення її повноліття, положення чинного законодавства, якими визначено мінімально необхідний розмір, який має забезпечувати достатній рівень матеріального забезпечення дитини, ураховуючи повне визнання позову відповідачем, яке не суперечить закону та не порушує прав сторін та їх спільної дитини, суд дійшов до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання малолітньої дитини, оскільки факт добровільного і позасудового надання відповідачем достатньої матеріальної допомоги на утримання ОСОБА_1 дочки ОСОБА_4 , яка проживає разом із позивачем, ОСОБА_2 суду не надано.
На думку суду, стягнення аліментів з відповідача на користь позивача також є втручанням держави у сімейне та приватне життя ОСОБА_2 , проте воно ґрунтується на чітких, доступних та передбачуваних для нього нормах чинного сімейного закону, узгоджується з метою захисту прав дитини і відповідає нагальній потребі дитини на забезпечення її належного утримання батьками. Також на думку суду, у даній справі при встановленні розумного балансу між майновим становищем батьків (в тому числі, його майнового стану платника аліментів-відповідача по справі) та інтересами дитини на належне утримання для її повноцінного розвитку й виховання, суд надає перевагу інтересам останньої, оскільки відповідач є особою працездатного віку, тобто він є здатним сплачувати аліменти на дитину, яка в силу свого віку та рівня розвитку не здатна самостійно себе утримувати (така правова позиція суду узгоджується та випливає зі змістом ч.2 ст.8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).
Розподіл судових витрат по справі
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до положень ст.ст.141,142 ЦПК України, врахувавши факт визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, суд уважає за необхідне повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову по вимозі про розірвання шлюбу, та стягнути з відповідача на користь позивача інші 50 відсотків сплаченого судового збору.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України в зв'язку із задоволенням позову про стягнення аліментів на мололітню дитину, від сплати позивачка якого звільнена, з відповідача необхідно стягнути судовий збір на користь держави в сумі 768 грн. 40 коп.
Керуючись ст.21, 24, 110, 112 СК України, ст.2, 5, 10-13, 19, 76-82, 89, 141, ч. 3 ст.200, 206, 258, 259, 263-265, 273, 282 ЦПК України, суд
Задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини.
Розірвати шлюб, зареєстрований 29 серпня 2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , актовий запис за № 922.
Стягувати щомісячно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 аліменти на утримання дитини: дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 3000 гривень, з щомісячною індексацією цього платежу, починаючи стягнення з 12 листопада 2018 року, і до досягнення дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення з відповідача аліментів на дитину у межах суми платежу за один місяць.
Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого 12 листопада 2018 року за квитанцією № 1-2385К в сумі 704 грн. 80 коп., тобто в розмірі 352 грн. 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 352 грн. 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 768 грн. 40 коп. судового збору.
Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду через Липоводолинський районний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Липоводолинський районний суд Сумської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер фізичної особи платника податків НОМЕР_1 ).
Відповідач: ОСОБА_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_2 ).
Повне рішення суду складене 21 травня 2019 року.
Суддя Д. В. Бутенко