№ 336/909/19
провадження № 2/336/1613/2019
/заочне/
16 травня 2019 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючого судді Дмитрюк О.В.,
за участю секретаря Петрова С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, -
11.02.2019 р. позивач звернулась до суду з вищевказаним позовом, в якому зазначила, що 07.06.2008 р. між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб. Одруження видалося невдалим, у зв'язку з чим шлюбні стосунки та ведення спільного господарства припинено з грудня 2018 р.
Під час шлюбу, за договором купівлі-продажу транспортного засобу № 4489/02/2342/2016 від 07.07.2016 р., укладеним за участю О ОСОБА_3 В.Шахова - адміністратора територіального сервісного центру № 2342 МВС в Запорізькій області, за спільні кошти в сумі 50 000 грн., було придбано автомобіль марки Skoda Octavia, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_2 , рік випуску - 2008, Vдвиг. - 1595 см.куб., легковий хетчбек-В, колір - сірий.
Транспортний засіб зареєстрований на відповідача - ОСОБА_2
На час звернення до суду, вартість спірного транспортного засобу дорівнює 178 770 грн.
За позовом, посилаючись на ст.ст.36, 60, 61, 69, 70 СК України, позивач просить виділити ОСОБА_2 в особисту власність автомобіль марки Skoda Octavia, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_2 , рік випуску - 2008, Vдвиг. - 1595 см.куб., легковий хетчбек-В, колір - сірий, вартістю 178 770 грн.; стягнути з відповідача на її користь в рахунок компенсації вартості належної їй частки спільного майна 89 385 грн., 500 грн. - вартість оцінки транспортного засобу та судовий збір в сумі 893,85 грн., що разом складає 90 778,85 грн.
Ухвалою судді від 19.02.2019 р. відкрито провадження та справа призначена до судового розгляду на 21.03.2019 р.
21.03.2019 р. розгляд справи було відкладено на 16.02.2019 р. на підставі ч.4 ст.223 ЦПК України для повторного виклику відповідача.
Позивач подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримує, просить задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Розгляд справи за відсутності учасника справи узгоджується з положеннями ч.3 ст.211 ЦПК України.
Відповідач до суду повторно не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не подавав.
Суд ухвалив постановити заочне рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів, що відповідає положенням ч.4 ст..223 та ч.1 ст.280 ЦПК України.
В силу ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Вивчивши матеріали справи, приймаючи до уваги позицію позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що сторони з 07.06.2008 року перебувають в зареєстрованому шлюбі (а.с.7).
На підставі договору купівлі-продажу № 4489/02/2342/2016 від 07.07.2016 р. (а.с.8) та згідно свідотцва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , виданого 07.07.2016 р. (а.с.12) ОСОБА_2 є власником автомобіля марки Skoda Octavia, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_2 , рік випуску - 2008, Vдвиг. - 1595 см.куб., легковий хетчбек-В, колір - сірий.
Ст.60 СК України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Ч.1 ст.61 СК України встановлено, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Ч.2 ст.372 ЦК України встановлено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Ст.63 СК України встановлено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Ч.1 ст. 69 СК України встановлено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Суб'єктивне право на поділ майна, що перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням.
Ч. 1, 2 ст.70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сімї.
Принцип рівності часток застосовується незалежно від того, чи здійснюється поділ у судовому або у позасудовому порядку.
Ст.71 СК України встановлено, що майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
Сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов'язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. При винесенні рішення суд має керуватися обставинами, що мають істотне значення, якими можуть бути, насамперед, ступінь трудової та (або) фінансової участі кожного з подружжя в утриманні спільного майна, зроблених поліпшеннях, доцільність та обґрунтованість укладених правочинів, спрямованих на розпорядження спільним майном, наявність або відсутність вчинення одним з подружжя дій, що порушують права другого з подружжя, суперечать інтересам сім'ї, матеріальне становище співвласників тощо. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола обєктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи (абзац перший пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" від 21 грудня 2007 р. N 11).
Зі змісту п. п.23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»вбачається, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, зясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сімї.
В наведеного вище, суд дійшов висновку, що спірний автомобіль був набутий сторонами на час перебування в шлюбі, є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, у зв'язку з чим, підлягає поділу між сторонами, виходячи з правил рівності часток подружжя в спільному майні, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача грошової компенсації у розмірі 1/2 частки вартості автомобіля.
В підтвердження вартості спірного автомобіля позивачем ОСОБА_1 надано довідку ТОВ «Земля Плюс 2006» від 08.02.2019 р. № 7997/08 про середньоринкову вартість автомобіля Skoda Octavia, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_2 , рік випуску - 2008, Vдвиг. - 1595 см.куб., легковий хетчбек-В, колір - сірий, згідно якої визначено середньоринкову вартість згаданого колісного транспортного засобу станом на 07.02.2019 р. в розмірі 178 770 грн. (а.с.11).
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці встановлюються, зокрема, такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами (ч.1, п.1 ч.2 ст.76 ЦПК України).
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч.1 ст.95 ЦПК України).
В процесі розгляду справи відповідач не спростував наданого позивачем письмового доказу щодо вартості транспортного засобу.
З огляду на викладене та положення ст.ст.12, 80 ЦПК України, суд у визначенні вартості спірного майна приймає до уваги ТОВ «Земля Плюс 2006» від 08.02.2019 р. № 7997/08.
Оскільки вартість оцінки транспортного засобу в сумі 500 грн., які позивач просить стягнути з відповідача, в силу положень ст.ч.3 ст.133 ЦПК України, не належить до витрат, пов'язаних в розглядом справи, то зазначена сума не підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Виходячи з положень ст.133 ч.1 та ч.1 ст.141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати в сумі 893,85 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 261, 264, 265, 280-284, 354ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) в рахунок компенсації вартості належної їй частки автомобіля Skoda Octavia, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_2 , рік випуску - 2008, Vдвиг. - 1595 см.куб., легковий хетчбек-В, колір - сірий, грошову суму в розмірі 89 385,00 грн.
Автомобіль Skoda Octavia, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_2 , рік випуску - 2008, Vдвиг. - 1595 см.куб., легковий хетчбек-В, колір - сірий, залишити ОСОБА_2 на праві особистої приватної власності.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 893,85 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Дмитрюк