20 травня 2019 рокуЛьвів№ 857/1008/18
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,
суддів Большакової О.О., Макарика В.Я.
за участі секретаря судового засідання Сердюк О.Ю.
позивач: ОСОБА_1
відповідач: Перхач С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2018 року у справі №813/383/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання перерахувати пенсію,-
суддя в 1-й інстанції - Гулик А.Г.,
час ухвалення рішення - 12.04.2018 о 13:00:12 год.,
місце ухвалення рішення - м. Львів,
дата складання повного тексту рішення - 17.04.2018,-
30 січня 2018 року позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та з урахуванням заяви про зміну позовних вимог просив : визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахунку призначеної пенсії ОСОБА_1 ; зобов'язати відповідача перерахувати пенсію, призначену позивачу відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням розміру грошового забезпечення за останні 24 календарні місяці служби підряд, перед звільненням, а саме: з суми 305 112,75грн., починаючи з 14 червня 2017 року, з урахуванням виплачених сум; зобов'язати відповідача негайно нарахувати та виплатити позивачу пенсію в належному розмірі у межах суми за один місяць.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що після звільнення з військової служби у Національній гвардії України, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Не погодившись із призначеною сумою пенсії, звернувся до відповідача із заявою про її перерахунок з урахуванням розміру грошового забезпечення за 24 календарні місяці служби підряд, перед звільненням, з яких сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Проте, відповідач відмовив ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії. Позивач вважає, що вказані виплати підлягають врахуванню при обчисленні пенсії.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2018 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач - ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права. Просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2018 року та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що визначальним при перерахунку пенсії є грошове забезпечення з якого сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Таким чином вважає, що розмір грошового забезпечення позивача, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, є підставою для перерахунку пенсії відповідачем. Звертає увагу, що суд першої інстанції необґрунтовано та без будь якої мотивації звузив перелік видів грошового забезпечення військовослужбовців, передбачених ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Також судом не було застосовано до спірних правовідносин норми постанови Кабінету Міністрів України №1294 (п.1 та п.5.) та розділи XXII та XXIII «Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам», затвердженої Наказом Міністерства Внутрішніх справ України від 04 липня 2014 року №638.
12 червня 2018 року відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу. Вважає, що апеляційна скарга подана позивачем безпідставно з мотивів викладених в відзиві на апеляційну скаргу. Просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2018 рокуу справі № 813/383/18 - без змін.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України).
Заслухавши суддю - доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Так, судом першої інстанції встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Національній гвардії України, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 .
10 жовтня 2014 року ГУ МВС України у Дніпропетровській області звернулося до органів Пенсійного фонду України з поданням про призначення пенсії ОСОБА_1 разом з додатками.
Позивач отримує пенсію за вислугу років, що підтверджується пенсійним посвідченням ОСОБА_1 НОМЕР_2 , виданого 27 листопада 2014 року Пенсійним фондом України.
ОСОБА_1 звернувся із запитом до Центрального територіального управління Національної гвардії України про надання інформації щодо видів та розмірів грошового забезпечення, з яких позивачем сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01 жовтня 2012 року по 30 вересня 2014 року.
З відповіді Центрального територіального управління Національної гвардії України №6/33-1648 від 21 листопада 2017 року встановлено, що вказана інформація міститься у довідці №369 від 20 листопада 2017 року про види грошового забезпечення ОСОБА_1 , з яких сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01 жовтня 2012 року по 30 вересня 2014 року. Як вбачається із вказаної довідки, розмір грошового забезпечення позивача складає 296 365,02грн. та включає в себе:
- посадовий оклад у розмірі 45 600,00 грн.;
- оклад за військове звання у розмірі 3 346,94грн.;
- надбавку за вислугу років у розмірі 19 578,78 грн.;
- надбавку за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби у розмірі 68 525,72грн.;
- надбавку за кваліфікацію у розмірі 5 016,00грн.;
- надбавку у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці у розмірі 8 664,00грн.;
- щомісячну премію у розмірі 45 030,00грн.;
- допомогу на оздоровлення у розмірі 16 402,00грн.;
- матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі 16 402,00грн.;
- винагороду за участь в антитерористичній операції у розмірі 14 375,58грн.;
- грошову винагороду за безперервну вислугу років у розмірі 6 120,00грн.;
- разові заохочувальні премії у розмірі 47 304,00грн.
14 грудня 2017 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до ГУ ПФ України у Львівській області, в якій просив провести перерахунок пенсії з урахуванням розміру грошового забезпечення за 24 календарні місяці служби підряд, перед звільненням, з яких були сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а саме: з суми 296 365,02 грн.
Як вбачається із відповіді ГУ ПФ України у Львівській області №3966/Р-20/12.03-06 від 11 січня 2018 року, у задоволенні такої заяви ОСОБА_1 відмовлено. Відповідач зазначає, що документи для призначення та перерахунку пенсій подаються до органів Пенсійного фонду України уповноваженими структурними підрозділами міністерств та відомств, на які покладено функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідні для призначення (перерахунку) пенсії документи. Також відповідач вказує, що чинним законодавством не передбачено включення в обрахунок пенсій особам офіцерського складу , прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстроково служби та військовослужбовцям за контрактом одноразових видів грошового забезпечення, зокрема, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, винагороди за участь в антитерористичній операції, разових заохочувальних премій.
Згідно з відповіддю Центрального територіального управління Національної гвардії України №6/33-184 від 09 лютого 2018 року до довідки №369 від 20 листопада 2017 року не включено суму грошової компенсації за невикористані дні щорічної, основної відпустки у році звільнення. Водночас, додано довідку Центрального територіального управління Національної гвардії України №92 від 08 лютого 2018 року про нараховані види грошового забезпечення ОСОБА_1 , з яких було сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01 жовтня 2012 року по 30.09.2014. Відповідно до вказаної довідки, розмір грошового забезпечення позивача складає 305 112,75грн., включно з грошовою компенсацією за невикористані дні щорічної, основної відпустки у році звільнення.
Не погоджуючись з діями відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії з урахуванням розміру грошового забезпечення за останні 24 календарні місяці служби підряд перед звільненням, а саме: з суми 305 112,75грн., позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не подавав відповідачу довідку Центрального територіального управління Національної гвардії України №92 від 08 лютого 2018 року про нараховані види грошового забезпечення ОСОБА_1 , з яких було сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01 жовтня 2012 року по 30 вересня 2014 року. Вказана довідка відповідачем не розглядалась, рішення за результатами її розгляду не приймалось, таким чином відсутні підстави для визнання протиправною відмови відповідача у перерахунку позивачу пенсії та зобов'язання його здійснити відповідний перерахунок з урахуванням розміру грошового забезпечення, який підтверджується довідкою Центрального територіального управління Національної гвардії України №92 від 08 лютого 2018 року, та виплатити перераховану пенсію, починаючи з 14 жовтня 2017 року.
Даючи правову оцінку таким висновкам суду першої інcтанції, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України наведені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, якими є, зокрема, прийняття (вчинення) таких рішень, (дій, бездіяльності) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Частиною 1 ст. 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2011-XII) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з частинами 2 та 3 ст. 9 Закону № 2011-ХІІдо складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових:
1) посадовий оклад;
2) оклад за військовим званням;
3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення;
4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Частиною 1 ст. 15 Закону №2011-ХІІвизначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону №2262-ХІІ.
Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.
Так, ч. 3 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ).
Відповідно до п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Отже, Закон № 2262-ХІІ, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Тобто при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.
Факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону №2262-ХІІ, який є вичерпним.
Колегією суддів проаналізовано грошовий атестат № 16 та довідку № 165 від 10.10.2014 року про щомісячні додаткові види грошового забезпечення позивача й встановлено, що до складу грошового забезпечення позивача, з якого обчислюється пенсія, включено суми надбавки за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби, надбавка за кваліфікацію та надбавка у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці.
Довідка № 369 від 20 листопада 2017 року про види грошового забезпечення ОСОБА_1 , з яких сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2012 по 30.09.2014 включає в себе крім основних видів грошового забезпечення, надбавок та щомісячної премії, одноразові додаткові види грошового забезпечення, а саме: допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань, винагороду за участь в антитерористичній операції, грошову винагороду за безперервну вислугу років та разові заохочувальні премії.
Проте, колегія судді звертає увагу, що виплати матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, винагорода за участь в антитерористичній операції, грошова винагорода за безперервну вислугу років та разові заохочувальні премії не мали постійного характеру та відносяться до одноразових додаткових видів грошового забезпечення, а тому відсутні підстави для включення сум таких виплат до складу грошового забезпечення позивача, що враховується при обчисленні пенсії.
Колегія суддів також вважає помилковими твердження скаржника про те, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, винагорода за участь в антитерористичній операції та інші виплати, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців та мають враховуватися при обчисленні пенсії, за умови, що з них було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, адже вказані виплати не входять до встановленого частиною третьоюстатті 43 Закону № 2262-ХІІпереліку видів грошового забезпечення.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 6 лютого 2019 року у справі №522/2738/17 (провадження № 11-806апп18), в якій здійснено відступ від правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові цього суду від 10 березня 2015 року (№ 21-70а15).
Таким чином, аналізуючи фактичні обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та відсутність правових підстав для їх задоволення, оскільки відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області у спірних правовідносинах діяв у межах своїх повноважень, на підставі та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.
Разом з тим, подана позивачем заява, яка міститься в матеріалах справи та довідка Центрального територіального управління Національної гвардії України № 92 від 08.02.2018 про нараховані види грошового забезпечення ОСОБА_1 , з яких було сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01 жовтня 2012 року по 30 вересня 2014 року відповідачем не розглядалась, рішення за результатами її розгляду не приймалось, таким чином відсутні підстави для визнання протиправною відмови відповідача у перерахунку позивачу пенсії та зобов'язання його здійснити відповідний перерахунок з урахуванням розміру грошового забезпечення, який підтверджується довідкою Центрального територіального управління Національної гвардії України № 92 від 08 лютого 2018 року, та виплатити перераховану пенсію, починаючи з 14 жовтня 2017 року та зобов'язання відповідача негайно нарахувати та виплатити позивачу пенсію в належному розмірі у межах суми за один місяць.
Відповідно до ч.1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09 грудня 1994 року Справа «РуїзТоріха проти Іспанії» (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Відтак, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції з вищенаведених мотивів.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.
Відповідно до ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ч. 3 ст. 243, ст. ст. 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст.ст. 322, 325, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2018 року у справі № 813/383/18 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк
судді О. О. Большакова
В. Я. Макарик
Повне судове рішення складено 23.05.2019 року.