21 травня 2019 року
Київ
справа №0870/1280/12
адміністративне провадження №К/9901/9641/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бившевої Л.І.,суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В., розглянув розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09.12.2014 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2015 у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВАТ «Запоріжжяобленерго» подало до суду позов, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.12.2011 № 0001440805 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в загальній сумі 1 930 550,26 грн.
Обґрунтовуючи позов позивач зазначає, що він сплатив узгоджені податкові зобов'язання, визначені у податковій декларації за березень 2011 року, у встановлений законом строк. Незважаючи на відсутність у позивача податкового боргу, відповідач змінив призначення платежів, які самостійно були визначені позивачем у платіжних дорученнях під час виконання ним свого обов'язку при сплаті сум поточних податкових зобов'язань з ПДВ за березень 2011 року, і направив в рахунок сплати зобов'язань за березень 2011 року інші сплачені позивачем платежі, що є протиправним.
Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 09.12.2014 задовольнив адміністративний позов. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 16.12.2011 № 0001440805.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 16.06.2015 постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09.12.2014 залишив без змін.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що контролюючий орган протиправно зарахував у рахунок неіснуючого податкового боргу за узгодженим у березні 2011 року податковим зобов'язанням з податку на додану вартість інші сплачені позивачем поточні податкові зобов'язання.
Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позову повністю. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на те, що суди попередніх інстанцій порушили норми матеріального та процесуального права.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 17.08.2015 відкрив провадження за касаційною скаргою.
Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02.06.2016 № 1401-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, статтю 125 Конституції України викладено в редакції, згідно з якою Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України.
Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року №1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, з дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку.
Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, постановою Пленуму Верховного Суду від 30.11.2017 №2 «Про визначення дня початку роботи Верховного Суду» днем початку роботи Верховного Суду визначено 15.12.2017.
Законом України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017, Кодекс адміністративного судочинства викладено в новій редакції.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Шипуліна Т.М.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 20.05.2019 призначив попередній розгляд справи на 21.05.2019.
Верховний Суд, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справи, зважає на таке.
Суди попередніх інстанцій встановили, що за податковим повідомленням-рішенням від 16.12.2011 № 0001440805 відповідач застосував до позивача на підставі пункту 126 статті 126 Податкового кодексу України штраф в загальній сумі 1 930 550,26 грн за несплату узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість протягом строку, визначеного у пункті 57.1 статті 57 Податкового кодексу України. Контролюючий орган встановив, що при граничному строку сплати узгодженого за податковою декларацією з податку на додану вартість за березень 2011 року грошового зобов'язання в сумі 9 876 189 позивач сплатив грошові зобов'язання із затримкою більше 30 календарних днів (штраф в сумі 1 930 549,26 грн нарахований в розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу - 9 652 750,30 грн, а в сумі 1 грн - нарахований з урахуванням положень пункту 7 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України на погашену суму податкового боргу - 223 438,7 грн).
Суди попередніх інстанцій також установили, що узгоджену суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість позивач перерахував до бюджету за такими платіжними дорученнями: від 31.03.2011 № 4675 в сумі 1 000 000,00 грн з призначенням платежу «податок на додану вартість за березень 2011 року»; від 21.04.2011 № 6332 в сумі 4 796 189,00 грн з призначенням платежу «податок на додану вартість за березень 2011 року», від 22.04.2011 № 6382 в сумі 1 450 000,00 грн з призначенням платежу «податок на додану вартість за березень 2011 року», від 26.04.2011 № 6426 в сумі 1 650 000,00 грн з призначенням платежу «податок на додану вартість за березень 2011 року», від 27.04.2011 № 6448 в сумі 980 000,00 грн з призначенням платежу «податок на додану вартість за березень 2011 року».
Контролюючий орган не зарахував сплату поточних грошових зобов'язань з податку на додану вартість за березень 2011 року (податкова декларація від 20.04.2011 року) за вищезазначеними платіжними дорученнями, а направив ці суми на погашення податкового боргу, а на погашення поточних зобов'язань за березень 2011 року направив сплачені позивачем грошові зобов'язання з податку на додану вартість за іншими платіжними дорученнями з іншим визначеним позивачем призначенням, а саме: від 23.09.2011 № 16375 в сумі 400 000 грн (в частині) з призначенням платежу «ПДВ за серпень 2011 року», від 26.09.2011 № 16413 в сумі 640 474,00 грн з призначенням платежу «ПДВ за серпень 2011 року», від 27.09.2011 № 16481 в сумі 450 000,00 грн з призначенням платежу «ПДВ за серпень 2011», від 28.09.2011 № 16653 в сумі 190,00 грн з призначенням платежу «штрафна санкція пеня у зв'язку з проведенням уточнень ПДВ», від 28.09.2011 № 16652 в сумі 153,00 грн. з призначенням платежу «штрафна санкція з ПДВ нарахована самостійно у зв'язку з проведенням уточнень», від 28.09.2011 № 16651 в сумі 842,00 грн з призначенням платежу «ПДВ, перерахований у зв'язку з проведенням уточнень», від 28.09.2011№ 16485 в сумі 574 000,00 грн з призначенням платежу «ПДВ за серпень 2011 року», від 14.10.2011 №17891 в сумі 500 000,00 грн з призначенням платежу «аванс податок на додану вартість за вересень 2011 року, від 14.10.2011 № 17921 в сумі 550 000,00 грн з призначенням платежу «аванс податок на додану вартість за вересень 2011 року», від 14.10.2011 № 17927 в сумі 50 000,00 грн з призначенням платежу «аванс податок на додану вартість за вересень 2011 року», від 14.10.2011 № 17926 в сумі 50 000,00 грн з призначенням платежу «аванс податок на додану вартість за вересень 2011 року», від 14.10.2011 № 17925 в сумі 50 000,00 грн з призначенням платежу «аванс податок на додану вартість за вересень 2011 року», від 14.10.2011 № 17924 в сумі 100 000,00 грн з призначенням платежу «аванс податок на додану вартість за вересень 2011 року», від 14.10.2011 № 17923 в сумі 100 000,00 грн з призначенням платежу «аванс податок на додану вартість за вересень 2011 року», від 14.10.2011 № 17922 в сумі 100 000,00 грн з призначенням платежу «аванс податок на додану вартість за вересень 2011 року», від 20.10.2011 № 18827 в сумі 1 000 000,00 грн з призначенням платежу «податок на додану вартість за вересень 2011 року», від 21.10.2011 № 19043 в сумі 2 333 726,00 грн з призначенням платежу «податок на додану вартість за вересень 2011 року», від 24.10.2011 № 19213 в сумі 900 000,00 грн з призначенням платежу «податок на додану вартість за вересень 2011 року», від 25.10.2011 № 19334 в сумі 710 000,00 грн з призначенням платежу «податок на додану вартість за вересень 2011 року», від 26.10.2011 № 19453 в сумі 270 000,00 грн з призначенням платежу «податок на додану вартість за вересень 2011 року», від 27.10.2011 № 19514 в сумі 120,00 грн з призначенням платежу «штраф по ПДВ у зв'язку з проведенням уточнень», від 27.10.2011 № 19488 в сумі 46,00 грн. з призначенням платежу «штрафна санкція пеня у зв'язку з проведенням уточнень ПДВ», від 27.10.2011 № 19486 в сумі 520 000,00 грн з призначенням платежу «податок на додану вартість за вересень 2011 року», від 28.10.2011 № 19518 в сумі 380 000,00 грн з призначенням платежу «податок на додану вартість за вересень 2011 року», а також визначені в уточнюючих розрахунках податкові зобов'язання з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 30.09.2011 в загальній сумі 4265,00 грн та визначених у п'яти уточнюючих розрахунках податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 27.10.2011 в загальній сумі 7076,00 грн.
Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 21.06.2012 у справі № 2а-0870/8975/11, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2013, визнав протиправними дії СДПІ з розподілу коштів та зміни призначення платежу, визначеного ВАТ «Запоріжжяобленерго» в платіжних дорученнях, зокрема, від 31.03.2011 № 4675, від 21.04.2011 № 6332 в сумі 4796 189,00 грн, від 22.04.2011 № 6382, від 26.04.2011 № 6426, від 27.04.2011 № 6448, за якими позивач сплачував поточні грошові зобов'язання з податку на додану вартість за березень 2011 року, оскільки у позивача був відсутній податковий борг за узгодженими в декларації за вересень 2010 року податковими зобов'язаннями, в рахунок якого контролюючий орган спрямував сплачені позивачем кошти за березень 2011 року.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 29.01.2014 №К/800/60137/13 відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою СДПІ з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21.06.2012 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2013 у справі № 2а-0870/8975/11.
Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 03.12.2013 у справі № 0870/816/12, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2014 у справі №0870/816/12, визнав протиправними дії СДПІ з розподілу коштів та зміни призначення платежів, визначених ВАТ «Запоріжжяобленерго» у платіжних дорученнях від 23.09.2011 № 16375, від 26.09.2011 № 16413, від 27.09.2011 № 16481, від 28.09.2011 № 16653, від 28.09.2011 № 16652, від 28.09.2011 № 16651, від 28.09.2011№ 16485, від 14.10.2011 №17891 в сумі 500 000,00 грн,, від 14.10.2011 № 17921, від 14.10.2011 № 17927 в сумі 50 000,00 грн, від 14.10.2011 № 17926 в сумі 50 000,00 грн, від 14.10.2011 № 17925 в сумі 50 000,00 грн, від 14.10.2011 № 17924 в сумі 100 000,00 грн, від 14.10.2011 № 17923 в сумі 100 000,00 грн, від 14.10.2011 № 17922 в сумі 100 000,00 грн, від 20.10.2011 № 18827, від 21.10.2011 № 19043, від 24.10.2011 № 19213 в сумі 900 000,00 грн, від 25.10.2011 № 19334, від 26.10.2011 № 19453 в сумі 270 000,00 грн, від 27.10.2011 № 19514, від 27.10.2011 № 19488, від 27.10.2011 № 19486 в сумі 520 000,00 грн, від 28.10.2011 № 19518 в сумі 380 000,00 грн, за якими позивач сплачував інші грошові зобов'язання з податку на додану вартість, ніж зобов'язання за березень 2011 року, однак які були направлені в рахунок погашення зобов'язань за березень 2011 року. При цьому суд установив, що податковий борг за березень 2011 року у позивача був відсутній. Окрім того, 16.10.2009 у обліковій картці платника податків контролюючий орган відобразив податковий борг, який виник станом на 12.09.2009 в сумі 37 809 687,50 грн та підтверджений постановою Верховного Суду України від 01.09.2009 у справі № 21-496во09. З моменту відображення контролюючим органом в обліковій картці платника податків цього податкового боргу всі поточні платежі позивача спрямовувались на його погашення, при цьому прострочення чи неповної сплати поточних платежів позивач не допускав.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 19.05.2015 залишив без змін постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03.12.2013 у справі № 0870/816/12 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2014.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з пунктом 54.1 статті 54 зазначеного Кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до пункту 87.9 статті 87 зазначеного Кодексу у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
Таким чином, кошти, що сплачує платник податків, незалежно від напряму сплати, визначеного цим платником податків, контролюючий орган може зарахувати в рахунок погашення існуючого податкового боргу.
Зважаючи на установлені судами попередніх інстанцій обставини щодо своєчасної сплати позивачем податкових зобов'язань, визначених у декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року, щодо відсутності у позивача податкового боргу, на який контролюючий орган спрямував своєчасно сплачені позивачем податкові зобов'язання за березень 2011 року, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про протиправне нарахування позивачу за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням штрафу на підставі статті 126 Податкового кодексу України.
Суд касаційної інстанції, з огляду на положення статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права і не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів на іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справ, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що суди не допустили неправильного їх застосування. Доводи, наведені в касаційній скарзі, є такими, що не спростовують висновків судів.
Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356, 359, підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, -
Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09.12.2014 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2015 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Л.І. Бившева
Т.М. Шипуліна
В.В. Хохуляк ,
Судді Верховного Суду