22 травня 2019 рокуЛьвів№ 857/2727/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Затолочного В.С.,
суддів: Бруновської Н.В., Матковської З.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25 січня 2019 року у справі № 803/1954/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії (рішення суду першої інстанції ухвалене суддею Волдінер Ф.А. в м. Луцьку Волинської області 25.01.2019 року), -
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з адміністративним позовом до Ліквідаційної комісії УМВС України у Волинській області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, третя особа), в якому, з врахуванням уточнених позовних вимог, просить: 1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неврахування всіх складових грошового забезпечення, встановлених згідно законодавства, чинного станом на 01.01.2016, при оформленні довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , яка подана до ГУ ПФУ у Волинській області; 2) зобов'язати відповідача у Волинській області виготовити та направити третій особі нову довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням всіх видів грошового забезпечення з 01.01.2016.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 25 січня 2019 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись із вказаним рішенням, його оскаржив відповідач, який покликаючись на те, що вказане рішення є незаконним та прийнятим з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25 січня 2019 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що суд першої інстанції виніс рішення з врахуванням правової позиції Верховного Суду, висловленої у зразковій справі № 802/2196-17-а. Однак, у названій зразковій справі не досліджувалося питання перерахунку пенсій пенсіонерам МВС з врахуванням надбавки за роботу в спецпідрозділі по боротьбі з організованою злочинністю. А саме неправомірне незазначення відповідачем даної надбавки у довідці для перерахунку пенсії стало однією із підстав для звернення до суду. Апелянт наполягає на тому, що правова природа виплати вказаної надбавки та сум, щодо яких розглядався спір у зразковій справі № 802/2196/17-а різна, а відтак для оцінки правомірності дій відповідача не можуть бути застосовані висновки Верховного Суду у зразковій справі. Апелянт також звертає увагу на те, що пенсія йому призначена, виходячи з обчислення стажу служби у пільговому обчисленні з врахуванням служби в спецпідрозділі по боротьбі з організованою злочинністю, що, відповідно, є додатковим підтвердженням незаконного позбавлення позивача права на перерахунок пенсії з врахуванням надбавки за службу у зазначених спецпідрозділах. Відмовляючи у вимогах про врахування для перерахунку пенсії надбавки за службу в спецпідрозділах по боротьбі з організованою злочинністю, суд першої інстанції застосував норми права у зворотному часі. Крім того, Верховним Судом у зразковій справі, висновки у якій використані судом першої інстанції у справі, що розглядається, не досліджувалося питання врахування при перерахунку пенсії надбавки за оперативно-розшукову діяльність та інформаційно-аналітичне забезпечення, щодо протиправного невключення якої у довідку для перерахунку пенсії позивачем також заявлялися вимоги. Також апелянт зазначає, що суд першої інстанції обґрунтував спірне рішення посиланнями на норми права, які не були чинними на час виникнення у позивача права на перерахунок пенсії, та не застосував ті норми, які були чинними та регулювали спірні правовідносини у більш пільговому для позивача порядку. Обчислення відповідачем середнього розміру премії, зазначеного в довідці для перерахунку пенсії, жодним чином не підтверджено. Апелянт зазначає, що був фактично позбавлений можливості реалізувати своє право на надання письмових пояснень щодо правової позиції, висловленої Верховним Судом у зразковій справі. Також позивач посилається на застосування до нього норм права, які ставлять його в нерівне становище в порівнянні з іншими категоріями пенсіонерів, які звільнилися пізніше.
Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглядалася в порядку письмового провадження.
Третя особа надала суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що 31.12.2005 ОСОБА_1 був звільнений з органів внутрішніх справ за віком з посади заступника начальника Управління по боротьбі зорганізованою злочинністю УМВС України у Волинській області.
Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Згідно довідки заступника голови ліквідаційної комісії УМВС України у Волинській області від 04.05.2017 № 199 розмір грошового забезпечення заступника начальника УБОЗ УМВС у Волинській області для перерахунку пенсії позивачу за нормами, чинними на 01.01.2016, за прирівняною посадою поліцейського, становить: посадовий оклад 3400,00 грн, оклад за спеціальним званням (підполковник поліції) - 2200,00 грн., надбавка за стаж служби 40% - 2240,00 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень 15% - 510,00 грн., премія 6,15% - 513,53 грн.
29.11.2017 позивач звернувся до ліквідаційної комісії УМВС України у Волинській області щодо видачі йому нової довідки про розмір грошового забезпечення, в якій просив вказати, крім зазначених вище складових, додатковий вид грошового забезпечення надбавку за роботу в спецпідрозділі по боротьбі з організованою злочинністю в розмірі 44%, надбавку за особливі умови служби 50%, надбавку за оперативно-розшукову роботу в розмірі 46%, премію в розмірі 87,9%.
Листом від 01.12.2017 № 7/708 відповідач повідомив про відсутність підстав для виготовлення нової довідки про грошове забезпечення ОСОБА_1 Зазначив, що види грошового забезпечення, з яких розраховувалась пенсія позивача на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 до складу довідки не включались, оскільки вказана постанова на поліцейських не поширюється.
19.04.2018 Ліквідаційною комісією УМВС України у Волинській області була сформована нова Довідка про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 У вказаній довідці змінено розмір премії на 11,84%, що в грошовому еквіваленті складає 988,64 грн.
Не погоджуючись з рішенням відповідача та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції зазначив, що вказаний відповідачем розмір премії 11,84% є середнім розміром, що фактично виплачено за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою, у зв'язку з чим підстав для врахування премії у розмірі 87,9%, як отримував позивач, немає. Також відсутні правові підстави для включення у довідку для перерахунку пенсії позивачу надбавок за роботу в спецпідрозділі по боротьбі з організованою злочинністю, за виконання особливо важливих завдань, за оперативно-розшукову та інформаційно-аналітичну роботу, тому що на момент виникнення права у позивача на перерахунок пенсії такі надбавки працюючим поліцейським не виплачувались.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, є Закон № 2262-ХІІ.
Відповідно до частин третьої-четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Частиною другою статті 51 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
З урахуванням змін в грошовому забезпеченні, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», яка набрала чинності 02.12.2015, у позивача виникло право на перерахунок пенсії з 01.01.2016.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 затверджений Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений (далі - Порядок № 45, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно пункту 1 Порядку № 45 перерахунок раніше призначених відповідно до Закону № 2262-XII пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 45 (у редакції, що діяла до 23.02.2018) для перерахунку пенсій грошове забезпечення враховується у розмірі, встановленому за відповідною посадою (посадами), в межах визначеної законодавством максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з урахуванням таких його видів: посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України або керівником державного органу у межах його повноважень на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та військовим (спеціальним) званням; надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови, почесне звання «заслужений» чи «народний», службу в умовах режимних обмежень, спортивні звання, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук та вчене звання - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично встановлені особі; щомісячні надбавки, доплати та підвищення, конкретні розміри яких за відповідними посадами (категоріями) установлені Кабінетом Міністрів України - у зазначених розмірах на момент виникнення права на перерахунок; інші щомісячні надбавки, доплати (крім доплати, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення до і після запровадження нових умов його виплати), підвищення та щомісячна премія - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію; щомісячні надбавки за особливі умови служби (крім надбавки за службу у віддаленій місцевості) особам, звільненим з військової служби, які проходили службу та обслуговували ядерну зброю на об'єктах «С», у складальних бригадах ремонтно-технічних баз, у складі екіпажів атомних підводних човнів, на території військових полігонів, де проводилися випробування ядерної зброї або навчання із застосуванням такої зброї, та у військових частинах, що обслуговували космодром «Байконур», якщо такі надбавки виплачувалися їм на день звільнення із служби у відсотках посадового окладу, що встановлювалися до 1 січня 2008 р. для обчислення розміру пенсії, але не більше розміру надбавок за особливі умови служби відповідно до законодавства.
Відповідно до абзацу 7 пункту 5 Порядку № 45 додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, скасовані чи такі, що не виплачуються на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами), крім зазначених у абзаці шостому цього пункту, для перерахунку пенсії не враховуються.
Згідно з даними наявного у справі листа Управління МВС України у Волинській області від 22.01.2019 №20/26/01-2019 інформація про виплату у січні 2016 року надбавки за специфічні умови проходження служби в поліції, регламентована постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції України» до Ліквідаційної комісії Управління МВС України у Волинській області не надходила та відповідно до довідки від 19.03.2018 № 417 не включалась.
З урахуванням абзацу 7 пункту 5 Порядку № 45, суд першої інстанції правомірно зазначив, що оскільки надбавки за роботу в спецпідрозділі по боротьбі з організованою злочинністю, за виконання особливо важливих завдань, за оперативно-розшукову та інформаційно-аналітичну роботу, які отримував позивач, на момент виникнення у нього права на перерахунок пенсії вже не виплачувалась, тому ці надбавки правомірно не вказана у довідці про розмір грошового забезпечення.
Відповідно до положень пункту 4 постанови № 988 надано право керівникам органів, закладів та установ Національної поліції в межах затверджених для них асигнувань на грошове забезпечення здійснювати преміювання поліцейських відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби.
Враховуючи наведене, Кабінет Міністрів України цією постановою делегував своє право керівникам органів, закладів та установ Національної поліції, зокрема, здійснювати преміювання поліцейських відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби в межах затверджених для них асигнувань на грошове забезпечення.
Положеннями пункту 12 розділу ІІ Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України № 260, розміри премії встановлюються за рішенням керівників органів поліції відповідно до затверджених ними положень про преміювання та наявного фонду грошового забезпечення. Виплата премій поліцейським здійснюється за наказами керівників органів поліції. Накази про преміювання поліцейських видаються до 25 числа кожного місяця на підставі списків начальників структурних підрозділів органу поліції, погоджених з фінансовим підрозділом у частині розміру фонду преміювання. Виплата премії проводиться щомісяця в останній день місяця за поточний місяць разом з виплатою грошового забезпечення.
З матеріалів справи вбачається, що згідно листа Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2018 № 3261/05/22-2018 у січні 2016 року поліцейським за відповідною посадою середній розмір виплаченої премії становив 11,84 %, яка включена до довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) від 19.03.2018 № 417.
Отже, вказаний відповідачем розмір премії 11,84% є середнім розміром, що фактично виплачено за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою, що узгоджується зі змістом абзацу 5 пункту 5 Порядку перерахунку пенсій, у зв'язку з чим підстав для врахування премії у розмірі 87,9%, як отримував позивач, немає.
Відповідно безпідставними є покликання апелянта на недоведеність застосованого відповідачем середнього розміру премії.
Аналогічна правова позиція щодо правомірності включення у довідку для перерахунку пенсії середнього розміру премії та невключення виплат, які на момент виникнення права на перерахунок, діючим поліцейським не виплачувались, викладена в рішенні Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного у рішенні від 12.03.2018 по зразковій справі № Пз/9901/1/18 (№ 802/2196/17-а), залишеному без змін рішенням Великої палати Верховного Суду від 12.12.2018, на яку обґрунтовано послався в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції.
Щодо доводів апелянта про те, що Верховний Суд у зразковій справі, на яку послався суд першої інстанції, не досліджував питання щодо включення до довідки про перерахунок пенсії надбавок за роботу в спецпідрозділі по боротьбі з організованою злочинністю, за виконання особливо важливих завдань, за оперативно-розшукову діяльність та інформаційно-аналітичне забезпечення апеляційний суд зазначає, що у зазначеному рішенні Верховний Суд дійшов висновку щодо безпідставності врахування при перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ, виплат, які не отримують працюючі поліцейські на момент виникнення права на перерахунок.
Такий висновок слід застосовувати не лише до тих виплат, які були предметом дослідження у зразковій справі, а і до всіх інших, в тому числі і тих, щодо яких виник спір у справі, що розглядається.
Також безпідставними є доводи апелянта про застосування судом першої інстанції законодавства, яке не підлягало застосуванню, оскільки, як зазначалося вище, окружний суд вірно застосував законодавчі та підзаконні акти, які діяли саме на момент виникнення спірних відносин.
На думку суду апеляційної інстанції обґрунтованими є доводи апелянта про те, що він дійсно був позбавлений можливості реалізувати право на належне обґрунтування правової позиції у справі з врахуванням висновків Верховного Суду у зразковій справі, які були застосовані судом першої інстанції, оскільки ухвала суду першої інстанції про можливість такого обґрунтування датована 21.01.2019 року. При цьому окружним судом визначений триденний строк на надання відповідного обґрунтування з дня отримання копії ухвали, яка була надіслана позивачу поштою. В той же час рішення ухвалене судом першої інстанції 25.01.2019 року.
Разом з тим, з врахуванням викладеного вище спростування доводів апелянта щодо незаконності рішення суду першої інстанції неможливість позивача подати обґрунтування своєї правової позиції не вплинула на правильність вирішення справи судом першої інстанції.
Також на думку апеляційного суду відсутні правові підстави для висновку щодо дискримінаційного ставлення до позивача у порівнянні з рядом інших пенсіонерів, оскільки аналіз законодавчих норм, якими врегульовані спірні правовідносини у справі, свідчить про те, що виходячи із наявних фінансових можливостей державою вжиті заходи для реального підвищення пенсій всім категоріям осіб, яким призначені пенсії за законом № 2262-ХІІ, без застосування дискримінаційних обмежень чи пільг.
Пунктом 1 частини 3 ст. 2 КАС України визначено, що верховенство права є однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
У п. 58 Рішення ЄСПЛ у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної4 відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Відповідно до частини 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Матеріалами справи доведено, що відповідачем дотримано наведених вище вимог при винесенні оскаржуваного рішення.
Згідно частин 1-4 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
З огляду на вищезазначене, вказаним вимогам оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає.
Відповідно до положень ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до пункту 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 241, 242, 308, 311, 315, 317, 321, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25 січня 2019 року у справі № 803/1954/17 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя В. С. Затолочний
судді Н. В. Бруновська
З. М. Матковська