П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
23 травня 2019 р.м.ОдесаСправа № 400/2875/18
Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н. В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді - доповідача - Стас Л.В.
суддів - Турецької І.О., Шеметенко Л.П.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про скасування постанови про накладення штрафу, -
Позивач, Головне управління пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - позивач, ГУ ПФУ в Миколаївській області), звернувся з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, в якому просив скасувати постанову від 06.11.2018 р. ВП № 56101084 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн.
В обґрунтування позову послався на те, що внаслідок виконання постанови Заводського районного суду м. Миколаєва від 20.11.2017 року по справі № 487/5465/17 Пенсійний орган провів перерахунок та виплату пенсі ОСОБА_1 з 01.01.2016 року. Після проведеного перерахунку ОСОБА_1 виплачена різниця між перерахованим та отриманим розміром пенсії за період з 01.01.2018р. по 31.03.2018р. у розмірі 4114,41 грн. Різницю між перерахованим та отриманим розміром пенсії за період з 01.01.2016р. по 31.12.2017р. у сумі 32939,28грн., позивач вважає заборгованістю, нарахованою за рішенням суду, виплата якої здійснюється поетапно відповідно до Постанови КМУ № 103 від 21.02.2018 року, або після прийняття комісією Пенсійного Фонду України з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду відповідного рішення, яке оформлюється протоколом, та фінансування з Державного бюджету України, відповідно до Постанови КМУ № 649 від 22.08.2018 року «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду». Отже позивач вважає рішення виконаним в повному обсязі у межах виділених асигнувань. На думку позивача постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення є безпідставною та необґрунтованою, оскільки причиною його невиконання стала відсутність коштів, що не може вважатися невиконанням такого рішення без поважних причин.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року позов Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області - задоволено.
Скасовано постанову Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області від 06.11.2018 року за виконавчим провадженням ВП № 56101084 про накладання штрафу у розмірі 5100,00 грн.
В апеляційній скарзі, ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року - скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив про те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту що рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 20.11.2017 року по справі № 487/5465/17 ГУПФУ в Миколаївській області не виконано в повному обсязі та не прийнято до уваги той факт, що позивачем на спростування цього факту не надано жодного доказу виконання зазначеного рішення в частині виплати апелянту заборгованості по пенсії за 2016-2017 роки, що, зокрема, було підставою для накладення на позивача ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 19 жовтня 2018 року, в порядку ст. 382 КАС України штрафу та встановлення нового строку для подання звіту про виконання рішення суду.
Отже, апелянт вважає рішення суду не виконаним, оскільки на його думку, відповідач повинен був виконати рішення суду у місячний термін з дня набрання рішенням законної сили, шляхом виплати всієї суми перерахованої пенсії та заборгованості, а тому вважає накладення державним виконавцем на ГУПФУ в Миколаївській області штрафу правомірним та таким, що відповідає меті захисту його порушених прав на отримання належного соціального захисту.
Позивач, ГУПФУ в Миколаївській області, у відзиві на апеляційну скаргу посилався на доводи, які ідентичні доводам викладеним у позовній заяві та узгоджуються з висновками суду першої інстанції. При цьому, позивач знову наголошував на тому, що рішення, яке підлягало виконанню не мало зобов'язального характеру, а тому вважає його виконаним в межах виділених асигнувань. У зв'язку з цим, просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року - без змін.
Відповідач своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 20.11.2017 року у справі № 487/5465/17 зобов'язано ГУ ПФУ здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсію з 01.01.2016 року, як пенсіонеру органів внутрішніх справ, згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» №900-VIII від 23 грудня 2015 року, ст.ст.51, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постановою Кабінету Міністрів України №988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських національної поліції», згідно наданої грошового забезпечення для перерахування пенсії ПС №02517 - за вислугу років з урахуванням грошового забезпечення поліцейських.
На виконання зазначеної постанови Заводським районним судом м. Миколаєва 19.03.2018 року видано виконавчий лист.
Виконавчий лист пред'явлений стягувачем ( ОСОБА_1 .) до виконання до ВПВР УДВС ГТУЮ.
04 квітня 2018 року головним державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 56101084 по примусовому виконанню виконавчого листа від 19.03.2018 року у справі № 487/5465/17. У постанові про відкриття виконавчого провадження держаним виконавцем боржнику (ГУ ПФУ) був встановлений строк для добровільного виконання рішення суду - десять робочих днів.
Листом від 13.04.2018 року ГУ ПФУ в Миколаївській області № 2736/08 повідомило відповідача, що на виконання рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 20.11.2017 року у справі № 487/5465/17 ним проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01.01.2016 року, з урахуванням виплачених сум. Виплату перерахованого розміру пенсії, а також доплату різниці між отриманою та донарахованою пенсіями за вищезазначеним рішенням суду за період з 01.01.2016 року по 31.03.2018 року забезпечено в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі та вище за текстом - Постанова № 103). Про повне виконання судового рішення ОСОБА_1 повідомлено листом ГУ ПФУ від 06.03.2018 року № 1322/03.
06 листопада 2018 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ Миколаївській області прийнято постанову в рамках виконавчого провадження ВП № 56101084 при примусовому виконанні виконавчого листа від 19.03.2018 року у справі № 487/5465/17 про накладення на ГУ ПФУ в Миколаївській області штрафу у розмірі 5100,00 грн. Постанова про накладення штрафу обґрунтована тим, що ГУ ПФУ в Миколаївській області на виконання рішення суду та вимог державного виконавця у зазначений в постанові про відкриття виконавчого провадження строк не виплатило стягувачу різницю між проведеним перерахунком та вже виплаченою пенсією. Таким чином, державний виконавець дійшов висновку, що рішення суду позивачем виконано не в повному обсязі.
Вважаючи протиправною вказану постанову позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що ГУ ПФУ в Миколаївській області надано достатньо доказів на підтвердження правомірності його дій та вчасного виконання рішення, в той час як відповідачем правомірність накладення штрафу не доведена.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів виходить із наступного.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 р. № 1404-VIII.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 3 Закону України «Про виконавче провадження» визначено перелік документів, що підлягають примусовому виконанню, до яких належать і виконавчі листи, що видаються судами.
Отже, правовою підставою для відкриття виконавчого провадження, зокрема є виконавчий документ, виданий на підставі та на виконання рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно із ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
Відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Частиною 1 ст.75 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Відповідно до п. 3 Постанови Кабінету Міністрів № 103 від 21.02.2018 року "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" передбачено виплату перерахованих пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) проводити з 1 січня 2018 року. Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 1 січня 2018 р. та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку:
з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 року;
з 1 січня 2020 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.
Таким чином, прийняття постанови Кабміну № 103 свідчить про запровадження Кабінетом Міністрів України загального заходу, спрямованого на усунення системної проблеми в державі - відсутності достатнього бюджетного фінансування на виплату пенсії у розмірі, встановленому законом, що виключає можливість вимагати від відповідача одночасної виплатити заборгованості за судовим рішенням.
Згідно статті 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
За рахунок коштів Державного бюджету, реалізуючи бюджетну програму КПКВК 2506020 "Дотація Пенсійному фонду України на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсії за різними пенсійними програмами" у межах виділених асигнувань органи Пенсійного фонду України фінансують вказані види пенсійних виплат. При цьому, Головним розпорядником коштів за цією програмою є Міністерство соціальної політики України, розпорядником нижчого рівня - Пенсійний фонд України.
22 серпня 2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду", якою затверджено порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.
Пунктом 3 постанови № 649 затверджено внесення змін до бюджету Пенсійного фонду України на 2018 рік, затвердженого постановою Кабміну України № 8.
В силу частини першої статті 49 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" № 794-VII від 27.02.2014, акти Кабінету Міністрів України (постанови і розпорядження) є обов'язковими для виконання.
ГУ ПФУ в Миколаївській області посилалося на неможливість виконання судового рішення в частині виплати коштів за перерахунком за період з 01.01.2016 по 31.12.2017, оскільки кошти з Державного бюджету, згідно постанови № 103, на виплату перерахованих сум пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 у 2018 році не виділялись
Згідно матеріалів справи, ГУ ПФУ в Миколаївській області на виконання рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 20.11.2017 року по справі № 487/5465/17, провів перерахунок пенсії ОСОБА_1 , загальний розмір якої склав 4852,59 грн. У квітні 2018 року позивачу проведено виплату перерахованого розміру пенсії за період січень-березень 2018 року в сумі 4117,41 грн. Крім того, забезпечується щомісячна виплата пенсії в перерахованому розмірі, що складає 4852,59 грн. (а.с.11,12).
Щодо виплати різниці між перерахованою пенсією та фактично виплаченою за період з 01.01.2016р. по 31.12.2017 року в сумі 32939,28 грн., то ГУ ПФУ в Миколаївській області зазначило, що у відповідності до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду затвердженого постановою Кабміну України від 22 серпня 2018 р. № 649 виплата донарахованої пенсії позивачу в розмірі 32939,28 грн. буде проведена після прийняття комісією рішення про наявність підстав для виплати заборгованості за рішенням суду.
З метою виконання рішення суду управлінням ПФУ направлявся лист до Пенсійного фонду України від 27.04.2018 року №3157/08 з проханням виділити додаткові кошти в сумі 32939,28 грн., вказана заборгованість внесена до реєстру судових рішень, якими на пенсійний орган покладено зобов'язання призначити та виплатити пенсії та рішень про стягнення сум, виплата за якими не проведена (а.с. 13,14).
Отже, виплата заборгованості за період з 01.01.2016 року по 01.01.2018 року буде здійснена до 2020 року, у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України № 649 від 22.08.2018 року "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду".
Таким чином, з метою вжиття заходів для погашення заборгованості за рішенням суду, управлінням ПФУ забезпечено ведення реєстру та включення до нього заборгованості по ОСОБА_1 21 січня 2019 року направлено вказаний реєстр до Пенсійного фонду України.
З урахуванням встановлених обставин, а також підтвердження того, що відповідач здійснив перерахунок пенсії позивачу за весь період, визначений судовим рішенням, та частково, в межах фінансування, здійснив виплату різниці перерахованої пенсії, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог ГУ ПФУ в Миколаївській області та скасування постанови від 06.11.2018 року за виконавчим провадженням ВП № 56101084 про накладання штрафу у розмірі 5100,00 грн.
Доводи апеляційної скарги спростовуються викладеним, а тому не містять обставин або аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного судового рішення та були б підставою для скасування правильного по суті рішення.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За правилами частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що під час розгляду справи відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірність прийнятої постанови про накладення штрафу, а апелянтом, в свою чергу, не наведено переконливих доводів, що спростовують висновки, встановлені судом.
Відповідно до ст. 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У відповідності до ст.ст. 315, 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги, якщо суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Оскільки, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, тому апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про скасування постанови про накладення штрафу - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 23.05.2019р.
Головуючий суддя Стас Л.В.
Судді Турецька І.О. Шеметенко Л.П.