14 травня 2019 року м. Дніпросправа № 0440/5914/18
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),
суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,
за участю секретаря судового засідання Чорнова Є.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Актабанк" Куліша Віктора Миколайовича
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.10.2018 р. ( Жукова Є .О., м. Дніпро) у справі № 0440/5914/18
за позовом ОСОБА_2
до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Актабанк" Куліша Віктора Миколайовича
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням змін підстав позову, просив:
- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Актабанк" Куліша Віктора Миколайовича, яка полягає у невиконанні заочного рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 листопада 2014 р. у справі № 200/15983/14-ц та у невключенні позивача до Загального переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Актабанк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за Договором банківського вкладу "Класік" № В19-2083021/Т від 07.08.2014 р.;
- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Актабанк" Куліша Віктора Миколайовича включити позивача до Загального переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Актабанк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до Договору банківського вкладу "Класік" № В19-2083021 /Т від 07.08.2014 р., затвердити відповідні зміни (доповнення) до Загального переліку та забезпечити отримання позивачем гарантованих Фондом сум відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Актабанк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до вимог Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Рішенням суду першої інстанції позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Актабанк" Куліша Віктора Миколайовича, яка полягає у невиконанні заочного рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 листопада 2014 р. у справі № 200/15983/14-ц та у невключенні позивача до Загального переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Актабанк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за Договором банківського вкладу "Класік" № В19 -2083021/Т від 07.08.2014 р.
Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Актабанк" Куліша Віктора Миколайовича включити позивача до Загального переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Актабанк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до Договору банківського вкладу "Класік" № В19-2083021 /Т від 07.08.2014 р., затвердити відповідні зміни (доповнення) до Загального переліку.
В частині позовних вимог щодо забезпечення отримання позивачем гарантованих Фондом гарантування вкладів фізичних осіб сум відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Актабанк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до вимог Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" - відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що відповідачем не доведено наявність правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за договором банківського вкладу "Класік" № В19-2083021 /Т від 07.08.2014 р., позовні вимоги ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому є правомірними та підлягають задоволенню.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Зокрема, в апеляційній скарзі зазначає, що кошти на депозитний рахунок позивача надійшли від іншого вкладника банку - ОСОБА_3, який розділив свій вклад на чотири частини, які не перевищували гарантованої Фондом гарантування вкладів фізичних осіб суми відшкодування та були оформлені на різних осіб, в тому числі позивача, що дозволило в майбутньому вимагати від Фонду гарантування відшкодування не по одному вкладу ОСОБА_3 , а по чотирьох окремих депозитах. Отже, банківські операції з перерахування коштів та укладення "нових" депозитних договорів, в т.ч. - позивачем, містять ознаки нікчемності, встановлені ч.2 та п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Результати перевірки, встановлені протоколом комісії з перевірки правочинів на ознаки нікчемності № 5 від 05.09.2018 року, були затверджені наказом уповноваженої особи Фонду гарантування на ліквідацію ПАТ "Актабанк" № 45 від 06.09.2018 року "щодо застосування заходів нікчемності правочину", за результатом якого ОСОБА_2 було належним чином повідомлено листом про нікчемність правочину.
Просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
У відзиві на апеляційну скаргу, що надійшов на адресу суду, позивач зазначає, що відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема з таких підстав: банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.
Умови Договору банківського вкладу "Класік" № В19-2083021/Т від 07.08.2014 р. не передбачали будь-яких умов, що надавали б позивачу переваги (пільги) порівняно з іншими вкладниками.
Крім того, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Відповідно до п. 5-4 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" кредитор - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до банку щодо його майнових зобов'язань.
Отже, вкладник та кредитор - це різні за своїм правовим статусом особи. Пункт 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" стосується не вкладників банку, а його кредиторів, тому застосування даної норми Закону та визнання з даних підстав Договору банківського вкладу "Класік" № В19-2083021 /Т від 07.08.2014 р. нікчемним є необґрунтованим.
Посилається також на правові позиції Великої Палати Верховного Суду, висловлені у справі № 826/1476/15, і зазначає, що у випадку, коли не банку, а Фонду гарантування вкладів фізичних осіб завдані збитки, стаття 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не може бути застосована, а Фонд гарантування вкладів фізичних осіб має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі статті 228 ЦК України. Проте, будь-яких рішень судів з приводу застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі ст. 228 ЦК України відповідачем не надано.
Також у постанові Великої Палати Верховного Суду в справі № 826/1476/15 від 04.07.2018 року зазначено, що поняття "розбивка вкладів", "подрібнення вкладів" не є правовими, під ними розуміється фактично перерахування коштів з рахунку однієї фізичної особи на рахунок іншої. Однак, такі операції не є протиправними.
Отже, вважає рішення суду законним і обґрунтованим, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та рішення суду залишити без змін.
У судовому засіданні представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував з наведених у відзиві підстав.
Представник відповідача був повідомлений належним чином про дату, час і місце судового засідання, до суду не з'явився, що не перешкоджає розгляду справи у його відсутності.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 07.08.2014 р. між позивачем та Публічним акціонерним товариством "Актабанк" було укладено Договір банківського вкладу "Класік" №В19-2083021/Т, відповідно до п.1.1 якого позивач передав, а ПАТ "Актабанк" прийняв належні позивачу грошові кошти в сумі 190 000,00 грн. на строк 3 місяці з 07.08.2014 р. по 07.11.2014 р. включно для розміщення у якості банківського вкладу, в результаті чого ПАТ "Актабанк" відкрив позивачу вкладний (депозитний) рахунок НОМЕР_2 .
29 серпня 2014 р. позивач звернувся до ПАТ "Актабанк" із письмовою заявою, у якій просив достроково розірвати вищезазначений Договір банківського вкладу та виплатити позивачу належні до сплати грошові кошти.
Через відмову ПАТ "Актабанк" розірвати Договір банківського вкладу та повернути кошти позивач був змушений звернутись із відповідним позовом до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська.
Заочним рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 листопада 2014 р. у справі № 200/15983/14-ц (провадження № 2/200/3747/14) укладений між позивачем та ПАТ "Актабанк" Договір банківського вкладу "Класік" № В19-2083021 /Т від 07.08.2014 р. було розірвано та стягнуто з ПАТ "Актабанк" на користь позивача суму банківського вкладу у розмірі 192 233 гривні 15 копійок, яка складається із суми вкладу у розмірі 190 000,00 грн. та нарахованих процентів в розмірі 2 233 грн. 15 коп.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 30.09.2015 р. заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 листопада 2014 р. було залишене без змін.
08 грудня 2015 року старшим державним виконавцем Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції було відкрите виконавче провадження ВП № 49610721 про стягнення з боржника ПАТ "Актабанк" на підставі виданого Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська виконавчого листа у справі №200/15983/14-ц суми боргу у розмірі 192 233 грн. 15 коп.
Проте, через визнання неплатоспроможним та подальшою ліквідацією боржника ПАТ "Актабанк" рішення суду не було виконане. В подальшому державний виконавець виніс постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з прийняттям Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Актабанк".
Також державний виконавець на підставі ч. 4 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" надіслав постанову про закінчення виконавчого провадження разом з виконавчим документом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Актабанк" для подальшого виконання.
Таким чином, рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 листопада 2014 р. у справі № 200/15983/14-ц (провадження № 2/200/3747/14) про стягнення з ПАТ "Актабанк" на користь позивача суми у розмірі 192 233 грн. 15 коп. залишилось невиконаним.
Позивач неодноразово звертався до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Актабанк" з проханням про виплату їй гарантованої суми за вкладом, що підтверджується наявними у справі заявами позивача від 30.01.2015 р., 21.03.2016 р., 23.08.2016 р. та 28.09.2017 р.
Після призначення нової Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Актабанк" - Куліша Віктора Миколайовича позивач звернулась до нього із заявою про виконання рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 листопада 2014 р. у цивільній справі №200/15983/14-ц (провадження № 2/200/3747/14) та повернення позивачу суми банківського вкладу з нарахованими процентами за Договором банківського вкладу "Класік" № В19-2083021 /Т від 07.08.2014 р.
Листом № 43 від 16.01.2018 р. уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Актабанк" Куліша Віктора Миколайовича повідомлено, що відповідно до ч. 5 ст. 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом гарантування вкладів фізичних осіб суми відшкодування за вкладами не заявляються (п. 5 ст. 45 Закону). При цьому відповідач зазначив, що оскільки позивачем було пропущено строки для заявлення своїх вимог, виконати рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 листопада 2014 р. у цивільній справі № 200/15983/14-ц не є можливим.
В ході розгляду справи на адресу позивача від відповідача надійшло Повідомлення про нікчемність правочинів № 676 від 06 вересня 2018 р., у якому було зазначено про нікчемність Договору банківського вкладу "Класік" №В19-2083021 /Т від 07.08.2014 р. за ознаками, визначеними п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги в частині, виходив з того, що:
- правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом гарантування вкладів фізичних осіб за вкладами встановлені Законом України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб";
- підстави нікчемності правочинів неплатоспроможного банку визначені ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб";
- умови Договору банківського вкладу "Класік" № В19 -2083021/Т від 07.08.2014 р. не передбачали будь-яких умов, що надавали б позивачу переваги (пільги) порівняно з іншими вкладниками;
- згідно з п. 4, 5-4 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вкладник і кредитор - це різні за своїм правовим статусом особи. Пункт 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" стосується не вкладників банку, а його кредиторів, тому застосування даної норми Закону та визнання з даних підстав Договору банківського вкладу "Класік" № В19-2083021 /Т від 07.08.2014 р. нікчемним є необґрунтованим, що підтверджується висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у справі № 826/1476/15. Будь-яких рішень судів з приводу застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі ст. 228 ЦК України відповідачем не надано;
- відповідачем не доведено наявність правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за Договором банківського вкладу "Класік" № В19-2083021/Т від 07.08.2014 р.
Колегія суддів вважає, що висловлена судом правова позиція є вірною, але вона не прийнятна в справі, що розглядається, виходячи з наступного.
Позовні вимоги позивача ґрунтуються на тих підставах, що рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 листопада 2014 р. у справі № 200/15983/14-ц (провадження № 2/200/3747/14) про стягнення з ПАТ "Актабанк" на користь позивача суми у розмірі 192 233 грн. 15 коп. залишилось невиконаним.
Також, позивач у своєму позові, з урахуванням заяви про зміну підстав позову (а.с. 50), посилається на те, що по відношенню до позивача наслідки недійсності нікчемного правочину не можуть бути застосовані, оскільки п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" стосується не вкладників банку, а його кредиторів, тому застосування даної норми Закону та визнання з даних підстав Договору банківського вкладу "Класік" № В19-2083021 /Т від 07.08.2014 р. нікчемним є необґрунтованим.
Поняття "розбивка вкладів", "подрібнення вкладів" не є правовими, під ними розуміється фактично перерахування коштів з рахунку однієї фізичної особи на рахунок іншої. Однак, такі операції не є протиправними, а тому висновок відповідача про нікчемність договору банківського вкладу є безпідставним.
Колегія суддів звертає увагу на наступне.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
З матеріалів справи вбачається, що заочним рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 листопада 2014 р. у справі № 200/15983/14-ц (провадження №2/200/3747/14), яке набрало законної сили 30.09.2015 року, розірвано договір банківського вкладу "Класік" № В19 -2083021/Т від 07.08.2014 р. та стягнуто на користь позивача грошові кошти в сумі 192 233 грн. 15 коп.
Згідно з п. 5-4 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" кредитор - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до банку щодо його майнових зобов'язань.
Отже, на думку колегії суддів, позивач втратив свій статус вкладника банку та набув статус кредитора банку. Таким чином, доводи позивача щодо протиправної бездіяльності уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Актабанк" Куліша В.М., яка полягає у невиконанні заочного рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 листопада 2014 р. у справі №200/15983/14-ц та не включення позивача до Загального переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Актабанк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, є неспроможними.
Так, на час отримання листа відповідача № 43 від 16.01.2018 року позивач втратив статус вкладника банка, про що йому було повідомлено й зазначено, що позивачем пропущено строк для заявлення своїх вимог.
Повідомлення про нікчемність правочинів, надіслане відповідачем 05.09.2018 р., не має правового значення для вирішення спору, оскільки позивач не є вкладником банку з часу набрання законної сили рішенням суду про розірвання договору банківського вкладу і стягнення суми вкладу.
Відповідно ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України.
Керуючись статтями 241-245, 250, 311, 315, 317, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Актабанк" Куліша Віктора Миколайовича задовольнити.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.10.2018 р. у справі №0440/5914/18 скасувати.
В позові відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складено 21.05.2019 р.
Головуючий суддя О.М. Панченко
Суддя С.М. Іванов
Суддя В.Є. Чередниченко