23 травня 2019 року м. Дніпросправа № 280/4615/18
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),
суддів: Іванова С.М., Панченко О.М.,
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2019 року у справі №280/4615/18 за позовом товариства з обмеженої відповідальності “КОРАЛ АДМІКЧЕРЗ” до Державної фіскальної служби України, комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову в такій реєстрації про визнання рішення протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2019 року адміністративний позов товариства з обмеженої відповідальності “КОРАЛ АДМІКЧЕРЗ” до Державної фіскальної служби України, комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову в такій реєстрації про визнання рішення протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено повністю.
Державна фіскальна служба України, не погодившись з рішенням суду першої інстанції звернулася до суду з апеляційною скаргою, згідно з якою просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року апеляційну скаргу було залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам КАС України, та запропоновано скаржнику у строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали надати до суду апеляційної інстанції документ, який підтверджує факт сплати судового збору у визначеному законодавством України розмірі та надати апеляційну скаргу із зазначенням дати отримання копії повного судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується із наданням доказів що її підтверджують, за наявності.
Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року скаржник отримав 02 травня 2019 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
15 травня 2019 року скаржник через засоби поштового зв'язку звернувся до суду з клопотанням про продовження строку на усунення недоліку апеляційної скарги, яке обгрунтовано тим, що скаржнику необхідно додатковий час для оплати судового збору. Крім того, до клопотання додано апеляційну скаргу із зазначенням у ній дати отримання копії повного судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується.
Проте, суд апеляційної інстанції вважає, що зазначене клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Так, ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року, скаржнику було надано десятиденний строк саме для надання до суду документу, який підтверджує факт сплати судового збору, а не десятиденний строк протягом якого скаржник повинен був сплатити судовий збір.
При цьому, суд зауважує, що обов'язковість та можливість сплати судового збору у скаржника, відповідно до ст. 295 КАС України, виникла з дати початку перебігу строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, який враховуючи дату отримання копії повного судового рішення - 11.03.2019 року є більш ніж достатній для здійснення сплати судового збору.
Такий, невиправдано тривалий строк сплати судового збору суб'єктом владних повноважень виключає можливість для подальшого його продовження.
У відповідності до ст.129 Конституції України та ст.7 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що безпідставне продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги на доволі великий строк може призвести до затягування строку набрання законної сили рішенням суду першої інстанції у цій справі, та відповідно призведе до надання переваги одній зі сторін судового процесу - суб'єкта владних повноважень, що є неприпустимим.
При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає про те, що бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, Держава, приймаючи певні правові норми щодо сплати судового збору, взяла на себе відповідні зобов'язання щодо його сплати при зверненні до суду суб'єктів владних повноважень, а отже обмежене фінансування такої установи не є підставою для надання їй певних переваг зі сплати судового збору перед іншою особою, яка бере участь у розгляді справи та яка повинна сплатити такий судовий збір у встановлений строк для реалізації права на звернення до суду.
Разом з цим, суд апеляційної інстанції приймає до уваги те, що ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року скаржнику було надано десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, останнім днем якого враховуючи дату отримання ним копії цієї ухвали - 02 травня 2019 року було 13 травня 2019 року (понеділок), проте апеляційну скаргу із зазначенням ній дати отримання копії повного судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується скаржником через засоби поштового зв'язку направлено до суду 15 травня 2019 року, тобто поза межами строку встановленого судом для усунення недоліків апеляційної скарги.
Згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши невідповідність матеріалів поданої скарги вимогам, встановленим цим Кодексом, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, та у разі не усунення зазначених судом недоліків повертає її.
З урахуванням вищезазначеного та враховуючи те, що недоліки апеляційної скарги зазначений в ухвалі суду від 22 квітня 2019 року у встановлений судом строк скаржником усунуто не було, суд апеляційної інстанції зробив висновок про наявність підстав для повернення апеляційної скарги у відповідності до положень ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 169, 298 КАС України, суд, -
Відмовити у задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліку апеляційної скарги у справі №280/4615/18.
Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2019 року у справі №280/4615/18 - повернути.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повне судове рішення складено та підписано суддями 23 травня 2019 року.
Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко
суддя С.М. Іванов
суддя О.М. Панченко