23 травня 2019 р.Справа № 524/5817/18
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Подобайло З.Г.,
Суддів: Бартош Н.С. , Григорова А.М. ,
за участю секретаря судового засідання Мороза М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Інспектора роти № 4 батальйону патрульної поліції в м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції капітан поліції Акіменка Олександра Миколайовича на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11.09.2018 року, головуючий суддя І інстанції: Предоляк О.С., м. Кременчук, повний текст складено 11.09.18 року по справі № 524/5817/18
за позовом ОСОБА_1
до Інспектора роти № 4 батальйону патрульної поліції в м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції капітан поліції Акіменка Олександра Миколайовича , Батальйону патрульної поліції в м. Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України третя особа Департамент патрульної поліції Національної поліції України
про визнання незаконною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора роти №4 Управління патрульної поліції в м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції Акіменка О.М., батальйону патрульної поліції в місті Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання незаконною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 11.09.2018 року поновлено ОСОБА_1 строки звернення до суду із позовом про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Позов ОСОБА_1 задоволено частково. Скасовано постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ВР №159033 від 17.06.2018 року винесену інспектора роти №4 батальйону управління патрульної поліції в Полтавській області Акіменко О.М. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Провадження у справі закрито.
Не погодившись з рішенням суду , відповідач подав апеляційну скаргу, вважає , що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує , що 17.06.2018 року ним винесено постанову серії ВР № 159033 у справі про адміністративне правопорушення про притягнення гр. ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680,00 грн. за те, що водій ОСОБА_1 цього дня, близько 10 год. 40 хв. по вул. Свободи, 3 в м. Кременчук керував транспортним засобом MERCEDES - BENZ 310 номерний знак НОМЕР_1 , який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів на якому не працюють склоомивачі та який переобладнаний з порушенням вимог стандартів (встановлено засіб для буксирування), чим порушив п.п. 31.4.4 «б», п.п. 32.2 «б» ПДР України. Доводи позивача, викладені в адміністративному позові, щодо не складання відповідачем - інспектором спеціального акту перевірки технічного стану колісного транспортного засобу, затвердженої форми відповідно до «Порядку здійснення контролю за технічним станом колісних транспортних засобів під час їх експлуатації» затвердженого
наказом МВС 13.10.2008р. №534, зареєстрований у Міністрерстві юстиції України 17.11.2008р. № 1107/15798, не заслуговують на увагу. В адміністративному позові позивач не заперечує, що в місці, час та дату зазначені в оскаржувані постанові керував транспортним засобом MERCEDES - BENZ 310 номерний знак НОМЕР_1 , який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів на якому не працюють склообмивачі та який переобладнаний з порушенням вимог стандартів (встановлено засіб для буксирування), що є порушенням п.п. 31.4.4 «б», п.п. 32.2 «б» ПДР України. Будь-яких доказів на дотримання водієм правил дорожнього руху, в порядку ст. 268 КУпАП, на місці розгляду справи про адміністративне правопорушення позивачем надано не було. Постанова про накладення адміністративного стягнення серії ВР № 159033 від 17.06.2018 року містить відомості, встановлені ч. 3 ст. 283 КУпАП. Позивачем по справі до адміністративного позову не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог. Між іншим, незгода позивача з його притягненням до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 121 КУпАП, не є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та звільнення правопорушника від адміністративної відповідальності. Враховуючи викладене, вважає, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення адміністративного позову ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та підлягає скасуванню. Просить скасувати рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11 вересня 2019 року , прийняти нову постанову у справі, якою у задоволенні позову відмовити.
Сторони повідомлялись на електронні адреси, які містяться в матеріалах справи.
За правилами ч. 1 ст. 286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ст. 268 КАС України у справах, визначених, зокрема ст. 286 КАС України, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що згідно постанови серії ВР № 159033, 17.06.2018 року о 10-40 год. ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Mercedes-Benz д.н.з. НОМЕР_1 , який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів на якому не працюють склоомивачі та який переобладнаний з порушенням вимог стандартів (встановлено засіб для буксирування), чим порушив п.п.31.4.4 «б», п.п.32.2 «б» Правил дорожнього руху.
Задовольняючи позовні вимоги частково , суд першої інстанції виходив з того , що відповідачем не доведено законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови та не доведено факт вчинення позивачем адміністративного .
При цьому , суд першої інстанції позовні вимоги до батальйону патрульної поліції в місті Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України залишено без задоволення.
Відповідно до ч. ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Постанова суду першої інстанції в частині залишення без задоволення позову не оскаржується.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову , виходячи з наступного.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Частина 2 статті 121 КУпАП передбачає відповідальність за керування водієм транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має несправності, передбачені частиною першою цієї статті, або технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації тягне за собою накладення штрафу від сорока до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з п.п. «б» п. 31.4.4 ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: не працюють передбачені конструкцією транспортного засобу склообмивачі.
Відповідно до п.п.32.2 ПДР України переобладнання транспортних засобів узгоджуються з територіальними органами з надання сервісних послуг МВС.
Відповідно до положень ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, показаннями свідків, показаннями технічних приладів чи засобів, фото- і кіно-зйомки, відеозапису, які використовувалися при нагляданні за виконанням правил норм і стандартів, що стосуються забезпечення дорожнього руху.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно зі статтею 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Отже, викладені в постанові по справі про адміністративне правопорушення обставини повинні чітко та однозначно свідчити про повноту та об'єктивність встановлених обставин справи та її розгляду, а також відображати конкретний склад адміністративного правопорушення, що повинно підтверджуватись відповідними доказами.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні порушення на транспорті” встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній зокрема потрібно навести докази на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався порушник чи встановлених останнім доводів.
Положеннями статті 73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не надано до суду взагалі будь-яких доказів на підтвердження вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КУпАП, що не дає можливості встановити дотримання відповідачем процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановленої КУпАП та Інструкцією № 1395, що передує винесенню постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Звертаючись до суду з апеляційною скаргою відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не доведено факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 121 КУпАП та не надано до суду жодних доказів в підтвердження правомірності свого рішення.
Відповідно до статті 52 Закону України “Про дорожній рух” контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).
За змістом статті 31 Закону України “Про Національну поліцію” поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Відповідачем не надано доказів того, що в транспортному засобі не працюють склоомивачі та він переобладнаний з порушенням вимог стандартів (встановлено засіб для буксирування) .
Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідач, заперечуючи проти позову, не довів належними доказами факт вчинення позивачем зазначених в оскаржуваній постанові адміністративних правопорушень.
Відеозапис події та відеозапис процедури розгляду справи про адміністративні правопорушення в матеріалах справи відсутні, до суду апеляційної інстанції відповідачем не надавався .
Факт вчинення порушення ПДР позивач не визнає.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у рішенні від 26.04.2018 р. у справі № 338/855/17.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що постанова в справі про адміністративне правопорушення серії ВР №159033 від 17.06.2018 року винесена з порушенням норм КУпАП, оскільки відсутні належні і допустимі докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення, що в цілому свідчить про відсутність належного обґрунтування наведених в оскаржуваній постанові обставин та їх доведеність допустимими доказами.
Крім того , колегія суддів зазначає , що Нормами статті 35 Закону України «Про дорожній рух» №3353-ХІІ від 30.06.1993 року передбачено проведення обов'язкового технічного контролю транспортних засобів.
Порядок проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів визначає Кабінет Міністрів України.
Обов'язковий технічний контроль транспортних засобів здійснюють суб'єкти проведення обов'язкового технічного контролю, які мають на правах власності або користування обладнання, що дає змогу перевіряти технічний стан транспортних засобів на відповідність вимогам безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища.
В той же час, в частині другій статті 35 цього Закону визначено, що легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тони, причепи до них - із строком експлуатації до двох років не підлягають обов'язковому технічному контролю.
Відповідно до положень цієї статті обов'язковий технічний контроль транспортного засобу передбачає перевірку технічного стану транспортного засобу, а саме: системи гальмового і рульового керування, зовнішніх світлових приладів, пневматичних шин та коліс, світлопропускання скла, газобалонного обладнання (за наявності), інших елементів у частині, що безпосередньо стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища.
На кожний транспортний засіб, що пройшов обов'язковий технічний контроль і визнаний технічно справним, суб'єкт проведення обов'язкового технічного контролю складає протокол перевірки його технічного стану, який видається водію транспортного засобу. У протоколі зазначається строк чергового проходження обов'язкового технічного контролю транспортного засобу відповідно до періодичності проходження, встановленої частиною восьмою цієї статті.
Технічний опис та зразок протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу затверджує Кабінет Міністрів України.
В положеннях статті 37 Закону України «Про дорожній рух» визначенні підстави для заборони експлуатації транспортних засобів
Так , відповідно до подорожнього листа від 01.08.2018 року, який знаходився у позивача та копія якого додана до матеріалів справи , автомобіль БАЗ 2215 днз. НОМЕР_2 перед виїздом на лінію пройшов технічний огляд у механіка підприємства, тобто був у технічно-справному стані і не мав очевидних ознак, що можуть свідчити про технічну несправність транспортного засобу, а позивач, як водій був допущений до керування автотранспортом.
Всі інші доводи сторін щодо обставин притягнення позивача до адміністративної відповідальності не впливають на вирішення справи.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ч.1 ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11.09.2018 року по справі № 524/5817/18 залишити без змін.
.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло
Судді(підпис) (підпис) Н.С. Бартош А.М. Григоров