Справа № 560/44/19
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Козачок І.С.
Суддя-доповідач - Шидловський В.Б.
22 травня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Шидловського В.Б.
суддів: Ватаманюка Р.В. Сторчака В. Ю. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
З урахуванням заяви про зміну позовних вимог просила визнати протиправними рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про призначення ОСОБА_1 з 20.07.2018 року пенсії по інвалідності на підставі ч.9 ст.86 Закону України "Про прокуратуру"; рішення про поновлення виплати ОСОБА_1 з 01.12.2018 року пенсії по інвалідності на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Також просила зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років на підставі ч.8 ст.86 Закону України "Про прокуратуру", починаючи з 20.07.2018 року, згідно з поданою нею заявою.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області - задоволено.
Визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про призначення ОСОБА_1 з 20.07.2018 року пенсії по інвалідності на підставі ч.9 ст.86 Закону України «Про прокуратуру».
Визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про поновлення виплати ОСОБА_1 з 01.12.2018 року пенсії по інвалідності на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років на підставі ч.8 ст.86 Закону України «Про прокуратуру», починаючи з 20.07.2018 року, згідно з поданою нею заявою.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, якою просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2019 року та прийняти нову постанову про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 з 27 вересня 1996 року по даний час безперервно працює в органах прокуратури на прокурорських посадах, таких як: стажист-помічник Славутського міжрайонного прокурора (з 27.09.1996), помічник Славутського міжрайонного прокурора (з 21.03.1997), старший помічник Славутського міжрайонного прокурора (з 18.01.1999), старший прокурор Славутської міжрайонної прокуратури (з 12.06.2012), прокурор Славутської міжрайонної прокуратури (з 20.07.2015), прокурор Шепетівської місцевої прокуратури Хмельницької області (з 15.12.2015)
Крім того, позивачу зараховано до вислуги років половину строку навчання на юридичному факультеті денної форми навчання у Львівському державному університеті ім.І.Франка (навчання з 05.08.1991 по 28.06.1996 року) та відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
У Розпорядженні Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області № 191762 від 26 липня 2018 року міститься інформація про прокурорський/слідчий стаж ОСОБА_1 , який складав на той момент 26 років 7 місяців 29 днів.
Відповідно до повідомлення Славутського об'єднаного управління ПФУ, яке є у пенсійній справі ОСОБА_1 , з 20.02.2017 року їй призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на підставі її заяви від 23.03.2017 року (а.с. 51).
Пізніше, на виконання постанови Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 13.07.2017 року по справі № 682/1716/17, яка набрала законної сили згідно з ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.09.2017 року, Славутським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду у Хмельницькій області ОСОБА_1 з 01.06.2017 року було переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років згідно зі ст.86 Закону України "Про прокуратуру".
Ухвалою Верховного Суду від 10.07.2018 року вищезгадані судові рішення були визнані не чинними, а провадження у справі закрите, після чого Головним управлінням Пенсійного фонду України у Хмельницькій області ОСОБА_1 переведено на пенсію по інвалідності на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Користуючись своїм правом на вибір виду пенсії, позивач 20 липня 2018 року подала до Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області заяву про призначення/перерахунок їй пенсії за вислугу років на підставі ч.8 ст.86 Закону України "Про прокуратуру", починаючи з 20.07.2018 року.
У той же час, як вбачається з розпорядження Головного управління Пенсійного фонду Ураїни у Хмельницькій області № 191762 від 26 липня 2018 року, з 20 липня 2018 року ОСОБА_1 переведено на інший вид пенсії - пенсію по інвалідності на підставі ч.9 ст.86 Закону України "Про прокуратуру".
У подальшому, з 01.12.2018 року Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області здійснило ще один перерахунок пенсії позивача та переведення її на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки у позивача відсутній достатній стаж для виплати пенсії по інвалідності на підставі Закону України "Про прокуратуру", а саме: прокурорський стаж є меншим ніж 10 років.
Позивач не погоджується з даними обставинами та звернувся до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що суб'єктом владних повноважень не доведено правомірність власних дій та рішень, відтак позовні вимоги ОСОБА_1 підлягали задоволенню.
Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує викладене нижче.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, судова колегія враховує, що пенсійне забезпечення прокурорів та працівників прокуратури визначено в Законі України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII, який набрав чинності 15.07.2015 (далі - Закон №1697-VII).
Згідно ч.1 ст.86 Закону №1697-VII, прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше: з 01.10.2017 р. по 30.09.2018 р. - 23 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років 6 місяців.
Відповідно до ч.6 ст.86 Закону № 1697-VII до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на прокурорських посадах, зазначених у ст.15 цього Закону, стажистами, на посадах помічників і старших помічників прокурорів; слідчими, суддями; на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, податкової міліції, кримінально-виконавчої служби, офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законодавства України військових формувань, на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою; у науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України працівникам, яким до набрання чинності цим законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), у тому числі час наукової та викладацької роботи в інших науково-навчальних закладах, якщо вони мали науковий ступінь чи вчене звання; на адміністративних та викладацьких посадах, посадах наукових працівників у Національній академії прокуратури України; на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, яким до набрання чинності цим Законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), були направлені туди, а потім повернулися в органи прокуратури; військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання; відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, якщо така відпустка надавалася.
Частиною 8 ст.86 Закону № 1697-VII право на пенсію за вислугу років мають особи, які безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії працюють в органах прокуратури чи в науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України, а також особи, звільнені з прокурорських посад органів прокуратури за станом здоров'я, у зв'язку з ліквідацією чи реорганізацією органу прокуратури, в якому особа обіймає посаду, або у зв'язку із скороченням кількості прокурорів, у зв'язку з обранням їх на виборні посади в органах державної влади чи органах місцевого самоврядування. Ветеранам війни, які мають необхідний стаж роботи для призначення пенсії за вислугу років, така пенсія призначається незалежно від того, чи працювали вони в органах прокуратури перед зверненням за призначенням пенсії. Згідно зі статтею 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Колегія суддів критично оцінює посилання апелянта на те, що з 20.07.2018 року позивачці згідно наданої заяви призначено пенсію по інвалідності відповідно до ст.86 Закону № 1697-VII. Суд апеляційної інстанції проаналізувавши заяву від 20 липня 2018 року, яка наявна в матеріалах справи (а.с.76) та висновки суду першої інстанції під час розгляду вказаної справи зазначає, що заява подана відповідно до існуючої форми, належним чином зареєстрована, містить підпис заявниці, підпис начальника управління та печатку установи. У графі вид пенсії позивачем власноруч вказано: «за вислугу років». Тому колегія суддів зазначає, що позивач не подавала заяву про переведення її на виплату пенсії по інвалідності на підставі Закону України "Про прокуратуру", а відповідач не надав докази, які обґрунтовують переведення позивача на пенсію по інвалідності.
Апелянт вказує, що судом першої інстанції проігноровано, що ч.1 ст.86 Закону № 1697-VII, згідно якого прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше: з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року - 23 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років 6 місяців.
Колегія суддів не приймає до уваги вказане твердження, оскільки відповідно до ч.6 ст.86 цього Закону до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується серед іншого: час роботи на прокурорських посадах, зазначених у статті 15 цього Закону, стажистами, на посадах помічників і старших помічників прокурорів; слідчими, суддями; на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, податкової міліції, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання; відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, якщо така відпустка надавалася.
Крім цього, у Розпорядженні Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області № 191762 від 26 липня 2018 року, зазначено, що станом на час призначення позивачу пенсії по інвалідності на підставі ч.9 ст.86 цього Закону (20.07.2018), спеціальний прокурорський/слідчий стаж ОСОБА_1 , складав 26 років 7 місяців 29 днів.
Таким чином, на момент звернення позивача до управління ПФУ із заявою про призначення пенсії за вислугу років стаж її роботи на посадах прокурорів склав 26 років 07 місяців 29 днів, а тому вона має право на призначення пенсії відповідно до статті 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ «Про прокуратуру».
Зважаючи на це, суд оцінює критично доводи відповідача стосовно того, що з 1 грудня 2018 року до прокурорського стажу позивача можливим було зарахувати лише ті періоди її роботи, коли вона перебувала на посадах, визначених у статті 15 Закону України, оскільки відповідні періоди раніше вже були зараховані до стажу роботи на прокурорських посадах і враховані при призначенні пенсії.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 31 січня 2019 року у постанові по справі № 425/1056/17 (адміністративне провадження № К/9901/43528/18), що в силу вимог КАС України враховується судом при виборі норм, які підлягають застосуванню.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 23 травня 2019 року.
Головуючий Шидловський В.Б.
Судді Ватаманюк Р.В. Сторчак В. Ю.