23 травня 2019 р. м. Чернівці справа № 713/520/19
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренич І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Голови Вижницької районної ради Андрюка Михайла Івановича про зобов'язання вчинити певні дії,-
22.03.2019 року ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до Вижницького районного суду Чернівецької області з позовом до голови Вижницької районної ради Андрюка Михайла Івановича (далі-відповідач), в якому просив:
- зобов'язати голову Вижницької районної ради Андрюка Михайла Івановича надати письмову відповідь на заяву від 13.01.2019 року.
Ухвалою Вижницького районного суду Чернівецької області від 22.03.2019 року адміністративну справу №713/520/19 передано на розгляд до Чернівецького окружного адміністративного суду.
22.03.2019 року адміністративна справа №713/520/19 надійшла на адресу Чернівецького окружного адміністративного суду та за результатами автоматизованого розподілу передана на розгляд головуючому судді Мареничу І.В.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 31.01.2019 року ним подано заяву до голови Вижницької районної ради з приводу невиділених коштів на придбання безоплатних ліків за рецепт лікарів. Оскільки він є ветераном органів внутрішніх справ та згідно п. 2 ст. 6 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ" має право на безоплатне придбання ліків. Відповіді на заяву, позивачем не отримано на день подачі адміністративного позову.
Ухвалою суду від 24.04.2019 року адміністративний позов залишено без руху.
07.05.2019 року ухвалою суду відкрито спрощене провадження у справі з викликом сторін на 20.05.2019 року у зв'язку з виправленням недоліків адміністративного позову.
15.05.2019 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого, вважає позовні вимоги безпідставними, оскільки 14.05.2019 року надано відповідь на заяву позивача (№02-30/194). Оскільки позовні вимоги фактично виконані, просить закрити провадження по справі.
20.05.2019 року позивач скористався правом передбаченим ст. 163 КАС України та подав до суду відповідь на відзив, відповідно до змісту якого, просить стягнути з відповідача понесені витрати у розмірі 473,20 грн., за відшкодування пального, оскільки він двічі їхав на власному автомобілі в Чернівецький окружний адміністративний суд.
20.05.2019 року позивачем подано до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, за його відсутності. Вказував, що позовні вимоги підтримує повністю. окрім цього позивач просив суд стягнути з відповідача витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій та підготовкою справи до розгляду у загальній сумі 473,20 грн., що включають в собі витрати, пов'язані з використанням пального для власного авто під час поїздки до Чернівецького окружного адміністративного суду.
Відповідач в судове засідання призначене на 20.05.2019 року не з'явився, явку представника не забезпечив, причини неприбуття не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 13.05.2019 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Частиною 9 ст. 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи приписи ст. ст. 194, 205 КАС України, суд вважає, що подання до суду позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності, а також не прибуття відповідача без поважних причин в судове засідання, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, не є перешкодою для розгляду і вирішення справи за наявними у справі матеріалами у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає, що адміністративний позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено такі обставини у справі та відповідні їм правовідносини.
31.01.2019 ОСОБА_1 звернувся із заявою до голови Вижницької районної ради Вижницького району Чернівецької області Андрюка М. І. в якій просив надати відповідь чому не перераховуються кошти на придбання пільгових ліків за рецептом лікарів (а.с. 2).
14.05.2019 року за підписом голови Вижницької районної ради ОСОБА_1 була надана відповідь на його звернення від 31.01.2019 року.
Оцінивши повідомлені позивачем обставини, суд вважає, що наявні достатні підстави для прийняття судового рішення і приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю.
Відповідно до ст.1 зазначеного Закону громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Військовослужбовці, працівники органів внутрішніх справ і державної безпеки, а також особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України мають право подавати звернення, які не стосуються їх службової діяльності.
Особи, які не є громадянами України і законно знаходяться на її території, мають таке ж право на подання звернення, як і громадяни України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами.
Згідно ст.15 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Відповідно до ст. 18 Закону України "Про звернення громадян" громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право: особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; знайомитися з матеріалами перевірки; подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги; висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги; вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.
Термін розгляду звернень громадян визначено ст. 20 Закону України "Про звернення громадян".
Так, відповідно до зазначеної норми права звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.
Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.
Згідно ст. 7 Закону України "Про звернення громадян" звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень, серед іншого, зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам.
Аналіз наведених норм законодавства свідчить про те, що орган, до якого направлена заява громадянина, зобов'язаний об'єктивно, всебічно і вчасно її розглянути, перевірити викладені в ній факти, прийняти рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечити його виконання, а також повідомити громадянина про наслідки розгляду такої заяви.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 31.01.2019 року звернувся із заявою до голови Вижницької районної ради Вижницького району Чернівецької області Андрюка М. І. в якій просив надати відповідь чому не перераховуються кошти на придбання пільгових ліків за рецептом лікарів (а.с. 2).
Зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги стосується щодо ненадання відповіді на вищезазначену заяву.
При цьому, відповідачем прийнято рішення про розгляд вказаної заяви тільки 14.05.2019 року за №02-30/194, тобто поза межами місячного строку розгляду заяви, що є порушення вимог ст. 20 Закону України "Про звернення громадян". Доказів направлення відповідачем вказаної відповіді суду не надано.
Також, суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач повідомляв позивача про продовження строків розгляду його заяви.
За таких обставин, суд вважає такі дії відповідача є протиправними та такими, які не відповідають вимогам чинного законодавства.
Таким чином, голова Вижницької районної ради Андрюк М.І діяв не у спосіб та не в межах наданих йому повноважень, що передбачені Конституцією та чинним законодавством України.
Згідно ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно ч. 1 - 3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Щодо вимог позивача про компенсацію йому інших судових витрат, пов'язаних із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи, то суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Ч. 3 ст. 132 КАС України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Як встановлено судом, у клопотанні від 20.05.2019 року позивач просить суд стягнути з відповідача витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій та підготовкою справи до розгляду у загальній сумі 473,20 грн., що включають в собі витрати, пов'язані з використанням пального для власного авто під час поїздки до Чернівецького окружного адміністративного суду (копії фіскальних чеків від 17.05.2019 року).
З огляду на вказані приписи зазначеної статті КАС України, суд вважає, що вищевказані витрати позивача, не можуть бути стягнуті з бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь позивача, оскільки не є витратами, у розумінні статті 132 КАС України.
Таким чином, клопотання позивача в частині стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з вчиненням інших процесуальних дій та підготовкою справи до розгляду у загальній сумі 473,20 грн., не підлягає задоволенню.
Стосовно сплати судового збору.
За правилами ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Зобов'язати голову Вижницької районної ради Андрюка Михайла Івановича надати письмову відповідь на заяву від 13.01.2019 року.
3. В частині компенсації ОСОБА_1 інших судових витрат, пов'язаних із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи - відмовити .
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
Відповідач - Голова Вижницької районної ради Андрюк Михайло Іванович ( вул . Українська 88-А, м. Вижниця, Чернівецька область, 59200)
Суддя Маренич І.В.