Постанова від 23.05.2019 по справі 1540/4950/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2019 р.м.ОдесаСправа № 1540/4950/18

Головуючий в 1 інстанції: Левчук О. А.

П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Стас Л.В.

суддів: Турецької І.О., Шеметенко Л.П.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2018 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрзерноекспорт» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ТОВ «Укрзерноекспорт» звернувся з позовом до ДФС України в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення комісії ДФС України №°606118/33506396 від 01.03.2018 року про відмову у реєстрації податкової накладної №°2 від 15.12.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов'язати ДФС України здійснити реєстрацію податкової накладної №°2 від 15.12.2017 року, виписаної ТОВ «Укрзерноекспорт» на покупця - Фермерське господарство «Ольвія», в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В обґрунтування позову послався на те, що товариством було подано на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну № 2 від 15.12.2017 року, однак реєстрацію було зупинено. На підтвердження реальності поставки товару позивачем направлено до ДФС України пояснення та копії документів, разом з тим, комісією ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної з підстав надання платником податків копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН. Позивач вважав, що ДФС України порушено норми підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, оскільки у квитанції не зазначено конкретного чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної. Крім того, рішення комісії ДФС України не містить чіткої підстави для відмови в реєстрації податкової накладної.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.11.2018 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрзерноекспорт» - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 606118/33506396 від 01.03.2018 року.

Зобов'язано Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну № 2 від 15.12.2017 року, виписану ТОВ «Укрзерноекспорт» на покупця - Фермерське господарство «Ольвія», в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В апеляційній скарзі Державна фіскальна служба України, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, не повне з'ясування обставин, які мають значення для справи, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначив про дотримання ним, при прийнятті оскаржуваного рішення від 01 березня 2018 року № 606118/33506396, вимог п.п. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 ПК України, приписів Критеріїв оцінки ступені ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 567 від 13.06.2017 року та Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 566 від 13.06.2017 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 року за № 752/30620.

ТОВ «Укрзерноекспорт» своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26 вересня 2017 року між ТОВ «Укрзерноекспорт» (постачальник) та Фермерським господарством «Ольвія» (покупець) укладено генеральний договір поставки нафтопродуктів № ДП/13/12-17 (а.с. 55-60).

Відповідно до п. 1 вказаного Договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язується передати у власність покупця (поставити), а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується прийняти у свою власність й оплатити нафтопродукти, далі за текстом - «товар» у відповідності до умов договору та додаткових угод до нього. Поставка товару відбувається на підставі додаткових угод до цього договору, які підписуються повноважними представниками сторін, та є невід'ємною частиною цього договору, в яких сторонами узгоджується ціна, кількість, асортимент, умови поставки, терміни відправлення, поставки та оплати товару й інші умови поставки. Одиниця виміру товару: метрична тонна.

Згідно з п. 3 зазначеного Договору постачальник зобов'язується на підставі підписаної сторонами додаткової угоди передати (поставити) у власність покупця товар. При передачі товару надати документи, що підтверджують якість товару. Виконати інші обов'язки, передбачені договором, додатковими угодами та законодавства. Покупець зобов'язується своєчасно та в повному об'ємі (у відповідності до умов відповідної додаткової угоди) здійснювати оплату товару, підписувати та повертати постачальнику належні йому екземпляри документів, а також відшкодувати постачальнику витрати, що пов'язані із перевезенням товару. Виконати інші обов'язки, передбачені договором, додатковими угодами та законодавством.

Відповідно до п. 5 Договору № ДП/13/12-17 поставка товару здійснюється на підставі підписаної сторонами відповідної додаткової угоди. Товар поставляється покупцеві в межах об'єму, в кількості і за ціною, визначених у відповідних додаткових угодах, на умовах EXW, FCA, CPT у відповідності із Міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів Інкотермс, у діючій на час укладення додаткової угоди редакції. Конкретна умова відправлення та поставки товару визначається в додатковій угоді до цього договору. Поставка товару на умовах FCA, CPT здійснюється наступним чином: залізничним транспортом в вагонах-цистернах загального парку залізничних доріг України або у власних (орендованих) вагонах-цистернах постачальника або покупця; автомобільним транспортом постачальника або на умовах самовивозу при поставці на умовах FCA, CPT забезпечує постачальник.

Згідно з п.п. 5.9, 5.11 Договору № ДП/13/12-17 приймання-передача (поставка) товару оформлюється актом приймання-передачі товару або видатковою накладною. За наслідками передачі товару постачальник та покупець оформлюють наступні документи: при поставці товару на умовах EXW - акт приймання-передачі товару; при поставці товару залізничним транспортом на умовах FCA, CPT - акт приймання-передачі товару, який складається на підставі копій залізничних накладних; при поставці товару автомобільним транспортом на умовах FCA, CPT - видаткова накладна або акт приймання-передачі товару, який складається на підставі копій товаротранспортних накладних.

Відповідно до п. 6 Договору № ДП/13/12-17 покупець здійснює 100 % попередню оплату за товар шляхом перерахування грошових коштів в сумі, яка зазначена у відповідній додатковій угоді до цього договору, на поточний рахунок постачальника, якщо інше не передбачено додатковою угодою.

13 грудня 2017 року між позивачем та ФГ «Ольвія» укладено специфікацію № 1 до Генерального договору поставки № ДП/13/12-17, згідно з якою постачальник зобов'язується поставити, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити дизельне паливо у кількості 40000,00 л, за ціною 849600,00 грн. Постачальник зобов'язаний здійснити поставку товару протягом 30 календарних днів з моменту підписання специфікації (а.с. 61).

На підтвердження поставки дизельного палива позивачем надано видаткову накладну № 147 від 15.12.2017 р. (а.с. 62), рахунок на оплату (а.с. 63), виписки по рахункам (а.с. 64-67), паспорт якості (а.с. 68), сертифікат якості (а.с. 69), картки рахунку (а.с. 70-72), генеральний договір поставки нафтопродуктів укладений між ТОВ «Порто Франко Україна» та ТОВ «Укрзерноекспорт» № 26/09-17 від 26.09.2017 року та докази поставки згідно умов договору (а.с. 41-50), договір про організацію перевезень автомобільним транспортом № УЗЕ-0108.2017 від 01.08.2017 року укладений між ТОВ «Укрзерноекспорт» та ФОП ОСОБА_1 та докази на підтвердження перевезення згідно з умовами договору (а.с. 51-54).

15 грудня 2017 року ТОВ «Укрзерноекспорт» виписано податкову накладну № 2 на суму 618466,32 грн. та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 14).

Як вбачається з квитанції № 1 від 22.12.2017 р., податкова накладна № 2 прийнята, проте реєстрація зупинена. Виявлені помилки: «Відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 року № 567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД: 2710..». Також пропонується надати пояснення та / або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РН в ЄРПН відповідно до п. «в» п.п. 201.16.1. п. 201. 16 ст. 201 ПК України , вичерпний перелік яких встановлений наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 р. № 567, та / або таблицю даних платника податків, яка передбачена п. 4 цього наказу (а.с. 15).

Позивачем направлено повідомлення від 12.02.2018 року № 6 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинено, а саме генеральний договір поставки нафтопродуктів укладений між ТОВ «Порто Франко Україна» та ТОВ «Укрзерноекспорт» № 26/09-17 від 26.09.2017 року, видаткову накладну № 367 від 16.11.2017 р., специфікацію № 1-11 від 15.11.2017 р., Договір № ДП/13/12-17 від 13.12.2017 р., специфікацію № 1 від 13.12.2017 р., видаткову накладену № 147 від 15.12.2017 р., ТТН № 19 від 15.12.2017 р., договір про організацію перевезень автомобільним транспортом № УЗЕ-0108.2017 від 01.08.2017 року, акт виконаних робіт № 103 від 15.12.2017 р. (а.с. 16-36)

01 березня 2018 року комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення № 606118/33506396, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію накладної/розрахунку коригування (а.с. 37).

22 березня 2018 року ТОВ «Укрзерноекспорт» до Державної фіскальної служби України подано скаргу на рішення комісії Державної фіскальної служби України № 606118/33506396 від 01.03.2018 року, яка рішенням комісії з питань розгляду скарг залишена без задоволення, а рішення комісії ДФС без змін (а.с. 38-40).

Віршуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що рішення податкового органу не відповідає критеріям п. 3 ч. 2 ст. 2 КАС України, оскільки є необґрунтованим, внаслідок того, що є незрозумілим з яких підстав позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної: якщо копії документів складені з порушенням законодавства, то необхідно вказати конкретно, яку саме норму права порушив позивач, якщо недостатньо документів ДФС для прийняття позитивного рішення та реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, то необхідно зазначити, які саме документи позивач не додав.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України (тут та далі в редакції чинній на час подання податкової накладної на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 201.16. ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Згідно з п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування;

в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п.п. 201.16.2. п. 201.16 ст. 201 ПК України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з п.п. 201.16.3. п. 201. 16 ст. 201 ПК України письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Зазначена комісія приймає рішення про:

реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок роботи комісії визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.

Форма таких рішень встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 р. за № 753/30621, чинним на час виникнення спірних правовідносин, затверджені «Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» та «Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Відповідно до п. 6. зазначеного Критерію моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 рази більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеному у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку для платників, у яких значення показника D становить більше 0,03; більше 60% - від 0,02 до 0,03; більше 50% - від 0,015 до 0,02; більше 40% - від 0,01 до 0,015, більше 30% - від 0,005 до 0,01, більше 20% - до 0,005) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

Відповідно до п.п. 1 п. 1 «Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (чинного на час виникнення спірних правовідносин) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв встановлений наступний вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних:

- договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки - фактури, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Відповідно до п. 2 «Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» письмові пояснення та копії документів, зазначені у Переліку, платник податку подає до ДФС в електронному вигляді засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.

Відповідно до Постанови КМУ № 190 від 29.03.2017 р. «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладених або про відмову в такій реєстрації» (чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту в підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Матеріалами справи підтверджено та доводами апеляційної скарги не спростовано, надання позивачем до ДФС України всіх наявних у позивача документів, на електрону адресу апелянта, які цілком відповідають вимогам викладеним у Вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. ДФС України прийняла рішення, яким відмовила позивачу у реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначено надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДВС рішення про реєстрацію податкової накладної.

Колегія суддів зазначає, що в оскарженому рішенні про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 37) податковий орган не зазначив які саме документи, надані позивачем, складені з порушенням законодавства, не зазначив норми матеріального права яким не відповідають додатково подані документи, та не зазначив які саме документи мають бути надані але не додані позивачем, внаслідок чого відсутні підстави для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначення в рішенні про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових підстави для прийняття такого рішення без зазначенні обставин, якими ця підстава підтверджується, дає суду можливість дійти висновку щодо недоведеності податковим органом наявності обставин, які мають значення для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, зокрема такої підстави як надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДВС рішення про реєстрацію податкової накладної.

Всупереч приписів ч. 1 ст. 72, ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 76, ч. 2 ст. 77 КАС України, апелянт - суб'єкт владних повноважень не довів правомірності свого рішення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06 березня 2018 року по справі № 826/4475/16 (К/9901/5219/17) (ЄДРСР № 72608562).

Оцінюючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з того, що судом першої інстанції було надано належну правову оцінку аргументам, викладеним у позовній заяві та запереченнях проти позову, а також наведеним сторонами під час судового розгляду справи. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного судового рішення, у апеляційній скарзі не зазначено.

Відповідно до ст. 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів визнає, що суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2018 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрзерноекспорт» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладеної, зобов'язання вчинити дії - залишити без змін..

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Повний текст судового рішення складено 23.05.2019 року.

Головуючий суддя Стас Л.В.

Судді Шеметенко Л.П. Турецька І.О.

Попередній документ
81916716
Наступний документ
81916718
Інформація про рішення:
№ рішення: 81916717
№ справи: 1540/4950/18
Дата рішення: 23.05.2019
Дата публікації: 27.05.2019
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Старі категорії (адм); реалізації податкового контролю