01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua
Головуючий суддя у першій інстанції: Шевченко Н.М.
22 травня 2019 року Справа № 640/4009/19
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Епель О.В.,
суддів: Карпушової О.В., Літвіної Н.М.,
за участю секретаря Лісник Т.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Безпечні Технології Утилізації» на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 березня 2019 року у справі
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю
«Безпечні Технології Утилізації»
до Державної фіскальної служби України,
Головного управління Державної фіскальної служби
у Житомирській області
про визнання протиправними та скасування рішень,
зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Безпечні Технології Утилізації» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач-1), Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області (далі - відповідач-2) про:
- визнання протиправними та скасування рішень від 29.11.2018 р. № 1005646/38513633, від 30.11.2018 р. №№ 1007797/38513633, 1007798/38513633, 1007799 / 38513633, 1007800 /38513633 , 1007801 /38513633 , 1007802 /38513633 , 1007803 / 38513633, 1007804/38513633, 1007805/38513633, 1007806/38513633, від 20.12.2018 р. № 1030486/38513633, якими позивачу було відмовлено в реєстрації поданих ним податкових накладних;
- зобов'язання відповідача зареєструвати в ЄРПН відповідні податкові накладні, у реєстрації яких позивачу було відмовлено вказаними рішеннями.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 березня 2019 року у зв'язку зі сплатою позивачем судового збору не в повному обсязі (за 12 позовних вимог, а не за 24).
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 березня 2019 року позовну заяву позивачу було повернуто внаслідок не усунення її недоліків, а саме: недоплати судового збору ще за 12 позовних вимог.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену ухвалу суду та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, наполягаючи на тому, що в позові по даній справі ним було заявлено 12 основних позовних вимог, за які в повному обсязі сплачено судовий збір, а інші ще 12 позовних вимог є похідними та судовим збором окремо не оплачуються.
Також, у своїй скарзі апелянт посилається на відповідні висновки Верховного Суду з приводу оплати судовим збором похідних позовних вимог.
З цих та інших підстав апелянт вважає, що оскаржувана ним ухвала суду прийнята з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2019 р. було відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити її без задоволення, а рішення суду - без змін та зазначає, що, на його думку, позивач повинен був сплатити судовий збір за всі 24 позовні вимоги.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з наступних підстав.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частинами 1, 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до адміністративного суду заяви немайнового характеру суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, судовий збір становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» з 01 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1921,00 грн.
У ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно з п. 23 ч. 1 ст. 4 КАС України похідна позовна вимога - це вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Отже, законодавством на позивача покладено обов'язок сплатити судовий збір за заявлені ним у позові основні вимоги у порядку та розмірах, встановлених Законом України «Про судовий збір».
Водночас, похідні вимоги окремо судовим збором не оплачуються, що відповідає практиці Верховного Суду.
Аналогічні правові висновки викладені в ухвалах Верховного суду від 25.06.2018 р. у справі № 800/467/17, від 03.07.2018 р. у справі № 826/4079/17 та, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, є обов'язковими для врахування апеляційним судом при розгляді апеляційної скарги на ухвалу суду у цій справі.
Перевіряючи доводи апелянта, колегія суддів встановила, що у позовній заяві в даній справі ТОВ «Безпечні Технології Утилізації» було заявлено 24 вимоги немайнового характеру, 12 з яких про визнання протиправними та скасування рішень є основними, а решта 12 про зобов'язання вчинити дії - похідними, оскільки їх задоволення безпосередньо залежить від задоволення вказаних основних позовних вимог.
Судовий збір за основні позовні вимоги у цій справі становить: 1921 х 12 = 23052,00 грн.
При зверненні до суду з цим позовом ТОВ «Безпечні Технології Утилізації» сплатило судовий збір у розмірі 3842,00 грн., тобто сума недоплаченого судового збору складає: 23052,00 - 3842,00 = 19210,00 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 березня 2019 року позовну заяву було залишено без руху у зв'язку зі сплатою позивачем судового збору не в повному обсязі.
На виконання вказаної ухвали суду у межах наданого судом строку позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 19210,00 грн. Тобто, загальний розмір сплаченого судового збору склав: 3842,00 + 19210,00 = 23052,00 грн.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що позивачем було усунуто недоліки його позовної заяви у відповідності до вимог законодавства, а тому підстави для повернення позову через несплату (неповну сплату) судового збору у суду були відсутні.
Разом з тим, апеляційний суд зазначає, що право на доступ до правосуддя є основоположними конституційними правами особи та регламентовані Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема статтею 6.
При цьому, в рішенні від 04.12.1995 р. у справі «Беллет проти Франції» якому Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Згідно зі ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що в даному випадку судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про повернення позовної заяви.
Відповідно до ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Отже, апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю «Безпечні Технології Утилізації» підлягає задоволенню, ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 березня 2019 року - скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Безпечні Технології Утилізації» - задовольнити.
Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 березня 2019 року - скасувати, а справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Безпечні Технології Утилізації» до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії направити до Окружного адміністративного суду м. Києва для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Судове рішення виготовлено 22 травня 2019 року.
Головуючий суддя
Судді: