П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
23 травня 2019 р.м. ОдесаСправа № 420/5204/18
Головуючий в І інстанції: Соколенко О.М.
Дата та місце ухвалення рішення: 18.01.2019 р. м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
суддя-доповідач - Шеметенко Л.П.
судді - Стас Л.В.
судді - Турецької І.О.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 січня 2019 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
В жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області по зниженню граничного розміру пенсії за вислугу років з 90 до 80 відсотків з 25 травня 2016 року до 01 січня 2018 року, а з 01 січня 2018 року по сьогоднішній день - до 70 відсотків, що відображено у пенсійній справі №Ю0078363;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести розрахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 90 відсотків, в період з 25 травня 2016 року по сьогоднішній день;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області внести зміни до особової справи - ЮО-078363, військового пенсіонера ОСОБА_1 із зазначенням граничного розміру пенсії за вислугу років - 90 відсотків.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що йому було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в розмірі 90% грошового забезпечення. В подальшому, рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 13.03.2014 року (справа № 2-а/522/132/14), позивачу була визначена посада відповідно до займаної ним посади на момент звільнення (прирівняна до Командувача військово-повітряних сил округу). 25 травня 2016 року Департаментом фінансів Міністерства Оборони України за рішенням Приморського районного суду м.Одеси був встановлений розмір посадового окладу позивача - 2140 грн., який відповідає категорії і посаді Командувача військово-повітряних сил округу.
Надалі, як вказує позивач, на підставі даного посадового окладу Одеським обласним військовим комісаріатом було проведено перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 , та видано відповідну довідку. Після отримання довідки форми 2 про грошове забезпечення Головним Управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області проведено перерахунок на підставі доповнень і змін, внесених в ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та застосований максимальний розмір пенсії 70% - відповідно до змін, діючих на той момент. Таким чином, як зазначає позивач, основна пенсія обчислювана на підставі посадового окладу 2140 грн., при застосуванні 70% стала меншою ніж та, яка розрахована на підставі посадового окладу 1680 грн. (до 25 травня 2016 року) і при застосуванні 90%, що і слугувало підставою для Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплачувати пенсію в попередньому розмірі.
Позивач вважає такі дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області по нарахуванню йому основної пенсії у розмірі 70% незаконними, так як призначено йому було пенсію у розмірі 90 % відсотків, а тому граничний розмір його пенсії не може бути зменшений Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області з 90 до 70 відсотків.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 18 січня 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про залишення позову без розгляду.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 січня 2019 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 90 відсотків до 80 відсотків з 01.03.2013 року по 24.05.2016 року включно та з 25.05.2016 року по 31.12.2017 року включно, а також з 01.01.2018 року щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років до 70 відсотків від відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.03.2013 року по 24.05.2016 року, та з 25.05.2016 року по 31.03.2018 року (останню дату перерахунку пенсії позивача станом на дату звернення до суду), та після 31.03.2018 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з урахуванням граничного (основного) розміру пенсії за вислугу років у розмірі 90 відсотків від суми грошового забезпечення, із врахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що судом першої інстанції невірно встановлено фактичні обставині справи, неправильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права, що призвело до невірного вирішення справи, просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 січня 2019 року та прийняти нове, яким позовні вимоги ОСОБА_1 , викладені у позовній заяві від 08.10.2018 року, за період з 25.05.2016 року по 08.04.2018 року та задоволений судом період з 01.03.2013 року по 24.05.2016 року залишити без розгляду, а в задоволенні решти позовних вимог відмовити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт вказує на те, що 01.10.2011 року набрав чинності Закон України від 08.07.2011 року «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», яким внесено зміни до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та визначено, що загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті становить 80% відповідних сум грошового забезпечення. З огляду на зазначене, при перерахунку пенсії позивача з 01.03.2013 року по 24.05.2016 року було застосовано основний розмір пенсії саме 80%.
Також апелянт зазначив, що 01.05.2014 року набрав чинності Закон України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні", згідно якого також було внесено зміни до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та викладено її у наступній редакції: «максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 відсотків відповідних сум грошового забезпечення». З огляду на зазначені зміни до законодавства апелянт вважає, що застосування при перерахунку пенсії позивача основного розміру пенсії - 70% є правомірним та обґрунтованим.
Відповідач не погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно відмови у задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду за період по 08.04.2018 року у зв'язку із пропуском позивачем строку звернення до суду, та вважає, що право звернення до суду не є абсолютним та може бути обмежено, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 є пенсіонером Збройних Сил України та йому з 12.10.1992 року призначено пенсію за вислугу років згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у розмірі 90 відсотків грошового забезпечення. Зазначене підтверджується наявними у матеріалах справи розрахунками пенсії позивача (а.с. 36, 71, 75).
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 13.03.2014 року по справі №522/22385/13-а, із внесеними постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2014 року змінами, було частково задоволено позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України в особі Департаменту фінансів МОУ, Одеського обласного військового комісаріату, Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеський області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та:
- зобов'язано Міністерство оборони України визначити розмір посадового окладу та надбавки за виконання особливо важливих завдань ОСОБА_1 , прирівняної до відповідної категорії військовослужбовців - начальника роду військ округу - командувача Військово-Повітряних Сил округу, визначеної Схемою посадових окладів офіцерського складу за основними типовими посадами постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» від 07 листопада 2007 року №1294, наказу Міністра оборони України від 19 лютого 2008 року № 56 та розпорядженням Міністра оборони України від 30 березня 2009 року про упорядкування структури грошового забезпечення, та направити її до Одеського обласного військового комісаріату;
- зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 підготовити довідку форми № 2, встановленої постановою КМУ № 45 від 13.02.2008 року про розмір грошового забезпечення відповідної посади військового пенсіонера ОСОБА_1 з урахуванням посадового окладу, яку надасть Міністерство оборони України та надати таку довідку до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеської області для перерахунку раніше призначеного пенсійного забезпечення;
- зобов'язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Одеській області на підставі отриманої від Одеського обласного військового комісаріату довідки форми № 2, встановленої постановою КМУ № 45 від 13.02.2008 року, провести перерахунок раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2013 року, та виплатити частину неправомірно недоплаченої пенсії з цієї дати по час фактичного розрахунку (т.1 а.с. 19-24, 54-59).
Судом першої інстанції встановлено, що згідно вказаних рішень, протягом 2010-2013 p.p. позивач, не погоджуючись з визначеним Одеським обласним військовим комісаріатом розміром посадового окладу, звертався до Міністерства оборони України із заявою про перегляд попередньо визначеного розміру посадового окладу у розмірі 1680,00 гривень, однак звернення позивача задоволені не були, що і стало підставою звернення його до суду.
З матеріалів справи встановлено, що на виконання постанови Приморського районного суду м. Одеси від 13.03.2014 року та постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2014 року по справі №522/22385/13-а, Одеським обласним військовим комісаріатом листом від 17.06.2016 року №4823 було надіслано до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.03.2013 року, з урахуванням посадового окладу у розмірі 2140,00 грн. (т.1 а.с.140), яка надійшла до відповідача 22.06.2016 року.
02.07.2016 року на підставі рішення суду відповідачем здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2013 року, виходячи із сум грошового забезпечення: посадовий оклад - 2140,00 грн.; оклад за військове звання -140,00 грн.; процентна надбавка за вислугу років 40% - 912,00 грн.; робота з таємними документами, виробами, носіями, документами 20% - 428,00 грн.; надбавка за особливо важливі завдання 50% - 1596,00 грн.; премія 10% - 214 грн., всього - 5430,00 грн. (т.1 а.с.115). При цьому, основний розмір пенсії позивачу визначено у розмірі 80% грошового забезпечення у розмірі 4344,00 грн., з урахуванням доплати.
Крім того, встановлено, що на підставі рішення суду відповідачем 23.12.2016 року, а також 01.11.2017 року, на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо підвищення пенсії», були проведені перерахунки пенсії позивача, згідно яких основний розмір пенсії позивачу визначено у розмірі 80% грошового забезпечення (т.1 а.с.76, 77).
В подальшому, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103, на підставі довідки Одеського обласного військового комісаріату від 30.03.2018 року № ЮО78363 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, у порядку, визначеному рішенням Кабінету Міністрів України, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області 31.03.2018 року проведено перерахунок пенсії позивача (т.1 а.с.113).
Згідно здійсненого 31.03.2018 року перерахунку пенсія позивача з 01.01.2018 року складається із сум грошового забезпечення: посадовий оклад - 8460,00 грн.; оклад за військове звання - 1550,00 грн.; процентна надбавка за вислугу років - 5005,00 грн.; премія 0% - 0,00 грн., всього 15015 грн. Основний розмір пенсії позивачу визначено у розмірі 70% грошового забезпечення.
Вважаючи протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зниження граничного розміру пенсії за вислугу років з 90 до 80 відсотків з 25 травня 2016 року до 01 січня 2018 року, та при проведенні перерахунку пенсії (на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103) щодо зменшення з 01.01.2018 року основного розміру пенсії за вислугу років до 70 процентів грошового забезпечення, позивач звернуся до суду з даним позовом.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Перерахунок пенсії позивача проводився на виконання рішень суду та в подальшому на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".
Відповідно до ч.2 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу) загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90% відповідних сум грошового забезпечення
Пунктом 8 розділу II Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", який набрав чинності з 01.10.2011, та пунктом 23 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні", який набрав чинності з 01.05.2014, до ч.2 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" було внесено зміни та цифри "90" замінено цифрами "80" та цифри "80" замінено цифрами "70" відповідно.
При цьому, згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом.
В свою чергу, слід звернути увагу на те, що положення ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначають розміри пенсій, які призначаються вперше.
Тобто, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Судом першої інстанції встановлено, що з 12.10.1992 року до вересня 2015 року включно (згідно розрахунків, які містяться в матеріалах справи), пенсія позивачу встановлена та виплачувалась у розмірі 90% грошового забезпечення.
Колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції стосовно того, що внесені Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", та Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" зміни до ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо розміру пенсії у відсотках стосуються лише порядку призначення пенсії особам, звільненим з військової служби, та деяких інших осіб у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, та в жодному разі не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Застосування положень Законів України від 08.07.2011 №3668 та від 27.03.2014 №1166-VІІ в частині граничного розміру пенсії у відсотках від сум грошового забезпечення до вже призначених пенсій є звуженням змісту та обсягу вже існуючих у позивача прав і свобод у вигляді призначення йому пенсії виходячи із 90% розміру грошового забезпечення.
У Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99 суд зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині 1 статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Згідно зі статтею 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
З урахуванням наведеного, при перерахунку пенсії позивачу має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені зміни до ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80% та 70% грошового забезпечення стосуються порядку призначення пенсії у разі реалізації права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.
Таким чином, вірним є висновок суду першої інстанції стосовно того, що при розрахунку пенсії позивача підлягають застосуванню положення ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", в редакції, що діяла на момент призначення пенсії, відповідно до якої розмір пенсії позивача повинен становити 90% від грошового забезпечення.
В ході розгляду справи встановлено, що до здійсненого відповідачем 02.07.2016 року перерахунку пенсії позивача, розмір його пенсії складав 90% грошового забезпечення, однак, після здійснення цього перерахунку (перерахунок проведено на підставі рішення суду, починаючи з 01.03.2013 року) відповідач неправомірно зменшив основний розмір пенсії позивача до 80%, що не відповідає вимогам чинного законодавства.
В подальшому, при проведенні перерахунку з 01.01.2018 року відповідачем неправомірно зменшено розмір пенсії ОСОБА_1 до 70 % грошового забезпечення, що також є неправомірним.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що визначаючи у позовних вимогах дату, з якої необхідно провести перерахунок пенсії - « 25.05.2016 року», позивач виходив з того, що саме з цієї дати Департамент фінансів Міністерства Оборони України на виконання рішення суду визначив розмір посадового окладу позивача у розмірі 2140 грн. та надбавки за виконання особливо важливих завдань у розмірі 50%, та направив лист на адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просив здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням нового розміру посадового окладу та надбавки за виконання особливо важливих завдань. Позивач вважав, що саме з 25.05.2016 року йому неправомірно проведено перерахунок пенсії з визначенням основного розміру пенсії - 80 %, а в подальшому - 70%.
Однак, як вже зазначено вище, саме 02.07.2016 року Головним управлінням ПФУ в Одеській області проведено перерахунок пенсії позивача, починаючи з 01.03.2013 року, із зменшенням основного розміру пенсії, з огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано вийшов за межі позовних вимог та для повного захисту прав позивача вірно зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок пенсії позивача із застосування основного розміру пенсії 90 % саме з 01.03.2013 року.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно відсутності підстав для задоволення вимог позивача про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області внести зміни до особової справи ЮО-078363, військового пенсіонера ОСОБА_1 із зазначенням граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 90 відсотків.
Колегія суддів зазначає, що під ефективним засобом (способом) правового захисту необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії із застосуванням граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 90 відсотків, є достатнім способом відновлення порушених прав позивача та не потребує додаткового захисту шляхом внесення змін до особової справи - ЮО-078363.
Стосовно доводів апелянта щодо пропуску позивачем строку звернення до суду заявлених ним вимог про перерахунок пенсії з 25.05.2016 року, а також щодо необхідності застосування строків звернення до суду до задоволеного судом періоду, а саме про перерахунок пенсії з 01.03.2013 року, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 зазначеної статті визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
З матеріалів справи встановлено, що про здійснений перерахунок пенсії у липні 2017 року (про перерахунок з 01.03.2013 року) відповідач не повідомив позивача.
При цьому, про неправомірне зменшення основного розміру пенсії з 90% грошового забезпечення на 80% (в тому числі, за період з 01.03.2013 року по 24.05.2016 року), та на 70% позивач дізнався після отримання повідомлення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, де вказано про схему розрахунку його пенсії, яке відправлено Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області 06 червня 2018 року.
З даним позовом про захист порушених прав позивач звернувся у жовтні 2018 року, тобто в межах шестимісячного троку звернення до суду.
У справі «Bellet проти Франції» Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
З огляду на все вищезазначене, колегія суддів вважає обґрунтованою відмову суду першої інстанції у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про залишення позову ОСОБА_1 до 08.04.2018 року без розгляду та не знаходить підстав для задоволення в цій частині апеляційної скарги апелянта.
Колегія суддів вважає, що інші доводи апеляційної скарги також є необґрунтованими, та висновків суду першої інстанції не спростовують.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно встановлено обставини у справі, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
За таких обставин підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 139, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 січня 2019 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Судове рішення складено у повному обсязі 23.05.2019 р.
Суддя - доповідач: Л.П. Шеметенко
Суддя: Л.В. Стас
Суддя: І.О. Турецька