Справа № 826/25739/15 Головуючий у І інстанції - Кузьменко В.А.
судді Арсірій Р.О., Огурцов О.П.
Суддя-доповідач - Мельничук В.П.
23 травня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Мельничука В.П.
суддів: Ісаєнко Ю.А., Лічевецького І.О.,
при секретарі: Андрієнко Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, згідно з ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс-ХХХ" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс-ХХХ" до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними, зобов"язання вчинити дії,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фенікс-ХХХ" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, Державної фіскальної служби України, в якому просило визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо неприйняття до реєстрації договору "Про визнання електронних документів"; зобов'язати Державну фіскальну служби України прийняти, а Державну податкову інспекцію в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві зареєструвати та підписати договір "Про визнання електронних документів".
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2016 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс-ХХХ" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов повністю.
В апеляційній скарзі Позивач не погоджується з рішенням суду першої інстанції, та посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.
Зокрема, Позивач зазначає, що твердження суду першої інстанції про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Фенікс-ХХХ" не вчиняло дії, направлені на укладення нового договору про визнання електронних документів відповідно до пункту 5 Розділу II Інструкції з підготовки та подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10 квітня 2008 року № 233, зареєстрованим в Мін'юсті України 16 квітня 2008 року № 320/15011, у тому числі докази подання до Відповідача підписані та скріплені печаткою два примірника договору та посилені сертифікати відкритих ключів на електронному носії є помилковим. У Позивача не виникає обов'язку з'являтись до Відповідача, отримувати в нього безкоштовне програмне забезпечення, надавати на його адресу електронну печатку, електронні підписи посадових осіб та посилені сертифікати відкритих ключів, оскільки все це було та є в наявності у Відповідача.
Державною податковою інспекцією в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства. Також, Відповідач вказує на те, що станом на дату подання адміністративного позову ТОВ "ФЕНІКС- ХХХ" не було надано договір про визнання електронних документів на паперових носіях відповідно п. 5.4 Розділу 3 Інструкції з підготовки та подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2008 року № 233 «Про подання електронної податкової звітності», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2008 року за № 320/15011.
Іншими учасниками справи не подавався відзив на апеляційну скаргу.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, оскільки учасники справи у судове засідання не з'явились.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, що між ДПІ в Оболонському районі та ТОВ "Фенікс-ХХХ" 09 червня 2015 року укладено договір № 1 про визнання електронних документів, предметом якого є визнання електронних податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу державної податкової служби засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.
Листом ДПІ в Оболонському районі від 15 жовтня 2015 року № 23956/10/26-15-11-11-02 Позивача повідомлено про розірвання договору про визнання електронних документів № 1 від 06 червня 2015 року, у зв'язку з порушенням істотних умов договору, а саме: у зв'язку з відсутністю ТОВ "Фенікс-ХХХ" за місцезнаходженням.
08 листопада 2015 року Позивач за допомогою системи електронного документообігу надіслав до ДПІ в Оболонському договір про визнання електронних документів № 7.
Квитанцією № 1 підтверджено, що договір доставлено до Державної Фіскальної Служби 08 листопада 2015 року, однак згідно з квитанцією № 2 документ не прийнято. Виявлені помилки: місцезнаходження юридичної особи не відповідає відомостям Єдиного державного реєстру.
11 листопада 2015 року Позивачем за допомогою системи електронного документообігу повторно направлено до ДПІ в Оболонському договір про визнання електронних документів № 1, який доставлено до ДФС 11 листопада 2015 року, згідно квитанції № 1, однак рішень про укладення такого договору чи про відмову в укладенні такого договору відповідачами не прийнято.
Позивач зазначає про порушення своїх прав податковим органом, оскільки бездіяльність Відповідачів перешкоджає провадженню господарської діяльності ТОВ "Фенікс-ХХХ", зокрема унеможливлює Позивачем реєстрацію податкових накладних та інших документів податкової звітності.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що Позивач не надав доказів, які б підтверджували, що після розірвання ДПІ в Оболонському районі договору про визнання електронних документів № 1 від 06 червня 2015 року, ТОВ "Фенікс-ХХХ" вчиняло дії, направлені на укладення нового договору про визнання електронних документів відповідно до пункту 5 розділу ІІ Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року №233, у тому числі докази подання до Відповідача підписані та скріплені печаткою два примірники договору та посилені сертифікати відкритих ключів на електронному носії. Наведені обставини виключають протиправність дій Відповідачів у межах спірних правовідносин та задоволення позовних вимог ТОВ "Фенікс-ХХХ".
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 49.3 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
За приписами статті 1 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» обов'язковий реквізит електронного документа - обов'язкові дані в електронному документі, без яких він не може бути підставою для його обліку і не матиме юридичної сили.
Положеннями частини 4 статті 11 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ вважається відправленим автором та одержаним адресатом за їх місцезнаходженням (для фізичних осіб - місцем проживання).
Згідно з п. 45.2 ст. 45 Податкового кодексу України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
30 вересня 2015 року до ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві від начальника ОУ ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві надійшла службова записка, відповідно до якої було встановлено, що за результатами обстеження адреси м. Київ , пр-т Героїв Сталвнграду, буд.20- А, місцезнаходження ТОВ «Фенікс-ХХХ» не підтверджено.
08 жовтня 2015 року ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві направлено державному реєстратору Повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою (18-ОПП) на підставі чого договір від 09.06.2015 року розірвано в односторонньому порядку відповідно протокольного доручення за № 127 від 12.10.2015 року.
Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису визначає Інструкція з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року № 233 (далі по тексту - Інструкція № 233).
Так, згідно з пунктом 1 розділу ІІ Інструкції № 233 платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.
Пункт 2 розділу ІІ Інструкції № 233 встановлює, що для подання податкових документів до органів ДПС в електронному вигляді платник податків повинен мати:
спеціалізоване програмне забезпечення для формування податкових документів в електронному вигляді у затвердженому форматі (стандарті);
доступ до мережі Інтернет та можливість відправлення/приймання електронних повідомлень по електронній пошті;
засіб КЗІ (сумісний за форматами даних із засобами КЗІ, що використовуються в органах ДПС);
чинні посилені сертифікати відкритих ключів, сформованих акредитованим центром сертифікації ключів для платника податків та уповноважених посадових осіб платника податків, підписи яких є обов'язковими для податкової звітності у паперовій формі.
Згідно з нормами пункту 5 розділу ІІІ Інструкції № 233 платник податків:
5.1 отримує в будь-якому включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді акредитованому центрі сертифікації ключів посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб юридичної особи, що мають право підпису (керівника, бухгалтера), та печатку юридичної особи. Платник податків фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності може обмежитись одним ключем ЕЦП. Особисті ключі знаходяться на ключових (електронних) носіях, що зберігаються в таємниці;
5.2 отримує в органі ДПС за місцем реєстрації або на WEB-сайті ДПА чи регіональної ДПА текст примірного договору про визнання електронних документів (додаток 1), безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до органів ДПС податкових документів в електронному вигляді;
5.3 ознайомившись з редакцією договору, заповнює необхідні реквізити, у тому числі вписує свою електронну адресу, підписує та скріплює печаткою два примірники договору (для фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності за наявності печатки);
5.4 надає до органу ДПС за місцем реєстрації підписані та скріплені печаткою два примірники договору та посилені сертифікати відкритих ключів на електронному носії;
5.5 після підписання договору в органі ДПС за місцем реєстрації отримує один примірник договору. При цьому ставить підпис у журналі обліку договорів про визнання електронних документів (додаток 2) для засвідчення того, що платнику податків було повернуто його примірник договору.
У свою чергу відповідно до положень пункту 6 Інструкції № 233 орган ДПС, де зареєстрований платник податків, на його запит:
6.1 видає два примірники договору;
6.2 записує на електронний носій платника податків безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до органів ДПС податкових документів в електронному вигляді;
6.3 приймає від платника податків підписані та скріплені печаткою (для фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності за наявності печатки) два примірники договору та електронний носій з посиленими сертифікатами відкритих ключів;
6.4 звіряє реквізити, вказані у договорі, з реєстраційними даними платника податків в органах ДПС. У разі невідповідності реквізитів повертає платнику податків його електронний носій та надані примірники договору;
6.5 після підписання договору вносить відповідний запис до журналу обліку договорів про визнання електронних документів з платниками податків та видає платнику податків один примірник договору. Додатком № 1 до Інструкції №233 є примірний договір про визнання електронних документів.
З наведених правових норм Інструкції № 233 випливає, що обов'язковою передумовою для подання податкових документів в електронному вигляді є укладення договору про визнання електронних документів, з метою чого платник податків має вчинити відповідні дії, як от отримати в акредитованому центрі сертифікації ключів посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб, отримати в органі ДПС за місцем реєстрації або на WEB-сайті ДПА чи регіональної ДПА текст примірного договору про визнання електронних документів, заповнити необхідні реквізити, подати до органу ДПС за місцем реєстрації підписані та скріплені печаткою два примірники договору та посилені сертифікати відкритих ключів на електронному носії.
Як вбачається з матеріалів справи, в період з 15.10.2015 року по 24.12.2015 року ТОВ «ФЕНІКС-ХХХ» надіслано 5 договорів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку з порушенням п. 5.4 Розділу III Інструкції № 233.
Позивачу на електрону адресу направлено 5 повідомлень відповідно до листа ГУ ДФС у м. Києві № 20142/7/26-15-11-03-09 від 31.08.2015 року, оскільки договори від 15.10.2015 року, 19.10.2015 року, 29.10.2015 року, 09.12.2015 року в інформаційному ресурсі «Архів електронної звітності» залишено на розгляді.
Проте, ТОВ "Фенікс-ХХХ" не було надано договори про визнання електронних документів на паперових носіях відповідно до п. 5.4 Розділу III Інструкції № 233.
Також, Позивачем ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції не надано доказів подання до ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві підписаних та скріплених печаткою два примірники договору та посилені сертифікати відкритих ключів на електронному носії.
Крім того, норми чинного законодавства не зобов'язують органи доходів і зборів, у тому числі ДФС, приймати та реєструвати договір про визнання електронних документів в електронному вигляді.
З урахуванням вищенаведеного колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що наведені обставини виключають протиправність дій відповідачів у межах спірних правовідносин та задоволення позовних вимог ТОВ "Фенікс-ХХХ".
Також, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що посилання Позивача на норми пункту 7 Інструкції № 233, яка визначає підставою для прийняття податкового документа в електронному вигляді, є помилковими, оскільки договір про визнання електронних документів не є податковим документом, а тому застосування до нього умов прийняття податкових документів в електронному вигляді є безпідставним, з чим погоджується колегія суддів.
Водночас, колегія суддів погоджується із думкою Позивача про не доведення ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві відсутності ТОВ "Фенікс-ХХХ" за місцезнаходженням, оскільки за даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 16 листопада 2015 року місцезнаходженням позивача є 04655, місто Київ, вулиця Дибенка, будинок 7, яка відповідає адресі останнього, зазначеній у розділі 7 договору про визнання електронних документів.
Проте, зазначена обставина не є підставою для зобов'язання укласти договір про визнання електронних документів, у разі не дотримання Позивачем порядку, передбаченого Інструкцією № 233.
Отже, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позовні вимоги ТОВ "Фенікс-ХХХ" до ДПІ в Оболонському районі, Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити дії нормативно та документально не підтверджуються, тому відсутні правові підстави для їх задоволення.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглянувши доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс-ХХХ", викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 229, 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс-ХХХ" залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2016 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий-суддя: В.П. Мельничук
Судді: Ю.А. Ісаєнко
І.О. Лічевецький
Повний текст складено 23.05.2019 року.