Справа № 824/494/18-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Боднарюк Олег Васильович
Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю.
22 травня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сторчака В. Ю.
суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 січня 2019 року (суддя Бондарюк О.В.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення,
ОСОБА_1 звернулась до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 29 вересня 2017 року № 10939899 ГУ ДФС в Чернівецькій області.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 січня 2019 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволені позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення.
Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу.
В силу положень ст. 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до частини 1 статті 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено з матеріалів справи, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 ( с. Каплівка, Хотинський район, Чернівецька область) є власником транспортного засобу марки AUDI Q7, 2015 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , об'єм двигуна 2995 к.с., дата реєстрації - 17.08.2017 року.
Згідно звіту № 160 - 17 про ринкову вартість нерозмитненого транспортного засобу від 07.07.2017 року № 162/07/17 виданого СОД ФОП ОСОБА_2 встановлено, що вартість нерозмитненого на території України автомобіля AUDI Q7 Quattro 3.0 T, 2015 року випуску в країні - експортері (придбання) становить - 200148,00 грн., без урахування митних зборів та платежів.
Згідно інформації офіційного веб-сайту Мінекономрозвитку "Транспортні засоби": розрахунок вартості, середньоринкова вартість транспортного засобу марки AUDI Q7, 3,0 внутрішнього згорання, бензин; 2015 року випуску - становить 1767317,40 грн.
Судом встановлено, що сервісним центром № 7343 Регіонального сервісного центру МВС України в Чернівецькій області (лист від 28.03.2018 р. № 31/24/13474), з метою залучення фізичних та юридичних осіб до сплати транспортного податку у 2018 році - надано ГУ ДФС у Чернівецькій області інформацію щодо власників транспортних засобів та об'єктів оподаткування (легкові автомобілі), з року випуску яких минуло не більше п'яти років та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, законом на 01 січня звітного року. Зокрема повідомлено, що за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканкою с . Каплівка Хотинського району Чернівецької області зареєстрований транспортний засіб 17.08.2017 року, марки AUDI Q 7, V2995 см.куб. В універсал 2015 року випуску, проведено заміну на д.н.з. НОМЕР_4 .
29.09.2017 року керуючись підпунктом 267.6.2. пункту 267.6 статті 267 ПК України, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №10939899, яким визначена сума податкового зобов'язання за ОСОБА_1 , з транспортного податку з фізичних осіб у сумі 10416,65 грн. за 2017 рік.
Рішенням Каплівської сільської ради Хотинського району Чернівецької області №73/08-2016 від 30.08.2016 року, встановлено в 2017 році на території села Каплівка податок на майно, зокрема: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та транспортний податок. Затверджено Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з додатком 1 та Положення про транспортний податок згідно з додатком 2.
Пунктом 1.1 та 3.1. вищевказаного Положення визначено, що транспортний податок - місцевий податок, що є складовою податку на майно. Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувались до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб.см.
Відповідно до митної декларації № 805180/17/010229 від 07.07.2017 року, вартість автомобіля марки AUDI Q 7, 2015 року випуску, становить 205355,23 грн.
Судом також досліджений лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України щодо середньо ринкової вартості легкового автомобіля, в якому зазначено, що 1000 куб.см. є еквівалентом 1 літру, а тому об'єм циліндрів двигуна автомобіля 2995 куб.см. з урахуванням заокруглення до найближчого основного розряду дорівнює 3,0 літра. Автомобіль марки AUDI Q 7 з об'ємом циліндрів двигуна 3,0 літра, бензин до 2 років експлуатації (включно), було включено до Переліку легкових автомобілів, які підлягали оподаткуванню транспортним податком у 2017 році. Розрахована у 2017 році згідно з Методикою середньоринкова вартість легкового автомобіля марки AUDI Q 7 з об'ємом циліндрів двигуна 3,0 літра, бензин, 2015 року випуску становила 988060,00 грн. (з ПДВ)
Зазначене слугувало зверненням позивача до суду з даним адміністративним позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи адміністративний позов, прийшов до висновку про навяність підстав для задоволення позовних вимог позивача. Так, з врахуванням практики Європейського Суду з прав людини, яка сформувалась з питань імперативності правила про прийняття рішення на користь платників податків при існуванні неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов'язків такого платника, суд дійшов висновку про протиправність спірного рішення щодо визначення позивачу податкового зобов'язання з транспортного податку на 2017 рік. При цьому, у спірних правовідносинах суд не встановив наявність жодного нормативного акту в цих правовідносинах, або ж подібних (аналогія права чи Закону), який давав би право суб'єкту владних повноважень (ототожнити, округлити чи прирівняти) об'єм двигуна до більшого чи до меншого показника, який би був більш сприятливий для фіскального органу при сплаті вказаного платежу, а тому транспортний засіб позивача не може бути об'єктом оподаткування.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Податковий кодекс України є спеціальним з питань оподаткування, та встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.
Відповідно до пп. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році" №1797-VІІІ, який набрав чинності 01.01.2017 року, внесено зміни до Податкового кодексу України, у зв'язку з чим п.п.267.2.1 п.267.1 ст.267 Податкового кодексу України доповнено абзацом третім.
Так, пп. 267.2.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального.
Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.
Базою оподаткування у відповідності до п.п.267.3.1 п.267.1 ст. 267 Податкового кодексу України є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
Згідно з положеннями п.267.4 ст.267 Податкового кодексу України, ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
Відповідно до п.п.267.5.1 п.267.1 ст.267 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Підпунктом 267.6.1 п. 267.6 ст.267 Податкового кодексу України передбачено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.
Згідно п.п.267.6.2 п.267.6 ст.267 Податкового кодексу України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об'єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.
З набранням чинності вказаними положеннями ПК України (з урахуванням змін, внесених Законом України №1797-VІІІ від 21.12.2016 року щодо об'єкта оподаткування), власники транспортних засобів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, є платниками транспортного податку. Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.
Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.
Законом України "Про державний бюджет України на 2017 рік" встановлено розмір мінімальної заробітної, який станом на 01.01.2017 становив 3200 грн.
Таким чином, об'єктом оподаткування у 2017 році є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років та середньоринкова вартість яких становить понад 1 200 000 грн.
Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 року № 66 (далі - Методика) встановлює механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей віднесення таких автомобілів до об'єктів оподаткування транспортним податком.
Пунктом 2 Методики встановлено, що середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 р. № 403 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 44, ст. 1576), де за ціну нового транспортного засобу (Цн) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач.
Відтак, перелік легкових автомобілів, які є об'єктом оподаткування у 2017 році (з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року), із зазначенням марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального, розміщується на офіційному веб-сайті центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі.
Обов'язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі розміщеної на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, які є об'єктом оподаткування транспортним податком у 2017 році.
Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об'єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг (пункт 14 Методики). На коефіцієнт коригування ринкової вартості транспортних засобів згідно додатком 1 та додатком 2 Методики впливає строк експлуатації транспортних засобів та нормативний середньорічний пробіг транспортних засобів.
Судом встановлено, що відповідачем направлявся запит до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. Листом від 21.12.2018 року Мінекономрозвитку повідомлено відповідача (дослівно, окрім іншого): «Розрахована у 2017 році згідно з Методикою середньоринкова вартість легкового автомобіля марки AUDI Q 7 з об'ємом циліндрів двигуна 3,0 літра, бензин, 2015 року випуску становила 988060,00 грн. (з ПДВ)».
Таким чином, доводи відповідача про те, що вартість зазначеного автомобіля становить більше 375 мінімальних заробітних плат, тобто більше 1 200 000,00 грн. спростовано під час розгляду справи.
Крім того, з дослідженого в матеріалах справи переліку легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше 5 років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня 2017 (звітного) року, який розміщений на офіційному сайті Мінекономрозвитку - встановлено наявність у цьому переліку транспортного засобу марки AUDI Q 7, 2015 року випуску, з об'ємом циліндрів двигуна 3,0, тип пального бензин.
При цьому, технічні характеристики автомобіля, зазначеного у вказаному переліку, не співпадають з технічними характеристиками автомобіля позивача, позаяк судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, копія якого наявна в матеріалах справи, позивач є власником автомобіля марки AUDI Q 7, 2015 року випуску, з об'ємом двигуна 2995 см. Куб. Отже, вказаний автомобіль не входить до переліку автомобілів з року випуску яких минуло не більше 5 років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня 2017 (звітного) року.
Положення статті 4 Податкового кодексу України закріплюють низку принципів, які повинні застосовуватися як на стадії встановлення податків, їх основних елементів, при внесенні змін до окремих елементів податку, так і на стадії застосування норм, якими визначений обов'язок сплати податку. Серед принципів, проголошених у вказаній нормі є, зокрема, презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акту, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (підпункт 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Податкового кодексу України).
Згідно частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Аналогічна правова позиція щодо подібних правовідносин висловлена Верховним судом у справі № 822/2687/17 від 05.11.2018 року.
Крім того, відповідно до п.8.3 ст.8 Податкового кодексу України, до місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
Відповідно до п. 4.4 ст. 4 Податкового кодексу України установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України.
Таким чином, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що Верховна Рада не може безпосередньо своїм рішенням запровадити такі податки як місцеві на відповідних територіях. Безпосереднє встановлення місцевих податків, а також і транспортного податку віднесено Податковим кодексом до компетенції відповідних сільських, селищних, міських рад у межах їх повноважень. Встановлення місцевих податків виключно відповідними рішеннями місцевих рад закріплено також п. 24 ч. 1 ст. 26 Закону Про місцеве самоврядування в Україні та ст. 143 Конституції України.
Відповідно до п. 10.3 статті 10 Податкового кодексу України місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору.
Згідно п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.
Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом (пп. 12.3.1 п.12.3 ст. 12 Податкового кодексу України). При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов'язково визначаються об'єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов'язкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом ХІІ цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору (пп. 12.3.2 п.12.3 ст. 12 ПК України). Копія прийнятого рішення про встановлення місцевих податків чи зборів надсилається у десятиденний строк з дня оприлюднення до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та зборів (п.п.12.3.3 п.12.3 ст.12 Податкового кодексу України).
Судом встановлено, що рішенням Каплівської сільської ради Хотинського району Чернівецької області № 73/08-2016 від 30.08.2016 року (оприлюднено на сайті Каплівської сільської ради ), встановлено в 2017 році на території села Каплівка податок на майно, зокрема: транспортний податок та затверджено Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з додатком 1 та Положення про транспортний податок згідно з додатком 2.
В той же час відповідно до пункту 1.1 та 3.1. вищевказаного Положення визначено, що транспортний податок - місцевий податок, що є складовою податку на майно. Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувались до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб.см.
Згідно з п. 12.5 ст. 12 Податкового кодексу України, офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, яке набирає чинності з урахуванням строків, передбачених пп. 12.3.4 ст. 12 цього кодексу.
Відповідно пп. 12.3.4 п.12.3 ст. 12 Податкового кодексу України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлених місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
Таким чином, враховуючи зазначені вище норми закону, колегія суддів робить висновок, що місцеві ради за ПК України мають обов'язково встановити (відповідним рішенням місцевої ради) транспортний податок і вирішити питання (дискреційно), чи запроваджувати податок (і в яких розмірах) на майно, відмінне від земельної ділянки. Таке рішення має бути оприлюдненим до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлених місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
Отже, за результатом апеляційного розгляду справи, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про протиправність спірного рішення щодо визначення позивачу податкового зобов'язання з транспортного податку на 2017 рік.
При цьому, колегія суддів враховує, що судом першої інстанції, під час розгляду справи не встановлено наявність жодного нормативного акту в цих правовідносинах, або ж подібних (аналогія права чи Закону), який давав би право суб'єкту владних повноважень (ототожнити, округлити чи прирівняти) об'єм двигуна до більшого чи до меншого показника, який би був більш сприятливий для фіскального органу при сплаті вказаного платежу, а тому транспортний засіб позивача не може бути об'єктом оподаткування.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки доведено, що оскаржуване рішення відповідача у спірних правовідносинах між сторонами не відповідає критеріям, які наведені у ч. 2 ст. 2 КАС України.
В свою чергу, доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових, переконливих доводів, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Апеляційний суд вважає, що Чернівецький окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 січня 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Сторчак В. Ю.
Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.