23 травня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/845/19
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Морської Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про зменшення розміру недоїмки,
встановив:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - відповідач), у якому просить зменшити розмір недоїмки у вимозі відповідача про сплату боргу від 09.11.2018 р. №Ф-3134-54 з 15819, 54 грн. до 1408, 00 грн.
Ухвалою від 25.04.2019 року провадження у справі відкрито та призначено до розгляду у судовому засіданні за правилами спрощеного провадження на 20.05.2019 року.
20.05.2019р. сторони в судове засідання не з'явились.
20.05.2019р. представник відповідача надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.
Судом було направлено на адресу позивача копію ухвали про відкриття спрощеного провадження у справі і призначення справи до судового розгляду, яким позивач був повідомлений про день, час та місце слухання справи. На адресу суду поштове відправлення повернулось із відміткою пошти, за закінченням встановленого строку зберігання.
Відповідно до частини 8, 11 ст. 126 КАС України вважається, що повістку вручено фізичній особі- підприємцю, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. Розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Таким чином суд вважає, що позивач був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС).
За приписами ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Зважаючи на неявку позивача у судове засідання без поважних причин та відсутність перешкод для розгляду справи по суті, суд вважає за можливе провести розгляд справи в порядку письмового провадження.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що контролюючим органом висунута вимога про сплату (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску. Позивач перебуває на загальній системі оподаткування. Згідно із абзацом 3 пунктом 6 Інструкції №449 відповідач зобов'язаний, протягом 15 робочих днів надсилати вимогу про недоїмку, якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку про сплату єдиного внеску . Проте відповідач висунув вимогу, лише 31.10.2018р., щодо заборгованості, яка утворилась в березні 2017р. Позивач вважає, що вимога була складена з порушенням строків стягнення недоїмки в зв'язку з чим просить зменшити розмір недоїмки. Із вказаних підстав просив суд задовольнити позовні вимоги.16.05.2019р. відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти позову, посилаючись на наступне. Позивач був зареєстрований як фізична особа-підприємець, а отже був зобов'язаний своєчасно нараховувати та сплачувати зобов'язання з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Згідно інтегрованої картки платника, станом на 31.10.2018 заборгованість зі сплати єдиного внеску платника податків ФОП ОСОБА_1 становить 15819,54 гривень. Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом №2464 є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Відповідно до ч. 16 ст. 25 Закону №2464, строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується. У зв'язку з наявністю заборгованості зі сплати єдиного внеску платника податків ФОП ОСОБА_1 було правомірно сформовано вимогу про сплату боргу від 09.11.2019р. №Ф-3134-54 в зв'язку з вище викладеним просить суд відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.
Розглянувши надані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.
ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 06.05.1997 року перебуває на обліку в Генічеській ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області як платник податків та як платник єдиного внеску.
09.11.2018 року Генічеським ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки ) від 09.11.2018 № Ф-3135-54, яким до позивача за період з 09.02.2018р. до 31.10.2018р. застосовано штраф у розмірі 15819 грн.54 коп.
Не погоджуючись з вимогою, позивач подав скаргу до ДФС України в якій просив скасувати оскаржувану вимогу, як таку, що сформована з порушення чинного законодавства.
Рішенням від 26.02.2019р. Державною фіскальною службою України скаргу ФОП ОСОБА_1 залишено без розгляду, а вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 09.11.2018 № Ф-3134-54 - залишено без змін.
Позивач вважає винесену вимогу сформовану з порушення строків давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки.
Згідно ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Основним нормативно-правовим актом, що визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку є Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464.
Пунктом 2 частини першої статті 1 Закону №2464-VI встановлено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з підпунктом 19-1.1.2 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.
Положеннями підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 6, абз. 1 і 2 ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Також платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.
Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом №2464 є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Позивач був зареєстрований як фізична особа-підприємець, а отже був зобов'язаний своєчасно нараховувати та сплачувати зобов'язання з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Дослідивши облікову картку особового рахунку зобов'язання позивача зі сплати єдиного внеску суд встановив недоїмку з 09.02.2018 року, та станом на 31.10.2018 року за позивачем рахувалася недоїмка у сумі 15.819грн. 54 коп.
Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом України №2464-VI, нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів, визначено Інструкцією «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженою Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449(далі -Інструкція №449).
Так, положеннями п. 1 Розділу VI Інструкції №449 визначено, що до платників, які не виконали визначені Законом обов'язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.
У разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції(абз. 2 п. 2 Розділу VI Інструкції №449).
Відтак, сума єдиного соціального внеску у розмірі 15.819грн. 54 коп., нарахована згідно вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 09.11.2018 №Ф-3134-54 є обґрунтованою та обрахованою відповідно до вимог чинних нормативно - правових актів України.
Щодо посилань позивача на пропущення контролюючим органом строків стягнення недоїмки суд зазначає наступне. Частиною 16 ст. 25 Закону України №2464-VI встановлено, що строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, про відсутність підстав зменшення розміру недоїмки у вимозі відповідача про сплату боргу від 09.11.2018р. №Ф-3134-54 з 15819, 54 грн. до 1408, 00 грн.
Виходячи з аналізу ст.. 139 КАС України у разі відмови в задоволенні позову судовий збір відшкодуванню не підлягає.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
В задоволенні адміністративного позову відмовити .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Морська Г.М.
кат. 111060000