22 травня 2019 р. м. ХерсонСправа № 540/1005/19
Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Гомельчук С.В., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Херсонської міської ради про визнання протиправним та нечинним Положення про порядок передачі в оренду об'єктів комунальної власності Херсонської міської територіальної громади,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом до Херсонської міської ради (далі - відповідач), у якому просить визнати протиправним та нечинним Положення про порядок передачі в оренду об'єктів комунальної власності Херсонської міської територіальної громади, затверджене рішенням Херсонської міської ради від 28.01.2011 року № 95 із змінами та доповненнями, внесеними рішеннями Херсонської міської ради № 1222 від 22.11.2013 року та № 92 від 25.03.2016 року (далі - Положення).
За результатами дослідження позовної заяви та доданих до неї документів на предмет відповідності вимогам, встановленим КАС України, ухвалою суду від 17.05.2019 року позовну заяву залишено без руху та встановлено строк на усунення її недоліків. Підставою для прийняття відповідного рішення слугувало встановлення судом наступних обставин.
З аналізу положень статей 2, 5 КАС України вбачається, що право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.
Відтак, надання особі права на судовий захист, обумовлене необхідністю встановлення судом того факту, що особа дійсно має право, свободу чи інтерес, про захист яких вона просить, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем його рішенням, дією та/або бездіяльністю.
При цьому суд зауважив, що предметом розгляду даної справи є законність нормативно-правового акта, прийнятого Херсонською міською радою.
Розгляд адміністративних справ щодо законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів, зокрема органів місцевого самоврядування, регулюється положеннями ст. 264 КАС України.
Згідно приписів наведеної статті, право на оскарження нормативно-правового акта мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт (ч. 2).
З аналізу змісту наведеної норми суд дійшов висновку про те, що набуття права на оскарження відповідних актів обумовлене наявністю однієї з таких обставин: позивач є особою щодо якої спірний акт застосовано або позивач є суб'єктом правовідносин, які регулюються оскаржуваним актом.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що спірне Положення регулює відносини щодо оренди об'єктів комунальної власності Херсонської міської територіальної громади. Положення визначає основні принципи, порядок та правила передачі в оренду об'єктів комунальної власності Херсонської міської територіальної громади, обов'язкові для виконання всіма підприємствами, установами та організаціями комунальної форми власності. Орендарями відповідно можуть бути господарські товариства, створені членами трудового колективу підприємства, його структурного підрозділу, інші юридичні особи та громадяни України, фізичні та юридичні особи іноземних держав, міжнародні організації та особи без громадянства. Фізична особа, яка бажає укласти договір оренди комунального майна, до його укладення зобов'язана зареєструватися як суб'єкт підприємницької діяльності (п. п. 1.1., 1.2., 4.1. спірного Положення).
Судом зауважено на тому, що у відповідності до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу. Частиною 5 ст. 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначається, зокрема виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини.
У позові стверджується, що позивач станом на момент звернення до суду є суб'єктом господарювання, до якого застосовується Положення про порядок передачі в оренду об'єктів комунальної власності Херсонської міської територіальної громади, у зв'язку із чим, останній має право на оскарження цього нормативно - правового акта, проте суд наголосив на тому, що позовна заява та додані до неї документи не містять доказів на підтвердження наведеного доводу. Відтак, судом було зобов'язано позивача надати до суду належні та допустимі докази на підтвердження того, що він є суб'єктом господарювання, до якого застосовується спірне Положення.
21.05.2019 року позивач в електронній формі подав до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви. У заяві вказано на те, що позивач не є суб'єктом господарської діяльності, зазначено, що спірний нормативно-правовий акт може бути застосований до позивача, оскільки він обмежує його право, як фізичної особи, на отримання в оренду комунального майна.
З наведеного вбачається, що спірне Положення станом на момент звернення позивача до суду із даним позовом до нього не застосоване, а вислів "акт може бути застосований" є лише доводом позивача, який не підтверджений доказами та вказує на майбутній характер правопорушення. Доказів на підтвердження того, що позивач станом на момент подання позову до суду є суб'єктом правовідносин, які регулюються оскаржуваним Положенням, до поданої заяви не додано.
Крім того, позивач стверджує, що даний акт забороняє йому навіть брати участь в конкурсі на оренду комунального майна, незалежно від мети такої діяльності, проте суд наголошує на необґрунтованості цього твердження, так як приписи спірного Положення не містять відповідної прямої заборони.
Таким чином, доводи позивача, що викладені у заяві про усунення недоліків позову не спростовують висновку, до якого дійшов суд в ухвалі від 17.05.2019 року. Позивачем не надано до суду доказів на підтвердження того факту, що він є суб'єктом правовідносин, які регулюються спірним Положенням, факту застосування до нього спірного акта, що у свою чергу свідчить про те, що недоліки позовної заяви, визначені ухвалою суду від 17.05.2019 року, не усунуті у строк встановлений судом.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Керуючись ч. 4 ст. 169, 243, 248 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Херсонської міської ради про визнання протиправним та нечинним Положення про порядок передачі в оренду об'єктів комунальної власності Херсонської міської територіальної громади разом з доданими документами повернути позивачу.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомукаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Якщо ухвалу було постановлено поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею.
Суддя Гомельчук С.В.