Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
місто Харків
20.05.2019 р. справа №520/3322/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Старосєльцевої О.В., за участю секретаря судового засідання - Кіт С.В., позивача - ОСОБА_1 , представника відповідача - Богаєвської А. Ю ., представник 3-ї особи - Ганжук О.М .,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської митниці ДФС, третя особа - ТОВ "Харківський регіональний центр підтримки та розвитку ЗЕД" про визнання протиправним та скасування рішення Харківської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA807000/2019/000021/2 від 02.01.2019р.,-
встановив:
Позивач, ОСОБА_1 (далі за текстом - заявник, позивач, громадянин) у порядку адміністративного судочинства заявив вимогу про визнання протиправним та скасування рішення Харківської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA807000/2019/000021/2 від 02.01.2019р.
Підставами позову є доводи про те, що при здійсненні митного оформлення товару були надані усі необхідні документи. Натомість митницею було необґрунтовано застосовано резервний метод визначення митної вартості товару і неправильно визначено митну вартість автомобіля.
Відповідач, Харківська митниця ДФС, з поданим позовом не погодився.
Підставами заперечень проти позову є доводи про те, що платник не подав до митниці повного та достатнього пакету документів на підтвердження правильності визначення митної вартості. Стверджував, що під час митного оформлення контролюючим органом було виявлено, що надані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ввезений товар. Наполягав на тому, що митницею вірно визначено митну вартість товару, правомірно застосовано відомості з інформаційних баз даних.
Суд, заслухавши представників сторін, вивчивши доводи адміністративного позову та заперечень проти позову, повно виконавши процесуальний обов'язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Установлені судом обставини спору полягають у наступному.
Заявник подав до митного оформлення придбаний поза межами України транспортний засіб - VOLKSWAGEN SHARAN, VIN-код НОМЕР_1 , модель «Sharan Turbo Combi», тип кузова «Універсал», ідентифікаційний номер кузова № НОМЕР_1 шляхом надання 19.12.2018 електронної митної декларації № UA807190/2018/024614, в якій розрахунок митної вартості товару здійснено за основним методом - за ціною договору купівлі-продажу.
Розмір митної вартості товару склав - 1.150,00 Євро.
Одночасно з цією декларацією заявником до митниці були подані: копія акту про проведення огляду транспортного засобу від 11.12.2018 № UA205010/2018/318058 (а.с.20); копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 30.05.2018 та від 31.05.2018 (а.с.22-23); копія касового чека б/н від 06.12.2018р.; довідка зняття з реєстрації ТЗ від 07.12.2018; довідка №2018-18143 від 12.12.2018; касовий ордер, що підтверджує сплату митних платежів від 10.12.2018; копія паспорта ОСОБА_1 , що не заперечується сторонами по справі.
Владний суб'єкт - митниця застосував процедуру консультацій з приводу рівня митної вартості товару.
Як з'ясовано судом (і ці обставини визнані сторонами), платник не надав митниці витребуваних документів.
Згідно з повідомленням Харківської митниці ДФС від 26.12.2018, після проведення процедури консультації з декларантом та на підстав наявної інформації (оцінка по «SCHWACKE») запропоновано визначити митну вартість автомобіля 3.937,52 євро.(а.с.28)
02.01.2019 р. відповідачем, Харківською митницею ДФС, було прийнято оскаржене рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2019/000021/2 від (за ВМД № UA807190/2018/024614), яким застосовано резервний - шостий метод визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту та визначено митну вартість транспортного засобу - VOLKSWAGEN SHARAN, VIN-код НОМЕР_1 , модель «Sharan Turbo Combi» на рівні - 3.938,00 євро.
11.01.2019р. позивачем було самостійно (але з урахуванням оскарженого рішення) подано нову ВМД №UA807190/2019/000971, у якій визначено митну вартість транспортного засобу - VOLKSWAGEN SHARAN, модель «Sharan Turbo Combi» 1.150,00 Євро. (а.с.44).
Як з'ясовано судом, юридичною підставою для прийняття оскарженого рішення владний суб'єкт обрав положення ст.ст. 54-64 Митного кодексу України, а фактичною підставою слугувало судження суб'єкта владних повноважень про розбіжності у вартості товару, а саме відсутність у поданих до митного оформлення документах усіх відомостей на підтвердження числових значень складових митної вартості товару.
Перевіряючи відповідність закону оскарженого рішення владного суб'єкта, суд зазначає, що правовідносини з приводу визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, унормовані, насамперед, приписами ст.ст. 57-64 глави 9 розділу ІІІ Митного кодексу України.
Так, відповідно до ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч.2 ст.57); кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч.3 ст.57); застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч. 4 ст. 57); у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу (ч. 5 ст. 57); при цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч. 6 ст. 57); методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи (ч. 7 ст. 57); у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу (ч. 8 ст. 57).
Правила визначення митної вартості за ціною договору викладені законодавцем в ст.58 Митного кодексу України, згідно з ч. 4 якої митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Згідно з ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
З матеріалів справи встановлено, що вказаний транспортний засіб 11.12.2018р. було ввезено на територію України, про що свідчить акт про проведення огляду товарів № UA205010/2018/318058, складений державним інспектором Волинської митниці ДФС. Власником автомобіля в акті зазначено ОСОБА_1 У ході огляду було виявлено пошкодження ЛФП по кузову, забруднення оббивки сидінь та салону, вм'ятини на кришці багажника, передніх лівих дверей, сколи на лобовому склі, про що зазначено в акті. (а.с.21).
Митницею не виявлено порушень у процедурі огляду автомобіля, не доведено фальшивості або недостовірності відомостей цього огляду.
Суд вважає, що указані обставини стосовно стану речі матеріального світу мають суттєве значення при визначені дійсної вартості автомобіля.
Наведений митницею довід про неподання разом з митною декларацією договору купівлі-продажу транспортного засобу не може слугувати законною підставою для виправдання показника митної вартості у 3.938,00 Євро, оскільки цей договір надавався заявником при проведенні огляду транспортного засобу та складання відповідного акту.
Натомість, визначений заявником показник митної вартості узгоджується з відомостями касового чека б/н від 06.12.2018р., копія якого долучена до матеріалів справи разом з перекладом на українську мову.
З вказаного перекладу касового чека б/н від 06.12.2018р. судом встановлено, що заявником було сплачено 1150 євро за товар - VW SHАRAN, кошти за який було отримано господарчим суб'єктом Сандрою Савіцкєне 06.12.2018 року, вказана квитанція була складена на підставі наказу №340 від 30.10.2002р. Міністра фінансів Литовської республіки (у відповідній редакції).
Окрім того, 06.02.2019р. позивач подавав до митниці додаткові документи, а саме: копію автотоварознавчого дослідження № 554В від 28.12.2018р. та копію митної декларації країни експорту №№ 18LTKC0100EK1827BO.
Згідно з висновком експертного автотоварознавчого дослідження № 554В від 28.12.2018р., підготовленим судовим експертом Шаповаловим В.І . (свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів № 1198 від 29.03.2004, сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 777/16 від 13.10.2016, строк дії до 13.10.2019) ринкова вартість автомобіля VOLKSWAGEN SHARAN, VIN-код НОМЕР_1 , дата першої реєстрації - 16.05.2003р., який ввозиться на територію України з Литовської Республіки для митного оформлення, становить - 73.117,08грн., що за курсом НБУ станом на 28.12.2018 (31,235530 гривень за 1 EUR) дорівнює 2.340,83 EUR. (а.с.29-33)
При цьому, згідно з копією митної декларації країни експорту № 18LTKC0100EK1827BO (а.с19) позивачем було здійснено перетин кордону країни експорту транспортним засобом -VOLKSWAGEN SHARAN, VIN-код НОМЕР_1 , вартістю 1150 євро. (а.с.19).
Прийняття судом до уваги доводу митниці про врахування відомостей інформаційного електронного довідника «SCHWACKE» від 20.12.2018р. №015976/28246229 (на підставі якого працівниками митниці був зроблений висновок щодо невідповідності заявленої вартості товару) є неможливим, адже до матеріалів справи відповідачем як владним суб'єктом не долучено ані доказів про правові підстави використання цього ресурсу у службовій діяльності, ані доказів про достовірність відомостей цього ресурсу, ані доказів справжності перекладу мови цього ресурсу на державну мову України.
Продовжуючи розгляд справи, суд зазначає, що відповідно до ст.64 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (ч. 1 ст. 64); митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях (ч. 2 ст. 64).
При цьому, у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Оглянувши зміст оскарженого рішення владного суб'єкта, суд відзначає, що при визначенні митної вартості товару контролюючим органом як джерело інформації була використана тільки інформація з програми інформаційного електронного довідника «SCHWACKE».
Проте, визначення владним суб"єктом митної вартості товару лише за відомостями з інформаційного електронного довідника «SCHWACKE» (за відсутності рішення компетентного національного органу про впровадження цього ресурсу в експлуатацію, визначення процедури експлуатації цього ресурсу, запровадження правил перевірки актуальності та достовірності відомостей цього ресурсу тощо), суд не вважає достатньо обґрунтованим з огляду на імперативні приписи ч.2 ст.19 Конституції України.
Показник вартості автомобіля за висновком експерта у 2.340,83 євро одночасно спростовує і довід заявника, і довід митниці.
Разом із тим, позаяк предметом розгляду є законність рішення митниці про визначення митної вартості автомобіля на рівні 3.938,00 Євро, то названий вище висновок експерта сприймається судом як належний, допустимий, достовірний доказ неправильності розрахунків митниці.
Крім того, суд звертає увагу, що при перетині транспортним засобом кордону країни експорту митні органи іноземної держави, перевіривши документи на автомобіль VOLKSWAGEN SHARAN, не виявили порушень в обчисленні митної вартості у розмірі 1.150,00 євро.
Розрахунки за придбаний автомобіль були проведені заявником готівкою. Документ про обіг готівки відображений у графі 44 митної декларації № UA А807190/2018/024614 за кодом 3000 - некласифікований комерційний документ, згідно з Наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій» (в редакції на час подання митної декларації).
Згідно з висновком постанови Верховного Суду від 13.02.2018р. у справі № 803/1112/173 зазначено, що з приводу посилання відповідача на ненадання банківських платіжних документів, суд касаційної інстанції з огляду на встановлені в судових рішеннях обставини зазначає, що запитувані митницею документи у позивача були відсутні та не могли бути надані з об'єктивних причин, так як товар оплачувався готівкою без банківських платежів. У даному випадку колегія суддів вважає, що ненадання позивачем банківського платіжного доручення не може бути підставою для коригування митної вартості за наявності інших документів (рахунка-фактури, акта приймання-передачі автомобіля), які є достатніми, підтверджують числові значення усіх складових митної вартості імпортованого товару та не містять розбіжностей.
Вказано, що ненадання додаткових документів, у тому числі і висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за першим методом, знову ж таки якщо подані декларантом документи, відповідно до частини другої статті 53 МК України, підтверджують числові значення усіх складових митної вартості товару та не містять розбіжностей. Неподання декларантом зазначених документів під час митного оформлення, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Оцінивши аргументи учасників справи, суд зауважує, що подані заявником до митниці документи спростовують правильність визначення митної вартості автомобіля на рівні показника у 3.938,00 Євро.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст. 72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах владний суб'єкт не забезпечив реалізацію управлінської функції відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України при самостійному визначенні митної вартості транспортного засобу за резервним методом.
Факт порушення суб"єктивного права заявника знайшов своє підтвердження проведеним судовим розглядом, що є визначеною процесуальним законом підставою для задоволення позову.
Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст. 139, 143 КАС України та Закону України "Про судовий збір".
При цьому, витрати заявника у розмірі 180,00грн. на переклад документи не підлягають стягненню з іншої сторони, адже суд спеціаліста з іноземної мови до участі у справі не залучав.
Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст. 72-77, 90, 211, 241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Харківської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA807000/2019/000021/2 від 02.01.2019 р.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці ДФС (місце знаходження - м. Харків, вул. Короленка, 16-б, 61003, код ЄДРПОУ - 39534151) витрати зі сплати судового збору у розмірі 768,40 (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.)
Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку п. 15.5 Розділу VII КАС України та у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення.
Роз'яснити, що рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України, а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.
Судове рішення у повному обсязі виготовлено 23.05.2019 року у порядку ч. 3 ст. 243 КАС України.
Суддя О.В. Старосєльцева