Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
14 травня 2019 р. Справа № 520/2950/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Супруна Ю.О.,
при секретарі судового засідання - Вязьмітіновій Т.В.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Гасанової Г.А.,
розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Міжрайонного відділу Державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області (майдан Захисників України, 7/8, 7 поверх, м. Харків, 61001) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, -
Позивач, ОСОБА_1 (надалі за текстом - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Міжрайонного відділу Державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області (надалі за текстом - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Міжрайонного відділу Державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області щодо ненадання ОСОБА_1 копії постанови про відкладення проведення виконавчих дій від 11.12.2018 року ВП №56431365;
- зобов'язати Міжрайонний відділ Державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області надати ОСОБА_1 копії постанови про відкладення проведення виконавчих дій від 11.12.2018 року ВП № 56431365;
- стягнути з Міжрайонного відділу Державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області відшкодувати ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн..
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 , зазначив, що відповідач листом від 20.12.2018 року відмовив йому в наданні копії постанови про відкладення проведення виконавчих дій від 11.12.2018 року ВП № 56431365, чим на думку позивача вчинив протиправну бездіяльність заподіявши моральну шкоду.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01.04.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено справу у підготовче засідання.
Позивач та представник відповідача прибули в засідання, про дату, час та місце розгляду адміністративної справи повідомлялись належним чином.
До канцелярії Харківського окружного адміністративного суду 14.05.2019 року від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов разом з додатками, в задоволенні якого до матеріалів справи було відмовлено протокольною ухвалою.
В судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити посилаючись на зміст обґрунтування адміністративного позову.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі з підстав їх необґрунтованості.
Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.
Позивачем 10.12.2018 року було сплачено гарантійний внесок за участь у торгах по лоту № 316846, проте проведення публічних торгів було відкладено на підставі постанови Міжрайонного відділу Державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 11.12.2018 року ВП № 56431365.
ОСОБА_1 , 18.12.2018 року подано до Міжрайонного відділу Державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області запит на отримання публічної інформації: надання постанови про відкладення проведення виконавчих дій Міжрайонного відділу Державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 11.12.2018 року ВП № 56431365.
Міжрайонним відділом Державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області 20.12.2018 року за вх.№56431365/8/12 за результатами розгляду запиту позивача від 18.12.2018 року направлено відповідь якою в задоволенні запиту позивача відмовлено в повному обсязі.
В обґрунтування свого запиту позивач посилався на положення ст.ст. 5, 6, 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та ст.ст. 5, 6 Закону України «Про інформацію».
Незгода ОСОБА_1 , з отриманою відповіддю стала підставою для звернення його до суду.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному аналізі в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд виходить з таких мотивів та норм права.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації» зазначено , що доступ до інформації забезпечується шляхом: 1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом; 2) надання інформації за запитами на інформацію.
Згідно ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» зазначено, що інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.
Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
Інформація з обмеженим доступом має надаватися розпорядником інформації, якщо він правомірно оприлюднив її раніше.
Інформація з обмеженим доступом має надаватися розпорядником інформації, якщо немає законних підстав для обмеження у доступі до такої інформації, які існували раніше.
Не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. При дотриманні вимог, передбачених частиною другою цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.
Не належать до інформації з обмеженим доступом відомості, зазначені у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданій відповідно до Закону України "Про запобігання корупції", крім відомостей, зазначених в абзаці четвертому частини першої статті 47 вказаного Закону.
Обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.
Також з боку позивача зазначені посилання на положення ст.ст. 5, 6 Закону України «Про інформацію».
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про інформацію» зазначено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Згідно з ст. 6 Закону України «Про інформацію» зазначено, що право на інформацію забезпечується: створенням механізму реалізації права на інформацію; створенням можливостей для вільного доступу до статистичних даних, архівних, бібліотечних і музейних фондів, інших інформаційних банків, баз даних, інформаційних ресурсів; обов'язком суб'єктів владних повноважень інформувати громадськість та засоби масової інформації про свою діяльність і прийняті рішення; обов'язком суб'єктів владних повноважень визначити спеціальні підрозділи або відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації; здійсненням державного і громадського контролю за додержанням законодавства про інформацію; встановленням відповідальності за порушення законодавства про інформацію.
Право на інформацію може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку, з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Суд зазначає, що Закон України «Про інформацію» регулює відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації.
В свою чергу Закон України «Про доступ до публічної інформації» визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.
Поряд з цим суд зазначає, що спірні відносини між ОСОБА_1 , та Міжрайонного відділу Державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області виникли в сфері виконавчого провадження.
Спеціальним законом у цій сфері є Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, - за виконавчими документами про конфіскацію та знищення майна на підставі статей 176, 177 і 229 Кримінального кодексу України, статті 51 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.
Частиною 2 статті 2 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що цей Закон не поширюється на відносини щодо отримання інформації суб'єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій, а також на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом.
В той же час, призначенням Закону України «Про виконавче провадження» є визначення порядку провадження виконавчого провадження.
Так, ч. 1 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.
Згідно ч. 2 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.
Аналізуючи викладені вище обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку, що Закон України "Про доступ до публічної інформації" та Закон України «Про інформацію» не регулює спірні правовідносини щодо надання копії постанови про відкладення проведення виконавчих дій Міжрайонним відділом Державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області. Статус, права та обов'язки позивача при проведенні торгів врегульовані положеннями законодавства, яке є спеціальним при визначенні його обсягу прав та обов'язків.
Викладене твердження логічно узгоджується з ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до публічної інформації».
За таких обставин суд приходить до висновку, що в задоволенні 1 та 2 позовних вимог слід відмовити в повному обсязі.
Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди, суд зазначає, що окреслена вимога є похідною від попередніх, а тому в її задоволенні слід відмовити в повному обсязі.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на те, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведено правомірність його дій у межах спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 13, 14, 139, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Міжрайонного відділу Державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області (майдан Захисників України, 7/8, 7 поверх, м. Харків, 61001) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди - відмовити в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 23 травня 2019 року.
Суддя Ю.О. Супрун