Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
23 травня 2019 р. № 520/3784/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (просп. Незалежності, буд. 2, м. Ізюм, Харківська область, 64309) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд:
1. Визнання протиправною відмову Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області у донарахуванні та виплаті державної і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року на підставі Постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 11 березня 2010 року у справі №2-а-159/10 від повідно до ст.ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внас лідок Чорнобильської катастрофи».
2. Зобов'язати Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області донарахувати та виплатити ОСОБА_1 державну пенсію, виходячи із 8 мінімальних розмірів пенсій за віком та до даткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи з роз міру мінімальної пенсії за віком, встановленою ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове дер жавне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціаль ний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року на підставі Постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 11 бе резня 2010 року у справі №2-а-159/10.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що державна та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року на підставі Постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 11 березня 2010 року у справі №2-а-159/10 відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний за хист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» повинна складати у січні 7971,6 гри, у лютому 7971,6 грн., у березні 7971,6 грн., у квітні 7971,6 грн., у травні 7971,6 грн., у червні 7971,6 грн., у липні 7971,6 грн., а всього 55801,2 грн., однак позивачу за період з 01 січ ня по 02 серпня 2014 року виплачена державна і додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відпо відно у розмірі: у січні 1518 грн.40 коп., у лютому 1518 грн.40 коп., у березні 1518 грн.40 коп.. у квітні 1518 грн.40 коп., у травні 1518 грн.40 коп., у червні 1518 грн.40 коп., та у липні 1518 грн.40 коп., а всього 10628 грн.80 коп.
Таким чином, державна та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року на підставі Постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 11 бе резня 2010 року у справі №2-а-159/10 відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціаль ний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у сумі 45176 грн. 20 коп. підлягають донарахуванню та виплаті.
Ухвалою суду від 17.04.2019 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, а позивачу відповідь на відзив.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Представником відповідача 14.05.2019. року надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області, діяло згідно діючого законодавства, не порушуючи норм права, що діють в системі пенсійного забезпечення та не мало правових підстав для виплати пенсії ОСОБА_1
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.
Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Ізюмському об'єднаному Управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримую пенсію як особа, віднесена до І-ї категорії громадян, які постраждали в Чорнобильської катастрофи, та є інвалідом 2-ї групи.
Також судом встановлено, що Постановою Барвінківського районного суду Харківської області від 11 березня 2010 року у справі №2-а-159/10 зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Барвінківському районі Хар ківської області провести перерахунок призначеної позивачу пенсії, виходячи із 8 мінімальних розмірів пен сій за віком відповідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраж дали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як інваліду другої групи, починаючи з 01.04.2009 року.
Також відповідно до вказаного рішенням Барвінківського районного суду Харківської області зобов'язано Управлін ня Пенсійного фонду України в Барвінківському районі Харківської області провести по відношенню до позивача перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, з 01.04.2009 року в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленою ч.1ст.28 За кону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 20 травня 2011 року у справі №22-а-7719/11 Постанова Барвінківського районного суду Харківської області від 11 бе резня 2010 року у справі №2-а-159/10 була залишена без змін.
З 01.11.2011 року позивачу була призначена та виплачується пенсія відповідно до вимог Постано ви Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту гро мадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Однак, як зазначає Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у Постанові від 21 лютого 2018 року у справі №619/2262/17 водночас, згідно зі ст. 3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.
З 01 січня 2014 року Законом України від 16 січня 2014 року № 719-VII «Про Державний бюджет України на 2014 рік» (далі - Закон № 719-УІІ) не було передбачено жодних змін чи обмежень для засто сування розмірів основної та додаткової пенсій, встановлених ст.ст.50, 54 Закону № 796-ХІІ. Чинним залишався й Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок).
Тобто, враховуючи принцип пріоритетності Закону № 796-ХІІ над підзаконним нормативно-правовим актом - Порядком, з 01 січня 2014 року нарахування та виплати основної та щомісячної додаткової пенсій за шкоду, заподіяну здоров'ю, повинно було здійснюватись у розмірі та на підставі ст.ст. 50,54 Закону № 796-ХІІ.
Законом України від 31 липня 2014 року № 1622-УІІ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», який набрав чинності 03 серпня 2014 року, розділ Прикінцеві положення Закону № 719-УІІ доповнено пунктом 67, яким, зокрема, встановлено, що норми і положення ст.ст. 20-23, 30, 31, 37, 39, 48, 50-52, 54 Закону № 796-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах. встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету ПФУ на 2014 рік.
Відтак, з 03 серпня 2014 року Законом № 719-УІІ Кабінету Міністрів України надані повноваження встановлювати інші, ніж передбачені ст.ст. 50, 54 Закону № 796-ХІІ, розміри державної та додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Оскільки на цей час був також чинний Порядок, яким визначено механізм обчислення пенсій, щодо яких виник спір, то за загальним правилом дії норм права у часі, оскільки Закон № 719-УІІ в редакції Закону № 1622-УІІ був прийнятий пізніше Закону № 796-ХІІ, то саме положення Закону № 719-УІІ Порядку підлягають пріоритетному застосуванню до спірних відносин з 03 серпня 2014 року.
Отже, за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонд. України в Харківській області повинно донарахувати та виплатити позивачу пенсію в розмірі, визначеному ст.ст. 50, 54 Закону № 796-ХІІ, а не Порядком.
Така правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена у поста нові Верховного Суду України від 26 квітня 2016 року (справа № 285/4300/14-а) та у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 року у справі № 619/2262/17.
В порушення вказаних вище вимог Листом Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №120/С-14 від 28.03.2019 року позивачу було відмовлено у донарахуванні та виплаті державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року на підставі постанови Барвінківського районного суду Харківської області у справі №2а-159/10 відповідно до ст. ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Частина друга статті 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачає, що суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Частиною 1 статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визначається і діє принцип вер ховенства права. При прийнятті нових законів або внесення змін до чинних не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (ч. З ст. 22 Конституції України).
Згідно ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» установити у 2014 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 949 гривень, з 1 липня - 974 гривні, з 1 жовтня - 1014 гривень.
Отже, державна та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року на підставі Постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 11 березня 2010 року у справі №2-а-159/10 відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний за хист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» повинна складати у січні 7971,6 грн, у лютому 7971,6 грн., у березні 7971,6 грн., у квітні 7971,6 грн., у травні 7971,6 грн., у червні 7971,6 грн., у липні 7971,6 грн., а всього 55801,2 грн.
В той же час, як слідує із Листа відповідача № 120/С-14 від 28.03.2019 року, позивачу за період з 01 січ ня по 02 серпня 2014 року виплачена державна і додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відпо відно у розмірі: у січні 1518 грн.40 коп., у лютому 1518 грн.40 коп., у березні 1518 грн.40 коп.. у квітні 1518 грн.40 коп., у травні 1518 грн.40 коп., у червні 1518 грн.40 коп., та у липні 1518 грн. 40 коп., а всього 10628 грн.80 коп.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки державна та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року на підставі Постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 11 бе резня 2010 року у справі №2-а-159/10 відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціаль ний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у сумі 45176 грн.20 коп. підлягають донарахуванню та виплаті.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (просп. Незалежності, буд. 2, м. Ізюм, Харківська область, 64309) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправною відмову Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області у донарахуванні та виплаті ОСОБА_1 державної і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року на підставі Постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 11 березня 2010 року у справі №2-а-159/10 від повідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внас лідок Чорнобильської катастрофи». Зобов'язати Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області донарахувати та виплатити ОСОБА_1 державну пенсію, виходячи із 8 мінімальних розмірів пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи з роз міру мінімальної пенсії за віком, встановленою ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове дер жавне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року на підставі Постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 11 бе резня 2010 року у справі №2-а-159/10.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Спірідонов М.О.