Ухвала від 21.05.2019 по справі 826/10523/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/10523/17

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

21 травня 2019 року м. Київ

Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Літвіна Н.М., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2018 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2018 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції відповідачем 08 травня 2019 року подано апеляційну скаргу.

Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ч. 1 ст. 295 та п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до ч. 3 вказаної статті строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч. 2 ст. 299 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2018 року прийняте у порядку письмового провадження. Повний текст даного рішення виготовлено у день його прийняття. Копію даного судового рішення отримано уповноваженою особою скаржника 05 листопада 2018 року, що підтверджується розпискою (а.с. 101).

Отже, в силу положень ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України тридцятиденний строк на апеляційне оскарження судового рішення для відповідача завершився 05 грудня 2018 року.

Тобто, звертаючись до суду з апеляційною скаргою 08 травня 2019 року скаржником пропущено строк на оскарження даного судового рішення.

З матеріалів справи вбачається, що скаржник вже звертався з апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2018 року.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2018 року апеляційну скаргу залишено без руху через її невідповідність вимогам ч. 5 ст. 296 КАС України.

В подальшому ухвалою суду від 22 січня 2019 року дану апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

08 травня 2019 року відповідачем вдруге подана апеляційна скарга на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2018 року.

У клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення скаржник зазначає, що своєчасне його звернення до суду з вперше поданою апеляційною скаргою, вжиття скаржником заходів спрямованих на оскарження судового рішення та сплату судового збору є поважними причинами пропуску такого строку.

Водночас, вдруге звертаючись до суду з апеляційною скаргою відповідач не сплатив судовий збір.

Разом з тим, своєчасне звернення до суду з вперше поданою апеляційною скаргою та повернення даної скарги судом скаржнику через невиконання вимог ухвали суду не може бути поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження.

З огляду на зазначені вище обставини, суд визнає неповажними вказані скаржником у клопотанні підстави для поновлення строку апеляційного оскарження.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Однак, вказаних дій скаржником не здійснено.

У пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

З матеріалів справи вбачається, що предметом судового оскарження є податкове повідомлення-рішення від 26 квітня 2017 року № 1449772-1305, яким позивачу нараховане грошове зобов'язання зі сплати земельного податку у розмірі 178226 грн 44 коп.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній на час подання адміністративного позову), за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою - підприємцем особою сплачується судовий збір в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2017 року складав 1600 грн. 00 коп.

Таким чином, звертаючись до суду з позовом позивач зобов'язаний був сплатити судовий збір у розмірі 1 782 грн 26 коп., а відповідач, звертаючись із апеляційною скаргою 2 673 грн 39 коп. (1 782 грн 26 коп.* 150%).

Згідно з ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

У відповідності до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії даної ухвали.

За таких обставин апеляційну скаргу відповідача слід залишити без руху та встановити десятиденний строк з моменту вручення цієї ухвали протягом якого скаржник має право надати до суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення обґрунтовану іншими доводами та оригінал документа про сплату судового збору.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку (МФО) - 899998; номер рахунка - 34312206081055; код класифікації доходів бюджету - 22030101.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 132, 169, 295, 296, 298, 325, 328 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2018 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - залишити без руху.

Встановити Головному управлінню Державної фіскальної служби у м. Києві строк для усунення недоліків апеляційної скарги - десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя Н.М. Літвіна

Попередній документ
81916445
Наступний документ
81916447
Інформація про рішення:
№ рішення: 81916446
№ справи: 826/10523/17
Дата рішення: 21.05.2019
Дата публікації: 27.05.2019
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; плати за землю