Справа № 500/781/19
17 травня 2019 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючого судді Мандзія О.П.
за участю:
секретаря судового засідання Канюка Н.В.
представника позивача ОСОБА_1
представників відповідача Васильчук І.Б., Неділенько В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Тернопільської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів призначення Тернопільської митниці ДФС за №UA403000/2019/000549/2 від 22.03.2019 року,
ОСОБА_3 (далі - позивач) звернулась до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Тернопільської митниці ДФС (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів призначення Тернопільської митниці ДФС Державної митної служби України за №UA403000/2019/000549/2 від 22.03.2019 року.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_3 , для здійснення митною оформлення легкового автомобіля марки Renault, модель Captur, 2014 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , подано до Тернопільської митниці ДФС електронну митну декларацію №UA403030/2019/006087 від 19.03.2018 року. Для підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товару позивачем додані всі документи, передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України (далі - МК України), а відтак у митного органу були відсутні підстави для відмови в митному оформленні товару за основним методом і переходу до резервного.
За таких підстав, вважає рішення про коригування митної вартості товарів №UA403000/2019/000549/2 від 22.03.2019 року протиправним та таким, що підлягає скасуванню, що, власне, і зумовило звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 10.04.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено судове засідання на 02.05.2019 року.
На виконання вимог вказаної ухвали, 23.04.2019 року Тернопільською митницею ДФС подано до суду відзив на позовну заяву (а.с.38-42), просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів встановлено, що декларантом документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні та не подано до митного оформлення повного пакету документів, визначених ч.2 ст.53 МК України, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості. Також на вимогу митного органу не подано додаткових документів, згідно із ч.3 ст.53 МК України, для підтвердження заявленої митної вартості. Крім того, за основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо вартості транспортного засобу, визначену відповідно до витягу з інтернет-каталогу "Schwackenet" №298603 /29451887 від 22.03.2019 року у сумі 10350 євро, що є значно вищою за заявлену позивачем.
З огляду на викладене, вважає позовні вимоги безпідставними, а оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA403000/2019/000549/2 від 22.03.2019 року прийняте у відповідності до вимог чинного митного законодавства України та з урахуванням всіх обставин.
Ухвалою суду від 02.05.2019 року, постановленою в судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати, згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відкладено розгляд справи на 13.05.2019 року.
Судове засідання 13.05.2019 року не проводилося у зв'язку із перебуванням головуючого судді Мандзія О.П. у відпустці.
В судовому засіданні, призначене на 17.05.2019 року, представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позові та відповіді на відзив (а.с.57-59). Наголосив, що надані декларантом документи дають можливість митному органу однозначно визначити митну вартість задекларованого товару без застосування коригування митної вартості, а цінова інформація з мережі інтернет взята до уваги без реального показника одометра, наявність пошкоджень автомобіля, специфікації.
Представник відповідача в судовому засіданні, призначене на 17.05.2019 року, позовні вимоги не визнав, з мотивів викладених у відзиві (а.с.38-42), просив у задоволенні позову відмовити. Звернув увагу, до закінчення митного оформлення декларантом документи (чи відомості), що підтверджують митну вартість товарів у повному обсязі надані не були, а відтак відповідачем обґрунтовано та законно здійснено коригування заявленої митної вартості товару з урахуванням цінової інформації, наявної в митному органі та прийнято рішення про коригування митної вартості із застосуванням резервного методу та оформлена картка відмови у митному оформлені.
Представник відповідача повідомив, що обрахунок митної вартості товару визначено відповідно до витягу з інтернет-каталогу "Schwackenet" по пробігу згідно нормативів (148750 км), показники одометра на автомобілі (245363 км) технічно могли були внесенні, однак нормативи перевищувати не дозволено.
Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши представлені у справі докази у їх сукупності, на підставі чинного законодавства, суд при прийнятті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.
Судом встановлено, що уповноваженою особою позивача ОСОБА_3 довіреністю від 22.01.2019 року ОСОБА_4 (а.с.13), на автомобільному аукціоні "Carauktion.ch" придбано автомобіль марки Renault, модель Captur, 2014 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , за ціною 6720,05 швейцарських франків, про що свідчить підтвердження операції від 26.02.2019 року (а.с.15-16) на підставі рахунку-фактури №152926 від 19.02.2019 року (а.с.19-20).
Крім цього, автомобільним аукціоном "Carauktion.ch" 12.03.2019 року сформовано рахунок-фактура № 154072 на повернення ПДВ в сумі 480,45 швейцарських франків (а.с.17-18).
Між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 07.03.2019 року укладено договір купівлі - продажу вказаного транспортного засобу (а.с.11-12), купівельна ціна якого у сумі 6450 швейцарських франків була оплачена, що підтверджується розпискою ОСОБА_4 від 19.02.2019 року (а.с.14).
Уповноважено особою позивача, агентом з митного оформлення ОСОБА_5 , 19.03.2019 року було подано до митного оформлення митну декларацію №UA403030/2019/006087. У вказаній митній декларації заявлено до митного оформлення товар - автомобіль легковий, марки Renault, модель Captur, 2014 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , за ціною 6450,00 швейцарських франків (а.с.43).
Одночасно із митною декларацією надано ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення, зокрема: рахунок-фактуру від 07.03.2019 року (а.с.11), декларацію про походження товару ZH 862971 від 05.03.2019 року, акт про проведення огляду (перегляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA209020/2019/13715 від 09.03.2019 року (а.с.22-23), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 05.03.2019 року (а.с.21), договір про надання послуг митного брокера №ТЗ-471 від 07.03.2019 року, сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу №UA.008.49484-19 від 11.03.2019 року.
Під час автоматизованого контролю, автоматизованою системою митного оформлення "Інспектор" було згенеровано форми митного контролю: "103-1 Перевірка поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів (в тому числі наданих на вимогу митного органу) та/або відомостей про них на предмет розбіжностей у відомостях, що зазначені у цих документах, митній декларації чи документах, що її заміщують, їх електронних копіях, розміщених ЄАІС Держмитслужби"; "105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів"; "106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів". Також, автоматизованою системою митного оформлення "Інспектор" проінформовано: "Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації/, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов'язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення МВ за VIN-кодами: НОМЕР_1 , валюта - EUR, вартість -9651,50" (а.с.44).
Посадовою особою підрозділу митного оформлення направлено до спеціалізованого підрозділу - відділу адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання запит №351 від 19.03.2019 року щодо правильності визначення митної вартості товарів (а.с.45).
Також, Тернопільською митницею ДФС 19.03.2019 року розпочато процедуру консультацій із декларантом шляхом формування електронного повідомлення про необхідність надання відповідно до ч.2 ст.53 МК України додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст.53 МК України надати (за наявності): копію митної декларації країни відправлення; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією (а.с.46).
Листом від 23.03.2019 року уповноваженою особою декларанта надана відповідь митному органу про неможливість надати додаткових документів щодо підтвердження митної вартості задекларованого товару (а.с.47).
За результатами розгляду поданої електронної митної декларації №UA403030/2019/006087 від 19.03.2019 року та доданих до неї документів, в тому числі рахунку-фактури від 07.03.2019 року, прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA403000/2019/000549/2 від 22.03.2019 року, яким визначено митну вартість імпортованого автомобіля за резервним методом визначення митної вартості товарів згідно ст.64 МК України у розмірі 11757,60 швейцарських франків (а.с.10).
Зазначено, що вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв'язку з тим, що документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні. На вимогу митного органу декларантом не було подано документів, що підтверджують заявлену митну вартість згідно ч.2 ст.53 МК України та додаткових документів відповідно до ч.3 ст.53 МК України. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних чи подібних товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень ч.4 ст.57 МК України, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями ст.59-63 МК України. Митна вартість товару визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 Митного кодексу України.
За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості транспортного засобу згідно Інтернет каталогу SchwaсkeNet.de на рівні 10350 євро (а.с.48-49), що на момент подання митної декларації становить 11757,60 швейцарських франків.
Внаслідок прийняття рішення про коригування митної вартості №UA403000/2019/000549/2 від 22.03.2019 року відповідачем відмовлено у митному оформлені товарів за заявленою декларантом митною вартістю та надано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA403030/2019/00373, якою позивачу відмовлено у митному оформлені (випуску) товарів (а.с.9).
Не погоджуючись з рішенням суб'єкта владних повноважень про коригування митної вартості товару №UA403000/2019/000549/2 від 22.03.2019 року, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх порушених прав.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість рішення відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.
Згідно з ч.1 ст.246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до ч.1 ст.248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Згідно з ч.1 ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.
Відповідно до ч.1 ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно ч.1ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
При цьому, ч.1 ст.52 МК України визначено, що з'явлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою .
Відповідно до ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;
2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
За приписами ч.2 ст.53 МК України Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених Законом випадках. Даний висновок узгоджується з основним принципом оцінки товарів для митних цілей, закріпленим у ст.VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі "Оцінка товарів для митних цілей", згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.
Суд зазначає, що відповідно до приписів ст.53 МК України митний орган має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в документах, перелік яких визначений ч.2 даної статті. Проте, наявність розбіжностей є суб'єктивною думкою працівників митного органу та може бути спростована в ході судового розгляду.
Як встановлено судом, що подані 19.03.2019 року декларантом позивача до митного оформлення документи (декларація митної вартості та рахунок-фактура (інвойс) за назвою і змістом відповідали вимогам п.1, 3 ч.2 ст.53 МК України.
Щодо покликань відповідача на неподання позивачем інших документів, визначених частиною 2 статті 53 МК України, суд зауважує, що виходячи із доводів позивача, у спірних відносинах не мало місце укладення зовнішньоекономічного контракту (договору) з придбання товару, а також його переміщення до митного кордону України за допомогою перевізника. Таким чином, подання документів, визначених п.2, 6 ч.2 ст.53 МК України об'єктивно є неможливим.
Перелік документів, визначений в п.7-8 ч.2 ст.53 МК України (ліцензія на імпорт товару, страхові документи) не стосуються спірних правовідносин взагалі.
З приводу документів, визначених п.4-5 ч.2 ст.53 МК України (банківські платіжні документи, інші платіжні документи про оплату рахунку), необхідність подання яких при процедурі консультації із декларантом вимагав відповідач, суд вважає їх витребування безпідставним, так як сплата за автомобіль здійснена готівкою.
Згідно ч.1 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Відповідно до частини 2 коментованої статті Кодексу основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Відповідно до ч.3 ст.57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч.4 ст.57 МК України).
Згідно ч.5 ст.57 МК України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч.6 ст.57 МК України).
У відповідності до ч.1 ст.58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні (ч.2 ст.58 МК України).
Згідно ч.3 ст.58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини 1 статті 57 цього Кодексу.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (ч.1 ст.54 МК України).
У відповідності до ч.2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Згідно ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
За змістом ч.5 ст.54 МК України передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Разом з тим, відповідно до ч.7 ст.54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Відповідно до ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Як встановлено судом, митну вартість імпортованого транспортного засобу, що вказана декларантом у митній декларації №UA403030/2019/006087 від 19.03.2018 року, визначено за основним методом, а до самої митної декларації декларантом подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару за ціною договору.
Вартість придбаного автомобіля марки Renault, модель Captur, 2014 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , у розмірі 6450 швейцарських франків підтверджується договором купівлі - продажу (рахунком-фактурою), укладеного 07.03.2019 року з ОСОБА_4
При цьому, вказаний транспортний засіб придбаний ОСОБА_4 , як уповноваженою особою позивача довіреністю від 22.01.2019 року, на автомобільному аукціоні "Carauktion.ch" за ціною 6720,05 швейцарських франків, про що свідчить підтвердження операції банківської установи від 26.02.2019 року на підставі рахунку-фактури № НОМЕР_5 від 19.02.2019 року. Достовірність даних аукціону щодо спірного автомобіля, зокрема пробіг 246363 к.м. та вартість 6720,05 швейцарських франків, відповідач не спростував.
Крім цього, ПДВ в сумі 480,45 швейцарських франків підлягає поверненню ОСОБА_4 у відповідності до рахунку-фактури №154072 від 12.03.2019 року, сформованого автомобільним аукціоном "Carauktion.ch".
Водночас, зазначені рахунки-фактури були надіслані декларантом в ході консультацій з митним органом (а.с.60-63).
В свою чергу, відповідач не вказав на обставини, які обумовили виникнення обґрунтованих сумнівів відносно непідтвердження чи невизначеності кількісних, вартісних і достовірних елементів митної вартості або відсутності хоча б однієї із їх складових, яка є обов'язковою при обчисленні такої вартості.
Коригування митної вартості імпортованого позивачем транспортного засобу відповідачем проведено у зв'язку з відсутністю у документах, зазначених в ч.2 ст.53 МК України, всіх відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості імпортованого транспортного засобу та відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена за вказаний автомобіль.
Однак, суд вказує на протиправність зроблених митницею висновків про неможливість визначення митної вартості за першим основним методом за ціною, яка вказана в рахунку-фактурі 07.03.2019 року, з огляду на надання декларантом документів, які є достатніми для визначення митної вартості товару за ціною договору та в повній мірі підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару.
Поряд з цим, відповідачем не доведено неможливість застосування попередніх п'яти методів визначення митної вартості товару. Загальні посилання на норми МК України, зроблені в оскаржуваному рішенні, не конкретизують підстави щодо незастосування того чи іншого методу визначення митної вартості, що в свою чергу не може вважатися достатніми доводами обґрунтованості прийнятого суб'єктом владних повноважень рішення.
Також, суд критично ставиться з приводу того, що відповідачем за основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо вартості транспортного засобу, визначену відповідно до витягу з інтернет-каталогу "Schwackenet" №298603 / 29451887 від 22.03.2019 року у розмірі 10350 євро.
Зокрема, за змістом п. 5 "Джерела довідкової інформації, які можуть бути використані під час роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків" Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДФС України від 11.09.2015 року за №689, визначено, що під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об'єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.
У спірних відносинах інформація із програмного продукту Schwacke Net є висновком про якісні та вартісні характеристики товару. Однак, відповідач залишив поза увагою такі цінові характеристики товару, як значний фактичний пробіг автомобіля, зафіксований на показнику одометра і договорі купівлі-продажу від 07.03.2019 року, так і численні недоліки та пошкодження, вказані у акті про проведення огляду (перегляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA209020/2019/13715 від 09.03.2019 року.
Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня вартості іншого товару за інформацію мережі Інтернет не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Разом з цим, позивачем представлено висновок №148/19 від 27.03.2019 року експертного автотоварознавчого дослідження (а.с.25-27), згідно яким вартість колісного транспортного засобу автомобіля марки Renault, модель Captur, 2014 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , ввезеного на митну територію України становить 5829,50 євро.
Враховуючи вищезазначене, суд констатує обгрунтованість визначення позивачем митної вартості товару, який ввозився, що підтверджується договором купівлі-продажу від 07.03.2019 року автомобіля марки Renault, модель Captur, 2014 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , рахунками-фактури НОМЕР_5 від 19.02.2019 року та №154072 від 12.03.2019 року, підтвердженням операції банківської установи від 26.02.2019 року, висновком №148/19 від 27.03.2019 року експертного автотоварознавчого дослідження.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів №UA403000/2019/000549/2 від 22.03.2019 року є необгрунтованим, прийнятим без урахування усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення, прийнятим з порушенням вимог ч.2 ст.2 КАС України, а отже підлягає скасуванню.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому, згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваного рішення.
Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на викладене, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці ДФС в користь ОСОБА_3 сплачений судовий збір у сумі 768,40 грн.
Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів призначення Тернопільської митниці ДФС (місцезнаходження: вул. Текстильна, 38, м. Тернопіль, 46020, ЄДРПОУ: 39429537) за №UA403000/2019/000549/2 від 22.03.2019 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці ДФС (місцезнаходження: вул. Текстильна, 38, м. Тернопіль, 46020, ЄДРПОУ: 39429537) в користь ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_7 ) сплачений судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 (сорок) копійок згідно квитанції №29 від 03.04.2019 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 22 травня 2019 року.
Головуючий суддя Мандзій О.П.
копія вірна
Суддя Мандзій О.П.