23 травня 2019 р.Справа № 520/11452/18
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Кононенко З.О.,
Суддів: Калиновського В.А. , Мельнікової Л.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Рубан В.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 25.02.19 року по справі № 520/11452/18
за позовом ОСОБА_1
до Харківської обласної державної адміністрації треті особи Коротичанська селищна рада Харківського району Харківської області , Пісочинська селищна рада Харківського району Харківської області
про скасування розпорядження,
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2019 року залишено без задоволення позов ОСОБА_1 до Харківської обласної державної адміністрації треті особи Коротичанська селищна рада Харківського району Харківської області, Пісочинська селищна рада Харківського району Харківської області про скасування розпорядження.
На зазначене рішення ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу.
Також, позивачем подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.
У відповідності до ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.
Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Згідно з положеннями ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.
Так, забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими вимогами. Співмірність, зокрема, полягає в тому, щоб засіб забезпечення відповідав предмету позову за вартістю.
Колегія суддів зазначає, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, а також забезпечення збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Суд не вправі вживати такі заходи забезпечення адміністративного позову, які є фактично рівнозначними задоволення позовних вимог.
В зазначеній заяві, позивач просить:
- зупинити дію розпорядження заступника голови Харківської обласної державної адміністрації № 463 від 08.08.2018 «Про затвердження висновків щодо відповідності Конституції та Законам України проектів рішень місцевих рад щодо добровільного приєднання до об'єднаної територіальної громади»;
- зупинити дію постанови Центральної виборчої комісії України від 20.04.2019 № 847 «Про перші вибори депутатів сільських, селищних міських рад об'єднаних теритаріальних громад відповідних сільських, селищних, міських голів 30 червня 2019 року» в частині проведення додаткових виборів депутатів до Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області від Коротичанської селищної ради.
Разом з цим, позивач, звернувшись з зазначеним клопотанням про забезпечення позову, не навів доказів, з яких він дійшов висновку, що захист цих прав та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову в такий спосіб, або невжиття заходів по забезпеченню позову в даному випадку може ускладнити виконання рішення суду.
Колегія суддів зауважує, що клопотання про вжиття заходів забезпечення позову має містити виклад фактів наявності реальної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, в чому саме вона полягає, чому без вжиття таких заходів стане неможливим захист прав, свобод та інтересів позивача. Сам по собі факт звернення до суду з клопотанням про вжиття заходів по забезпеченню позову не може бути підставою задоволення такого клопотання.
У відповідності до роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 № 2 "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Пунктом 17 вказаної Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 № 2 визначено, що застосування судом таких заходів забезпечення, які за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Забезпеченням позову у такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, що є неприпустимим.
Відповідно до ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
Колегія суддів зазначає, що зазначені позивачем заходи забезпечення позову фактично за своїм змістом є ухваленням рішення справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення заявленого клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову, та застосування ст. 150 КАС України.
Керуючись ст. 150, 151, 152, 154, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову по справі № 520/11452/18 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Кононенко З.О.
Судді Калиновський В.А. Мельнікова Л.В.