23 травня 2019 р.Справа № 635/528/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Григорова А.М.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Бартош Н.С. ,
за участю секретаря судового засідання Мороз М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Інспектора роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Грома Дениса Юрійовича на рішення Харківського районного суду Харківської області від 01.04.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Панас Н.Л., Харківська область, повний текст складено 01.04.19 року по справі № 635/528/19
за позовом ОСОБА_1
до Інспектора роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Грома Дениса Юрійовича
про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до суду шляхом пред'явлення адміністративного позову, в якому просив скасувати постанову серія НК №490817 у справі про адміністративне правопорушення від 04 січня 2019 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.121 КУпАП України та закрити провадження про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 04 січня 2019 року приблизно о 04 годині 50 хвилин під час керування транспортним засобом SETRH S-215, державний номерний знак НОМЕР_1 біля будинку №24 по вулиці Київське Шосе у місті Полтава, його було зупинено працівником поліції інспектором роти №3 Громою Д.Ю., який не пояснив йому причину зупинки. Останній підійшов до автомобіля позивача та запитав, чому пошкоджене вітрове скло. Позивач пояснив, що виїжджав на технічно справному транспортному засобі, а даний скол утворився внаслідок роз'їзду з іншим транспортним засобом приблизно за 20 хвилин до зупинки. Поліцейським з цього приводу було складено постанову.
Рішенням Харківський районний суд Харківської області від 01.04.2019р. аміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора роти №3 батальйону Управління патрульної поліції у Полтавській області Департаменту патрульної поліції Громи Дениса Юрійовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення задоволено повністю. Скасовано постанову у справі про адміністративне правопорушення від 04 січня 2019 року, серія НК №490817 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за ч.2 ст.121 Кодексу України про адміністративні правопорушення та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції інспектором роти №3 батальйону Управління патрульної поліції у Полтавській області Департаменту патрульної поліції Грома Денисом Юрійовичем подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального права, що потягло за собою звільнення правопорушника від адміністративної відповідальності внаслідок скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Вказує, що згідно п. 6.8.5 ДСТУ «Колісні транспортні засоби» На вітровому склі колісного транспортного засобу не дозволено сколи чи тріщини в зоні роботи склоочисників. Зазначає, що згідно п 2.3 ГІДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний а) перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу... Враховуючи всі вищевказані норми законодавства, поліцейський притягнув позивача до адміністративної відповідальності за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КУпАІІ та застосував до порушника стягнення у вигляді штрафу, у розмірі 680 гривень. Зазначає, що судом не було вжито всіх заходів щодо всебічного, повного дослідження всіх обставини справи, та не надано належної оцінки доказам, на які спирався відповідач. Вказує, що до відзиву на позов надавався відеозапис на підтвердження факту вчинення гр. ОСОБА_1 правопорушення. Також зазначає про належне оформлення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Посилається на рішення Верховного суду своїй постанові від 14.02.2018 у справі № 536/583/18 та від 13 грудня 2016 року справа №306/17/16-а. Зважаючи на вищевикладене просить скасувати рішення Харківського районного суду Харківської області від 01.04.2019 по адміністративній справі № 635/528/19 за позовом гр. ОСОБА_1 до інспектора роти № 3 батальйону УПП в Полтавській області ДГ1Г1 Громи Д. Ю. Ухвалити нове судове рішення, яким повністю відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог. Розгляд справи просить провести за його відсутності.
Учасники справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином, на адреси визначені в апеляційній скарзі та позовній заяві.
Відповідач повідомлений на електронну адресу, яка містяться а матеріалах справи.
Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що постановою відповідача - інспектора роти №3 батальйону Управління патрульної поліції у Полтавській області Департаменту патрульної поліції Громи Д.Ю. від 04 січня 2019 року, серія НК №490817, позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.121 КУпАП та застосовано до нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 грн. за те, що він цього дня, о 04 годині 50 хвилин біля будинку №24 по вулиці Київське шосе у місті Полтава, керував транспортним засобом - автобусом SETRH S-215 державний номерний знак НОМЕР_1 , який використовувався для надання послуг з перевезення пасажирів, і мав несправності, які не відповідають нормам і технічної експлуатації, а саме - на вітровому склі тріщина в зоні роботи склоочисників, чим порушив ДСТУ №3649:2010 п. 6.8.5.
Постанова була складена на бланку, надрукованому типографським способом, шляхом заповнення відповідних даних відповідачем, а її копія була надіслана позивачеві рекомендованим листом та отримана останнім 11 січня 2019 року.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КупАП), Законом України «Про автомобільні дороги», який визначає правові, економічні, організаційні та соціальні засади забезпечення функціонування автомобільних доріг, їх будівництва, реконструкції, ремонту та утримання в інтересах держави і користувачів автомобільних доріг.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху (далі - ПДР), затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.52 Закону України «Про дорожній рух», контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).
Згідно ст.222 Кодексу України про адміністративні правопорушення, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 441, частина друга статті 1061, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 1162, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124 - 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128 - 129, стаття 132-1, частини перша, друга та п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, статті 161, 1644, статтею 1751 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 1811, частина перша статті 182, статті 183, 184, 1892, 192, 194, 195).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно п. 1.1. ПДР , ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Так, ДСТУ 3649 : 2010 Національний стандарт України "Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання", затверджені наказом Держспоживстандарту України від 28 грудня 2010 року № 630.
Відповідно до ст.1 ДСТУ 3649 : 2010, цей стандарт поширюють на колісні транспортні засоби (надалі - КТЗ), в тому числі і на КТЗ категорії М, до яких відносяться самохідні КТЗ (автомобілі або автомобільні транспортні засоби), що мають не менше ніж чотири колеса і призначені для перевезення пасажирів (легкові автомобілі, мікроавтобуси, автобуси, тролейбуси).
Однак, зазначений стандарт застосовують виключно при технічному огляді колісного транспортного засобу для здійснення контролю технічного стану КТЗ на відповідність вимогам ДСТУ 3649 під час проведення державного технічного огляду колісного транспортного засобу.
Нормами ст.35 Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року передбачено проведення обов'язкового технічного контролю транспортних засобів.
Порядок проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів визначає Кабінет Міністрів України.
Обов'язковий технічний контроль транспортних засобів здійснюють суб'єкти проведення обов'язкового технічного контролю, які мають на правах власності або користування обладнання, що дає змогу перевіряти технічний стан транспортних засобів на відповідність вимогам безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища.
В той же час, в ч.2 ст.35 цього Закону визначено, що легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тони, причепи до них - із строком експлуатації до двох років не підлягають обов'язковому технічному контролю.
Відповідно до положень цієї статті обов'язковий технічний контроль транспортного засобу передбачає перевірку технічного стану транспортного засобу, а саме: системи гальмового і рульового керування, зовнішніх світлових приладів, пневматичних шин та коліс, світлопропускання скла, газобалонного обладнання (за наявності), інших елементів у частині, що безпосередньо стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища.
На кожний транспортний засіб, що пройшов обов'язковий технічний контроль і визнаний технічно справним, суб'єкт проведення обов'язкового технічного контролю складає протокол перевірки його технічного стану, який видається водію транспортного засобу. У протоколі зазначається строк чергового проходження обов'язкового технічного контролю транспортного засобу відповідно до періодичності проходження, встановленої частиною восьмою цієї статті.
Технічний опис та зразок протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу затверджує Кабінет Міністрів України.
В положеннях ст.37 ЗУ "Про дорожній рух" визначенні підстави для заборони експлуатації транспортних засобів.
Як вбачається з постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК №490817, позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.121 КУпАП та застосовано до нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 грн. за те, що він цього дня, о 04 годині 50 хвилин біля будинку №24 по вулиці Київське шосе у місті Полтава, керував транспортним засобом - автобусом SETRH S-215 державний номерний знак НОМЕР_1 , який використовувався для надання послуг з перевезення пасажирів, і мав несправності, які не відповідають нормам і технічної експлуатації, а саме - на вітровому склі тріщина в зоні роботи склоочисників, чим порушив ДСТУ №3649:2010 п. 6.8.5.
Так, згідно ч.2 ст.121 КУпАП, порушення водієм правил керування транспортним засобом полягає в керуванні водієм транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має несправності, передбачені частиною першою цієї статті, або технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації.
Перелік технічних несправностей, при яких забороняється експлуатація транспортного засобу наведений у розділі 31 Правил дорожнього руху України, а саме "Технічний стан транспортних засобів та їх обладнання".
Однак, в цьому переліку відсутня така несправність, як тріщина на вітровому склі. В Правилах дорожнього руху України значиться випадок не можливості експлуатації транспортного засобу при несправностях стосовно скла лише в разі, якщо : немає передбачених конструкцією транспортного засобу стекол, дзеркал заднього виду (п.п.31.4.7 "а" п. 31 Правил дорожнього руху України), але про наявність даного порушення в протоколі не зазначено.
Із системного аналізу діючого законодавства України про адміністративні правопорушення вбачається, що саме порушення Правил дорожнього руху України, а не стандартів ДСТУ є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідачем не надано доказів того, що з наявністю тріщини на вітровому склі в районі роботи склоочисників, тобто, що саме з вказаною технічною несправністю відповідно до встановлених правил забороняється експлуатація транспортного засобу.
Виходячи з цього, експлуатація ОСОБА_1 транспортного засобу, який не відповідає вимогам ДСТУ, не можуть нести наслідки, передбачені ч.2 ст.121 КУпАП.
Таким чином, суть адміністративного правопорушення, зазначена в постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК №490817, не відповідає об'єктивній стороні правопорушення.
Посилання відповідача, що вина позивача у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КУпАП, підтверджується відеозаписом з нагрудного відеореєстратору поліцейського, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги, оскільки в постанові про адміністративне правопорушення не вказано технічний засіб, яким здійснено відеозапис, що виключає можливість прийняття його у якості належного доказу по справі, виходячи з наступного.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Відповідно до ст.283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган, посадова особа виносить постанову по справі.
Згідно з частиною 2 цієї статті, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про:
- дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак);
- технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис;
- розмір штрафу та порядок його сплати;
- правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження;
- відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Такими чином, постанова у справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху має певні особливості щодо наведення у ній обов'язкових даних, що є додатком до матеріалів справи про адміністративні правопорушення.
Частиною 3 статті 258 КУпАП встановлено, що працівник патрульної поліції повинен дотримуватись вимог ст. 283 КУпАП, згідно якої постанова виноситься тільки за результатами розгляду справи.
Відповідно до частини другої та третьої статті 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не містить інформації про будь-яку фіксацію правопорушення.
Таким чином, в порушення частини 3 статті 283 КУпАП у постанові по справі про адміністративне правопорушення не зазначено відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис правопорушення, та не вказано про те, чи взагалі таке фіксування проводилось, не надано інших доказів вчинення правопорушення.
З цього приводу колегія суддів зазначає, що зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтею 283 КУпАП. У ній зокрема необхідно зазначити технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.
У разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення від 04.01.2019р. серії НК №490817 посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, надані відповідачем відеофайли від 04.01.2019р. не можуть вважатися належним та допустимим доказом вчинення позивачем адміністративних правопорушень.
Суд звертає увагу на те, що саме таку правову позицію висловив Верховний Суд в постанові від 24.01.2019р. у справі № 428/2769/17.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що в постанові про накладення адміністративного стягнення від 04 січня 2019 року в графі «До постанови додається» не зазначено про наявність відеозапису.
При цьому колегія суддів зазначає, що наданий відеозапис щодо оформлення адміністративного правопорушення та наявності сколу (тріщини) на вітровому склі в зоні роботи склоочисників не може спростувати вищенаведених обставин щодо неналежного відображення вчиненого правопорушення в постанові про накладення адміністративного стягнення та відповідні висновку суду.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на рішення Верховного суду по справі № 536/583/17 від 14.02.2018р. (К/9901/4973/18) колегія суддів до уваги не приймає оскільки в даному випадку, з урахуванням предмету позову, підлягає застосуванню постанова Верховного Суду від 24.01.2019р. у справі № 428/2769/17.
Крім того, як встановлено вище, в постанові про накладення адміністративного стягнення, порушення за яке можливе застосування санкцій передбачених ч. 2 ст. 121 КУпАП належним чином не відображено.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.
Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін .
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення Харківського районного суду Харківської області від 01.04.2019 року по справі № 635/528/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя (підпис)А.М. Григоров
Судді(підпис) (підпис) З.Г. Подобайло Н.С. Бартош