П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
23 травня 2019 р.м. ОдесаСправа № 420/5609/18
Головуючий в І інстанції: Стефанов С.О.
Дата та місце ухвалення рішення: 26.12.2018 р. м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
суддя-доповідач - Шеметенко Л.П.
судді - Стас Л.В.
судді - Турецької І.О.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Саратського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2018 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Саратського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання противними дій щодо відмови у призначенні пенсії та зобов'язання вчинити певні дії
В жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Саратського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області, в якому просив:
- визнати протиправними дії Саратського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області щодо відмови у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» ОСОБА_1 ., викладену в листі від 09 жовтня 2018 року за №4194/02;
- зобов'язати Саратське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з 01.10.2018 року у розмірі 60% від усіх сум складових заробітної плати згідно з довідкою про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), від 25.07.2018 року №128 та довідкою про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) від 25.07.2018 року №129, виданих Головним управлінням державної міграційної служби України в Одеській області з урахуванням вже отриманих сум пенсії;
- звернути постанову до негайного виконання в межах одного місяця.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 01.10.2018 року він звернувся до Саратського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області із заявою про призначення пенсії як державному службовцю, надавши всі необхідні документи для призначення пенсії, що підтверджується копією заяви. За результатом розгляду його заяви Відповідач листом від 09.10.2018 року №4194/02 відмовив у призначенні йому пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», з огляду на недотримання умови, передбаченої п.п. 10, 12 Прикінцевих положень Закону України від 10.12.2015 року №889 «Про державну службу», в частині відсутності необхідного стажу державної служби (а саме: 10 років). Відповідач зазначив, що станом на 01.05.2016 року стаж державної служби позивача складає 7 років 9 місяців 20 днів, що не є достатнім для призначення пенсії за віком відповідно до Закону України.
Вважаючи дії Саратського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області щодо відмови у призначенні пенсії за віком протиправними, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2018 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Саратського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», яка викладена у листі від 09 жовтня 2019 року за №4194/02.
Зобов'язано Саратське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з 01.10.2018 року у розмірі 60% від усіх сум складових заробітної плати згідно з довідкою про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), від 25.07.2018 року №128 та довідкою про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) від 25.07.2018 року №129, виданих Головним управлінням Державної міграційної служби України в Одеській області, з урахуванням вже отриманих сум пенсії.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Саратське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до невірного вирішення справи, просить скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилався на те, що п. 10 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 року №889 «Про державну службу» необхідною умовою для призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців є наявність у державного службовця на день набрання чинності Законом України від 10.12.2015 року № 889 «Про державну службу» не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, а не наявність стажу державної служби не менш як 10 років, як помилково вважає представник позивача. Апелянт вважає, що поняття стажу державної служби та стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, є різними за змістом, оскільки до стажу державної служби зараховується не лише стаж роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, а й стаж роботи на посадах, визначених п. 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою КМУ від 03.05.1994 року № 283, що втратила чинність на підставі постанови КМУ від 25.03.2016 року № 229. Крім того, на думку відповідача, зазначені постанови КМУ № 283 та № 229 визначають посади, робота на яких зараховується до стажу державної служби, однак не визначають посад, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.
Апелянт вважає, що відмовляючи у призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу», Саратське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області діяло правомірно та у відповідності до вимог чинного законодавства.
Крім того, апелянт вважає, що предметом розгляду даної справи не може бути питання законності або незаконності вимоги позивача про включення в розрахунок пенсії середньомісячного розміру надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, премії, премії до державних, професійних та ювілейних дат, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації, оскільки з даною вимогою позивач до Управління ПФУ не звертався.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 перебуває на обліку в Саратському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Одеської області та з 22.08.2000 року отримує пенсію за вислугу років згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
14.09.2018 року позивача було знято з обліку Саратського об'єднаного УПФУ Одеської області у зв'язку з переходом на пенсію за іншим законом, що підтверджується атестатом про зняття з обліку №1409 (а.с.24).
01.10.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Саратського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області із заявою про призначення йому пенсії як державному службовцю з 01.10.2018 року (а.с.42).
Листом від 09 жовтня 2018 року Саратське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області повідомило позивача про відсутність підстав для призначення пенсії за віком згідно Закону України «Про державну службу», через відсутність 10-річного стажу державної служби (а.с.68).
Вважаючи відмову Саратського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області протиправною позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , з огляду на наступне.
Згідно із пунктом 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно до п. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» № 889, для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16.12.1993 року у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі, стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Пунктом 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 229 від 26.03.2016 передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 року обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону.
Відповідно до п. 8 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889 стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Згідно Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року № 283, зі змінами та доповненнями, (діяла до набрання чинності Закон № 889-VIII), до стажу державної служби включається також час служби на посадах рядового та начальницького складу осіб, яким присвоєно встановлені законодавством спеціальні звання міліції, в органах внутрішніх справ, що входили або входять до структури Міністерства внутрішніх справ.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 , позивач проходив службу в органах внутрішніх справ безперервно з 18.01.1984 року по 22.08.2000 року, тобто 16 років 7 місяців і 4 дні.
Згідно копії послужного списку №М-871065, наданого позивачем, за час служби йому було присвоєно військові звання: Наказом УВС №11 від 18.01.1984 року - сержант міліції; Наказом МВС СССР №478 л/с від 01.10.1984 року - молодший лейтенант міліції; Наказом УВС №434 л/с від 30.07.1985 року - лейтенант міліції; Наказом УВС №193 л/с від 30.07.1988 року - старший лейтенант міліції; Наказом №111 л/с від 30.07.1991 року - капітан міліції; Наказом УМВС №307 л/с від 30.08.1995 року - майор міліції (а.с. 63).
При зверненні до Саратського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області із заявою про призначення йому пенсії за Законом України «Про державну службу» позивачем була надана копія трудової книжки, однак, відомості щодо проходження ним служби в органах внутрішніх прав не були прийняті до уваги відповідачем, а стаж служби в органах внутрішніх справ протиправно не був зарахований до стажу державної служби позивача.
Враховуючи положення Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року, Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року № 283, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанцій стосовно, що період служби позивача в органах внутрішніх справ з 18.01.1984 року по 22.08.2000 року підлягає зарахуванню до стажу державної служби.
Судом першої інстанції також встановлено, що позивач з 28.04.2008 року по 06.06.2012 року працював в Саратському РВ ГУМВС України в Одеській області на посаді завідувача адресно-довідкового сектору відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб. 23 червня 2008 року позивачем прийнято присягу державного службовця.
Позивач також працював на посаді завідувача Саратського районного сектору, як такий, що успішно пройшов стажування в порядку переведення з 07.06.2012 року по 05.07.2018 року, що підтверджується записом в трудовій книжці.
Аналіз статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII дає підстави вважати, що необхідною умовою для наявності в осіб, які мають не менш як 10 років стажу державної служби, права на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку, та перебування на час досягнення пенсійного віку на посаді державної служби, наявність страхового стажу, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Судом першої інстанції вірно встановлено, що Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 1 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу державної служби незалежно від того, чи працювала особа станом на 1 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
В ході розгляду справи встановлено, що станом на 1 травня 2016 року ОСОБА_1 мав більше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, а також займав посаду державної служби та має необхідний страховий стаж.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для призначення позивачу пенсії за віком згідно ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року відповідно як до п. 10, так і до п. 12 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних Закону України «Про державну службу» № 889-VIII.
Посилання апелянта на те, що право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» відповідно до п.п. 10, 12 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних Закону України «Про державну службу» мають не особи, стаж державної служби яких становить 10 або 20 років, а лише особи, які пропрацювали 10 або 20 років на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців є безпідставним, необґрунтованим, та звужує права позивача.
Відповідно до чинного законодавства підставою для призначення пенсії згідно ст. 37 Закону України «Про державну службу» є саме наявність відповідного стажу державної служби, розрахунок якого здійснюється за законодавством, яке діяло до набрання чинності Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року, в тому числі, шляхом зарахування до такого стажу часу роботи (служби) на посадах, не віднесених до категорій посад державних службовців.
При зверненні до Саратського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області за призначенням пенсії позивачем було надано довідку Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області №128 від 25.07.2018 року про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), з якої вбачається, що заробітна плата Позивача станом на 05.07.2018 року становить: посадовий оклад - 5400,00 грн.; надбавка за ранг (5 ранг) - 600,00 грн.; надбавка за вислугу років (50%) (за стаж державної служби понад 17 років), усього 8700,00 грн. В довідці №128 від 25.07.2018 року також зазначено, що на всі види оплати праці, включені в довідку, нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Довідка видана на підставі особових рахунків, платіжних відомостей або інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату за липень місяць 2018 року.
Крім того, позивачем було надано довідку Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області №129 від 25.07.2018 року про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією). Згідно довідки №129 від 25.07.2018 року вбачається розміри надбавок за інтенсивність праці, надбавки за виконання особливо важливої роботи, місячна премія та інші виплати (матеріальна допомога, премії, нараховані за період, що перевищує календарний місяць). На всі види оплати праці, включені в зазначену довідку, нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Слід зазначити, що згідно ч. 1 ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Згідно із ст.41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 3 червня 2014 року по справі №21-134а14 та Верховного Суду, викладеного у постанові Верховного Суду від 12 червня 2018 року по справі №234/3477/17, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати. Таким чином, такі складові як надбавка за інтенсивність праці, надбавка за виконання особливо важливої роботи, місячна премія та інші виплати (матеріальна допомога, премії, нараховані за період, що перевищує календарний місяць) входять до системи оплати праці державного службовця та повинні враховуватись при обчисленні розміру його пенсії.
З огляду на зазначене, вірним є висновок суду першої інстанції стосовно зобов'язання Саратського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з моменту звернення за призначенням пенсії (а саме, з 01.10.2018 року) у розмірі 60% від усіх сум складових заробітної плати згідно з довідками про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 25.07.2018 року №128 та від 25.07.2018 року №129, виданих Головним управлінням Державної міграційної служби України в Одеській області, з урахуванням вже отриманих сум пенсії.
Колегія суддів вважає, що інші доводи апеляційної скарги також є необґрунтованими, та висновків суду першої інстанції не спростовують.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно встановлено обставини у справі, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
За таких обставин підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 139, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну Саратського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2018 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Судове рішення складено у повному обсязі 23.05.2019 р.
Суддя - доповідач: Л.П. Шеметенко
Суддя: Л.В. Стас
Суддя: І.О. Турецька