Справа № 420/320/19
22 травня 2019 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді Бойко О.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНСПЕКТОРАТ УКРАЇНА” до Головного управління ДФС у Донецькій області про зобов'язання підготувати висновок на суму 708 862,85 грн. надміру сплаченого грошового зобов'язання та передати його згідно з реєстром висновків за платежами,-
І. Суть спору:
Товариство з обмеженою відповідальністю “ІНСПЕКТОРАТ УКРАЇНА” звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області в якому просило:
Зобов'язати відповідача - Головне управління ДФС у Донецькій області вчинити певні дії, а саме: підготувати висновок на суму 708 862 (сімсот вісім тисяч вісімсот шістдесят два),85 грн. надміру сплаченого грошового зобов'язання Товариством з обмеженою відповідальністю “ІНСПЕКТОРАТ УКРАЇНА” та передати його згідно з Реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевим бюджетами, територіальному органу Державного казначейства України.
ІІ. Аргументи сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.
Донецька філія ТОВ “ІНСПЕКТОРАТ УКРАЇНА” перебуває на податковому обліку за основним місцем з 05.01.2018 р. у Маріупольській ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області є платником податку на прибуток та сплачувала податок у консолідованому порядку.
Відповідно до норм ПК України у редакції, що діяла до 01.01.2015 р., юридична особа, що мала у своєму складі відокремлені підрозділи, розташовані на іншій ніж юридична особа, адміністративній території, могла прийняти рішення щодо сплати консолідованого податку та сплачувати податок за місцем знаходженням таких відокремлених підрозділів, а також за своїм місцезнаходженням, зменшений на суму податку сплаченого за місцезнаходженням відокремлених підрозділів.
У зв'язку із змінами внесеними до ПК України з 01.01.2015 р. норми законодавства щодо сплати консолідованого податку втратили чинність і позивач сплачує податок на прибуток за своїм місцезнаходженням. В результаті чого, згідно з інтегрованою карткою платника Донецькії філії ТОВ “ІНСПЕКТОРАТ УКРАЇНА” по коду бюджетної класифікації 11020300 (податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів) значяться надміру сплачені кошти у сумі 708862,85 грн., які виникли за рахунок сплати авансових внесків при виплаті дивідендів по розрахунку за 2013 рік у сумі 702003,87 грн., та зайвої сплати у сумі 6858,98 грн.
Позивач зазначив, що для зясування існуючої передплати за минулі роки і здійснення звіряння, відповідно до вимог Порядку ведення органами ДФС України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування №422 від 07.04.2016 р., затвердженого Наказом Міністерствафінансів України, був складений акт №9-12 звірення рахунків платика Донецької філії ТОВ “ІНСПЕКТОРАТ УКРАЇНА” станом на 25.01.2017 р., наданий Центрально-Донецьким відділенням Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області.
Позивач неодноразово звертався до податкового органу за місцезнаходженням філії щодо повернення надміру сплачених коштів з податку на прибуток відповідно до ст.43 ПК України: листи від 24.09.2015 р. за №405/ОДС/15, від 18.11.2015 р. за №1197/ОДС/15, від 30.12.2015 р. за №1923/ОДС/15, від 18.01.2017 р. за №163/ОДС/17.
Але незважаючи на наявність акту №9-12 звіряння рахунків платника Донецької філії ТОВ “ІНСПЕКТОРАТ УКРАЇНА” станом на 25.01.2017 р., що підтверджує наявність переплати, відповідач своїм листом №6381/10/05-19-84-07 від 23.07.2018 р., повідомив, що переплата у сумі 708862,85 грн. по Донецькій філії не значиться.
Позивач вважає бездіяльність суб'єкта владних повноважень протиправною.
Представник позивача в судове засідання у режимі відеоконференції не з'явився про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та завчасно.
23.04.2019 р. через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі у порядку письмового провадження.
28.01.2019 р. ухвалою Одеський окружний адміністративний суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами загального позовного провадження.
27.02.2019 р. ухвалою, занесеною до протолу судового засідання продовжено підготовче провадження до 90 днів
23.04.2019 р. ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання суд, закрив підготовче судове засідання та продовжив розгляд справи по суті у порядку письмового провадження.
22.05.2019 р. суд задовольнив клопотання представника відповідача та здійснив процесуальне правонаступництво у справі №420/320/19, замінив Маріупольську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області на Головне управління ДФС у Донецькій області.
Представник відповідача в судове засідання у режимі відеоконференції не з'явився про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та завчасно.
25.02.2019 р. через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов в якому він просив у задоволенні позову відмовити з підстав викладених у відзиві.
В обґрунтування відзиву представник відповідача зазначив, що Донецька філія ТОВ “ІНСПЕКТОРАТ УКРАЇНА” перебуває на обліку за основним місцем з 01.01.2018 р. у Маріупольській ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області. Вищезазначена філія до 01.01.2015 р. була платником податку на прибуток та сплачувала податок у консолідованому порядку.
При тому, що 11.03.2014 р. нарахування розрахунку консолідованого податку на прибуток підприємства за 2013 рік по рядку 06 у сумі мінус «-» 788411 грн. проведено ІКП 11023300 (авансові внески з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів), якою ТОВ “ІНСПЕКТОРАТ УКРАЇНА” в подальшому скористалося при нарахуванні щомісячних авансових внесків (липень 2014 р. - грудень 2015 неправомірно 788411 грн.) сума авансового внеску 1/12 склала 139422,00 грн. Загальна сума нарахованого до сплати податку на прибуток за 12 періодів склала 1673067,00 грн., з якої сплачено 884 656,00 грн.
Таким чином, на думку представника відповідача переплата у сумі 708 862,85 грн. по Донецькій філії ТОВ “ІНСПЕКТОРАТ УКРАЇНА” не підтверджена.
01.04.2019 р. представник позивача надав відповідь на відзив, в якій зазначив, що податок на прибуток відокремленого підрозділу платника консолідованого податку на прибуток за звітний (податковий) період (рядок 06) зазначається як різниця податку на прибуток відокремленого підрозділу платника консолідованого податку на прибуток за звітний (податковий) період (рядок 04) та суми сплаченого відокремленим підрозділом платника консолідованого податку на прибуток авансового внеску з податку на прибуток (рядок 06), тобто рядок 06=04-05-788411,00=906133-1694544. Тобто сума у розмірі - 788411,00 грн. показує фактичну переплату позивача. А сума в розмірі 139 422,00 грн. що зазначена у рядку №19, як 1/12 нарахованої до сплати загальної суми податку на прибуток відокремленого підрозділу платника консолідованого податку на прибуток за звітний (податковий) рік належить сплаті щомісяця у наступному податковому періоді.
Згідно з ч. 9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідивши письмові докази, якими вони обґрунтовуються, суд робить висновок, що адміністративний позов належить до задоволення. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином.
ІІІ. Обставини, встановлені судом.
Так, суд встановив, що Донецька філія ТОВ “ІНСПЕКТОРАТ УКРАЇНА” перебуває на податковому обліку за основним місцем з 05.01.2018 р. у Маріупольській ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області є платником податку на прибуток та сплачувала податок у консолідованому порядку.
Відповідно до норм ПК України у редакції, що діяла до 01.01.2015 р., юридична особа, що мала у своєму складі відокремлені підрозділи, розташовані на іншій ніж юридична особа, адміністративній території, могла прийняти рішення щодо сплати консолідованого податку та сплачувати податок за місцем знаходженням таких відокремлених підрозділів, а також за своїм місцезнаходженням, зменшений на суму податку сплаченого за місцезнаходженням відокремлених підрозділів.
У зв'язку із змінами внесеними до ПК України з 01.01.2015 р. норми законодавства щодо сплати консолідованого податку втратили чинність і позивач сплачує податок на прибуток за своїм місцезнаходженням. В результаті чого, згідно з інтегрованою карткою платника позивача по коду бюджетної класифікації 11020300 (податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів) значяться надміру сплачені кошти у сумі 708862,85 грн., які виникли за рахунок сплати авансових внесків при виплаті дивідендів по розрахунку за 2013 рік у сумі 702003,87 грн., та зайвої сплати у сумі 6858,98 грн.
Суд встановив, що для зясування існуючої передплати за минулі роки і здійснення звіряння, відповідно до вимог Порядку ведення органами ДФС України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування №422 від 07.04.2016 р., затвердженого Наказом Міністерствафінансів України, був складений акт №9-12 звірення рахунків платика позивача станом на 25.01.2017 р., наданий Центрально-Донецьким відділенням Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області.
Позивач неодноразово звертався до податкового органу за місцезнаходженням філії щодо повернення надміру сплачених коштів з податку на прибуток відповідно до ст.43 ПК України, що підтверджує: листи від 24.09.2015 р. за №405/ОДС/15, від 18.11.2015 р. за №1197/ОДС/15, від 30.12.2015 р. за №1923/ОДС/15, від 18.01.2017 р. за №163/ОДС/17.
Але незважаючи на наявність акту №9-12 звіряння рахунків платника Донецької філії ТОВ “ІНСПЕКТОРАТ УКРАЇНА” станом на 25.01.2017 р., що підтверджує наявність переплати, відповідач своїм листом №6381/10/05-19-84-07 від 23.07.2018 р., повідомив, що переплата у сумі 708862,85 грн. по Донецькій філії не значиться.
Надаючи належну правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами суд виходить з наступного.
ІV Джерела права та висновки суду.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з приписами пункту 87.1 статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є, зокрема, суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена, зокрема, за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.
Відповідно до статті 14 ПК України поняття «відокремлені підрозділи» вживається у значенні, визначеному Цивільним кодексом України та Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».
Згідно з частиною першою статті 95 Цивільного кодексу України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном (стаття 96 Цивільного кодексу
Суд, визначаючись щодо заявлених вимог по суті, виходить з того, що відповідно до підпункту 133.1.5 пункту 133.1 статті 133 ПК України у редакції, чинній до 01.01.2015, відокремлені підрозділи платників податку на прибуток суб'єктів господарювання - юридичних осіб, які проводили господарську діяльність як на території України, так і за її межами, за винятком представництв, визначались платниками податку з числа резидентів.
Згідно з пунктом 152.4 статті 152 ПК України у редакції, чинній до 01.01.2015, платник податку, який має у своєму складі відокремлені підрозділи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади може прийняти рішення щодо сплати консолідованого податку та сплачувати податок за місцезнаходженням таких відокремлених підрозділів, а також за своїм місцезнаходженням, визначений згідно з нормами цього розділу та зменшений на суму податку, сплаченого за місцезнаходженням відокремлених підрозділів.
Сума податку на прибуток відокремлених підрозділів за відповідний звітний (податковий) період визначається розрахунково виходячи із загальної суми податку, нарахованого платником податку, розподіленого пропорційно питомій вазі суми витрат відокремлених підрозділів такого платника податку в загальній сумі витрат цього платника податку.
Вибір порядку сплати податку на прибуток, визначеного цим підпунктом, здійснюється платником податку самостійно до 1 липня року, що передує звітному, про що повідомляються контролюючі органи за місцезнаходженням такого платника податку та його філій (відокремлених підрозділів).
Зміна порядку сплати податку протягом звітного року не дозволяється. При цьому відокремлені підрозділи подають контролюючому органу за своїм місцезнаходженням розрахунок податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку, форма якого встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, виходячи з положень цього пункту. Рішення про сплату консолідованого податку поширюється також на відокремлені підрозділи, створені таким платником податку протягом будь-якого часу після такого повідомлення.
Підпунктом 133.1.1 пункту 133.1 статті 133 ПК України, у редакції після 01.01.2015, встановлено, що платниками податку на прибуток-резидентами є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 статті 133 Кодексу.
Отже, з 01.01.2015 після внесення змін до ПК України Законом України від 28.12.2014 №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» відокремлені підрозділи юридичної особи не є платниками податку на прибуток.
Починаючи з податкових звітних періодів 2015 року, головне підприємство (юридична особа), яке має у складі відокремлені структурні підрозділи, визначає податкове зобов'язання з податку на прибуток у податковій декларації в цілому по платнику податку - юридичній особі з урахуванням показників діяльності структурних підрозділів. При цьому податок на прибуток сплачується головним підприємством за його місцезнаходженням.
Згідно з підпунктом 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 ПК України надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
Відповідно до підпункту 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 ПК України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.
Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань визначені статтею 43 ПК України.
Помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.
У разі повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200-1.5 статті 200-1цього Кодексу, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.
Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.
На виконання ст.43 ПК України Наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 р. №1146, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.12.2015 р. за №1679/28124, затверджений Порядок взаємодії територіальних органів ДФС України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платником податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань пені (далі Порядок №1146).
Відповідно до пункту 5 Порядку №1146 повернення помилково та/або надмiру сплачених сум грошових зобов'язань та пені у випадках, передбачених законодавством, здiйснюється виключно на пiдставi заяви платника податку (за винятком повернення надмiру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фiзичних осiб, якi розраховуються органом ДФС на пiдставi поданої платником податкiв податкової декларацiї за звiтний календарний рiк шляхом проведення перерахунку за загальним рiчним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надмiру сплаченої суми протягом 1095 днiв вiд дня її виникнення.
Згідно з пунктом 7 Порядку №1146 після реєстрації в органі ДФС заява платника про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових забовязань та пені (крім грошових забовязань та пені з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів) передається на розгляд до структурних підрозділів, що виконують функції з адміністрування відповідних податків і зборів та погашення заборгованостей. Не пізніше другого робочого дня, наступного за днем реєстрації, заява з відміткою вказаних підрозділів щодо правомірності повернення передається до структурного підрозділу, на який покладено функцію з підготовки висновку. Заява платника про повернення помилково або надміру сплачених грошових забовязань та пені з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, після реєстрації передається до структурного підрозділу митниці ДФС, на який покладено функцію з підготовки висновку.
Відповідно до пункту 8 Порядку №1146 у разі якщо вказана у заяві платника сума (її частина) за даними інформаційних систем обліковується як помилково та/або надміру сплачена, орган ДФС готує: висновок на повернення такої суми (її частини) за формою згiдно з додатком 1 до цього Порядку; два примiрники реєстру висновкiв за платежами, належними державному бюджету, за формою згiдно з додатком 2 до цього Порядку; три примiрники реєстру висновкiв за платежами, належними мiсцевим бюджетам, та платежами, якi пiдлягають розподiлу мiж державним та мiсцевими бюджетами, за формою згiдно з додатком 3 до цього Порядку.
За платежами, належними державному бюджету, орган ДФС у строк не пiзнiше нiж за п'ять робочих днiв до закiнчення двадцятиденного строку з дня подання платником податкiв заяви передає висновки згiдно з реєстром висновкiв за платежами, належними державному бюджету, для виконання вiдповiдному органу Казначейства.
За платежами, належними мiсцевим бюджетам, та платежами, якi пiдлягають розподiлу мiж державним та мiсцевими бюджетами, орган ДФС у строк не пiзнiше нiж за дев'ять робочих днiв до закiнчення двадцятиденного строку з дня подання платником податкiв заяви передає висновки згiдно з реєстром висновкiв за платежами, належними мiсцевим бюджетам, та платежами, якi пiдлягають розподiлу мiж державним та мiсцевими бюджетами, для погодження вiдповiдному мiсцевому фiнансовому органу.
Відповідний мiсцевий фiнансовий орган протягом двох робочих днiв погоджує отримані висновки шляхом засвідчення пiдписом керiвника мiсцевого фiнансового органу, скріпленим гербовою печаткою, і не пізніше наступного робочого дня після погодження повертає їх згiдно з реєстром висновкiв за платежами, належними мiсцевим бюджетам, та платежами, якi пiдлягають розподiлу мiж державним та мiсцевими бюджетами, вiдповiдному органу ДФС.
Відповідний орган, визначений відповідно до пункту 24-1 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, у строк протягом двох робочих днiв погоджує отримані висновки шляхом засвідчення пiдписом керiвника відповідного органу, скріпленим гербовою печаткою, і не пізніше наступного робочого дня після погодження повертає їх згiдно з реєстром висновкiв за платежами, належними мiсцевим бюджетам, та платежами, якi пiдлягають розподiлу мiж державним та мiсцевими бюджетами, вiдповiдному органу ДФС.
Орган ДФС не пізніше наступного робочого дня вiд дати отримання висновку, погодженого мiсцевим фiнансовим органом або відповідним органом, визначеним відповідно до пункту 24-1 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, передає його згiдно з реєстром висновкiв за платежами, належними мiсцевим бюджетам, та платежами, якi пiдлягають розподiлу мiж державним та мiсцевими бюджетами, відповідному органу Казначейства.
Суд встановив, що згідно з інтегрованої картки платника Донецької філії позивача по коду бюджетної класифікації 11020300 (податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів) значяться надміру сплачені кошти у сумі 708862,85 грн., які виникли за рахунок сплати авансових внесків при виплаті дивідендів по розрахунку за 2013 р. у сумі 702 003,87 грн., та зайвої сплати у сумі 6 858,98 грн.
Тобто відповідач підтверджує, що надміру сплачені кошти у сумі 708862,85 грн., які виникли за рахунок сплати авансових внесків при виплаті дивідендів по розрахунку за 2013 р. у сумі 702003,87 грн. та зайвої сплати у сумі 6858,98 грн. дійсно значаться згідно з інтегрованої картки платника Донецької філії позивача по коду бюджетної класифікації 11020300 (податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів).
Відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України платників податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену ним у податковій декларації протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПК України для подання податкової декларації.
Суд встановив, що 11.03.2014 року термін нарахування ІКП податку на прибуток підприємств за звітний період 2013 р. відсутні нарахування у сумі 766934,00 грн. Тобто станом на 11.03.2014 р. не зменшено переплату на суму 766934,00 грн., яка рахувалась станом на 01.01.2014 р. яка виникла за рахунок сплати 2013 року наступних платежів:
-491306,00 грн. - (код виду сплати призначеного платежу 125: сплачено п/п №1284 від 15.03.2013) сплачено авансові внески з податку на прибуток при виплаті дивідендів;
-106117,00 грн. - (код виду сплати призначеного платежу 125: сплачено п/п №4335 від 29.08.2013) сплачено авансові внески з податку на прибуток при виплаті дивідендів;
-169511,00 грн. - (код виду сплати призначеного платежу 125: сплачено п/п №ПП005701 від 06.11.2013) сплачено авансові внески з податку на прибуток при виплаті дивідендів.
Відповідач посилається на 11.03.2014 р. нарахування розрахунку консолідованого податку на прибуток підприємства за 2013 рік по рядку 06 у сумі мінус «-» 788411 грн. проведено ІКП 11023300 (авансові внески з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів), якою ТОВ “ІНСПЕКТОРАТ УКРАЇНА” в подальшому скористалося при нарахуванні щомісячних авансових внесків (липень 2014 р. - грудень 2015 неправомірно 788411 грн.) сума авансового внеску 1/12 склала 139422,00 грн. Загальна сума нарахованого до сплати податку на прибуток за 12 періодів склала 1673067,00 грн., з якої сплачено 884 656,00 грн.
Суд зазначає, що таке твердження відповідача спростовується наступним.
Податок на прибуток відокремленого підрозділу платника консолідованого податку на прибуток за звітний (податковий) період (рядок 06) зазначається як різниця податку на прибуток відокремленого підрозділу платника консолідованого податку на прибуток за звітний (податковий) період (рядок 04) та суми сплаченого відокремленим підрозділом платника консолідованого податку на прибуток авансового внеску з податку на прибуток (рядок 06), тобто рядок 06=04-05-788411,00=906133-1694544. Тобто сума у розмірі - 788411,00 грн. показує фактичну переплату позивача. А сума в розмірі 139 422,00 грн. що зазначена у рядку №19, як 1/12 нарахованої до сплати загальної суми податку на прибуток відокремленого підрозділу платника консолідованого податку на прибуток за звітний (податковий) рік належить сплаті щомісяця у наступному податковому періоді.
Відповідно до пункту 102.5 статті 102 ПК України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
Суд зважає, що зазначена переплата виникла у 2013 році, а позивач почав подавати заяви для повернення переплати у 2015 році, тобто в межах 1095 днів з моменту виникнення такої переплати.
Також суд враховує й те, що необхідність вжиття заходів для повернення переплати виникла у позивача з 01.01.2015, тобто з моменту набрання чинності Законом України від 28.12.2014 №71-VIII, яким внесено зміни до ПК України згідно яких скасовано консолідовану сплати податку на прибуток та не визначено відокремлені підрозділи юридичної особи окремими платниками цього податку.
Відповідно до підпункту 57-1.1.2 пункту 57-1.1 статті 57 ПК України сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів не підлягає поверненню платнику податків або зарахуванню в рахунок погашення грошових зобов'язань з інших податків і зборів.
Згідно з актом №9-12 від 25.01.2017, складеного за результатами звірки розрахунків з податку на прибуток підприємств створених за участю іноземних інвесторів позивач мав позитивне сальдо розрахунків на прибуток у сумі 708 862,85 грн.
Суд звертає увагу на те, що статтю 57 ПК України доповнено пунктом 57.1-1 згідно із Законом №71-VIII від 28.12.2014, який набув чинності з 01.01.2015.
Оскільки станом на час виникнення переплати, а отже й права позивача на повернення такої переплати норми підпункту 57-1.1.2 пункту 57-1.1 статті 57 ПК України не були включені до ПК України, суд вважає, що такі норми не можуть перешкоджати поверненню позивачу вказаних сум.
Крім того, суд зазначає, що навіть за наявності у зверненнях позивача формулювання про повернення суми переплати або зарахування в рахунок сплати податку на прибуток, що не відповідає передбаченому підпункту 57-1.1.2 пункту 57-1.1 статті 57 ПК Україниобмеженню, відповідачі могли розглянути таке звернення з урахуванням вказаного обмеження і зарахувати переплату в рахунок погашення грошових зобов'язань по податку на прибуток, що зроблено не було.
Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
В контексті наведеного суд зазначає, що під час розгляду справи відповідач не навів жодних обставин та доказів щодо відсутності права у позивача на повернення надміру сплаченого податку на прибуток. Тому, суд вважає, що відповідач допустив протиправну бездіяльність в частині не вжиття заходів для повернення позивачу зазначених коштів.
Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок, що позовні вимоги є обґрунтованими та належать до задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 10632,95 грн., що підтверджується платіжним дорученням №376 від 09.01.2019 р. (а.с.4).
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 2,77,139, 244-246 КАС України, суд -
1.Адміністративний позов задовольнити.
2. Зобов'язати відповідача - Головне управління ДФС у Донецькій області вчинити певні дії, а саме: підготувати висновок на суму 708 862 (сімсот вісім тисяч вісімсот шістдесят два),85 грн. надміру сплаченого грошового зобов'язання Товариством з обмеженою відповідальністю “ІНСПЕКТОРАТ УКРАЇНА” та передати його згідно з Реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевим бюджетами, територіальному органу Державного казначейства України.
3. Стягнути з Головного управління ДФС у Донецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНСПЕКТОРАТ УКРАЇНА” судовий збір у розмірі 10 632 (десять тисяч шістсот тридцять два),95 грн.
4.Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо справу розглянуто у порядку письмового, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
5. Позивач- Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНСПЕКТОРАТ УКРАЇНА” адреса: 65044, м. Одеса, пр. Удільний,1, код ЄДРПОУ 25948585.
Відповідач - Головне управління ДФС у Донецькій області адреса: 87526 м. Маріуполь, Донецька область, вул. 130 Таганрозької дивізії, 6.114, код ЄДРПОУ 39406028.
Суддя О.Я. Бойко
.