23 травня 2019 року м. Дніпросправа № 182/198/19
провадження №2-а/0182/43/2019
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 квітня 2019 року (суддя Кобеляцька-Шаховал І.О.) у справі №182/198/19 (провадження №2-а/0182/43/2019) за позовом ОСОБА_1 до Інспектора сектору реагування патрульної поліції № 4 Нікопольського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області майора поліції Ликова Олексія Анатолійовича, третя особа - Нікопольський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: скасувати постанову про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1020 грн. по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 №938910 від 07.01.2019 року; справу про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, закрити.
Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 січня 2019 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні 27.03.2019р. о 14-30 год. (а.с.13-14).
27.03.2019р. у судовому засідання оголошено перерву до 15.04.2019р. о 08-30 год. (а.с.35).
Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 квітня 2019 року позовну заяву залишено без розгляду на підставі ч.5 ст. 205 КАС України.
Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, який був повідомлений судовими повістками з поштовими повідомленнями про день та час розгляду справи, двічі не прибував у призначені судові засідання, про хід розгляду свого позову не цікавився, про причини неявки суд не повідомляв, будь-яких письмових клопотань про відкладення розгляду справи або розгляду справи у свою відсутність також не надавав.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 висловлює незгоду з висновками суду першої інстанції стосовно належного сповіщення позивача про дату, час і місце розгляду справи, оскільки, як
стверджує скаржник, з моменту звернення до суду з позовом він не отримував ані жодного повідомлення про дату, час і місце розгляду справи, ані жодного судового рішення, у тому числі ухвали про відкриття провадження у справі за його позовом. Крім цього, позивач вказує, що суд, постановляючи оскаржувану ухвалу, не встановлював наявність можливості чи неможливості розгляду справи по суті за відсутності позивача, що є обов'язковою складовою при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду на підставі ч.5 ст.205 та п.4 ч.1 ст.240 КАС України.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначені статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Частиною 1 наведеної статті передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно п.п. 1, 2 частини 3 статті 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.
У разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки (частина 5 статті 205 КАС України).
Пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України обумовлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Комплексний аналіз положень зазначених норм процесуального закону дає підстави для таких висновків.
Залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених частиною п'ятою статті 205, пункту 4 частини першої статті 240 КАС України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов:
а) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання;
б) відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності;
в) неявка позивача в судове засідання (підготовче засідання) без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки;
г) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача;
ґ) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.
Дослідженням матеріалів справи встановлено, що станом на час постановлення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали про залишення позову без розгляду у суду були відсутні докази належного повідомлення позивача про дату, час та місце судових засідань, які призначались на 14-30 год. 27.03.2019р. та 08-30 год. 15.04.2019р.
В оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції зазначає про те, що позивач сповіщався про розгляд справи у вказані дати судовими повістками з поштовими повідомленнями.
Слід зазначити, що належним доказом вручення судової повістки є рекомендоване поштове повідомлення про вручення поштового відправлення, в якому фіксується дата отримання судової повістки, що засвідчується підписом. В матеріалах справи такі докази відсутні.
Отже, за відсутності доказів належного повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи, у суду були відсутні підстави для постановлення ухвали про залишення позову без розгляду з підстав повторної неявки позивача у судове засідання.
Крім того, як вбачається зі змісту позовної заяви позивач в ній зазначив номер телефону, отже, суд мав можливість сповістити позивача про дату, час і місце розгляду справи за допомогою вказаного засобу зв'язку в порядку, визначеному статтею 268 КАС України, проте, матеріали справи не містять доказів вжиття судом таких заходів.
Також, слід зазначити, що вирішуючи питання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених вищенаведеними нормами процесуального закону, суд на підставі аналізу матеріалів справи та думки інших учасників справи повинен, серед іншого, дослідити питання можливості розгляду справи по суті за відсутності позивача.
Натомість оскаржуване судове рішення суду першої інстанції не містить жодних висновків щодо неможливості розгляду справи по суті за відсутності позивача.
При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що обов'язковою участь в судовому засіданні позивача судом першої інстанції не визнавалася.
За таких обставин суд першої інстанції, не з'ясувавши наведені обставини та залишивши позов без розгляду, допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Таким чином, зважаючи на приписи статті 320 КАС України, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції - скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.320, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 квітня 2019 року по справі №182/198/19 (провадження №2-а/0182/43/2019) - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 23.05.2019р.
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк