23 травня 2019 року справа № 580/1363/19
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати дії Головного управління Національної поліції в Черкаській області щодо повторного складання Актів форми НТ* та Н-5* протиправними;
- визнати протиправними та скасувати Акти Головного управління Національної поліції в Черкаській області розслідування нещасного випадку за формою Н-5* та Акт за формою НТ* від 23.11.2018, що стався з ОСОБА_1 24.02.2016;
- зобов'язати комісію з розслідування нещасних випадків Головного управління Національної поліції в Черкаській області визнати, що тілесні ушкодження отримані ОСОБА_1 24.02.2016 у період проходження служби при виконанні службових обов'язків;
- зобов'язати Головне управління національної поліції в Черкаській області скласти Висновок про виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 та виплатити одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) у 300 - розмірі прожиткового мінімуму, встановленого Законом України "Про національну поліцію" для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Черкаській області на користь ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) витрати пов'язані з правничою допомогою у розмірі 10 000 грн. 00 коп.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що висновок комісії з розслідування нещасних випадків згідно з актом про нещасний випадок невиробничого характеру, який затверджено начальником ГУНП в Черкаській області № 25 від 23.11.2018 є необґрунтованим, та таким, що суперечить дійсним обставинам, оскільки нещасний випадок з позивачем трапився в період проходження служби та під час виконання ним службових обов'язків.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 23.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі за даним позовом без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.
13 травня 2019 року відповідачем до суду подано відзив на адміністративний позов, в якому, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач вказує, що під час проведення повторного розслідування нещасного випадку комісією з розслідування нещасних випадків Головного управління Національної поліції в Черкаській області встановлено розбіжності у поясненнях, а також встановлено наявність документів, в яких зазначено, що дорожньо-транспортна пригода, яка сталася 24.02.2016 за участю позивача, трапилася без потерпілих та відсутність у матеріалах Чорнобаївського районного суду доручення слідчого, згідно з яким здійснено виїзд до с. Васютинці, а тому травма, отримана 24.02.2016 позивачем отримана в період проходження служби та не під час виконання службових обов'язків. Щодо зобов'язання скласти висновок про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у 300 - розмірі прожиткового мінімуму, встановленого Законом України "Про Національну поліцію" для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийняти рішення про виплату відповідач зазначив, що позивач до відповідача із заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги не звертався, а тому дана вимога є безпідставна та необґрунтована. Враховуючи викладене представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Розгляд справи по суті відповідно до ч. 3 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розпочато через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі та проведено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.
ОСОБА_1 у період з 07.11.2015 по 12.09.2017 проходив службу в органах Національній поліції у статусі поліцейського.
24 лютого 2016 року з метою виконання доручення слідчого від 03.02.2016 № 452, в частині встановлення свідків та очевидців вбивства ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та поліцейські Чорнобаївського відділення поліції, а саме: заступник начальника сектору капітан поліції ОСОБА_8, начальник сектору майор поліції ОСОБА_5, старший оперуповноважений майор поліції ОСОБА_3 та старший інспектор майор поліції ОСОБА_4 на службовому автомобілі ВАЗ - 21099 р.н. 24 0113, закріпленого за ОСОБА_1 , згідно наказу ГУНП від 04.02.2016 № 157, здійснили виїзд до с. Васютинці.
Повертаючись з місця події до Чорнобаївського ВП, близько 13 год. 00 хв. ОСОБА_1 , керуючи службовим автомобілем, рухався по вул. Леніна в смт Чорнобай та став учасником ДТП.
Водій автомобіля ВАЗ - 1118 р.н. НОМЕР_2 рухаючись по автодорозі с. Малі Канівці - смт. Чорнобай по вул. Леніна, не врахував дорожні умови, не вибрав безпечної швидкості та здійснюючи обгін попутного автотранспорту внаслідок чого виїхав на смугу зустрічного руху де допустив зіткнення зі службовим автомобілем ВАЗ - 21099 р.н. 24 0113.
Цього ж дня, 24.02.2016 о 18 год. 00 хв. майор поліції ОСОБА_1 звернувся на приймальне відділення до Чорнобаївської центральної районної лікарні зі скаргами на головний біль та загальну слабкість, після чого йому було надано медичну допомогу проте, не госпіталізовано. Даний факт підтверджене довідкою Чорнобаївської ЦРЛ № 50 від 24.02.2016.
26.02.2016 у зв'язку із раптовим погіршенням стану здоров'я майор поліції ОСОБА_1 звернувся до Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Черкаській області", де його було оглянуто те встановлено діагноз - закрита черепно-мозкова травма, цефалгічний синдром виражена вегетативна лабільність, забій грудної клітки зліва.
Після огляду ОСОБА_1 госпіталізовано до Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Черкаській області" та у період з 26.02.2016 по 09.03.2016 останній перебував на стаціонарному лікуванні.
Згідно виписки № 327/123 із медичної карти стаціонарного хворого Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Черкаській області", ОСОБА_1 встановлено діагноз: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку зі цефалгічним синдромом, помірне вираженою вегетативною слабкістю, забій грудної клітки зліва, ангопатія сітківки обох очей.
За фактом дорожньо-транспортної пригоди за участю т.в.о. начальника Чорнобаївського відділення поліції Золотоніського відділу поліції ГУНП в Черкаській області майора поліції Олійника Б.В. та отримання ним тілесних ушкоджень було проведено службове розслідування та 20.12.2016 складено висновок.
Вказаним висновком зокрема встановлено, що порушень чинного законодавства з боку майора поліції ОСОБА_1 - не встановлено, а також зазначено, що позивач отримав тілесні ушкодження в період проходження служби та при виконанні службових обов'язків.
Оскільки розслідування нещасного випадку, який стався з позивачем 24.02.2016 у встановлені законом терміни проведено не було, позивач 16.03.2016 та 14.11.2016 звернувся з відповідними рапортами до начальника ГУНП в Черкаській області.
Наказом начальника ГУНП у Черкаській області від 13.05.2017 № 1288 призначена комісія по розслідуванню нещасного випадку, який стався з ОСОБА_1 24.02.2016 близько 13 год. 10 хв.
13 червня 2017 року комісія склала акт розслідування нещасного випадку, який стався з ОСОБА_1 24.02.2016 близько 13 год. 10 хв. за формою Н-5* та акт за формою НТ* про нещасний випадок невиробничого характеру, в яких зазначила, що нещасний випадок стався в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків за обставин, які не підпадають під дію п. п. 3.9, 3.10 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 № 1346.
Не погоджуючись з висновками комісії, викладеними у актах за формою Н-5* та НТ* позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 15.06.2018 у справі №823/815/18 позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Інспекція з додержання нагляду за охороною праці УЛМТЗ ГУНП в Черкаській області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії задоволено частково; визнано протиправним та скасовано акт Головного управління Національної поліції в Черкаській області із розслідування нещасного випадку, який стався з ОСОБА_1 24.02.2016 за формою Н-5* від 13.06.2017 та акт за формою НТ* від 13.06.2017 про нещасний випадок невиробничого характеру; зобов'язано комісію з розслідування нещасних випадків Головного управління Національної поліції в Черкаській області провести повторне розслідування нещасного випадку, який стався з ОСОБА_1 24.02.2016 та прийняти рішення у відповідності до вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах та підрозділах системи МВС України від 27.12.2002 № 1346; в задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2018 рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15.06.2018 залишено без змін.
У подальшому на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15.06.2018 у справі №823/815/18 посадовими особами Головного управління Національної поліції в Черкаській області проведено повторне розслідування нещасного випадку, результати якого оформлено актами за формою Н-5* та НТ* від 23.11.2018.
Так, відповідно до акта про нещасний випадок невиробничого характеру №25, затвердженого начальником Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 23.11.2018 майор поліції ОСОБА_1 разом із капітаном поліції ОСОБА_8, майором поліції ОСОБА_5 , майором поліції ОСОБА_3 та майором поліції ОСОБА_4 на службовому автомобілі ВАЗ-21099, р.н. НОМЕР_3 - 21099 р.н. 24 0113, за яким закріплений ОСОБА_1 згідно наказу ГУНП від 04.02.2016 №157, здійснили виїзд до с. Васютинці.
Як зазначається у вказаному акті, згідно з поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , 24.02.2016 працівники поліції повертались з с. Васютинці до смт. Чорнобай, де працювали по розкриттю вбивства ОСОБА_6 . Проте в ході проведення розслідування нещасного випадку від 13.06.2017 відповідно до пояснень свідків зазначено, що 03.02.2016 до чергової служби Чорнобаївського відділення поліції Золотоніського відділу поліції ГУНП в Черкаській області надійшло повідомлення про те, що в будинку АДРЕСА_1 виявлено муміфікований труп гр, ОСОБА_2 Відповідно до пояснення майора поліції ОСОБА_7 , 03.02.2016 внесено відомості до ЄРДР по факту умисного вбивства ОСОБА_2 та відкрито кримінальне провадження №12016250280000053 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України. Таким чином, встановлено розбіжності в поясненнях потерпілого та свідків відносно якої особи працівники поліції здійснили виїзд до с. Васютинці.
Відповідно до пояснень ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 отриманих в ході проведення розслідування нещасного випадку від 13.06.2017, слідчим було винесено ряд доручень, у тому числі доручення № 452 про встановлення осіб, причетних до вищевказаного правопорушення, свідків та очевидців даної події та здійснити подвірний обхід будинків, розташованих поряд з місцем вчинення злочину та інше. ОСОБА_1 спільно з підлеглими поліцейськими, проводив виконання вказаного доручення слідчого в с. Васютинці.
Для отримання копії вказаного доручення, ГУНП в Черкаській області направлено лист від 05.11.2018 № 2278/31/01-2018 до Чорнобаївського районного суду Черкаської області. У відповідь надійшов лист від 07.11.2018 № 2.6/61/2018-вих, в якому вказано, що в матеріалах клопотань слідчих СВ Чорнобаївського відділення поліції Золотоніського відділу поліції ГУНП в Черкаській області, які надходили на розгляд слідчого судді, запитуване у даному кримінальному провадженні доручення слідчого №452 від 03.02.2016 відсутнє. Таким чином, правові підстави виїзду 24.02.2016 ОСОБА_1 та підлеглих працівників поліції до с. Васютинці в рамках даного кримінального провадження відсутні.
Цього дня, 24.02.2016, повертаючись з місця події до Чорнобаївського відділення поліції, близько 13 год. 00 хв. ОСОБА_1 , керуючи службовим автомобілем, рухався по вул. Леніна в смт. Чорнобай та став учасником ДТП.
Водій автомобіля ВАЗ - 1118 р.н. НОМЕР_2 рухаючись по автодорозі с. Малі Канівці - смт. Чорнобай по вул. Леніна, не врахував дорожні умови, не вибрав безпечної швидкості та здійснюючи обгін попутного автотранспорту виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення зі службовим автомобілем ВАЗ - 21099 р.н. 24 0113.
Відповідно до Журналу ЄО Чорнобаївського відділення поліції Золотоніського відділу поліції ГУНП в Черкаській області зареєстровано повідомлення №655 24.02.2016 о 13 год. 10 хв. від ОСОБА_1 про те, що на автодорозі в'напрямку с. М. Канівці трапилася ДТП без потерпілих. На місце подіі направлено інспектора поліції Чорнобаївського відділення поліції Золотоніського відділу поліції ГУНП в Черкаській області лейтенанта поліції ОСОБА_10
При оформленні ДТП начальником сектору БДР Чорнобаївського відділення поліції Золотоніського відділу поліції ГУНП в Черкаській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_11, за порушення п.п. 12.1 та 14.2 (в) Правил дорожнього руху України, відносно ОСОБА_9 складено протокол про адміністративне правопорушення (серія АП1 № 218685), передбачене ст. 124 КУпАП. Відповідно до п. 2 р. II «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, протокол підписується особою, яка його склала і особою, яка притягується до адміністративної відповідальності. За наявності свідків і потерпілих протокол про адміністративне правопорушення підписується також цими особами. Підписи свідків та потерпілого, а саме ОСОБА_1 у вищевказаному протоколі про адміністративне правопорушення відсутні.
Згідно з постановою Чорнобаївського районного суду від 14.03.2016 справа №709/483/16-п встановлено, що крім показів ОСОБА_9 , його вина у вчиненому правопорушенні підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, зокрема даними, які містять протокол про адміністративне правопорушення серії АП1 №218685 від 02.03.2016, схема ДТП та письмові пояснення водіїв. За таких обставин суд визнав винним ОСОБА_9 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і наклав на нього адміністративне стягнення у виді штрафу.
З акту ГУНП в Черкаській області №25 про нещасний випадок невиробничого характеру від 23.11.2018 вбачається, що в ході розслідування нещасного випадку комісією встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до ГУНП в Черкаській області, в якому просив скасувати акти за формою Н-Т №24 від 13.06.2017, Н-5 від 13.06.2017 та встановити, що нещасний випадок 24.02.2016 трапився з ним в період проходження служби при виконанні службових обов'язків. Проте, постанова Чорнобаївського районного суду від 14.03.2016 справа № 709/483/16-п, де ОСОБА_1 не визнано потерпілим у зв'язку з заподіянням йому фізичної шкоди, останнім не оскаржувалася.
Під час проведення розслідування нещасного випадку від 13.06.2017 комісією отримано копію рапорту старшого інспектора чергового Чорнобаївського відділення поліції Золотоніського відділу поліції ГУНП в Черкаській області майора поліції Дмитренка Є.В., в якому вказано, що до чергової служби Чорнобаївського відділення поліції надійшло повідомлення від ОСОБА_1 про те, що біля смт. Чорнобай в напрямку с. Малі Канівці, сталася ДТП без потерпілих.
Згідно з висновком «По факту повідомлення ОСОБА_1 , що 24.02.2016 о 13 год. 00 хв. при виїзді з смт. Чорнобай в напрямку с. Малі Канівці сталась ДТП без травмованих» встановлено, що після отримання вищевказаної інформації наряд поліції направився на місце ДТП. Прибувши на місце події з'ясувалось, що водій автомобіля ВАЗ 11183, д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_9 не врахував погодні умови, не вибрав безпечної швидкості здійснюючи маневр обгону виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з зустрічним автомобілем марки ВАЗ 21099, д.н.з. НОМЕР_4 , внаслідок зіткнення автомобілі зазнали механічних пошкоджень. Після закінчення вказаної перевірки матеріали списано до архіву Чорнобаївського відділення поліції.
В ході проведення повторного розслідування до Чорнобаївського відділення поліції Золотоніського відділу поліції ГУНП в Черкаській області направлено запит від 25.10.2018 № 2223/31/01-2018 щодо отримання копій документів. У відповідь надійшов лист від 31.10.2018 № 4357/68/02-2018, в якому зазначено, що рапорт старшого інспектора чергового Чорнобаївського відділення поліції Золотоніського відділу поліції ГУНП в Черкаській області майора поліції Дмитренка Є.В. від 24.02.2016 та висновок по факту повідомлення Олійника про ДТП в Чорнобаївському відділенні поліції відсутні.
24 лютого 2016 року о 18 год. 15 хв. майор поліції ОСОБА_1 звернувся на ' приймальне відділення до Чорнобаївської центральної районної лікарні зі скаргами на головний біль та загальну слабкість, після чого йому надано медичну допомогу, проте, не госпіталізовано. Даний факт підтверджено довідкою Чорнобаївської ЦРЛ № 50 від 24.02.2016. У відповідь на запит ГУНП в Черкаській області до Чорнобаївської ЦРЛ щодо звернення 24.02.2016 ОСОБА_1 за медичною допомогою, надано інформацію про те, що цього дня ОСОБА_1 звернувся за медичною допомогою з діагнозом: гіпертонічна хвороба кризовий перебіг (лист від 11.07.2017 № 347).
Відповідно до пояснення ОСОБА_1 від 22.10.2018, останній зазначив, що 25.02.2016 його стан погіршився на робочому місці в зв'язку з чим звернувся за медичною допомогою до Чорнобаївської ЦРЛ, де згідно з наданою ним копією довідки встановлено діагноз: струс головного мозку (під питанням). Однак, після ДТП 24.02.2016, ОСОБА_1 від роботи, внаслідок втрати працездатності, не звільнявся.
26 лютого 2016 року у зв'язку з погіршенням стану здоров'я майор поліції ОСОБА_1 звернувся до Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Черкаській області», де його було оглянуто та встановлено діагноз: ЗЧМТ (струс головного мозку під питанням), цефалгічний синдром, виражена вегетативна лабільність, забій грудної клітки зліва.
Після огляду ОСОБА_1 госпіталізовано до Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Черкаській області" та у період з 26.02.2016 по 09.03.2016 він перебував на стаціонарному лікуванні.
Таким чином, відповідно до акта про нещасний випадок невиробничого характеру №25, затвердженого начальником Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 23.11.2018, причинний зв'язок між подією, яка трапилася 24.02.2016 та встановленим лікарем діагнозом від 26.02.2016 комісією з розслідування нещасного випадку, який стався з ОСОБА_1 не встановлено.
В зв'язку з тим, що під час розслідування нещасного випадку встановлено розбіжності в поясненнях, наявні документи, в яких зазначено, що дорожньо-транспортна пригода, яка сталася 24.02.2016 трапилася без потерпілих, доручення слідчого згідно з яким здійснено виїзд до с. Васютинці у матеріалах Чорнобаївського районного суду відсутнє, комісія з розслідування нещасних випадків Головного управління Національної поліції в Черкаській області визнала, що нещасний випадок, який стався 24.02.2016 з майором поліції ОСОБА_1 , трапився за обставин, які не підпадають під дію пп. 3.9, 3.10 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 №1346, а тому вважається таким, що стався в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.
Основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні врегульовані Законом України "Про охорону праці" від 14.10.1992 № 2694-ХІІ (далі - Закон №2694).
Статтею 1 Закону №2694 визначено поняття охорони праці - як систему правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.
За приписами ст. 22 Закону №2694, встановлено, що роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок.
Підзаконним нормативно-правовим актом, що регулює порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України - є "Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України", затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.12.2002 №1346 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31.01.2003 за № 83/7404 (далі - Порядок №1346), який розроблено з метою врегулювання питань, пов'язаних з розслідуванням та веденням обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах внутрішніх справ України.
У відповідності до п. 2.1 Порядку №1346, розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров'я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі.
Пунктом 2.2 зазначеного Порядку №1346 визначено, що за результатами розслідування складаються акти за формою Н-1* (додаток 1) і беруться на облік нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися з працівниками в період проходження служби при виконанні службових обов'язків.
Відповідно до п. 3.8 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС від 27.12.2002 № 1346 (далі по тексту - Порядок №1346) комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) зобов'язана протягом трьох діб після утворення комісії: обстежити місце події, опитати свідків і осіб, причетних до неї, і одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо; визначити відповідність умов служби (праці, навчання) вимогам нормативно-правових актів про охорону праці; з'ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку (у тому числі поранення), визначити осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам; визначити, чи трапився нещасний випадок (у тому числі поранення) у період проходження служби при виконанні службових обов'язків (не пов'язаний з виконанням службових обов'язків); скласти акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (додаток 4) у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1* (НТ*) у п'яти примірниках і передати їх на затвердження керівнику підрозділу, який призначив комісію.
За змістом п. 3.9 Порядку №1346 комісія з розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків", якщо він трапився в період проходження служби під час: припинення або запобігання злочинам або правопорушенням; вчинення дій із забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав і свобод; охорони і забезпечення громадського порядку; несення постової чи патрульної служби; виявлення і розкриття злочинів, розшуку осіб, що їх учинили; проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підрозділу, або іншому транспортному засобі відповідно до укладеного договору.
Суд бере до уваги, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 15.06.2018 у справі № 823/815/18 встановлено, що нещасний випадок, який стався 24.02.2016 є таким, що відбувся в період проходження служби та під час виконання ОСОБА_1 службових обов'язків.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15.06.2018 у справі № 823/815/18 набрало законної сили 03.09.2018.
Отже, в силу частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиція - це обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню.
Преюдиційне значення мають не правові висновки суду, а обставини (факти), встановлені судом в іншій справі. Правові висновки суду і встановлені ним обставини не є тотожними поняттями. Висновки судів щодо прав та обов'язків сторін не є преюдиціальними для інших судів при розгляді ними справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.
Дії відповідача щодо повторної відмови позивачу у визнанні того, що нещасний випадок, який стався 24.02.2016 є таким, що відбувся в період проходження служби та під час виконання ОСОБА_1 .. службових обов'язків свідчать про недбале ставлення відповідача як роботодавця до вирішення такого важливого питання як належне розслідування фактів нещасних випадків, що трапляються з поліцейськими під час виконання ними своїх службових обов'язків та під час здійснення заходів з охорони громадського порядку.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає необґрунтованими висновки комісії з розслідування нещасних випадків Головного управління Національної поліції в Черкаській області, викладені в акті №25 про нещасний випадок невиробничого характеру, який затверджено начальником ГУНП в Черкаській області 23.11.2018 (Форма НТ*).
З урахуванням наведеного, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення комісії з розслідування нещасних випадків, викладене в акті №25 про нещасний випадок невиробничого характеру, який затверджено начальником ГУНП в Черкаській області 23.11.2018 (Форма НТ*), та щодо визнання протиправним та скасування акта розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався 24 лютого 2016 року о 13 год. 10 хв. Від 23.11.2018 (Форма Н-5*), є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Щодо позовної вимоги зобов'язати комісію з розслідування нещасних випадків Головного управління Національної поліції в Черкаській області визнати, що тілесні ушкодження отримані ОСОБА_1 24.02.2016 у період проходження служби при виконанні службових обов'язків, суд зазначає наступне.
Завданням адміністративного судочинства, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Тобто, дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.
Разом з тим, враховуючи положення статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, захист прав у сфері публічно-правових відносин можливий у спосіб зобов'язання відповідача прийняти певне рішення чи зобов'язання вчинити певні дії.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Зважаючи на те, що судом встановлено неправомірність оскаржуваного рішення та акта розслідування нещасного випадку, суд висновує про необхідність зобов'язати ГУНП в Черкаській області провести нове розслідування нещасного випадку з врахуванням додаткових суттєвих обставин події, що є належним способом захисту та поновлення порушеного права позивача.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача скласти Висновок про виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 та виплатити одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 у 300 - розмірі прожиткового мінімуму, встановленого Законом України "Про національну поліцію" для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату, суд зазначає наступне.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" №580-VІІІ від 02 липня 2015 року, який набрав чинності з 07.11.2015 (далі - Закон №580-VІІІ).
Статтею 97 Закону №580-VІІІ встановлено перелік осіб, які за цим Законом мають право на отримання одноразової грошової допомоги.
Пунктом 3 частини 1 ст. 97 Закону №580-VІІІ визначено, що одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України №4 від 11.01.2016 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №163/28293, який набрав чинності 29.02.2016 (далі - Порядок №4).
Підпунктом 4 пункту 4 розділу 1 Порядку № 4, зі змінами та доповненнями внесеними наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.09.2016 №916, передбачено, що одноразова грошова допомога призначається у випадку пов'язаному з проходженням служби в органах внутрішніх справ - обставина, яка виникла внаслідок отриманого поліцейським захворювання або поранення (контузії, травми або каліцтва) під час проходження служби в органах внутрішніх справ.
Згідно з п. 1 розділу ІІ Порядку № 4 днем виникнення права на отримання ОГД у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Відповідно до п 2 розділу ІІІ Порядку №4посадові особи поліції у межах своїх повноважень повинні сприяти особам, які мають право на призначення і отримання одноразової грошової допомоги відповідно до законодавства України, в отриманні та оформленні ними документів, необхідних для своєчасного ухвалення рішення про призначення і виплату зазначеної допомоги.
Однак, передумовою виплати позивачу одноразової грошової допомоги є дотримання певної процедури та послідовності.
Так, пунктом 3 розділу ІІІ Порядку №4 передбачено, що заява (рапорт) про виплату ОГД у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (додаток 1) подається керівнику органу поліції, навчального закладу за останнім місцем проходження служби поліцейським або за останнім місцем проходження поліцейським служби перед відрядженням до інших органів (далі - останнім місцем проходження служби).
Відповідно до пункту 5 розділу ІІІ зазначеного Порядку для виплати одноразової грошової допомоги у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський подає: 1) заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності; 2) довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках); 3) довідку органу, установи, організації, підрозділу, яким попередньо було здійснено виплату ОГД із зазначенням підстави та дати її призначення, розміру виплати (у разі отримання такої виплати); 4) копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; 5) копію постанови відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; 6) копії акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; 7) копію посвідчення інваліда війни (за наявності); 8) копії сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; 9) копію документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відповідну відмітку в паспорті).
Копії документів завіряються підписом власноруч, та перевіряються особою, що приймає документи.
Згідно з пунктом 1 розділу IV Порядку №4 фінансові підрозділи у місячний строк з дня реєстрації документів готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, за встановленою формою. У разі надсилання запитів до інших органів (підрозділів) поліції, підприємств, установ, організацій, заявника, строк підготовки висновку про призначення ОГД, може бути продовжено, до отримання відповідної інформації, для його належного оформлення, але не більш як на два місяці з дня відправлення запиту.
Висновок про призначення ОГД складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівниками фінансового та кадрового підрозділів органу поліції, навчального закладу, в якому поліцейський проходить (проходив) службу.
Пунктом 2 розділу IV Порядку №4 встановлено, що висновок про призначення ОГД затверджує/відмовляє: 1) по центральному органу управління поліції, керівникам міжрегіональних територіальних органів Національної поліції, територіальних органів поліції, закладів та установ, що належать до сфери управління Національної поліції України - Голова Національної поліції України або особа, на яку покладено виконання таких функцій; 2) у територіальних органах поліції, міжрегіональних територіальних органах Національної поліції, закладах та установах, що належить до сфери управління Національної поліції України - керівник відповідного органу, закладу, установи або особа, на яку покладено виконання таких функцій; 3) у навчальних закладах - керівник відповідного органу, закладу або особа, на яку покладено виконання таких функцій.
Згідно з п. 3 розділу IV Порядку №4 рішення про призначення виплати ОГД приймається керівником органу поліції або навчального закладу у якому проходив (проходить) службу поліцейський, у п'ятнадцятиденний строк з дня затвердження висновку, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням заявника із зазначенням підстав такої відмови.
Суд зазначає, що позивачем не доведено належними доказами, що він звертався в установленому порядку до відповідача із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги.
Таким чином, суд висновує, що позовна вимога про зобов'язання відповідача скласти Висновок про виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 та виплатити одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 у 300 - розмірі прожиткового мінімуму, встановленого Законом України "Про національну поліцію" для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату є необгрунтованою, оскільки відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України суд у конкретній справі вирішує спір, предмет якого існує на час розгляду справи, і не може приймати рішення на майбутнє, у зв'язку з чим у задоволенні даних позовних вимог належить відмовити, оскільки зазначені позовні вимоги заявлені передчасно.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Суд бере до уваги, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання даного позову, а тому судовий збір у цій справі належить компенсувати за рахунок бюджету України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Що стосується стягнення судових витрат в сумі 10000 грн 00 коп., які були витрачені позивачем на правову допомогу, суд приходить до висновку про відмову в їх стягненні з відповідача, оскільки позивачем не надано доказів їх понесення.
Керуючись ст.ст. 2 ,6, 9, 14, 19, 76, 77, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Черкаській області (18036, м. Черкаси, вул. Смілянська, 57, ідентифікаційний код 40108667) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Черкаській області щодо повторного складання актів форми НТ* та Н-5*.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з розслідування нещасних випадків, викладене в акті №25 про нещасний випадок невиробничого характеру, який затверджено начальником ГУНП в Черкаській області 23.11.2018 (Форма НТ*).
Визнати протиправним та скасувати акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався 24 лютого 2016 року о 13 год. 10 хв. від 23.11.2018 (Форма Н-5*).
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Черкаській області провести нове розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 24 лютого 2016 року о 13 год. 10 хв. на автодорозі сполучення смт. Чорнобай - с. Малі Канівці, біля будівлі №2 по вул. Леніна з врахуванням додаткових суттєвих обставин події.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Судовий збір належить компенсувати за рахунок коштів, передбачених бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.О. Кульчицький