Рішення від 15.05.2019 по справі 580/177/19

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2019 року справа № 580/177/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гайдаш В.А.,

за участю:

секретаря судового засідання - Баклаженко Н.В.,

позивача - ОСОБА_1 (особисто),

представника відповідача - Какорконої З.М. (за довіреністю у режимі відеоконференції),

представника третьої особи - Коваленко А.П. (за довіреністю),

розглянувши по суті у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , далі - позивач) з позовом до Міністерства внутрішніх справ України (вул. Богомольця, 10, м. Київ, 010601, далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області (вул. Смілянська, 57, м.Черкаси, 18036, далі - третя особа), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не прийняття рішення про виплату або про відмову у виплаті позивачу одноразової грошової допомоги, викладене у листі від 31.07.2018 №15/2-Ф-624 за підписом директора Департаменту фінансово-облікової політики МВС України Шевніна С.М .;

- зобов'язати відповідача розглянути у визначений законом термін та прийняти рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням другої групи інвалідності, відповідно до ст. 23 Закону України «Про міліцію», а також Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850, та прийняти рішення про призначення одноразової грошової допомоги згідно поданого висновку УМВС України в Черкаській області від 26.10.2017.

Ухвалою суду від 22.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у даній справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він проходив службу в органах внутрішніх справ з 09.08.2003 по 06.11.2015. У подальшому постановою ВЛК Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Черкаській області» від 14.04.2017 йому встановлено причинний зв'язок захворювань, які виникли під час служби в ОВС, а саме: «Захворювання, ТАК, пов'язані з проходженням служби в органах внутрішніх справ» та згідно довідки до акту огляду МСЕК від 18.08.2017 йому встановлено ІІ групу інвалідності. Позивач 13.09.2017 звернувся із заявою до УМВС України в Черкаській області щодо отримання одноразової грошової допомоги, оскільки під час проходження служби в органах МВС отримав захворювання, яке спричинило встановлення другої групи інвалідності, на підставі чого УМВС України в Черкаській області складено та надіслано до МВС України висновок від 26.10.2017 про призначення позивачу одноразової грошової допомоги. Листом від 31.07.2018 №52/2-Ф-624 Департамент фінансово-облікової політики МВС України повідомив позивача, що йому відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги на підставі п. 7 Порядку №850 від 21.10.2015, оскільки до матеріалів про призначення одноразової допомоги не надано акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення. Однак, таку відмову МВС України позивач вважає незаконною, оскільки отримання одноразової грошової допомоги передбачено ст. 23 Закону України «Про міліцію» та згідно довідки Черкаської обласної медико-соціальної експертної комісії позивачу визначено другу групу інвалідності, причиною якої стало саме захворювання, пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, а не травма (поранення). Тому позивач вважає, що підстави, передбачені п. 14 Порядку №850, для відмови йому у виплаті такої допомоги відсутні.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд їх задовольнити з підстав, зазначених вище.

Представник відповідача в режимі відеоконференції позов не визнав, проти його задоволення заперечив, надіслав на адресу суду відзив, в якому зазначив, що дії відповідача є правомірними, оскільки позивачем до заяви не додано всі документи, визначені п. 7 Порядку №850, а саме не надано акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення. Тому вказані документи для виплати позивачу одноразової грошової допомоги відповідачем повернуто на доопрацювання та у подальшому до МВС України повторно не надходили.

Представник третьої особи в судовому засіданні зазначив, що, на його думку, позов задоволенню не підлягає.

Заслухавши пояснення позивача, представників відповідача та третьої особи, розглянувши подані сторонами документи й матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 09.08.2003 по 06.11.2015 на посаді експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Черкаській області.

Постановою військово-лікарської комісії Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Черкаській області» від 14.04.2017 позивачу встановлено причинний зв'язок захворювань, які виникли під час служби в ОВС, а саме: «Захворювання, ТАК, пов'язані з проходженням служби в органах внутрішніх справ».

Згідно виписки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА №869586 від 18.08.2017 ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності (безтерміново) у зв'язку із захворюванням, яке пов'язане з проходженням служби в ОВС.

Довідкою серії 12 ААА №023225 від 18.08.2017 про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках визначено ступінь втрати позивачем працездатності у відсотках - 80 (вісімдесят).

13.09.2017 позивач звернувся до ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності.

Відповідно до висновку УМВС України в Черкаській області від 26.10.2017, складеного на підставі п. 3.2 Порядку №850 від 21.10.2015, позивачу призначено одноразову грошову допомогу в розмірі 336800 грн. Зазначений висновок УМВС України в Черкаській області подано для затвердження до Департаменту фінансово-облікової політики МВС України.

Листом від 15.11.2017 №15/2-4173 Департаментом фінансово-облікової політики МВС України матеріали на призначення ОГД ОСОБА_1 повернуто до ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області на доопрацювання у зв'язку з їх невідповідністю вимогам п. 7 Порядку № 850 від 21.10.2015.

Також листом від 31.07.2018 №52/2-Ф-624 Департамент фінансово-облікової політики МВС України повідомив позивача, що йому відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги на підставі п. 7 Порядку №850 від 21.10.2015, оскільки до матеріалів про призначення одноразової допомоги не надано акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, за своїм внутрішнім переконанням, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає наступне.

Частиною 6 статті 23 Закону України "Про міліцію" № 565-XII від 20.12.1990 встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

На виконання вказаної норми Закону України «Про міліцію» Кабінетом Міністрів України 21 жовтня 2015 року затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції №850 (далі - Порядок №850).

02 липня 2015 року прийнято Закон України «Про Національну поліцію», згідно з пунктом 15 Прикінцевих та перехідних положень якого право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».

Згідно п. п. 2 п. 2 Порядку №850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 Порядку № 850 від 21.10.2015 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.

З огляду на те, що з 18.08.2017 у позивача виникло право на отримання грошової допомоги в зв'язку з встановленням йому як працівнику міліції первинної другої групи інвалідності, пов'язаної із проходженням служби в ОВС України, тому він у вересні 2017 року правомірно звернувся із заявою до ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області з проханням провести йому виплату одноразової грошової допомоги та відповідно до висновку УМВС України в Черкаській області від 26.10.2017, складеного на підставі п. 3.2 Порядку №850 від 21.10.2015, позивачу призначено одноразову грошову допомогу в розмірі 336800 грн. Зазначений висновок УМВС України в Черкаській області подано для затвердження до Департаменту фінансово-облікової політики МВС України.

Відповідно до п. 9 Порядку №850 МВС в місячний строк після надходження зазначених у п. 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених п. 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Судом із матеріалів справи встановлено, що Міністерством внутрішніх справ України відмовлено позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку з невідповідністю поданих документів вимогам п. 7 Порядку № 850 від 21.10.2015 (відсутність акта розслідування нещасного випадку та акту, що свідчить про причини та обставини його травми).

Згідно п. 7 Порядку №850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи:

- заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов;

- довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії:

- довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;

- постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;

- акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС;

- сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації;

- документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Суд зазначає, що позивачем дійсно не подані до заяви акт розслідування нещасного випадку та акт, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС, за відсутності таких.

В той же час суд наголошує, що у відповідності до довідки Черкаської обласної медико-соціальної експертної комісії 12 ААА №869586 від 18.08.2017 ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності у зв'язку із захворюванням, яке пов'язане з проходженням служби в ОВС, безтерміново, а не у зв'язку із отриманням ним травми (поранення), що свідчить про відсутність правових підстав для надання позивачем вищевказаних актів до заяви про виплату ОГД. Крім того, із пояснень позивача суд встановив, що вищевказані акти у нього взагалі відсутні.

Відповідно до п. 14 Порядку № 850 від 21.10.2015 призначення і виплата грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком:

- учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку;

- учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння;

- навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом);

- подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги.

Такі підстави, відповідно до законодавства, є вичерпними і розширеному тлумаченню не підлягають.

Однак, відповідачем жодна із перерахованих вище підстав, як причина відмови ОСОБА_1 в нарахуванні та отриманні одноразової грошової допомоги, зазначена не була, а тому суд вважає, що відповідач порушив право позивача на отримання одноразової грошової допомоги.

Так, п. 3 Порядку №850 встановлює підстави для призначення та виплати одноразової грошової допомоги:

- загибель (смерть) працівника міліції, який перебував на службі в органах внутрішніх справ, під час виконання ним службових обов'язків;

- установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ;

- часткова втрата працездатності працівником міліції без установлення йому інвалідності внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків.

Зазначені підстави визначені як самостійні та надають право на отримання одноразової грошової допомоги при настанні хоча б однієї з них.

При цьому, право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з установленням працівникові міліції інвалідності обґрунтовується наявністю причинно-наслідкового зв'язку між інвалідністю та службою в органах внутрішніх справ.

Таким чином, при первинному установленні працівникові міліції інвалідності, зв'язок якої зі службою в органах внутрішніх справ встановлений компетентним органом, такий працівник має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку №850, у зв'язку із чим суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Керуючись статтями 6, 9, 14, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо не прийняття рішення про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, викладену у листі від 31.07.2018 №15/2-Ф-624 за підписом директора Департаменту фінансово-облікової політики МВС України Шевніна С .М.

Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України розглянути у визначений законом термін та прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності, відповідно до ст. 23 Закону України «Про міліцію», а також Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850, згідно поданого висновку УМВС України в Черкаській області від 26.10.2017.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.А. Гайдаш

Рішення складено у повному обсязі 23.05.2019

Попередній документ
81916054
Наступний документ
81916056
Інформація про рішення:
№ рішення: 81916055
№ справи: 580/177/19
Дата рішення: 15.05.2019
Дата публікації: 28.05.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Черкаський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них; осіб, звільнених з публічної служби (крім звільнених з військової служби)