Копія
Справа № 560/378/19
іменем України
20 травня 2019 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Тарновецького І.І.
за участю:секретаря судового засідання Бачок О.В. представника відповідача - Василика О.М.
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Лісогриновецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до Лісогриновецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача викладене у листі від 04.01.2019 за № 24, яким ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення їй земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності орієнтовною площею 0,27 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Лісовогринівецької сільської ради в межах населеного пункту - село Пашківці, Хмельницького району Хмельницької області;
- зобов'язати Лісовогринівецьку сільську раду Хмельницького району Хмельницької області прийняти рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення їй земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності орієнтовною площею 0,27 га з метою подальшої передачі безоплатно у приватну власність для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Лісовогринівецької сільської ради в межах населеного пункту - село Пашківці Хмельницького району Хмельницької області.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з метою реалізації гарантованого державою права безоплатної приватизації земельної ділянки, призначеної для ведення особистого селянського господарства, звернувся до Лісовогринівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,27 га із земель комунальної власності, з метою подальшої безоплатної її передачі у власність для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Лісовогринівецької сільської ради в межах населеного пункту - с. Пашківці, Хмельницького району Хмельницької області. Так, вказане питання відповідачем розглядалось двічі на чергових засіданнях сесій сільської ради та так і вирішено не було, що відображено у відповідних рішеннях сільської ради. Вважаючи таку бездіяльність протиправною, позивач просить, суд задовольнити адміністративний позов.
Ухвалою суду від 12.02.2019 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити її розгляд у порядку спрощеного провадження без виклику сторін.
Відповідач 01.04.2019 скористався своїм правом на подання відзиву на адміністративний позов та подав до суду відзив на позовну заяву, за змістом якого відповідач не погоджується із поданим адміністративним позовом, наполягає на правомірності дій посадових осіб Лісогриновецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.
Ухвалою суду від 17.04.2019 адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Лісогриновецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, суд вирішив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином. Причини неявки до суду не повідомив.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просив суд відмовити в задоволення адміністративного позову в повному обсязі.
Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши докази, які знаходяться в матеріалах справи, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 13.11.2017 позивач зверталася до Лісогриновецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,27 га із земель комунальної власності, з метою подальшої безоплатної її передачі у власність для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Лісовогринівецької сільської ради в межах населеного пункту - с. Пашківці, Хмельницького району Хмельницької області.
Листом від 05.01.2018 року № 38 Лісогриновецька сільська рада Хмельницького району Хмельницької області, позивача повідомлено, що заяву ОСОБА_1 розглянуто на засіданні постійної комісії Лісовогринівецької сільської ради з питань земельних відносин, природних ресурсів та екології та в подальшому позачерговою XXXII сесією Лісовогринівецької сільської ради від 28.12.2017, але за результатами голосування депутатів сесійного засідання не набрала належної кількості голосів, тому відповідно до чинного законодавства, заява задоволенню не підлягає.
Не погоджуючись із такими діями відповідача ОСОБА_1 звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовом про визнання протиправним та скасування рішення Лісовогринівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, викладене у листі від 05.01.2018 за №38, яким відмовлено, ОСОБА_1 , у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності орієнтовною площею 0,27 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Лісовогринівецької сільської ради в межах населеного пункту - село Пашківці, Хмельницького району Хмельницької області та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2018 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Лісовогринівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, викладене у листі від 05.01.2018 за №38. Зобов'язано Лісовогринівецьку сільську раду Хмельницького району Хмельницької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності орієнтовною площею 0,27 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Лісовогринівецької сільської ради в межах населеного пункту - село Пашківці Хмельницького району Хмельницької області.
20.11.2018 позивач повторно звернулася до відповідача із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,27 га із земель комунальної власності, з метою подальшої безоплатної її передачі у власність для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Лісовогринівецької сільської ради в межах населеного пункту - с. Пашківці, Хмельницького району Хмельницької області.
Лісовогринівецька сільська рада листом вих. №24 від 04 січня 2019 року повідомила позивача, що у зв'язку із тим, що за результатами голосування депутатів сесійного засідання заява ОСОБА_1 не набрала належної кількості голосів, тому відповідно до чинного законодавства заява позивача задоволенню не підлягає.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом "в" ч. 3 ст. 116 Земельного кодексу України встановлено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених вказаним Кодексом.
Згідно із ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2.0 гектара.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських рад у сфері регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища належать, в т.ч. делеговані повноваження: організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою (п.9).
За приписами ст. 12, 42 Закону України "Про місцеве самоврядування" сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об'єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста; забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади; представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства.
Частиною 1 ст. 122 Земельного кодексу України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Відповідно до ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін (ч. 7 ст. 118 цього Кодексу).
Частиною сьомою статті 118 ЗК України визначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним, а саме:
- невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів;
- невідповідність місця розташування об'єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів;
- невідповідність місця розташування об'єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Аналіз цієї норми дає підстави для висновку, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Згідно із ч. 8 ст. 118 Земельного кодексу України, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.
При цьому, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність (ч. 9 ст. 118 Земельного кодексу України).
Згідно із ч. 10 цієї статті Кодексу, відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
Отже, з огляду на вказані норми права, суд зазначає, що законом передбачено певний алгоритм та поетапність процесу безоплатної передачі земельних ділянок державної та комунальної власності у власність громадян, а саме:
1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність;
2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні);
3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів статті 186-1 ЗК України;
4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі;
5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов'язаний прийняти відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або рішення про відмову передання земельної ділянки у власність чи залишення клопотання без розгляду.
Таким чином, враховуючи те, що у спірному випадку відповідачем розглядалася заява позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, то відповідач міг відмовити у наданні дозволу на розроблення такого проекту виключно із зазначених вище підстав.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що підставою для не затвердження дозволу на розроблення проекту землеустрою стало те, що рішення не набрало потрібної кількості голосів на сесії сільської ради.
Отже, суд дійшов висновку про те, що відповідачем з непередбачених чинним законодавством підстав не прийнято рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою.
Щодо позовних вимог позивача про зобов'язання Лісовогринівецьку сільську раду прийняти рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою суд зазначає, що суб'єктом владних повноважень, що здійснює повноваження стосовно розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності є саме відповідач, проте відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Оскільки під час розгляду справи судом встановлено, що відповідачем повторно не прийнято рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою з підстав, які судом визнані необґрунтованими, з метою поновлення та захисту порушених прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає доцільним зобов'язати відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність дій при прийнятті оскаржуваного рішення, а тому суд доходить висновку щодо обґрунтованості позову та необхідності його задоволення в повному обсязі.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, оцінивши досліджені під час судового розгляду справи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення.
У зв'язку із задоволенням позовних вимог у відповідності до приписів статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 768,40 грн. слід стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Лісогриновецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, викладене у листі від 04.01.2019 за № 24, яким ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення їй земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності орієнтовною площею 0,27 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Лісовогринівецької сільської ради в межах населеного пункту - село Пашківці, Хмельницького району Хмельницької області.
Зобов'язати Лісовогринівецьку сільську раду Хмельницького району Хмельницької області прийняти рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення їй земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності орієнтовною площею 0,27 га з метою подальшої передачі безоплатно у приватну власність для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Лісовогринівецької сільської ради в межах населеного пункту - село Пашківці Хмельницького району Хмельницької області.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп., за рахунок бюджетних асигнувань Лісогриновецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 22 травня 2019 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Лісогриновецька сільська рада Хмельницького району Хмельницької області (вул. Центральна, 4, с. Лісові Гринівці, Хмельницький район, Хмельницька область, 31340 , код ЄДРПОУ - 04403717)
Головуючий суддя /підпис/ І.І. Тарновецький
"Згідно з оригіналом" Суддя І.І. Тарновецький