Рішення від 22.05.2019 по справі 560/516/19

Справа № 560/516/19

РІШЕННЯ

іменем України

22 травня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Ковальчук О.К. розглянувши адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Гранд Імпорт" до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Гранд Імпорт" звернулось до суду з позовом до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 4102-10/362 від 19.09.2018 року про відмову у наданні висновку щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією за контрактом № 01/03/2018 від 12 березня 2018 року з компанією "POLPAK Sp. Z о.о." (Польща), та зобов'язати відповідача повторно розглянути лист-звернення приватного підприємства «Гранд Імпорт» від 12.09.2018 року № 12/09ю з урахуванням висновків суду та вимог чинного законодавства.

Ухвалою від 26.02.2019 Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що приватне підприємство "Гранд Імпорт" та «POLPAK Sp. Z о.о.» уклали контракт № 01/03/2018 від 12.03.2018 на виготовлення та поставку пакувального автомату POLPAK D2000K/2L. Зазначає, що пакувальний автомат POLPAK D2000K/2L один з найбільш універсальних у своєму сегменті. Він спеціалізується на виготовленні упаковок рідин, паст, порошкоподібних, гранульованих, кускових продуктів; має можливість формування пакетів (наприклад, відображення форми пляшки), упаковки двох різних видів продуктів в одному пакеті (продукти можуть бути повністю відокремлені один від одного). Пакувальний автомат не є продуктом серійного випуску, а є унікальним, надскладним високотехнологічним обладнанням, що виготовляється згідно окремих зразків продукту для розфасовки і пакувальних матеріалів, які використовуватимуться в серійному виробництві продукції покупця (пункт 2.2.2 Контракту). Загальна вартість контракту становить 240 600,00 (двісті сорок тисяч шістсот) доларів США, За умовами пункту 3.3. контракту приватне підприємство "Гранд Імпорт" здійснило передоплату «POLPAK Sp. Z о.о.» в сумі 36 090,00 (тридцять шість тисяч дев'яносто) доларів США, що підтверджується платіжним дорученням №61 від 16.03.2018 року та 36 090,00 (тридцять шість тисяч дев'яносто) доларів США, що підтверджується платіжним дорученням №81 від l9.04.2018 року. Враховуючи довготривалий, технологічно складний процес виготовлення пакувального апарату «POLPAK Sp. Z о.о.», згідно з пунктом 4.2 контракту зобов'язується поставити його протягом 20 (двадцяти) тижнів після отримання передоплати, а саме 72 180 (сімдесят дві тисячі сто вісімдесят) доларів США, тобто з 19.04.2018 по 06.08.2018. Відповідно до додаткової угоди від 23.07.201.8 року до контракту до пункту 4.2 внесені зміни, згідно з якими поставка обладнання здійснюється в строк не пізніше 01.09.2018 року. Листом від 27.08.2018р. постачальник товару «POLPAK Sp. Z о.о.» повідомив, що пакувальний автомат знаходиться на стадії виготовлення і повністю готове обладнання, з урахуванням тестових запусків, демонтажу, підготовки до транспортування та самого транспортування, буде готове до відвантаження 24.09.2018р. Тому, 31.08.2018 року була укладена додаткова угода до контракту і строк поставки обладнання був продовжений до 01.10.2018 року. Згідно з умовами пункту 4.1. контракту, поставка обладнання здійснюється на умовах DAP м. Хмельницький, Україна. Умови поставки застосовуються відповідно до Incoterms 2010 та вимог цього контракту. Таким чином, «POLPAK Sp. Z о.о.» буде вважатися таким, що виконав свої зобов'язання по Контракту, а обладнання поставленим, з моменту його передачі покупцю на складі приватного підприємства "Гранд Імпорт" у м. Хмельницький. 12.09.2018 приватне підприємство "Гранд Імпорт" звернулося до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України із листом-зверненням за вих. № 12/09ю з проханням надати висновок стосовно продовження встановлених строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями щодо оплати в сумі 36 090,00 доларів США за платіжним дорученням № 61 від 16.03.2018 року до 30.09.2018 року. Зазначає, що до звернення позивач додав належним чином засвідчені копії контракту №01/03/2018 від 12.03.2018 року з додатками, Специфікації до Контракту №01/03/2018 від 12.03.2018, платіжні доручення №61 від 16.03.2018р та № 81 від 19.04.2018р та лист «POLPAK Sp. Z о.о.» про стан виконання контракту. Аналогічне звернення позивач надіслав в електронному форматі шляхом замовлення послуги "Видача висновку щодо продовження строку розрахунків за зовнішньоекономічними операціями" із засвідченням усіх доданих документів електронним цифровим підписом. 19.09.2018 року відповідач, розглянувши вказане звернення, листом №4102-10/362 прийняв рішення про відмову у видачі висновку щодо продовження строків розрахунків за договором, оскільки за результатом юридичної експертизи, копія зовнішньоекономічного договору (контракту) не засвідчена в установленому порядку, подані в пакетах документів специфікації відносяться до іншого контракту. Водночас, відповідач звернув увагу позивача, що порядок розгляду документів, поданих на отримання адміністративних послуг у сфері ЗЕД через мережу Інтернет на разі нормативно не врегульовано, що позбавляє можливості розгляду документів в установленому порядку. Вважає вказану відмову протиправною, оскільки усі додані до заяви документи були засвідчені або електронним цифровим підписом (у випадку подання документів в електронному форматі), або відповідно до Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 «Вимоги до оформлювання документів», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003р. № 55. Подані в пакетах документи специфікації відносяться саме до контракту №01/03/2018 від 12.03.2018, а висновки відповідача про те, що специфікації належать до інших контрактів безпідставні, оскільки ідентифікувати додану специфікацію з контрактом можливо по вказаному в них товару та сумі, що співвідноситься з розмірами платежів у якості попередньої оплати згідно з пунктом 3.3 контракту.

Відповідач подав до суду відзив на позов, в якому просить у задоволені позову відмовити. Зазначає, що на адресу Департаменту регулювання зовнішньоекономічної діяльності Мінекономрозвитку надійшов лист позивача від 12.09.2018 №12/09ю, який зареєстрований в Мінекономрозвитку 13.09.2018 за №07/63873-18, про надання висновку щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом від 12.03.2018 № 01/03/2018 на суму 36 090 дол. США на строк з 16.03.2018 по 13.09.2018. В листі позивач зазначив, що між ним та Польською компанією «POLPAK Sp. Z о.о.» укладений контракт №01/03/2018 від 12.03.2018 на виготовлення та постачання Пакувального автомату POLPAK D2000K/2L. Вказав, що товар не є продуктом серійного випуску, а є унікальним надскладним високотехнологічним обладнанням, яке виготовляється згідно з окремим зразком продукту для розфасовки і пакувальних матеріалів, які використовуватимуться в серійному виробництві позивача, який потребує проведення низки переждпродажних тестів та випробувань окремих комплектуючих товару. Зазначив, що згідно з додатковими угодами від 23.07.2018 та від 31.08.2018 строки поставки товару відтерміновані до 01.09.2018 та 01.10.2018 відповідно. До листа від 12.09.2018 №12/09ю позивач додав: копія контракту, копію специфікації до контракту, копії додаткових угод від 23.07.2018, 01.08.2018, 31.08.2018, копії платіжних доручень №61 та №81, копію листа компанії «POLPAK Sp. Z о.о.», копію виписки з ЄДРПОУ. Опрацювавши поданий з листом від 12.09.2018 №12/09ю пакет документів Мінекономрозвитку, листом від 19.09.2018 №4102-10/362 повідомило позивача про те, що копія зовнішньоекономічного контракту не засвідчена в установленому порядку, надані специфікації відносяться до іншого контракту, а процедура отримання адміністративних послуг у сфері ЗЕД нормативно не врегульована, що позбавляє можливості надавати адміністративні послуги у сфері ЗЕД через мережу Інтернет. Вказує, що в порушення пункту 4 Порядку №1409, відповідно до якого до листа-звернення надається копія зовнішньоекономічного договору (контракту), позивач не засвідчив установленому порядку копію контракту. Так, надіслані документи мали такі недоліки засвідчення: третя сторінка контракту не містить підпису посадової особи та дати засвідчення, перша сторінка додаткової угоди від 23.07.2018 не містить підпису посадової особи та дати засвідчення, перша сторінка додаткової угоди від 01.08.2018 не містить підпису посадової особи та дати засвідчення, перша сторінка додаткової угоди від 31.08.2018 не містить підпису посадової особи та дати засвідчення. Зазначає, що ДСТУ 2732-94 «Діловодство та архівна справа. Терміни та визначення» визначає документ як матеріальний об'єкт, що містить у зафіксованому вигляді інформацію, оформлений у зведеному порядку і має відповідно до чинного законодавства юридичну силу. Також ДСТУ 2732-94 визначає, що засвідчена копія (службового документа) це копія службового документа, що містить реквізити, які в окремих випадках надають їй юридичної сили оригіналу. Враховуючи, що окремі сторінки контракту та додаткових угод не містили необхідних для засвідчення реквізитів згідно з пунктом 5.27 ДСТУ 4163-2003, вважає що подані для отримання висновку документи не відповідають встановленому порядку завіряння. За таких обставин правові підстави для видання висновку були відсутні, оскільки невідповідність документів пункту 4 Порядку №1409 є підставою для відмова у наданні висновку. Крім того, при розгляді поданих позивачем документів встановлена не належність специфікації від 01 березня, без зазначення року, до контракту від 12.03.2018 № 01/03/2018. Щодо посилання позивача про можливість ідентифікування відповідачем специфікацій до контракту, то Мінекономрозвитку при розгляді документів, надісланих суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, не керується припущеннями та не займається ідентифікацією документів на предмет відповідності змісту чи мети. Таким чином, відмова Мінекономрозвитку в наданні висновку здійснена правомірно та у відповідності з пунктами 4 та 9 Порядку № 1409.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку та сукупності, суд встановив таке.

12.03.2018 приватне підприємство "Гранд Імпорт" та «POLPAK Sp. Z о.о.» уклали контракт №01/03/2018 на виготовлення та поставку пакувального автомату POLPAK D2000K/2L.

Відповідно до пункту 3.3 контракту покупець здійснює розрахунок за товар в розмірі 100% вартості товару згідно специфікації банківським переказом:

передоплата 15% від суми Контракту проводиться після підписання Контракту;

передоплата 15% від суми Контракту проводиться через місяць після першої оплати;

оплата 60% від суми Контракту проводиться після технічного прийому на заводі постачальника;

оплата 10% від суми Контракту проводиться протягом 30 днів після поставки товару.

Згідно з пунктом 3 вказаного контракту його загальна вартість становить 240600,00 доларів США.

За умовами підпункту 3.3. контракту приватне підприємство "Гранд Імпорт" здійснило передоплату «POLPAK Sp. Z о.о.» в сумі 36090,00 доларів США, що підтверджується платіжним дорученням №61 від 16.03.2018 року та 36090,00 доларів США, що підтверджується платіжним дорученням №81 від 19.04.2018 року.

Відповідно до пункту 4.2 контракту, поставка обладнання здійснюється протягом 20 (двадцяти) тижнів після отримання передоплати, за умови своєчасного виконання покупцем пункту 2.2.2 та 3.3 цього контракту, а саме з 19.04.2018 по 06.08.2018, після передоплати 72180, 00 доларів США.

23.07.201.8 року сторони уклали додаткову угоду до контракту, відповідно до якої внесли зміни до пункту 4.2, згідно з яким поставка обладнання здійснюється в строк не пізніше 01.09.2018 року.

Листом від 27.08.2018 постачальник товару «POLPAK Sp. Z о.о.» повідомив позивача, що пакувальний автомат знаходиться на стадії виготовлення і повністю готове обладнання, з урахуванням тестових запусків, демонтажу, підготовки до транспортування і власне самого транспортування, буде готове до відвантаження орієнтовно 24.09.2018.

У зв'язку з цим, 31.08.2018 сторони уклали додаткову угоду до контракту та продовжили строк поставки обладнання до 01.10.2018.

12.09.2018 приватне підприємство "Гранд Імпорт" звернулося до відповідача з листом №12/09ю з проханням надати висновок про продовження встановлених строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями щодо оплати в сумі 36 090,00 доларів США за платіжним дорученням №61 від 16.03.2018 року до 30.09.2018 року.

Лист №12/09ю позивач також надіслав в електронному форматі шляхом замовлення послуги "Видача висновку щодо продовження строку розрахунків за зовнішньоекономічними операціями".

19.09.2018 року Міністерство економічного розвитку і торгівлі України розглянувши звернення позивача, листом № 4102-10/362 повідомило, що за результатом юридичної експертизи, встановлено, що копія зовнішньоекономічного договору (контракту) не засвідчена в установленому порядку, а подані в пакетах документів специфікації відносяться до іншого контракту. Вказав, що згідно з підпунктом 1 пункту 9 Порядку, необхідно усунути вказані зауваження, та у разі надання додаткових документів Міністерство розгляне можливість надання висновку. Зазначив, що у разі звернення після закінчення встановлених термінів строк розрахунків може бути продовжено починаючи з дати реєстрації в Міністерстві повторно поданих документів. Звернув увагу, що порядок розгляду документів, поданих на отримання адміністративних послуг у сфері ЗЕД через мережу Інтернет нормативно не врегульовано, що позбавляє можливості розгляду документів в установленому порядку.

Вважаючи рішення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 4102-10/362 від 19.09.2018 року про відмову у наданні висновку щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією за контрактом № 01/03/2018 від 12 березня 2018 року з компанією "POLPAK Sp. Z о.о." (Польща), позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Спірні правовідносини, на час їх виникнення, були врегульовані законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР (далі Закон №185), Інструкцією про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 № 136, та Порядоком продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2007 року №1409 (далі Порядок №1409).

Згідно з частиною першою статті 1 Закону №185 виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) такої продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Виручка резидента за експортним зовнішньоекономічним договором (контрактом) вважається перерахованою на його банківський рахунок за заявою резидента, якщо належна сума врегульована Експортно-кредитним агентством.

Відповідно до частин 1, 4 статті 2 Закону №185 імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Відповідно до частини 1та 2 статті 6 Закону №185 строки, зазначені у статтях 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, можуть бути продовжені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, у разі виконання резидентами операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення. Порядок віднесення операцій резидентів до зазначених у частині першій цієї статті та умови видачі висновків на перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Умови видачі висновків щодо перевищення встановлених у статтях 1 і 2 закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» строків проведення розрахунків за такими операціями визначає Порядок продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2007 року №1409 (далі Порядок №1409) (чинний на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до підпунктів 5 і 6 пункту 2 Порядку №14092 до операцій, що здійснюються резидентами, належать: під час виконання договорів гарантійного обслуговування - експортні операції з поставки товарів (виконання робіт, надання послуг), умовами яких передбачено проведення розрахунків частинами після підписання відповідних актів технічного приймання (випробовування, установки, монтажу, налагодження) товарів (робіт, послуг), а також проведення остаточних розрахунків після завершення відповідного гарантійного періоду; під час виконання договорів поставки складних технічних виробів - імпортні операції з поставки устатковання частинами або складних технічних виробів, що потребують установки, монтажу, налагодження, гарантійного обслуговування і введення їх у дію на місці експлуатації, а також з поставки складних технічних виробів, строк виготовлення та транспортування яких перевищує 180 днів.

За змістом пункту 3 Порядку №1409 висновок стосовно продовження встановлених строків (далі - висновок) видається Мінекономрозвитку.

Згідно з пунктом 4 Порядку №1409 для одержання висновку резидент подає Мінекономрозвитку такі документи: 1) складений у довільній формі лист-звернення, що містить дані про стан виконання зовнішньоекономічного договору (контракту) на момент звернення, із зазначенням суми заборгованості та обґрунтуванням необхідності продовження встановленого строку на певний період; 2) засвідчені в установленому порядку: копія зовнішньоекономічного договору (контракту), в якому зазначаються адреса та банківські реквізити іноземних контрагентів. Якщо договір укладено іноземною мовою, заявник додає його переклад на українську мову; копії документів, що підтверджують здійснення зовнішньоекономічної операції, зокрема платіжних банківських документів, довідок банків, вантажних митних декларацій, коносамента, актів приймання-передачі товару (виконання робіт, надання послуг).

Відповідно до пункту 7 Порядку №1409 Мінекономрозвитку розглядає подані резидентом документи протягом 10 робочих днів після їх реєстрації і видає висновок або письмово відмовляє у його видачі із зазначенням підстави.

Пунктом 9 Порядку №1409 визначено, що підставами для відмови у видачі висновку є:

1) подання резидентом документів: з порушенням вимог, зазначених у пункті 4 цього Порядку; що містять недостовірну інформацію;

2) невідповідність поданих резидентом документів законодавству.

До операцій, що здійснюються резидентами, належать: під час виконання договорів поставки складних технічних виробів - імпортні операції з поставки устаткування частинами або складних технічних виробів, що потребують установки, монтажу, налагодження, гарантійного обслуговування і введення їх у дію на місці експлуатації, а також з поставки складних технічних виробів, строк виготовлення та транспортування яких перевищує 180 днів (підпункт 6 пункту 2 Порядку №1409).

Отже, для віднесення зовнішньоекономічної операції до операцій за договорами поставки складних технічних виробів, строк виготовлення та транспортування яких перевищує 180 днів, необхідним є наявність таких критеріїв, а саме: поставка устаткування частинами та/або поставка складаних технічних виробів з потребою в установці, монтажі, налагодженні, гарантійному обслуговуванні і введенні їх у дію на місці його експлуатації та/або поставка складних технічних виробів, строк виготовлення та транспортування яких перевищує 180 днів.

До листа від 12.09.2018 № 12/09ю позивач долучив копію контракту № 01/03/2018 від 12.03.2018 року, копію специфікації до контракту № 01/03/2018 від 01 березня, копії додаткових угод від 23.07.2018, 01.08.2018, 31.08.2018; копії платіжних доручень № 61 та 81, копію листа компанії «POLPAK Sp. Z о.о.» від 27.08.2018, копію виписки з ЄДРПОУ.

Підставою для відмови у наданні висновку щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічною операцією слугувало подання до звернення копій зовнішньоекономічного контракту та додаткових угод не засвідчених відповідно до ДСТУ 4163-2003, та надання специфікацій що відносяться до іншого контракту.

Вимоги до оформлювання документів встановлені ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 р. N55.

Згідно з пунктом 5.27 СТУ 4163-2003 відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23.

ДСТУ 2732:2004 "Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять" визначає, що документ - Інформація, зафіксована на матеріальному носії, основною функцією якого є зберігати та передавати її в часі та просторі ( підпункт 3.3 пункт 3). Копія (документа) - Документ, що містить точне знакове відтворення змісту чи документної інформації іншого документа і в окремих випадках - деяких його зовнішніх ознак (підпункт 3.10 пункт 3). Юридична сила (службового документа) - Властивість службового документа, надана чинним законодавством, яка є підставою для вирішення правових питань, здійснювати правове регулювання і (або) управлінські функції (підпункт 3.12 пункту 3). Оригінал (службового документа) - Примірник службового документа, що першим набуває юридичної сили (підпункт 3.13 пункту 3). Засвідчена копія (службового документа) - Копія службового документа, що містить реквізити, які в окремих випадках надають їй юридичної сили оригіналу (підпункт 3.16 пункт 3).

Пунктом 9 Порядку передбачений виключний перелік підстав для відмови у видачі висновку, а саме: 1) подання резидентом документів: з порушенням вимог, зазначених у пункті 4 цього Порядку; що містять недостовірну інформацію; 2) невідповідність поданих резидентом документів законодавству.

Суд встановив, що подані позивачем копії документів містили ряд недоліків, зокрема: третя сторінка контракту не містить підпису посадової особи та дати засвідчення, перша сторінка додаткової угоди від 23.07.2018 не містить підпису посадової особи та дати засвідчення, перша сторінка додаткової угоди від 01.08.2018 не містить підпису посадової особи та дати засвідчення, перша сторінка додаткової угоди від 31.08.2018 не містить підпису посадової особи та дати засвідчення. Вказане підтверджується наданими відповідачем до матеріалів справи копіями документів, доданих позивачем до лист-звернення від 12.09.2018 № 12/09ю.

Враховуючи, що окремі сторінки контракту та додаткових угод засвідченні з порушенням пункту 5.27 ДСТУ 4163-2003, суд вважає що подані для отримання висновку документи не відповідають підпункту 2 пункту 4 Порядку №1409, та є підставою для застосування пункту 9 даного порядку.

При цьому, в листі від 12.09.2018 № 12/09ю позивач не обґрунтував належність специфікації від 01 березня до укладеного з «POLPAK Sp. Z о.о.» контракту від 12.03.2018 № 01/03/2018.

Разом з тим, ідентифікація належності специфікації від 01 березня до контракту від 12.03.2018 № 01/03/2018 не входить до повноважень Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, визначених Положенням про Мінекономрозвитку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №459.

Таким чином, встановивши, що подані до заяви документи не відповідають вимогам пункту 4 Порядку №1409, відповідач правомірно відмовив щодо видачі висновку, та запропонував позивачу усунути недоліки наданих документів. Зазначена відмова жодним чином не порушує прав позивача на отримання висновку про продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічний контракт № 01/03/2018 від 12 березня 2018 року.

Пунктом 10 Порядку №1409 визначено, що у разі усунення недоліків, що стали підставою для відмови у видачі висновку, резидент може повторно подати документи для його отримання. При цьому строк розрахунків може бути продовжено починаючи з дати реєстрації в Мінекономрозвитку повторно поданих документів. Позивач таким правом не скористався.

Враховуючи викладене та те, що нормами чинного законодавства отримання висновку про продовження строку розрахунків за зовнішньоекономічною операцією обумовлено обґрунтуванням резидентом такої необхідності та поданням підтвердних документів, а також враховуючи, що позивач подав не належним чином засвідченні документи, суд дійшов висновку, що відповідач обґрунтовано відмовив останньому у наданні позитивного висновку.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В процесі судового розгляду відповідач довів правомірність рішення №4102-10/362 від 19.09.2018 року про відмову у наданні висновку щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією за контрактом № 01/03/2018 від 12 березня 2018 року з компанією "POLPAK Sp. Z о.о.", тому у задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні позову приватного підприємства "Гранд Імпорт" до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Приватне підприємство "Гранд Імпорт" (вул. Вінницьке шосе, 16,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 37915506)

Відповідач:Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (вул. Грушевського, буд. 12/2,Київ 8,01008 , код ЄДРПОУ - 37508596)

Головуючий суддя О.К. Ковальчук

Попередній документ
81915973
Наступний документ
81915975
Інформація про рішення:
№ рішення: 81915974
№ справи: 560/516/19
Дата рішення: 22.05.2019
Дата публікації: 27.05.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Хмельницький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; реалізації спеціальних владних управлінських функцій в окремих галузях економіки, у тому числі у сфері
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (09.10.2019)
Дата надходження: 04.07.2019
Предмет позову: визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
Учасники справи:
головуючий суддя:
ІВАНЕНКО Т В
суддя-доповідач:
ІВАНЕНКО Т В
відповідач (боржник):
Міністерство економічного розвитку та торгівлі України
заявник апеляційної інстанції:
Приватне підприємство "Гранд Імпорт"
позивач (заявник):
Приватне підприємство "Гранд Імпорт"
суддя-учасник колегії:
ГРАБ Л С
СТОРЧАК В Ю