22 травня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/1367/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Алєксєєвої Н.Ю.,
за участю:
секретаря судового засідання - Панькіної А.С.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - Огризкова ОСОБА_2 А.,
представника відповідача - Яловець М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови,
15 квітня 2019 року позивач фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими особами від 23.01.2019 №ПЛ2961/168/АВ/П/ТД-ФС.
В обґрунтування позову посилається на неправомірність висновків акту інспекційного відвідування та на те, що постанова винесена незаконно, з грубим порушенням прав позивача. Зазначала, що законних підстав накладати на неї штраф за допуск до роботи гр. ОСОБА_4 без оформлення трудового договору у відповідача не було.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, прийнято рішення розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.
03.05.2019 року відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позову посилаючись на правомірність висновків акту інспекційного відвідування.
Позивач та представник позивача в судовому засіданні підтримали вимоги позовної заяви та просили її задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, просила відмовити в його задоволенні.
Суд, заслухавши пояснення позивача, представника позивача та представника відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини та відповідні правовідносини.
Судом встановлено, що відповідно до направлення на проведення заходу державного контролю №3 від 02.01.2019 головним державним інспекторам Гармаш ОСОБА_5 .М., ОСОБА_6 було доручено провести інспекційне відвідування на предмет додержання законодавства про працю у діяльності суб'єктом господарювання - ФОП ОСОБА_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Направлення на проведення перевірки суб'єкта господарювання було вручено позивачу, про що свідчить особистий підпис в направленні.
В подальшому на підставі наказу від 02.01.2019 № 1П, направлення на проведення заходу державного контролю №3 /а.с. 76, 78/, посадовими особами Управління Держпраці у Полтавській області проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_3 на предмет додержання нею вимог законодавства про працю, за результатами якого складений акт від 03.01.2019 №ПЛ2961/168/АВ /а.с. 79-86/.
В ході проведення інспекційного відвідування було виявлено, що на робочому місці обов'язки продавця виконувала громадянка, яка представилася ОСОБА_4 .
У письмовому поясненні гр. ОСОБА_4 зазначила: «находжусь на стажуванні у кіоску питної води за адресою АДРЕСА_1 . Находжусь на стажуванні 5-й день. Мій керівник ФОП ОСОБА_3 ».
В ході проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_3 надано трудовий договір №02/0119-пр від 02.01.2019р., укладений між ФОП ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_4 , наказ №1 від 02.01.2019р. про прийняття гр. ОСОБА_4 па посаду продавця-касира з 02.01.2019р., повідомлення про прийняття працівника па роботу, подане до ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області (Миргородський р-н) 02.01.2019 о 14:45:43 год. за реєстраційним номером 9000012086.
Враховуючи викладене, інспектори прийшли до висновку про те, що працівник ОСОБА_4 була допущена до роботи ФОП ОСОБА_3 без належного оформлення трудових відносин.
Того ж дня, винесено припис від 03.01.2019 № ПЛ2961/168/АВ про усунення порушень, яким ФОП ОСОБА_3 зобов'язано усунути порушення вимоги ч. 3 ст. 24 КЗпП України до 20.05.2019.
23 січня 2019 року начальником Управління Держпраці у Полтавській області, ОСОБА_7 прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами за № ПЛ2961/168/АВ/П/ТД-ФС, якою на ФОП ОСОБА_3 накладено штраф у розмірі 125 190 грн. на підставі абзацу другого частини другої ст. 265 КЗпП України.
Позивач не погодився із постановою про накладення штрафних санкцій та оскаржив її до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та аргументам учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №100 “Про утворення територіальних органів Державної служби з питань праці та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України” утворено Державну службу України з питань праці, реорганізувавши шляхом злиття територіальні органи Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки і Державної інспекції з питань праці.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 №929-р “Питання Державної служби з питань праці” на Державну службу України з питань праці покладено здійснення функцій і повноважень Державної інспекції з питань праці, що припиняється.
Положення про Державну службу України з питань праці затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (далі - Положення).
Відповідно до п.1 вказаного Положення Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
За приписами підпункту 9 пункту 4 Положення, Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.
Підпунктом 54 пункту 4 Положення передбачено, що Державна служба України з питань праці має право накладати у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Держпраці.
Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення).
В цьому випадку Управління Держпраці у Полтавській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці та має права на здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про працю, у тому числі щодо оформлення трудових відносин.
Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, визначена Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" № 295 від 26 квітня 2017 року /надалі - Порядок № 295, чинного на момент виникнення правовідносин/.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів.
Підстави проведення інспекційного відвідування встановлені в пункті 5 Порядку №295, відповідно до якого інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.
Пунктом 19 Порядку №295 визначено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.
Припис є обов'язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об'єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування /пункт 23 Порядку №295/.
Відповідно до пункту 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17 липня 2013 року /надалі - Порядок № 509/, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи). Штрафи можуть бути накладені на підставі акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади.
Пунктом 3 Порядку №509 встановлено, що уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу.
За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу /пункт 8 Порядку № 509/.
Законом України від 06.12.2016 № 1774-VIII „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ внесено зміни до ст. 265 Кодексу законів про працю України, згідно з якими, юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема, у разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
На підставі статті 8 Закону України “Про Державний бюджет України на 2019 рік” з 1 січня 2019 року в Україні встановлена мінімальна заробітна плата у місячному розмірі 4173 гривні.
Відповідач постановою про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 23.01.2019 за порушення позивачем вимог ст. 24 КЗпП України, у відповідності до ч. 2 ст. 265 КЗпП України застосував до ФОП ОСОБА_1 штраф в розмірі 125190,00 гривень (4173 грн. х 30 х 1 кількість працівників).
Оскаржувана постанова винесена відповідачем за неналежне оформлення трудових відносин ФОП ОСОБА_1 з гр. ОСОБА_4 , яка на думку органу Держпраці перебуває з підприємцем у трудових відносинах без оформлення трудового договору.
З'ясовуючи питання допущення позивачем порушення вимог статті 24 КЗпП України у зв'язку з перебуванням позивача з гр. ОСОБА_4 у трудових відносинах без належного їх оформлення судом встановлено наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 Кодексу законів про працю України, визначено, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Частинами 1, 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України встановлено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання такої форми є обов'язковим: при організованому наборі працівників; при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; при укладенні контракту; у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); при укладенні трудового договору з фізичною особою; в інших випадках, передбачених законодавством України. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ч. 1 ст. 23 Кодексу законів про працю України, трудовий договір може бути: безстроковим, що укладається на невизначений строк; на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; таким, що укладається на час виконання певної роботи.
З огляду на викладене, перед допуском працівників до роботи з ними, з кожним повинен бути укладений трудовий договір, а також повідомлено ДФС про прийняття працівника на роботу за укладеним трудовим договором.
В ході судового розгляду справи встановлено, що на підставі наказу від 02.01.2019 №1 /а.с.48/ гр. ОСОБА_4 прийнято на роботу до ФОП ОСОБА_1 на посаду продавця-касира, з укладанням письмового трудового договору /а.с. 49-51/. Зазначені відомості відображені в трудовій книжці працівника (а.с. 132-134).
Тобто трудові відносини між позивачем та працівником виникли 02.01.2019 року і станом на час проведення інспекційного відвідування не припинялися. При цьому, роботодавцем виконаний обов'язок щодо повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу, про що свідчить повідомлення про прийняття працівника на роботу від 02.01.2019, подане до ГУ ДФС у Полтавській області (Миргородський р-н) /а.с. 56/.
Суд критично ставиться до тверджень представника відповідача, що документи щодо оформлення трудових відносин (наказ про прийняття, трудовий договір, тощо) з гр. ОСОБА_4 надано інспекторам лише 03.01.2019, оскільки а ні у акті інспекційного відвідування від 03.01.2019, а ні у постанові про накладення штрафу уповноваженими особами від 23.1.2019 інспекторами не зазначено, що лише 03.01.2019 позивачем надано трудовий договір, наказ про прийняття ОСОБА_4 на роботу.
У судовому засіданні позивач та представник позивача пояснили, що 02.01.2019 гр. ОСОБА_4 написано заяву про прийняття на посаду продавця-касира з 02.01.2019 та цього ж дня підписано трудовий договір між гр. ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_1 Однак, при поданні до контролюючого органу повідомлення про прийняття працівника на роботу позивачу зателефонувала ОСОБА_4 і повідомила про здійснення Управлінням Держпраці у Полтавській області перевірки дотримання вимог законодавства про працю у діяльності ФОП ОСОБА_1 , у зв'язку з чим повідомлення про прийняття працівника на роботу, подане до ГУ ДФС у Полтавській області (Миргородський р-н) 02.01.2019 о 14:45.
За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність в діях позивача порушення, що полягало у фактичному допуску працівника до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом або розпорядженням власника або уповноваженого ним органу.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач у ході розгляду справи не довів, що приймаючи постанову він діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За викладених обставин, оскільки під час розгляду справи суд дійшов висновку, що ФОП ОСОБА_1 не було порушено статті 24 КЗпП України, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими особами від 23.01.2019 №ПЛ2961/168/АВ/П/ТД-ФС підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Управління Держпраці у Полтавській області ( вул.Пушкіна,119, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 39777136) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати постанову Управління Держпраці у Полтавській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 23 січня 2019 року №ПЛ2961/168/АВ/П/ТД-ФС.
Стягнути на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Полтавській області судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1 251 грн. (одна тисяча двісті п'ятдесят одна гривня).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 23 травня 2019 року.
Суддя Н.Ю. Алєксєєва