Справа № 316/82/19
Провадження № 2/316/317/19
"20" травня 2019 р. м.Енергодар
Енергодарський міський суд Запорізької області,
у складі головуючого судді Бульби О.М.
секретар судового засідання Черкашина О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Енергодар Запорізької області цивільну справу №316/82/19 за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-
30.11.2018 р. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якої, на підставі письмової довіреності діє ОСОБА_4 (далі - представник позивача, ОСОБА_4 ) звернулась до Енергодарського міського суду з позовною заявою до ОСОБА_3 (далі - відповідач, ОСОБА_3 ), в якій просила суд: розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстрований 12.07.2008 р. Відділом реєстрації актів цивільного стану Городоцького районного управління юстиції Хмельницької області, залишивши позивачу прізвище « ОСОБА_5 »; визначити місце проживання доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка народилась: місто Енергодар Запорізька область, Україна з її матір'ю: ОСОБА_1 ; стягнути зі ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_6 в розмірі не менше 50% від прожиткового мінімуму на утримання дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, починаючи з часу звернення до суду (а.с.1-3).
Ухвалою судді Енергодарського міського суду Запорізької області від 06.12.2018 р. було прийнято до розгляду та відкрито в порядку загального провадження цивільну справу №316/2095/18, провадження №2/316/1037/18 за вищезазначеним позовом та призначено підготовче судове засідання (а.с.14).
Ухвалою Енергодарського міського суду Запорізької області від 11.01.2019 р. було роз'єднано у самостійні провадження позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, які залишено у даному провадженні №2/316/233/19, справа №316/2095/19 та позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини (а.с.22), які виділено в самостійне провадження №2/316/317/19, справа №316/82/19 та протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, передано 14.01.2019 р. до провадження судді Бульбі О.М. (а.с.25).
Позивачем ОСОБА_1 15.02.2019 р. було подано до суду письмову заяву, відповідно до змісту якої позивач, у якості свого представника за письмовим договором за позовом про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини зазначила адвоката ОСОБА_7 (а.с.33, 32).
15.02.2019 р., під час підготовчого провадження, представником позивача - адвокатом Сірко Людмилою Петрівною, яка діє на підставі письмового договору (а.с.38), було надано до суду письмову заяву про уточнення позовних вимог по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, в якій уточнила вимоги позову в частині стягнення аліментів та просить суд: стягнути з ОСОБА_3 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_8 в розмірі 1/4 частини від усього його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення нею повноліття (а.с.34).
Ухвалою Енергодарського міського суду від 11.03.2019 р. підготовче провадження по справі закрито та справу призначено до розгляду по суті (а.с.45).
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання, для розгляду справи по суті, не з'явилась, в заяві від 15.02.2019 р. просила суд розглядати справу без її участі за участю адвоката Сірко Л.П. (а.с.33).
Представник позивача: адвокат Сірко Л.П., в судове засідання, для розгляду справи по суті, не з'явилась, надала до суду письмову заяву про розгляд справи без її присутності, уточнені позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити (а.с.52).
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, надав до суду письмову заяву про розгляд справи без його присутності, зазначивши на те, що свою думку стосовно позову ним було висловлено у відзиві (а.с.50). Відповідно до змісту надісланого відповідачем, поштовою кореспонденцією, письмового відзову на уточнену позовну заяву, відповідач визнав позов частково та не заперечує проти стягнення аліментів на утримання дитини у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що на думку відповідача становить 1014,00 грн., вимогу в частині стягнення аліментів в розмірі 1/4 частини від усього заробітку (доходу) не визнає. При цьому, в обґрунтування своїх заперечень, відповідач зазначає, що він проживає з батьками похилого віку які є пенсіонерами та потребують його допомоги, він заробітку не має та є безробітним, зазначаючи також на те, що позивач отримує кошти з оренди квартири в м.Хмельницькому, що також є допомогою дитині (а.с.41-42).
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Вирішуючи питання стосовно вимог позову в частині визначення місця проживання доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з її матір'ю - ОСОБА_1 , суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено та не заперечується відповідачем, що сторони по справі проживають окремо та мають спільну малолітню дитину - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.4зворот).
Згідно ст.161 Сімейного кодексу України (далі - СК України), якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Згідно приписів ч.1 ст.15, ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права та інтересу, у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно приписів ч.1 ст.2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб.
З аналізу зазначених положень законодавства, вбачається, що саме наявність спору щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, є підставою звернення до суду.
Предмет позову є частина позову, яка становить матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, щодо якої суд повинен ухвалити рішення.
З досліджених судом матеріалів, а саме: довідки №12092 від 19.11.2018 р. (а.с.59), Акту обстеження житлово-побутових умов від 11.02.2019 р. (а.с.37) встановлено, що малолітня спільна дитина сторін: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована та проживає разом з позивачкою за адресою: АДРЕСА_1 , відповідачем ні факту, ні права проживання дитини з позивачем не заперечується (а.с.17, 41-42), доказів наявності між позивачем та відповідачем спору щодо визначення місця проживання малолітньої дитини, тобто предмету позову - судом не встановлено.
Враховуючи, що між сторонами відсутній предмет спору в частині вимог щодо визначення місця проживання малолітньої дитини - у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.
Вирішуючи питання щодо стягнення аліментів з відповідача на користь позивача та його розміру, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що відповідач не заперечує, щоб з нього стягувались аліменти на користь позивача на утримання спільної доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак заперечує розмір аліментів про які просить позивач - 1/4 частини його заробітку (доходу), погоджуючись на виплату на користь позивача аліментів на утримання доньки в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму у твердій грошовій сумі.
Однак, суд не може погодитися з такою позицією відповідача, виходячи з наступних підстав.
Частиною 2 ст.18 СК України передбачено, що суд застосовує ті способи захисту прав або інтересів учасників сімейних відносин, які встановлені законом або домовленістю (договором) сторін.
Як з'ясовано, між сторонами договору або домовленості щодо матеріального забезпечення відповідачем спільної дитини не укладалось.
Згідно ч.8 ст.7 СК України визначено, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Згідно ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Крім того, згідно приписів ч.1 ст.184 СК України, розмір аліментів у твердій грошовій сумі суд визначає за заявою одержувача.
Як встановлено та не заперечується відповідачем, неповнолітня дитина сторін проживає з позивачем по справі - ОСОБА_9 .В.
Тобто, право вибору способу присудження до стягнення аліментів у вигляді частки від доходу, або у вигляд твердої грошової сумі, належить саме тому з батьків з ким проживає дитина та звертається до суду з відповідним позовом, а даному випадку - позивачу .
Сторона позивача, в уточненому позові, просить суд про стягнення з відповідача аліментів у частці від усього його заробітку (доходу), а отже відповідач не має законних підстав вимоги щодо стягнення з нього аліментів ні в частці, а у твердій грошовій сумі, враховуючи, також, відсутність між відповідачем та позивачем домовленості про запропонований відповідачем спосіб сплати аліментів.
Крім того, згідно абзацу 3 частини 2 статті 182 СК України, мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
Згідно положень ч.1 ст.141 СК України, мати, батько мають також і рівні обов'язки щодо дитини.
Частиною 1 статті 183 СК України встановлено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Згідно абзацу 1 та 2 частини 2 статті 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно ч.1 ст.180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно положень ч.1 ст.182 СК України, при визначені розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Однак, відповідачем не надано суду доказів в обґрунтування заперечень уточненого позову щодо відсутності заробітку та того, що він є безробітним, при цьому, зазначене, спростовується посиланнями самого ж відповідача, який зазначає, що він проживає з батьками які потребують його допомоги та готовий сплачувати позивачу аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 1014,00 грн. Крім того, доказів надання матеріальної допомоги своїм батькам та того, що вони потребують такої допомоги - відповідачем суду також не надано. Доказів, щодо посилань відповідача на те, що позивач отримує кошти з оренди квартири в м.Хмельницькому - суду відповідачем не надано. Крім того, з наданого суду відповідачем Висновоку «Медпрактики здоров'я» від 03.11.2018 р. (а.с.18), не вбачається, що за станом здоров'я відповідач не має можливості або обмежений у можливості працювати.
Згідно положень ст.ст.12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно приписів ч.1 ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Судом встановлено, що позивач звернулась до суду з позовом, у тому числі, щодо вимог про стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітньої дитини 30.11.2018 р. (а.с.1), отже саме з цієї дати підлягають призначенню до стягнення з відповідача аліменти на користь позивача на утримання спільної доньки.
Отже, аналізуючи вищенаведене та враховуючи однакову відповідальність обох батьків перед законом, відсутність доказів які б впливали на розмір аліментів про який просить сторона позивача в уточненому позові, суд, виходячи із засад виваженості, розумності і справедливості, дійшов висновку, що позовні вимоги в частині розміру аліментів, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача на утримання неповнолітньої дитини сторін - доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,підлягають задоволенню та з відповідача на користь позивача на утримання неповнолітньої дитини підлягає стягненню аліменти в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно, однак не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного вікудо досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з дня звернення до суду з даним позовом - 30.11.2018 р., оскільки такий розмір аліментів, на думку суду, є достатнім та об'єктивним з огляду на вимоги закону та обов'язку батьків утримувати свою неповнолітню дитину.
Згідно п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Також, згідно п.2 ч.5 ст.265 ЦПК України, у резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат.
Позивач звернувся до суду 30.11.2018 р., на підставі Закону України «Про судовий збір», позивач звільнена від сплати судового збору за вимогою про стягнення аліментів, враховуючи приписи ст.141 ЦПК України, ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік», п.п.2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави розмір судового збору в сумі 704 гривні 80 копійок.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 7, 10, 12, 13, 18, 77-83, 141, 211, 247, 258, 259, 263-265, 268, 271, 273, 352, 354, 355, 430 ЦПК України, суд -
Вимоги позовної заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити частково.
Стягувати щомісячно зі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (уродженця с.Бедриківці Городоцького району Хмельницької області, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ) - аліменти на утримання неповнолітньої дитини: доньки ОСОБА_10 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Енергодара Запорізької області, в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного вікудо досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з дня звернення до суду - 30.11.2018 р і до досягнення дитиною повноліття.
В задоволенні вимоги щодо визначення місця проживання доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка народилась: місто Енергодар Запорізька область, Україна з її матір'ю: ОСОБА_1 - відмовити.
Стягнути зі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (уродженця с.Бедриківці Городоцького району Хмельницької області, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ), на користь держави, судовий збір в розмірі 704 (семиста чотирьох) гривень 80 копійок.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду (з урахуванням п.15.5 Перехідних положень ЦПК України в редакції від 15.12.2017 р. із змінами).
Учасник справи якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: О. М. Бульба