Справа № 815/2621/18
13 травня 2019 року м. Одеса
У залі судових засідань № 18
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Свиди Л.І.
при секретарі судового засідання - Донець В.Р.
за участю сторін:
представника позивача - ОСОБА_5 (по довіреності)
представника відповідача - Рамжева О.Д. (по довіреності)
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу за позовною заявою громадянина СРВ ОСОБА_1 до Головного управління державної міграційної служби України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До суду звернувся громадянин СРВ ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу у зміні посвідки на постійне проживання в Україні у зв'язку із досягненням ним 25 річного віку та зобов'язання відповідача змінити позивачу посвідку на постійне проживання в Україні Серії НОМЕР_1 , видану ВГІРФО ГУМВС України в Одеській області 17.05.2007 року у зв'язку із досягненням 25 річного віку.
За цією позовною заявою відкрито загальне позовне провадження у відповідності до ст. 12 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, позивачу відповіді на відзив.
Ухвалою суду від 10 жовтня 2018 року провадження по цій справі зупинено до набрання законної сили рішенням Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/5170/18. Протокольною ухвалою суду від 13 травня 2019 року провадження у цій справі поновлено.
Представник позивача в судове засідання з'явився. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв'язку із досягненням 25-річного віку, позивач звернувся до Малиновського відділу у м. Одесі Головного управління ДМС України в Одеській області щодо зміни посвідки на постійне проживання в Україні, однак не отримав у семиденний термін, як це передбачено законодавством України нову посвідку, а отримав відповідь про те, що його заява прийнята до розгляду та відносно нього розпочато процедуру скасування дозволу на імміграцію з підстав його видання всупереч Закону України «Про імміграцію». Позивач вважає дії відповідача щодо відмови позивачу у зміні посвідки протиправними, що і стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Представник відповідача в судове засідання з'явився. З відзиву на позовну заяву (аркуші справи 48-50), вбачається, що відповідач позов не визнає, оскільки відповідно до п. 4.5. розділу ІV наказу МВС від 15.07.2013 року № 681 «Про затвердження Тимчасового порядку розгляду заяв для оформлення посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання» у разі обміну посвідки працівник територіального органу чи підрозділу ДМС має право перевіряти підстави для обміну посвідки, перевіряти відсутність підстав для прийняття рішення про відмову у видачі посвідки, тобто, проводити перевірку правомірності видачі дозволу на імміграцію в Україну та документування посвідкою на постійне проживання. Такі дії були вчинені відповідачем, розпочато процедуру скасування дозволу на імміграцію в України позивача та на момент звернення позивача з цим позовом до суду, головним управлінням ще не було прийнято рішення про скасування посвідки.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги позивача та заперечення відповідача, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Батьки позивача, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які мали дозвіл на постійне проживання в Україні, 18.02.2005 року звернулися до УМВС України в Одеській області із заявою про надання їх неповнолітньому сину, ОСОБА_1 , 1989 року народження дозволу на постійне проживання в Україні разом з ними.
В подальшому, 28.02.2005 року ОСОБА_1 звернувся до УМВС України в Одеській області з заявою про видачу посвідки на постійне проживання в Україні (аркуш справи 64).
За результатом розгляду зазначених заяв, начальником ВГІРФО УМВС України в Одеській області затверджений висновок про задоволення клопотання громадянина В'єтнаму ОСОБА_1 на документування посвідкою на постійне проживання в Україні у відповідності до ст. 4 р. 2 п. 6 ЗУ «Про імміграцію» (аркуш справи 132) та ОСОБА_1 був документований посвідкою на постійне проживання в Україні.
За результатом здійснення обміну посвідки, 17.05.2007 року ОСОБА_1 видана посвідка на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_1 , дійсна безстроково.
У зв'язку із досягненням 25-річного віку, 18.04.2018 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ ДМС України в Одеській області із заявою про обмін посвідки (аркуш справи 69).
Однак, Головне управління державної міграційної служби України в Одеській області листом № 5/3-290286 від 10.05.2018 року повідомило позивача про те, що заява про обмін посвідки на постійне проживання в Україні у зв'язку із досягненням 25-річного віку прийнята до розгляду ГУ ДМС України в Одеській області. Головним управлінням здійснюється перевірка наявності підстав для обміну посвідки та відсутності підстав для прийняття рішення про відмову у видачі посвідки, передбачених п. 17 «Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання». Проведеною перевіркою встановлено, що надання позивачу дозволу на імміграцію в Україну та документування посвідкою на постійне проживання було здійснено усупереч Закону України «Про імміграцію», а тому, на підставі вимог абз. 3 п. 2.9 розділу ІІ Тимчасового порядку розпочато процедуру скасування дозволу на імміграцію в Україну, про результати якої позивача буде повідомлено додатково у встановлений Законом термін (аркуш справи 14).
Позивач вважає такі дії Головного управління державної міграційної служби України в Одеській області щодо відмови йому у зміні посвідки на постійне проживання в Україні у зв'язку із досягненням ним 25 річного віку протиправними, а тому звернувся до суду з цим позовом.
Відповідно до ст. ст. 19, 26 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства можуть відповідно до Закону України «Про імміграцію» іммігрувати в Україну на постійне проживання.
Згідно з ст. 1 Закону України «Про імміграцію» імміграція - це прибуття в Україну чи залишення в Україні у встановленому законом порядку іноземців та осіб без громадянства на постійне проживання; іммігрант - іноземець чи особа без громадянства, який отримав дозвіл на імміграцію і прибув в Україну на постійне проживання, або, перебуваючи в Україні на законних підставах, отримав дозвіл на імміграцію і залишився в Україні на постійне проживання.
Згідно з положеннями ст. 1 Закону України «Про імміграцію» (в редакції, на час видачі посвідки позивачу) посвідка на постійне проживання - документ, що підтверджує право іноземця чи особи без громадянства на постійне проживання в Україні.
Згідно з п. 9 «Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2012 року №251 (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) строк дії посвідки на постійне проживання не обмежується. Посвідка на постійне проживання підлягає обміну в разі досягнення особою 25- і 45-річного віку.
Відповідно до положень п. 4.1, 4.2, 4.3 «Тимчасового порядку розгляду заяв для оформлення посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання», затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.07.2013 року № 681, обмін посвідки здійснюється в разі наявності підстав, визначених пунктами 14 та 16 Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання.
Разом із заявою про обмін посвідки іноземцями та особами без громадянства до територіальних органів чи підрозділів ДМС за місцем проживання подаються: 1) паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства (після пред'явлення повертається), та його копія; 2) посвідка, що підлягає обміну, а в разі її пошкодження чи втрати - довідка про звернення із заявою про втрату посвідки (довідка органів внутрішніх справ з цього питання) у довільній формі; 3) квитанція про сплату державного мита або документ, який підтверджує наявність пільг щодо його сплати; 4) документи, що підтверджують обставини, на підставі яких посвідка підлягає обміну (документи, видані компетентними органами іноземних держав, підлягають легалізації в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України); 5) дві фотокартки іноземця та особи без громадянства розміром 3,5 х 4,5 сантиметра (на матовому папері) (допускається подання фотографій в головних уборах, що не приховують овалу обличчя особи, громадянами, релігійні переконання яких не дозволяють з'являтися перед сторонніми особами без головних уборів, за умови, якщо в їхніх паспортних документах вони зображені в головних уборах).
У разі обміну посвідки на постійне проживання при досягненні іноземцем та особою без громадянства 25- і 45-річного віку документи, зазначені в підпункті 4 пункту 4.2 цього розділу, не подаються.
Позивач 18 квітня 2018 року звернувся до ГУ ДМС України в Одеській області з заявою щодо обміну посвідки на постійне місце проживання в Україні у зв'язку з досягненням 25-річного віку та відповідач не зазначає в оскаржуваному рішенні та відзиві на позовну заяву про не надання позивачем документів, перелічених в п. 4.2 «Тимчасового порядку розгляду заяв для оформлення посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання».
Згідно з п. 4.5, 4.6 «Тимчасового порядку розгляду заяв для оформлення посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання», затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.07.2013 року № 681, працівник територіального органу чи підрозділу ДМС при надходженні заяви про обмін посвідки перевіряє наявність підстав для обміну посвідки, звіряє відомості про іноземців чи осіб без громадянства, указані в їхніх паспортних документах, з даними, що містяться в цих заявах, перевіряє відсутність підстав для прийняття рішення про відмову у видачі посвідки, передбачених пунктом 17 «Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання».
За результатами розгляду заяви протягом семи днів (для посвідки на постійне проживання) з дати подачі всіх визначених цим Тимчасовим порядком документів Головою ДМС (а в разі його відсутності - заступником Голови ДМС) чи начальником територіального органу або підрозділу ДМС чи його заступником приймається рішення про видачу або відмову у видачі нової посвідки.
Відповідно до п. 17 «Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2012 року №251 (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) рішення про відмову у видачі посвідки іноземцеві та особі без громадянства приймається в разі: необхідності забезпечення національної безпеки або охорони громадського порядку; необхідності охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні; коли паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, підроблений, зіпсований або не відповідає встановленому зразку чи належить іншій особі; подання завідомо неправдивих відомостей або підроблених документів; коли виявлено факти невиконання ними рішення суду або органів державної влади, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або вони мають інші майнові зобов'язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи ті, що пов'язані з попереднім видворенням за межі України, у тому числі після закінчення строку заборони подальшого в'їзду в Україну (для осіб, що отримують посвідку на тимчасове проживання); інших випадках, передбачених законами.
Відповідачем на адресу позивача направлена відповідь про те, що проведеною перевіркою встановлено надання позивачу дозволу на імміграцію в Україну та документування посвідкою на постійне проживання усупереч Закону України «Про імміграцію», а тому розпочато процедуру скасування позивачу дозволу на імміграцію в Україну, про результати якої позивача буде повідомлено додатково у встановлений Законом термін.
Такі дії відповідача щодо відмови позивачу у зміні посвідки на постійне проживання в Україні у зв'язку із досягненням ним 25 річного віку суд вважає протиправними, з огляду на наступне.
З аналізу вищезазначених положень законодавства вбачається, що після спливу семиденного строку з дня подачі позивачем заяви про обмін посвідки на постійне проживання у зв'язку із досягнення ним 25-річного віку на адресу ГУ ДМС в Одеській області, цим органом мало бути прийнято рішення про видачу нової посвідки, або відмови у її видачі із зазначенням підстав, передбачених п. 17 «Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання».
Однак, відповідачем було прийнято інше рішення, яке не передбачено нормами законодавства, яким фактично позивача повідомлено про відмову в обміні посвідки з підстав проведення процедури скасування дозволу на імміграцію в Україну, яке до того ж прийнято вже після спливу 7 денного терміну на його розгляд.
При цьому, суд звертає увагу, що на час направлення позивачу листа № 5/3-290286 від 10.05.2018 року дозвіл на імміграцію позивача в Україну не скасований, а тому у відповідача не було будь-яких підстав не обмінювати посвідку на постійне проживання позивача в Україні в зв'язку з досягненням 25-річного віку.
Слід зазначити, що п. 4.5 «Тимчасового порядку розгляду заяв для оформлення посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання», затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.07.2013 року № 681 передбачає перевірку наявність підстав для обміну посвідки, тобто, в даному випадку, досягнення позивачем 25-річного віку, звірку відомостей про іноземців чи осіб без громадянства, указаних в їхніх паспортних документах, з даними, що містяться в цих заявах, тобто, звірку відомостей в наданих документах, а також перевірку підстав, зазначених в п. 17 «Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання».
Однак відповідач вийшов за межі дій, передбачених законодавством та ініціював за заявою позивача про обмін посвідки на постійне проживання у зв'язку із досягнення ним 25-річного віку перевірку правомірності видачі посвідки, яку необхідно обміняти, при тому, що така перевірка проводиться на стадії її видачі, обміну на безстрокову та з часу видачі позивачу посвідки вже пройшло більше 10 років.
Під час розгляду справи представник позивача звертався до ДМС України з адвокатськими запитами щодо повідомлення чи розпочата процедура скасування дозволу на імміграцію позивача та чи прийнято відповідне рішення, однак ДМС України повідомило представника позивача листом від 25.07.2018 року № 8-5233/1-18 про те, що станом на 23.07.2018 року апаратом ДМС не отримувалися документи, які б стосувалися скасування дозволу на імміграцію громадянину Соціалістичної Республіки В'єтнам ОСОБА_1 (аркуш справи 111).
З матеріалів особової справи позивача, вбачається, що 03.09.2018 року начальником ГУ ДМС України в Одеській області затверджений висновок про скасування рішення про надання дозволу на імміграцію в Україну громадянину Соціалістичної Республіки В'єтнам ОСОБА_1 , такий висновок підтриманий ДМС України та Рішенням ГУ ДМС України в Одеській області від 03.09.2018 року № 290286 (ос) скасований дозвіл на імміграцію в Україну громадянину Соціалістичної Республіки В'єтнам ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 12 Закону України «Про імміграцію» (аркуші справи 151-156).
Однак, позивач не погодився з правомірністю рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про скасування дозволу на імміграцію в Україну та звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом про його скасування.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05.11.2018 року у справа № 420/5170/18, яке набрало законної сили 03.04.2019 року, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області від 03.09.2018 року № 290286 (ос) про скасування дозволу на імміграцію в Україну, виданого громадянину Соціалістичної Республіки В'єтнам ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (аркуші справи 185-190).
Таким чином, на даний час, враховуючи зазначене рішення суду та відсутність рішення про скасування дозволу позивача на імміграцію в Україну, враховуючи порушення відповідачем норм законодавства при розгляді заяви позивача, про що зазначено вище, будь-яких підстав не обмінювати позивачу посвідку на постійне проживання у зв'язку із досягнення 25-річного віку у відповідача не має та у суду є всі підстави для зобов'язання відповідача вчинити такі дії.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, однак відповідач не довів правомірність своїх дій, що є підставою для задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги громадянина СРВ ОСОБА_1 обґрунтовані, відповідають вимогам законодавства та підлягають задоволенню повністю.
Судові витрати розподіляються у відповідності до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 139, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву громадянина СРВ ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління державної міграційної служби України в Одеській області (вул. Преображенська, 44, м. Одеса, 65014, код ЄДРПОУ 37811384) про визнання протиправними дій Головного управління державної міграційної служби України в Одеській області щодо відмови позивачу у зміні посвідки на постійне проживання в Україні у зв'язку із досягненням ним 25 річного віку та зобов'язання Головного управління державної міграційної служби України в Одеській області змінити позивачу посвідку на постійне проживання в Україні Серії НОМЕР_1 , видану ВГІРФО ГУМВС України в Одеській області 17.05.2007 року у зв'язку із досягненням 25 річного віку - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління державної міграційної служби України в Одеській області щодо відмови громадянину СРВ ОСОБА_1 у зміні посвідки на постійне проживання в Україні у зв'язку із досягненням ним 25 річного віку.
Зобов'язати Головне управління державної міграційної служби України в Одеській області змінити громадянину СРВ ОСОБА_1 посвідку на постійне проживання в Україні Серії НОМЕР_1 , видану ВГІРФО ГУМВС України в Одеській області 17.05.2007 року у зв'язку із досягненням 25 річного віку.
Стягнути з Головного управління державної міграційної служби України в Одеській області (вул. Преображенська, 44, м. Одеса, 65014, код ЄДРПОУ 37811384) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь громадянина СРВ ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір у розмірі 1409,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 23.05.2019 року
Суддя Л. І. Свида
.