22 травня 2019 року м. Ужгород№ 260/379/19
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши в письмовому провадження в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Закарпатській області, в якому просить визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "С" від 21.02.2019 №0001221405. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що актом фактичної перевірки №0045/16/08/РРО/2787320695 від 25.01.2019 р. зафіксовано, в тому числі, факт зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого взірця, а саме: в кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1", за адресою: АДРЕСА_5, за барною стійкою встановлено зберігання (реалізація): однієї пляшки віскі "JAMESON" об'ємом 0,7 л., міцністю 40 % об. сп., вартістю 800 грн.; 1 пляшки "Absinthe" об'ємом 0,5 л., міцністю 60% об.сп., вартістю 550 грн., 1 пляшки "Carolans irish cream" об'ємом 0,7 л. міцністю 17 % об сп., вартістю 770 грн. У зв'язку з чим Головним управлінням ДФС у Закарпатській області винесено податкове повідомлення-рішення від 21.02.2019 №0001221405, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 17000,00 грн. Протиправність зазначеного податкового повідомлення-рішення обґрунтовує тим, що посадові особи відповідача під час проведення перевірки здійснили ряд порушень порядку її проведення, а саме, в день закінчення перевірки акт не склалио та з ним ознайомили, такий на надіслано не вчасно, в ньому допущені виправлення. Окрім того, контролюючим органом не було доведено належними доказами, та в порядку, встановленому законодавством, а саме, шляхом вилучення таких товарів з вільного обігу, факт скоєння правопорушення. Зазначає, що такі алкогольні напої в нього на реалізації та зберігання не були, а їх принесли з собою посадові особи відповідача.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 березня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі.
17 квітня 2019 року до Закарпатського окружного адміністративного суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н б/д, відповідно до якого проти задоволення позову заперечив, мотивуючи необґрунтованістю позовних вимог, зокрема, тим, що посадові особи контролюючого органу були допущення до проведення перевірки в порядку, визначеному ст. 81 Податкового кодексу України, зокрема, шляхом ознайомлення позивача під розпис з наказом та направленням на проведення такої. За результатами перевірки встановлено факт зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного збору встановленого взірця, за що передбачена відповідальність за нормами абз. 16 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». У зв'язку з чим вважає, що оскаржене податкове повідомлення-рішення є правомірним та скасуванню не підлягає.
22 квітня 2019 року позивач подав до суду клопотання про приєднання доказів, яким долучив до матеріалів справи копію постанови Міжгірського районного суду Закарпатської області від 03.04.2019 р. №302/206/19, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього закрито за відсутності складу правопорушення. Вважає, що такою встановлено відсутність його діях вини у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-5 КУпАП, а тому така, відповідно до вимог ст. 78 КАС України, повинна бути врахована судом під час розгляду даної адміністративної справи.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що на підставі наказу від 03.01.2019 р. та направлень №94/14-05 та №94/14-06 від 15.01.2019 р. у період з 16 січня 2019 року по 25 січня 2019 року посадовими особами Головного управління ДФС у Закарпатській область (далі - ГУ ДФС у Закарпатській області) проведено фактичну перевірку господарської одиниці - кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», що розташоване за адресою: АДРЕСА_4, суб'єкта господарської діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 .), за результатами якої складено акт №001747 від 25 січня 2019 року (арк. спр. 21 - 23).
Згідно з актом перевірки посадовими особами контролюючого органу виявлено, в тому числі, факт зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого взірця, а саме, в кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1", за адресою: АДРЕСА_4, на прилавку однієї пляшки віскі "JAMESON" об'ємом 0,7 л, міцністю 40 % об. сп., вартістю 800,00 грн.; 1 пляшки "Absinthe" об'ємом 0,5 л, міцністю 60% об.сп., вартістю 550,00 грн., 1 пляшки "Carolans Іrish cream" об'ємом 0,7 л міцністю 17% об сп., вартістю 770,00 грн. Зазначено, що вказаний факт підтверджується фотофіксацією порушень (арк. спр. 23).
На підставі акту перевірки №001747 від 25 січня 2019 року та у зв'язку з встановленням порушення п. 226.2 ст. 226 Податкового кодексу України та ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» №481/95-ВР від 19.12.1995 р. ГУ ДФС у Закарпатській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0001221405 від 21.02.2019 р., яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 17000,00 грн. за платежем «Адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (арк. спр. 24).
Не погоджуючись з прийнятим контролюючим органом податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України встановлюються Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" №481/95-ВР від 19.12.1995 р. (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон).
Нормами ст. 11 Закону регламентовано порядок маркування алкогольних напоїв, які реалізуються в Україні.
Так, ч. 4 ст. 11 Закону визначено, що алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
Згідно пп.14.1.107 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК України) марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.
За правилами пп.14.1.109 п.14.1 ст.14 ПК України маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - це наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному КМУ щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.
Обов'язок суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію алкогольних напоїв, маркувати такі напої, в тому числі, шляхом наклеєння марки акцизного податку встановлюється також положеннями ст. 226 ПК України.
Відповідно до п. 226.2 ст. 226 ПК України, наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.
Маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об'ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового до 8,5 відсотка об'ємних одиниць не здійснюється (п. 226.6 ст. 226 ПК України).
Положення п. 226.11 ст. 226 ПК України забороняє ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Вказані норми ПК України кореспондуються також з положеннями Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 р. №854 (далі - Правила).
Згідно з п.12 Правил, зберігання та реалізація алкогольних напоїв, крім алкогольних напоїв з вмістом спирту етилового від 1,2 до 8,5 відсотка об'ємних одиниць, вироблених в Україні, дозволяється тільки за наявності марки акцизного податку на пляшці або на іншій тарі згідно із законодавством.
Відповідно до положень п. 228.2 ст. 228 ПК України, контроль за наявністю марок акцизного податку на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання та продажу, а також у разі ввезення таких товарів на митну територію України здійснюють відповідні контролюючі органи.
Нормами п. 228.3 ст. 228 ПК України визначено, що у разі виявлення фактів ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування та продажу на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів без наявності марок акцизного податку встановленого зразка, контролюючі органи, зазначені у пункті 228.2 цієї статті, вилучають такі товари з вільного обігу та подають відповідні матеріали до суду для винесення постанови про їх вилучення в дохід держави (конфіскацію).
Ст. 17 Закону встановлена відповідальність за порушення норм цього Закону. Так, зазначеною статтею передбачено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, в тому числі, у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, або з використанням тари, що не відповідає вимогам, визначеним частиною першою статті 11 цього Закону, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.
Склад правопорушення, передбаченого абз. 16 ч. 2 ст. 17 Закону, полягає у зберіганні та реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка (немарковані - марковані з марками, що не видавалися безпосередньо виробнику).
З матеріалів справи вбачається, що оскарженим податковим повідомленням-рішенням ФОП ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за порушення ст. 11 Закону, а саме, зберігання алкогольних напоїв (однієї пляшки віскі "JAMESON" об'ємом 0,7 л, міцністю 40 % об. сп., вартістю 800,00 грн.; 1 пляшки "Absinthe" об'ємом 0,5 л, міцністю 60% об.сп., вартістю 550,00 грн., 1 пляшки "Carolans Іrish cream" об'ємом 0,7 л міцністю 17% об сп., вартістю 770,00 грн.) без марок акцизного податку встановленого взірця.
Обґрунтовуючи протиправність прийнятого податкового повідомлення-рішення, позивач, в тому числі, заперечує факт зберігання алкогольних напоїв, вказаних в акті, та вказує на недоведеність зазначеної обставини належними доказами.
Суд вважає обґрунтованими зазначені твердження відповідача з огляду на наступне.
Для застосування санкцій, передбачених абз. 16 ч. 2 ст. 17 Закону, контролюючий орган повинен встановити факт скоєння правопорушення.
Відповідно до відомостей акту перевірки, факт вчинення ФОП ОСОБА_1 правопорушення, за яке до останнього застосовано санкції, передбачені абз. 16 ч. 2 ст. 17 Закону, зафіксовано засобами фотофіксації (арк. спр. 43 - 46).
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Вирішуючи спірне питання щодо належності та допустимості доказів факту зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка, суд зазначає, що відповідно до статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Порядок ведення фотофіксації під час проведення податкової перевірки не регламентований законом і зазвичай самостійно не може слугувати доказом порушення податкового законодавства, у тому числі, коли він не містить інформацію про дату, місце проведення та хто її здійснював.
Натомість, на переконання суду, він може бути врахований як доказ поряд з іншими, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин у справі, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 76 КАС України).
Дослідивши подані відповідачем копії матеріалів фотофіксації, суд встановив, що на таких зафіксовано одну пляшку віскі "JAMESON" об'ємом 0,7 л, одну пляшку "Absinthe" об'ємом 0,5 л, одну пляшку "Carolans Іrish cream" об'ємом 0,7 л. Будь-яких відомостей щодо часу та місця проведення фіксації такі не містять. Разом з тим, з таких вбачається наявність на пляшках алкогольних напоїв марок акцизного податку. Жодних доказів того, що такі марки акцизного податку не відповідають встановленому взірцю, є підробленими чи фальсифікованими, що є обов'язковою умовою для застосування санкцій, передбачених абз. 16 ч. 2 ст. 17 Закону, відповідач суду не надав.
Зазначена обставина встановлена також Міжгірським районним судом Закарпатської області під час розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.ст. 164-5, ст. 155 КУпАП. Так, відповідно до постанови Міжгірського районного суду Закарпатської області від 03.04.2019 р. №302/206/19, провадження у справі стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164-5 КУпАП (зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного податку встановленого зразка) закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення (арк. спр. 54 - 55).
Вказана постанова набрала законної сили.
Згідно ч. 6 ст. 78 КАС України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Оскільки позивач є фізична особа-підприємець, а відтак, повністю збігаються суб'єкт відповідальності і вид порушення (зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка) за абз. 16 ч. 2 ст. 17 Закону і ч. 1 ст. 164-5 КУпАП, то в разі відсутності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-5 КУпАП, відсутнім в його діях є і склад правопорушення, передбачений абз. 16 ч. 2 ст. 17 Закону.
Таким чином, враховуючи положення ч. 6 ст. 78 КАС України та постанову Міжгірського районного суду Закарпатської області від 03.04.2019 р. №302/206/19, суд вважає доведеним факт відсутності в діях ФОП ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, встановленого абз. 16 ч. 2 ст. 17 Закону.
На обов'язковості постанови суду у справі про адміністративні правопорушення в частині встановлення факту відсутності події та складу адміністративного порушення в діях особи для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки таких дій, наголосив також Верховний Суд в постанові від 21 лютого 2018 року у справі №810/2196/17.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищенаведене обставини та заперечення позивачем факту належності йому зазначених в акті алкогольних напоїв, суд вважає безпідставним застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафних санкцій за зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановлено зразка.
Суд окремо зазначає, що посадовими особами контролюючого органу було також порушено порядок оформлення результатів фактичної перевірки, на що серед іншого звертає увагу позивач в обґрунтування заявленого позову.
Зокрема, п. 86.5 ст. 86 ПК України передбачено, що акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених ст. 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності). Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.
У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.
У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.
Позивач стверджує, що з актом фактичної перевірки, як того вимагає положення п. 86.5 ст. 86 ПК України, його ознайомлено не було.
Дослідивши наявний матеріалах справи акт фактичної перевірки, суд зазначає, що в ньому дійсно відсутній підпис ФОП ОСОБА_1 , що фіксує факт його ознайомлення, однак міститься відмітка про відмову позивача від підпису та отримання його примірника, засвідчена підписами осіб, що проводили перевірку.
Разом з тим, враховуючи вимоги абз. 4 п. 86.5 ст. 86 ПК України, посадові особи контролюючого органу повинні були скласти акт про відмову суб'єкта господарювання від підписання акту. Альтернативна можливість засвідчення шляхом проставлення позначки в акті (як було зроблено в даному випадку) можлива тільки в разі фіксації факту відмови суб'єкта контролю від отримання акту перевірки (абз. 5 п. 86.5 ст. 86 ПК України).
Будь-яких доказів на підтвердження складання акту відмови ФОП ОСОБА_1 від підписання акту фактичної перевірки відповідачем надано не було, як і не було спростованого жодного з наведених аргументів позивача щодо допущених процедурних порушень.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Конституційно закріплений принцип законності також міститься і в п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України, згідно з яким, посадові особи контролюючих органів зобов'язані, зокрема, дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.
Відповідачем на доведено належними та допустимими доказами правовірність прийнятого податкового повідомлення-рішення, протиправність такого встановлено судом під час розгляду даної справи, з огляду на що суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно вимог ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. 241, 243, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_4 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Закарпатській області (місцезнаходження: вул. Волошина, 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ - 39393632) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Закарпатській області від 21.02.2019 р. №0001221405.
3. Стягнути із Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області (місцезнаходження: вул. Волошина, 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ - 39393632) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_4 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань 768 грн. 40 коп. (Сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.) судових витрат.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України).
СуддяР.О. Ващилін