Справа № 420/2277/19
22 травня 2019 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді Бойко О.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання здійснити розрахунок пенсії,-
І. Суть спору:
ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду із позовом до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі , в якому просив:
1. Визнати протиправними дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі щодо застосування заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2014-2016 роки при призначені ОСОБА_1 пенсії за віком.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про утримання надміру виплачених сум без номеру та без дати прийнятого відносно ОСОБА_1 .
3.Зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі здійснити розрахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 27 серпня 2018 року із застосуванням заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески відповідно до п.п.4-4, п.4 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за 2016 - 2017 роки з урахуванням вже отриманих сум пенсії.
4. Звернути рішення суду до негайного виконання в межах одного місяця.
ІІ. Аргументи сторін
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.
27.08.2018 р. позивач звернувся до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі із заявою про призначення пенсії за віком надавши всі необхідні документи.
Відповідно до рішення № 155250000498 від 27.08.2018 р. позивачу призначено пенсію за віком у розмірі 12510,03 грн., яку він отримував по лютий 2019 року включно.
У лютому 2019 р. відповідач повідомив позивача про рішення, яким утримано надмір виплачених сум пенсій у зв'язку із тим, що при розрахунку його пенсії було застосовано показник середньої заробітної плати в цілому по Україні за 2016, 2017 роки, що призвело до завищення розміру пенсії у зв'язку з чим виникла переплата сум пенсії у розмірі 21825,01 грн., яку рекомендовано сплатити в добровільному порядку, або ж починаючи з 01.03.2019 р. буде утримуватись сума переплати з пенсії позивача.
Позивач 26.03.2019 р. звернувся до відповідача про не згоду з прийнятим рішенням та поверненням попереднього розміру пенсії розраховану із застосуванням для розрахунку пенсії середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
08.04.2019 р. позивач отримав лист від 05.04.2019 р. №128/Л-01, яким відповідач відмовив у застосуванні середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, як це встановлено ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», при цьому обґрунтовуючи свою відмову, що здійснено переведення з одного виду пенсії на інший, а тому і застосовано показник середньої заробітної плати за 2016 рік у розмірі 3764,40 грн.
Позивач зазначив, що відповідно до рішення № 155250000498 від 06.02.2019 р. прийнятого на заміну рішення від 24.09.2018 р. було розраховано пенсію за віком у розмірі 8985,75 грн. при цьому відповідач у розрахунку заробітку для призначення пенсії було застосовано середній заробіток за 2014-2016 роки у сумі 3764,40 грн.
Позивач вважає рішення прийняте відповідачем про утримання з його пенсії протиправним, оскільки будь-якого зловживання або недобросовісності з його боку відповідачем виявлено не було.
Позивач у позові просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
23.04.2019 р. ухвалою Одеський окружний адміністративний суд прийняв позовну заяву, відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), та на встановив відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
17.05.2019 р. через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, в якому він просив у задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування відзиву представник відповідача зазначив, що позивач отримував пенсію за вислугу років з 28.02.2011 по 04.05.2018 р. У період з 05.05.2018 р. по 31.08.2018 р. отримував пенсію по інвалідності. На підставі особистої заяви позивача від 27.08.2018 р. його було переведено на пенсію за віком.
Представник відповідача у відзиві зазначив, що в даному випадку мало місце переведення з одного виду пенсії на інший, а не призначення пенсії. Також при обчисленні пенсії середньомісячного заробітку для розрахунку пенсії позивача застосовано показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням цього виду пенсії.
Пенсію було обчислено з врахуванням середньої заробітної плати в країні за 2017 р. - 5377,90 грн., що не відповідає ч.3 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У зв'язку з цим в лютому 2019 р. пенсійну справу було приведено у відповідність та перераховано з 27.08.2018 р. з врахуванням середньої заробітної плати в країні за 2016 р. - 3764,40 грн.
Оскільки розмір пенсії зменшився то утворилася переплата не з вини пенсіонера в розмірі 21825,05 грн. Утримання сум з пенсії позивача не відбувається.
Згідно з п.2 ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Справу суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
З'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідивши письмові докази, якими вони обґрунтовуються, суд робить висновок, що адміністративний позов належить до задоволення. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином.
ІІІ. Обставини, встановлені судом
Так, суд встановив, що позивач ІНФОРМАЦІЯ_1 .
27.08.2018 р. позивач з заявою про призначення пенсії за віком звернувся до відповідача. До цього часу позивач отримував пенсію за вислугу років та по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби , та деяких інших осіб» (а.с.12).
Відповідач рішенням № 155250000498 призначив позивачу пенсію у розмірі 12510,03 грн. (а.с.13), яку позивач отримував по лютий 2019 р. включно.
У лютому 2019 р. відповідач повідомив позивача про рішення, яким утримано надмір виплачених сум пенсій у зв'язку із тим, що при розрахунку його пенсії було застосовано показник середньої заробітної плати в цілому по Україні за 2016, 2017 роки, що призвело до завищення розміру пенсії у зв'язку з чим виникла переплата сум пенсії у розмірі 21825,01 грн., яку рекомендовано сплатити в добровільному порядку, або ж починаючи з 01.03.2019 р. буде утримуватись сума переплати з пенсії позивача.
Позивач 26.03.2019 р. звернувся до відповідача про не згоду з прийнятим рішенням та поверненням попереднього розміру пенсії розраховану із застосуванням для розрахунку пенсії середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
08.04.2019 р. позивач отримав лист від 05.04.2019 р. №128/Л-01, яким відповідач відмовив у застосуванні середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, як це встановлено ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», при цьому обґрунтовуючи свою відмову, що здійснено переведення з одного виду пенсії на інший, а тому і застосовано показник середньої заробітної плати за 2016 рік у розмірі 3764,40 грн.
Суд встановив, що відповідно до рішення 155250000498 від 06.02.2019 р. прийнятого на заміну рішення від 24.09.2018 р. було розраховано пенсію за віком у розмірі 8985,75 грн. при цьому відповідач у розрахунку заробітку для призначення пенсії було застосовано середній заробіток за 2014-2016 роки у сумі 3764,40 грн.
Вирішуючи питання щодо правомірності вимог позивача суд виходить з наступного.
ІV Джерела права та висновки суду.
Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Органи Пенсійного фонду України, як державний орган, що реалізує право громадян на пенсійне забезпечення, їх посадові та службові особи, зобов'язані неухильно дотримуватись прав громадян при призначенні і виплаті пенсій, вживати заходи щодо попередження їх порушення, надавати допомогу громадянам у витребуванні та оформленні необхідних для призначення пенсії документів.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
1 ) пенсія за віком;
2) пенсія по інвалідності;
3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з ч.1 ст.44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Статтею 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсія за віком та по інвалідності призначається незалежно від того, припинено роботу особою на час звернення за пенсією чи ні. Пенсія за вислугу років призначається лише при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.
Відповідно до п. 3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" , затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (далі Порядок) визначено, що заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії подається до органу, що призначає пенсію, заявником за місцем проживання (реєстрації), а при необхідності - його законним представником (батьки або опікун (піклувальник)) за місцем проживання (реєстрації) представника.
Окрім того, відповідно до п.15. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій визначено, що поновлення виплати раніше призначеної пенсії здійснюється за документами, що є у пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на момент призначення цього виду пенсії. У цьому разі заробітна плата для обчислення пенсії визначається з урахуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за календарний рік, який враховувався при призначенні (перерахунку) пенсії, виплата якої відновлюється. У такому самому порядку за бажанням пенсіонера здійснюється переведення з одного виду пенсії на інший.
При цьому, якщо особа надає довідку про заробітну плату, яка відповідає вимогам частини першої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», заробітна плата для обчислення пенсії визначається з урахуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за календарний рік, який передує року поновлення виплати раніше призначеної пенсії чи переведенню з одного виду пенсії на інший.
Суд зазначає, що позивач заяву про призначення пенсії за віком подав 27.08.2018 р.
Відповідно до п.п.4-4 п.4 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 01 жовтня 2017 р. по 31 грудня 2017 р. при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%.
З 1 січня 2018 р. по 31 грудня 2018 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2016 та 2017 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
Відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року.
Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Частиною 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхованого стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
З огляду на зазначені норми законодавства, що ч.3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлює порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії, має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Однак у випадку із заявою позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).
Таким чином, суд зазначає, що позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення.
Отже, у даному випадку призначення позивачу пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» , який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно з ч.3 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Аналогічний висновок зробив Верховний Суд України у постанові від 29.11.2016 р. у справі №133/476/15-а та підтримала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 р. по справі №876/5312/17.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Крім того, після звільнення з Управління Служби Безпеки України в Одеській області позивач продовжував працювати та сплачувати у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, що підтверджується копією трудової книжки та індивідуальними відомостями про застраховану особу за формою ОК-5 (а.с.14-19).
Отже, враховуючи те, що в даному випадку мало місце саме призначення пенсії за віком за нормами іншого Закону, то показник середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, повинен враховуватись відповідно до п.п. 4-4. п. 4 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» тому застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2016 та 2017 роки - 5377,90 грн.
Таким чином, суд зазначає, що відповідач протиправно не застосував середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2016 та 2017 роки для обчислення пенсії позивачу за віком з 01.03.2019 року.
Щодо рішення відповідача про утримання надміру виплачених сум без номеру та без дати прийнятого відносно позивача, суд зазначає наступне.
Згідно з ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Згідно з ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.
Зі змісту вищенаведених норм законодавства випливає, що для відрахування виплаченої надміру суми пенсії можливе тільки за двох умов: зловживання з боку пенсіонера та подання страхувальником недостовірних даних. В жодному випадку вказані суми не можуть бути стягнуті у випадку призначення її на підставі недостовірних даних, формування яких не залежить від правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії, має достеменно встановити факт переплати пенсії у зв'язку із поданням недостовірних відомостей, що враховуються при її обчисленні, та з чиєї вини нараховано суми соціальних виплат у розмірі, що суперечить вимогам Закону.
Отже, за відсутності зловживань з боку позивача відсутні і підстави для стягнення з нього виплачених сум пенсії, тому суд робить висновок про визнання протиправним та скасування спірного рішення відповідача.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 489/5807/16-а (провадження № К/9901/29689/18).
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з п.3 ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Впродовж судового розгляду відповідач не довів суду та не надав доказів щодо правомірності прийнято рішення про утримання надміру виплачених сум з пенсії позивача.
З огляду на вищевикладене, суд робить висновок, що адміністративний позов належить до задовлення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів
Суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в межах одного місяця.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
На підставі викладеного, керуючись, ст.ст 2, 139, 244-246 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі щодо застосування заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2014-2016 роки при призначені ОСОБА_1 пенсії за віком.
3. Визнати протиправним та скасувати рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про утримання надміру виплачених сум без номеру та без дати прийнятого відносно ОСОБА_1 .
4.Зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі здійснити розрахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 27 серпня 2018 року із застосуванням заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески відповідно до п.п.4-4, п.4 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за 2016 - 2017 роки з урахуванням вже отриманих сум пенсії.
5. Звернути рішення суду до негайного виконання в межах одного місяця.
6. Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо розглянуто справу в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
7. Позивач- ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .
Відповідач - Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі адреса: вул. Ільфа і Петрова, 4а, м. Одеса, 65121, код ЄДРПОУ: 41248812.
Суддя О.Я. Бойко
.