Рішення від 22.05.2019 по справі 922/993/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/993/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Лепенець К.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149)

до Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова (61024, м. Харків, вул. Пушкінська,61) 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 )

про стягнення коштів

за участю представників:

позивача -Оганян Л.А., довіреність№01-26/3071 від 19.03.2019 року.

відповідача - Чорнодуб М.А., довіреність № 2188 від 02.04.2019;

третьої особи - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Харківобленерго" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харків, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь:

- на п/р НОМЕР_2 в філії ХОУ ВАТ "Ощадбанк", МФО 351823, код 00131954 - суму заборгованості за електричну енергію в розмірі 24418,70 грн., де 20348,92 грн. - тарифна складова та 4069,78 грн.-ПДВ 20%;

- на п/р НОМЕР_3 в ПАТ "Мегабанк, МФО 351629, код 00131954 суму по КРЕ в розмірі 8014,40 грн., де 6678,67 грн. - тарифна складова та 1 335,73 грн. - ПДВ 20%; пені 3760,38 грн. в червні 2018 за період з 14.06.2018-30.06.2018, в липні 2018 за період з 01.07.2018-09.07.2018 та 3% річних - 331,76 грн.

Судові витрати позивач також просить стягнути з відповідача на п/р НОМЕР_3 в ПАТ "Мегабанк", код ЄДРПОУ 00131954.

Позовні вимоги позивач обгрунтовує невиконанням відповідачем зобов'язань за Договором про постачання електричної енергії № 53080,01 від 30.01.2006 (з урахуванням Додаткових угод до Договору) в частині своєчасної та повної оплати за спожиту електричну енергію.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі №922/993/19. Цією ж ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_4 ).

Призначено розгляд справи в судовому засіданні на 09год. 30 хв. 24.04.2019 року, про що повідомлено сторони.

В судовому засіданні 24.04.2019 постановлено протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні на підставі ч. 2 ст. 216 ГПК України до 22.05.2019 о 10:00 год.

В порядку ст.ст. 120-121 ГПК України сторони повідомлені на наступне судове засідання ухвалами від 24.04.2019.

21.05.2019 представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву (вх. № 11582), який судом долучено до матеріалів справи. У відзиві на позовну заяву відповідач заперечував проти позову, просив суд визнати незадовільний майновий стан відповідача та зменшити розмірі пені на 50%, посилаючись на складне економічне становище підприємства відповідача, яке є бюджетною установою та утримується за рахунок коштів державного бюджету, та відсутність основної заборгованості.

21.05.2019 представником позивача до суду подано відповідь на відзив за (вх. № 12363), в якій позивач зазначає, що учасники правовідносин у сфері господарювання, незалежно від юридичного статусу повинні виконувати взяті на себе господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Окрім того, позивач зазначає, що відповідачем не подано жодного доказу, який би підтверджував вказані ним обставини щодо перебування на повному утриманні Державного бюджету України та скрутного матеріального становища. не надано доказів відсутності бюджетних асигнувань, доказів вжиття ним всіх залежних від нього заходів за для недопущення господарського правопорушення. Також, представник позивача зазначає про відсутність підстав для застосування статей 233 ГК України та 551 ЦК України, оскільки 3% річних та інфляційні втрати не є штрафними санкціями та не підлягають зменшенню судом.

У судовому засіданні 22.05.2019 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні 22.05.2019 проти позову заперечували та просили суд зменшити розмір пені.

Представник третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Військової частини НОМЕР_1 в судове засідання 22.05.2019 року, не з'явився.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

30 січня 2006 року між АК "Харківобленерго" (постачальник) та в/ч А-1215 (споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії № 53080.01 (надалі - договір).

Відповідно до "Правил користування електричною енергією", затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 04.02.2010 року № 105 (зі змінами та доповненнями), (Правила) договір про постачання електричної енергії є основним документом, що регламентує відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Таким чином, договір визначає погодження його умов обома сторонами.

Відповідно до п. 9.11. Договору цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31 грудня 2011 року, а в частині розрахунків - до їх повного завершення. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Договір може бути розірвано і в іншій термін за ініціативою будь - якої із сторін у порядку, визначеному законодавством України.

На підставі п. 9.11. Договір пролонгований на 2018 рік.

30.12.2011р. між позивачем, третьою особою та відповідачем - Квартирно-експлуатаційним відділом м. Харкова, було укладено Додаткову угоду до Договору, за якою сторони змінили в п. 4.5. Додатку 2 до Договору "Порядок розрахунків" слово "споживач" на "платник", тобто платником за Договором № 53080.01 від 30.12.2011р. було визначено Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харків.

Відповідно до п. 2.2.2. договору постачальник електричної енергії (позивач) зобов'язувався постачати електричну енергію, як різновид товару:

- в обсягах, визначених в розділі 5 договору, з урахуванням розділу 6, 7 договору, відповідно до додатку № 1 до договору "Договірні величини постачання електричної енергії і потужності споживачу" та додатка 2 "Порядок розрахунків";

- згідно з категорією струмоприймачів Споживача відповідно до правил улаштування електроустановок (далі ПУЕ) та гарантованого рівня надійності електропостачання згідно фактичної категорії, визначеної додатком № 8 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін";

- із дотриманням граничних показників якості електричної енергії на межі балансового розмежування.

Відповідно до п. 2.3.3. договору споживач зобов'язувався своєчасно оплачувати постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування згідно з умовами додатку № 2 "Порядок розрахунків".

Пунктом 4.2.1. договору було встановлено, що за внесення платежів, передбачених пунктом 2.2.5. договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 2 "Порядок розрахунків", споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, 3% річних та індекс інфляції. Сума пені нараховується споживачу з дати остаточного розрахунку, зазначеної в додатку № 2 "Порядок розрахунків", до дня ліквідації заборгованості включно та зазначається в рахунку окремою строчкою.

Як свідчать матеріали справи, позивач, як постачальник, виконав свої зобов'язання за Договором у повному обсязі, а саме здійснив у період з квітня 2018 року по 31 грудня 2018 року відпуск електричної енергії споживачу у повному обсязі, але відповідачем умови Договору щодо сплати спожитої електричної енергії у встановлені договором строки були виконані несвоєчасно.

Так, відповідач допустив прострочення оплати вартості за електричну енергію в розмірі 24418,70 грн., де 20348,92 грн. - тарифна складова та 4069,78 грн. - ПДВ 20%;вартості за КРЕ за грудень 2018 р. у сумі 8014,40 грн. (де 6678,67 грн. - тарифна складова та 1335,73 грн. - ПДВ 20 %). Позивачем проведено визначення вартості спожитої реактивної енергії відповідно до п. 2.2.7 договору з додатком 4А "Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії".

Відповідно до п. 4.2.1 договору відповідачу була нарахована пеня 3760,38 грн. в червні 2018 за період з 14.06.2018-30.06.2018, в липні 2018 за період з 01.07.2018-09.07.2018 та 3% річних - 331,76 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 2 статті 343 ГК України визначено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суму заборгованості за електричну енергію в розмірі 24418,70 грн., де 20348,92 грн. - тарифна складова та 4069,78 грн.-ПДВ 20%; суму по КРЕ в розмірі 8014,40 грн., де 6678,67 грн. - тарифна складова та 1 335,73 грн. - ПДВ 20%; пені 3760,38 грн. в червні 2018 за період з 14.06.2018-30.06.2018, в липні 2018 за період з 01.07.2018-09.07.2018 та 3% річних - 331,76 грн. є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо клопотань відповідача про зменшення розміру пені на 50% суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до частини 1 статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду, та лише у виняткових випадках.

За таких обставин, суд не вважає даний випадок винятковим, оскільки заявники посилаються на ті обставини, що причиною невиконання відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем у встановлений строк є несвоєчасне фінансування підприємства відповідача з державного бюджету України та його незадовільний майновий стан, проте документального підтвердження майнового становища відповідача до суду не було надано.

Крім того, суд зазначає, що затримка бюджетного фінансування не виправдовує бездіяльність відповідача і не є підставою для звільнення від відповідальності або зменшення розміру пені за порушення договірного зобов'язання. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 у справі № 11/446.

Також, суд зазначає, що зменшення суми пені є значним та не повною мірою узгоджується з приписами ст. 551 ЦК України, ст. 223 ГК України щодо врахування інтересів як боржника, так і кредитора при зменшенні судом розміру неустойки (штрафних санкцій).

За таких обставин суд відмовляє в задоволені клопотань відповідача про зменшення розміру пені.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір у розмірі 1921,00 грн. покладається на відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 123, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу (61024, м. Харків, вул. Пушкінська,61, код 07923280) на користь Акціонерного товариства "Харківобленерго" (61037,м.Харків, вул. Плеханівська, 149, код 00131954) -

- на п/р НОМЕР_2 в філії ХОУ ВАТ "Ощадбанк", МФО 351823, код 00131954 - суму заборгованості за електричну енергію в розмірі 24418,70 грн., де 20348,92 грн. - тарифна складова та 4069,78 грн. - ПДВ 20%;

- на п/р НОМЕР_3 в ПАТ "Мегабанк, МФО 351629, код 00131954 суму по КРЕ в розмірі 8014,40 грн., де 6678,67 грн. - тарифна складова та 1 335,73 грн. - ПДВ 20%; пені 3760,38 грн. в червні 2018 за період з 14.06.2018-30.06.2018, в липні 2018 за період з 01.07.2018-09.07.2018 та 3% річних - 331,76 грн.

- витрати по сплаті судового збору в сумі 1921,0грн. на п/р НОМЕР_3 в ПАТ "Мегабанк", код ЄДРПОУ 00131954.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та п.п. 17.5 п. 17 Розділу XI “Перехідні положення” Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд Харківської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Акціонерне товариство "Харківобленерго"(61037,м.Харків, вул. Плеханівська, 149, код 00131954);

Відповідач: Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова (61024, м. Харків, вул.Пушкінська,61, код 07923280).

Повне рішення складено "22" травня 2019 р.

Суддя О.О. Присяжнюк

Попередній документ
81910519
Наступний документ
81910521
Інформація про рішення:
№ рішення: 81910520
№ справи: 922/993/19
Дата рішення: 22.05.2019
Дата публікації: 15.09.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Харківської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; За спожиті енергоносії
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (22.05.2019)
Дата надходження: 04.04.2019
Предмет позову: стягнення коштів
Учасники справи:
суддя-доповідач:
ПРИСЯЖНЮК О О
відповідач (боржник):
Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова, м. Харків
позивач (заявник):
АК "Харківобленерго" м. Харків