Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"16" травня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/818/19
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Погорелової О.В
при секретарі судового засідання Федоровій К.О.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Державного підприємства "Енергоринок", м. Київ
до Акціонерного товариства "Харківобленерго", м. Харків
про стягнення 6995095,12 грн.
за участю представників учасників справи:
позивача - Лифар О.Ю., Зарицький О.А.
відповідача - Комарова О.М.,
Позивач, Державне підприємство "Енергоринок", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Акціонерного товариства "Харківобленерго", відповідач, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь 6 995 095,12 грн. пені, нарахованої відповідачу за неналежне виконання останнім умов договору купівлі-продажу електроенергії №4674/01 від 30.04.2008, в редакції додаткових угод до вказаного договору.
Нормативно позов обґрунтований ст.ст. 11 - 16, 258, 525, 526, 530, 550 - 552, 611, 625 ЦК України та ст.ст. 193, 216 - 217, 230, 231, 232, 275 ГК України.
Ухвалою суду від 28.03.2019 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 23.04.2019 о 10:30.
23.04.2019 до суду від відповідача надійшло клопотання, в якому він вказує на те, що нарахування пені позивачем виникло в зв'язку з несвоєчасною оплатою відповідачем купованої на оптовому ринку електричної енергії, така затримка здебільшого пов'язана з обставинами, на які відповідач не може вплинути з об'єктивних причин. Враховуючи тяжкий фінансовий стан відповідача та те, що заборгованість за договором від 30.04.2008 № 4674/01, на яку нарахована пеня, виникла з причин, що не залежали від відповідача, та останній здійснював усі дії для погашення цієї заборгованості, також враховуючи, що заборгованість за куповану електричну енергію вже погашена та те, що сума пені заявлена до стягнення в розмірі 6995095,12 грн. є занадто великою та непомірною для відповідача, та враховуючи відсутність збитків у позивача, керуючись ст. 233 ГК України та ч. 3 ст. 551 ЦК України, просить суд зменшити пеню на 50%.
Ухвалою суду від 23.04.2019, занесеною до протоколу судового засідання, підготовче провадження було закрите та справа була призначена до судового розгляду по суті на 16.05.2019 о 09:30.
У судовому засіданні 16.05.2019 представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити. Проти клопотання відповідача про зменшення розміру нарахованої пені заперечував та просив суд відмовити в його задоволенні.
Присутній у судовому засіданні представник відповідача просив суд задовольнити клопотання про зменшення розміру пені на 50%.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд встановив наступне.
30.04.2008 між Державним підприємством "Енергоринок" (далі - ДП "Енергоринок", ДПЕ або позивач) та Акціонерною компанією "Харківобленерго” був укладений договір купівлі-продажу електроенергії №4674/01 (далі - договір).
19.07.2018 між ДП "Енергоринок" та Акціонерним товариством "Харківобленерго" (далі - АТ “Харківобленерго”, ЕК або відповідач) було підписано додаткову угоду №15326/07 до договору, відповідно до п.2 якої: Правонаступником всіх зобов'язань (прав та обов'язків) Акціонерної компанії "Харківобленерго" за договором є Акціонерне товариство "Харківобленерго ".
11.06.2017 набув чинності Закон України “Про ринок електричної енергії” від 13.04.2017 №2019-VІІІ (далі - Закон №2019-VІІІ), який було опубліковано в офіційному виданні, газеті “Голос України” від 10.06.2017 №104-105.
При цьому, у Законі України “Про ринок електричної енергії”, закріплені принципові вимоги Третього енергопакета ЄС в частині розділення обленерго (так званий Unbundling). Так, відповідно до абз. 1 п. 13 Перехідних Положень Закону №2019-VIII, під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу вертикально інтегрований суб'єкт господарювання повинен до 1 січня 2019 року вжити заходів для відокремлення оператора системи розподілу (далі - ОСР) від виробництва, передачі, постачання електричної енергії шляхом створення відповідних суб'єктів господарювання. Згідно з абз. 16 п. 13 розділу XVII Закону №2019-VIII та Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 16.11.2018 №1446 АТ "Харківобленерго" видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії.
В абз. 22, 26 п. 13 розділу XVII прикінцеві та перехідні положення Закону №2019-VIII передбачено, що у разі відокремлення ОСР є правонаступником в частині прав та обов'язків: за договорами, укладеними з державним підприємством, що провадить діяльність з оптового постачання електричної енергії (ДП “Енергоринок”), судовими рішеннями, прийнятими у справах щодо цього підприємства.
З урахуванням приписів Закону №2019-VIII, між ДП “Енергоринок” та АТ “Харківобленерго” укладено додаткову угоду від 26.12.2018 №16088/01 до договору, відповідно до п. 3 якої сторони дійшли згоди викласти з 01.01.2019 преамбулу договору в частині найменування, ліцензії та статусу ЕК в такій редакції: “Акціонерне товариство “Харківобленерго”, що є правонаступником в частині прав та обов'язків за договорами, укладеними з державним підприємством, що провадить діяльність з оптового постачання електричної енергії, судовими рішеннями, прийнятими у справах щодо цього підприємства; діє на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії та має статус платника податку на прибуток за базовою (основною) ставкою відповідно до Податкового Кодексу України ”.
Відповідно до п.1 додаткової угоди від 26.12.2018 №16088/01 до договору, сторони домовились, що порядок розрахунків за куповану до 31.12.2018 (включно) електричну енергію ЕК у ДПЕ згідно з договором, взаємовідносини та відповідальність сторін за порушення умов договору в частині купівлі-продажу електроенергії, що мали місце у цей період, визначаються умовами договору, що діяли в редакції до 01.01.2019.
Таким чином, АТ “Харківобленерго”, як оператор системи розподілу в силу приписів Закону та умов укладеної додаткової угоди від 26.12.2018 №16088/01 є правонаступником в частині виконання зобов'язання по договору купівлі - продажу електричної енергії від 30.04.2008 №4674/01.
Згідно з п.2.1 Договору: "... ДПЕ зобов'язується продавати, а ЕК зобов'язується купувати електроенергію та здійснювати її оплату відповідно до умов цього Договору.
Відповідно до пункту 4.13 договору документом, який підтверджує факт переходу права власності на електроенергію від ДПЕ до ЕК, є підписаний з боку ДПЕ та ЕК та скріплений печатками Акт купівлі - продажу електроенергії.
Відповідно до умов договору відповідач купував у позивача електричну енергію за період з жовтня по грудень 2018 року (включно), що підтверджується актами купівлі-продажу електричної енергії.
Відповідно до п.4.1 договору: "ЕК надає до ДПЕ повідомлення про замовлене добове (по годинах) та місячне (по годинах) споживання електроенергії, повідомлення на замовлений місячний обсяг купівлі електроенергії з ОРЕ, а також інформацію про замовлений обсяг купівлі електроенергії з ОРЕ по всіх постачальниках електроенергії на території ліцензованої діяльності ЕК”.
Згідно з абз. 2 п. 4.1.1 договору: " ... В повідомленні про місячні обсяги купованої електроенергії обов'язково зазначається замовлений обсяг електроенергії (кВт.год.) на місяць в цілому та вартість замовленого обсягу купівлі електроенергії (грн.), а також розміри оплати по декадах або етапах... . Розмір оплати по декадах або етапах визначається відповідно до п.6.3 або п.6.14 - 6.18 цього договору. В разі визначення оплати за п.6.14 - 6.18 цього договору в повідомленні у графі останнього етапу розмір оплати записується словами - "по факту".
Відповідно до п. 4.15 договору: "В разі необхідності ЕК може скорегувати замовлений обсяг купівлі електроенергії. Для здійснення корегування замовленого обсягу ЕК до 20 числа розрахункового місяця повторно надає до ДПЕ факсимільним зв'язком скореговане повідомлення про місячні обсяги купованої електроенергії за підписом керівника та головного бухгалтера ЕК і скріплене печатною ЕК за такою ж формою, як повідомлення, що надається відповідно до п. 4.1.1 цього договору. Оригінал скорегованого повідомлення надсилається ЕК рекомендованим листом протягом трьох діб".
Згідно до п. 4.15.2 договору: "При здійсненні ЕК перерахування коштів за куповану в ДПЕ електроенергію відповідно до пп. 6.14 - 6.18 розміри оплати за етапи до 20 (включно) числа розрахункового місяця не корегуються. Корегуються розміри оплат за етапи, наступні після 20 числа розрахункового місяця. При цьому різниця між скорегованою сумарною оплатою вартості етапів до 20 (включно) числа розрахункового місяця та сумарною оплатою вартості етапів до 20 (включно) числа розрахункового місяця враховується в першому етапі після 20 числа розрахункового місяця".
На виконання вищезазначених пунктів 4.1 та 4.15 договору відповідач надіслав позивачу повідомлення від 28.09.2018 №10 на замовлений обсяг купівлі електричної енергії в ОРЕ у жовтні 2018 року; скореговане повідомлення від 19.10.2018 №10-К на замовлений обсяг купівлі електричної енергії в ОРЕ у жовтні 2018 року; повідомлення від 31.10.2018 №11 на замовлений обсяг купівлі електричної енергії в ОРЕ в листопаді 2018 року; скореговане повідомлення від 20.11.2018 №11-К на замовлений обсяг купівлі електричної енергії в ОРЕ в листопаді 2018 року; повідомлення від 30.11.2018 №12 на замовлений обсяг купівлі електричної енергії в ОРЕ в грудні 2018 року; скореговане повідомлення від 20.12.2019 №12-К на замовлений обсяг купівлі електричної енергії в ОРЕ в грудні 2018 року.
Відповідно до п. 7.2.1 договору: "ЕК зобов'язана купувати у ДПЕ електроенергію відповідно до умов розділу 4 цього договору та здійснювати за неї своєчасні розрахунки відповідно до умов розділу 6 цього договору, а також виконувати інші умови цього договору".
Згідно з п.6.14 договору (в редакції відповідно до додаткової угоди від 30.03.2018 №15022/01): "Оплата за куплену електроенергію здійснюється ЕК поетапно. Першу частку оплати за розрахунковий місяць ЕК зобов'язується здійснити до 12-00 годин першого числа розрахункового місяця в розмірі не меншому 5% вартості електричної енергії, замовленої ЕК відповідно до п. 4.1.1 цього договору, на розрахунковий місяць з урахуванням розміру ПДВ. Подальша оплата здійснюється ЕК поетапно шляхом сплати ДПЕ коштів не пізніше 6-го (включно) числа розрахункового місяця - не менше 15% вартості електричної енергії, замовленої ЕК відповідно до п. 4.1.1, на розрахунковий місяць з урахуванням розміру ПДВ, не пізніше 11-го (включно) числа розрахункового місяця - не менше 25% вартості електричної енергії, замовленої ЕК відповідно до п. 4.1.1 на розрахунковий місяць з урахуванням розміру ПДВ, не пізніше 16-го (включно) числа розрахункового місяця - не менше 15%) вартості електричної енергії, замовленої ЕК відповідно до п.4.1.1 на розрахунковий місяць з урахуванням розміру ПДВ, не пізніше 21-го (включно) числа розрахункового місяця - не менше 15% вартості електричної енергії, замовленої ЕК відповідно до п. 4.1.1 на розрахунковий місяць з урахуванням розміру ПДВ. Якщо 1-е число припадає на вихідний день, то відповідну частку оплати ЕК зобов'язується здійснити в перший банківський день, що слідує за ними. ".
Розмір оплати АТ "Харківобленерго" за куповану у ДП "Енергоринок" електроенергію, за період з 01.10.2018 по 29.12.2018 підтверджується звітами про надходження коштів від АТ "Харківобленерго" на рахунок ДП "Енергоринок" з розшифровкою платіжних доручень поетапно за жовтень, листопад та грудень 2018 року.
Як вбачається з вищезазначених довідок у співвідношенні з наданими повідомленнями на заявлений обсяг купівлі електричної енергії в Оптовому ринку електричної енергії України, АТ "Харківобленерго" за період з 01.10.2018 по 29.12.2018 порушило умови п. 6.14 договору щодо поетапної оплати купованої електроенергії у ДП "Енергоринок".
Згідно з п. 6.19 договору (в редакції відповідно до додаткової угоди від 15.03.2018 №14946/01): "У випадку нездійснення ЕК оплати згідно з п. 6.14 цього договору, ДПЕ з 4-ого банківського дня після закінчення відповідного етапу нараховує ЕК пеню в розмірі 1/365 подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який нараховується пеня, за кожен день прострочення та виставляє ЕК вимогу про сплату пені. Пеня нараховується до 19-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим. Пеня повинна бути сплачена в термін не більше 3-х банківських днів з моменту отримання ЕК письмового повідомлення від ДПЕ".
Враховуючи умови п.6.19 договору, ДП "Енергоринок" направлено на адресу АТ "Харківобленерго" претензії про сплату штрафних санкцій на загальну суму 6995095,12 грн., за порушення умов договору щодо поетапного розрахунку за отриману електроенергію, а саме: п'ятого етапу жовтня 2018 року в сумі 6010,77 грн.; п'ятого етапу листопада 2018 року в сумі 1248381,13 грн.; першого та другого етапів грудня 2018 року в сумі 5740703,22 грн.
Факт відправки вищезазначених претензій на адресу відповідача підтверджується описами вкладення у цінний лист та фіскальними чеками, що підтверджують оплату відправки. Факт отримання відповідачем надісланих йому від ДП "Енергоринок" претензій про сплату штрафних санкцій підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень. Виставлені ДП "Енергоринок" претензії про сплату штрафних санкцій за порушення умов договору в частині поетапних розрахунків за куповану електроенергію АТ "Харківобленерго" задоволені не були.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
Згідно з ст. 525, ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України одним з наслідків порушення зобов'язань є сплата неустойки, розмір якої встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно із пунктом 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Як зазначалося вище по тексту рішення, згідно з п. 6.19 договору (в редакції відповідно до додаткової угоди від 15.03.2018 №14946/01), у випадку нездійснення ЕК оплати згідно з п. 6.14 цього договору, ДПЕ з 4-ого банківського дня після закінчення відповідного етапу нараховує ЕК пеню в розмірі 1/365 подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який нараховується пеня, за кожен день прострочення та виставляє ЕК вимогу про сплату пені. Пеня нараховується до 19-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим. Пеня повинна бути сплачена в термін не більше 3-х банківських днів з моменту отримання ЕК письмового повідомлення від ДПЕ.
Наданий позивачем розрахунок пені у розмірі 6995095,12 грн. перевірено та визнано арифметично вірним.
Разом з тим, відповідачем було подано клопотання про зменшення розміру пені на 50 %, про що суд зазначає наступне.
Оцінивши викладені відповідачем у клопотанні обставини та надані докази суд дійшов наступних висновків.
Згідно до положень ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Статтею 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинен бути взятий до уваги ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не задало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може, з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Правовий аналіз вказаних норм свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду, яким приймається рішення.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язань, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідність розміру неустойки наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Відповідно до приписів ст. 3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність.
Згідно з частинами 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Керуючись вказаними нормами права, господарський суд, враховуючи що відповідачем виконані в повному обсязі зобов'язання за договором щодо оплати за куповану електроенергію та оскільки в матеріалах справи відсутні докази понесення позивачем збитків, внаслідок порушення відповідачем свого зобов'язання з оплати вартості отриманого за договором товару, враховуючи інтереси обох сторін, суд вважає за можливе зменшити розмір стягуваної пені на 50% до 3497547,56 грн.
Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
З урахуванням вищенаведеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Також суд має вирішити питання розподілу та стягнення судового збору. Відповідно до частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у випадку, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору. Відтак, оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, відшкодування витрат позивача на оплату судового збору покладається на відповідача в повному обсязі
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, код ЄДРПОУ 00131954) на користь Державного підприємства "Енергоринок" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 27, код ЄДРПОУ 21515381) пеню у сумі 3497547,56 грн. та 104926,43 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В решті позову - відмовити.
Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.
Позивач - Державне підприємство "Енергоринок" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 27, код ЄДРПОУ 21515381).
Відповідач - Акціонерне товариство "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, код ЄДРПОУ 00131954).
Повне рішення складено та підписане 23 травня 2019 року.
Суддя О.В. Погорелова