23.05.2019 Справа № 920/395/19
м. Суми
Господарський суд Сумської області у складі:
судді Резніченко О.Ю.,
розглянувши без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Техноопттторг-Трейд»
до відповідача - Приватного підприємства «Ямпіль Інвест»,
про стягнення 8742 грн 49 коп.,
18.04.2019 позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить суд стягнути з відповідача 6598 грн 08 коп. боргу, 741 грн 87 коп. пені, 989 грн 71 коп. штрафу, 61 грн 82 коп. 3% річних, 153 грн 07 коп. інфляційних збитків, 197 грн 94 коп. відсотків за користування грошовими коштами за неналежне виконання відповідачем укладеного між сторонами 31.05.2018 договору поставки товару на умовах відстрочення платежу № 31/05/2018. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 1921 грн витрат по сплаті судового збору.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що позивачем відповідачу був поставлений товар, однак відповідач за товар з позивачем у повному обсязі не розрахувався, чим порушив умови вищезазначеного договору.
Ухвалою суду від 22.04.2019 було відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи без повідомлення учасників справи за наявними в справі матеріалами.
Відповідач був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі, оскільки 23.04.2019 відповідачем було отримано ухвалу суду про відкриття провадження у справі. Вищезазначений факт підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням. Однак відповідач відзив на позовну заяву суду не надав.
Суд, розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, дослідивши докази, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом з матеріалів справи було встановлено, що 31.05.2019 між сторонами було укладено договір поставки товару на умовах відстрочення платежу № 31/05/2018 (надалі - Договір). Вищезазначений факт підтверджується наявною в матеріалах справи копією зазначеного Договору (а.с.14-18).
Відповідно до п. 1.1. Договору позивач зобов'язався передати у власність відповідача автомобільні товари (надалі - товар), а відповідач зобов'язався прийняти товар і сплатити за нього.
Позивач обов'язок по Договору виконав - поставив відповідачу товар на суму 6598 грн 08 коп. Вищезазначений факт підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною № 70441 від 19.11.2018 (а.с.19). Крім того, поставка товару підтверджується позивачем довіреністю № 164 від 16.11.2018 та рахунком на оплату № 51665466 від 16.11.2018 (а.с.20-21).
Згідно з п. 3.3. Договору відповідач повинен оплатити поставлений товар у повному обсязі на поточний рахунок позивача, протягом 30 днів з моменту отримання товару.
Оскільки відповідач кошти за товар не сплатив, чим порушив умови Договору, то позивач звернувся до суду з даною позовною заявою про стягнення боргу та штрафних санкцій.
Позивачем надано розрахунок заборгованості та штрафних санкцій (а.с.12-13).
Відповідачем всі вищезазначені факти належними та допустимими доказами не спростовано, всупереч ст.ст. 73-74 ГПК України.
Надаючи юридичну оцінку вищезазначеним обставинам, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли господарські відносини у сфері поставки, які регулюються нормами ЦК України, з урахуванням особливостей, які передбачені ст.ст. 264-271 ГК України.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 6598 грн 08 коп. боргу.
Згідно з ст. 526, ст. 530 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Судом встановлено, що сторони уклали Договір, яким передбачено обов'язок позивача поставити товар, а відповідача прийняти товар та сплатити за нього. Позивачем обов'язок з поставки товару виконаний, а відповідачем товар був прийнятий. Відповідачем зустрічне зобов'язання по оплаті товару не виконано, а саме у строки, які встановлені Договором, не сплачено 6598 грн 08 коп., чим порушено п. 3.3. Договору.
Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку, що відповідачем порушені права позивача, позивачем правильно обрано спосіб захисту порушеного права, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 6598 грн 08 коп. боргу є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 741 грн 87 коп. пені (період з 19.12.2018 по 11.04.2019) та 989 грн 71 коп. штрафу.
Згідно ст.ст. 230, 231 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Відповідно до п. 5.2. Договору у випадку порушення строків оплати вартості товару та/або послуг відповідач, на вимогу позивача, сплачує позивачу пеню в розмірі 0,2% від суми фактичної заборгованості (але не менше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент її нарахування) за кожен день прострочення у межах трирічного строку позовної давності. Пеня нараховується з дня порушення відповідної умови Договору до моменту повного виконання такого зобов'язання відповідачем. У випадку прострочення виконання грошових зобов'язань понад 15 днів додатково сплачується штраф у розмірі 15% від суми фактичної заборгованості.
Оскільки відповідачем прострочено виконання грошового зобов'язання перед позивачем, виконання зобов'язання прострочено понад 15 днів, пеня та штраф передбачені сторонами у Договорі і розраховані позивачем вірно, то суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 741 грн 87 коп. пені (період з 19.12.2018 по 11.04.2019) та 989 грн 71 коп. штрафу є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 61 грн 82 коп. 3% річних та 153 грн 07 коп. інфляційних збитків (період з 19.12.2018 по 11.04.2019).
Положеннями ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи вищезазначені норми матеріального права та те, що судом встановлено порушення відповідачем строків виконання грошового зобов'язання перед позивачем, то суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 61 грн 82 коп. 3% річних та 153 грн 07 коп. інфляційних збитків (період з 19.12.2018 по 11.04.2019) є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Щодо стягнення з відповідача заявлених позивачем 197 грн 94 коп. 3% відсотків від несвоєчасно сплаченої суми за користування грошовими коштами позивача.
Згідно до п. 5.3 Договору у випадку несвоєчасної оплати понад 15 календарних днів, постачальник має право на підставі ст. 692 ЦК України вимагати від відповідача оплати товару та/або послуг та 3% від несвоєчасно сплаченої суми за користування грошовими коштами позивача з моменту переходу права власності на несвоєчасно оплачений товар та/або з моменту надання послуг.
Частиною 3 статті 692 ЦК України фактично конкретизовано передбачений статтею 536 цього кодексу обов'язок боржника сплачувати встановлений договором або законом розмір процентів за користування чужими грошовими коштами та передбачене статтею 625 цього Кодексу право продавця вимагати від покупця сплати 3 % річних за весь час прострочення, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. У розумінні зазначених статей проценти є не відповідальністю, а платою за весь час користування грошовими коштами, що не були своєчасно сплачені боржником. Зі змісту цих статей випливає, що договором може бути встановлено лише інший розмір процентів річних, а не інший спосіб їх обчислення.
Суд, не заперечуючи факту можливості одночасного стягнення сум пені, штрафу, 3% річних, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України та відсотків, передбачених ст. 692 ЦК України (ст. 536 ЦК України), звертає увагу на наступне.
Проценти за користування чужими грошовими коштами, які за умовами Договору (п. 5.3) нараховуються одноразово у розмірі 3 % від суми боргу, за своєю правовою природою, ураховуючи спосіб їх обчислення, підпадають під визначення штрафу - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Однак штраф вже був нарахований позивачем відповідно до п. 5.2 Договору в розмірі 15% від суми фактичної заборгованості та стягнутий судом з відповідача у розмірі 989 грн 71 коп. Тому, стягнення 3%, які передбачені п. 5.3 Договору, враховуючи стягнення штрафу, відповідно до п. 5.2 Договору, не узгоджується з приписами ст. 61 Конституції України, за змістом якої ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 197 грн 94 коп. 3% відсотків від несвоєчасно сплаченої суми за користування грошовими коштами є неправомірною та задоволенню не підлягає.
Згідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи часткове задоволення позову, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 123, 129, 185, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноопторг-Трейд» до Приватного підприємства «Ямпіль Інвест» про стягнення 8742 грн 49 коп. - задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Ямпіль Інвест» (бульвар Ювілейний, буд. 2, смт. Ямпіль, Ямпільський район, Сумська область, 41200, код 34113192) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноопторг-Трейд» (49106, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Камська, буд. 64, код 31497076) 6598 грн 08 коп. боргу, 741 грн 87 коп. пені, 989 грн 71 коп. штрафу, 153 грн 07 коп. інфляційних збитків, 61 грн 82 коп. 3% річних, 1877 грн 51 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. В частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноопторг-Трейд» до Приватного підприємства «Ямпіль Інвест» про стягнення 197 грн 94 коп. 3% відсотків від несвоєчасно сплаченої суми за користування грошовими коштами - відмовити.
4. Судові витрати в розмірі 43 грн 49 коп. покласти на позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Техноопторг-Трейд».
5. Видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Техноопторг-Трейд» наказ після набрання рішенням законної сили.
6. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
7. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повні реквізити сторін:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Техноопторг-Трейд» (49106, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Камська, буд. 64, код 31497076).
Відповідач - Приватне підприємство «Ямпіль Інвест» (бульвар Ювілейний, буд. 2, смт. Ямпіль, Ямпільський район, Сумська область, 41200, код 34113192)
Повне судове рішення складено 23.05.2019.
Суддя О.Ю. Резніченко