вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про розстрочення виконання рішення суду
23.05.2019м. Дніпро№ 904/4521/18
Суддя Красота О.І., розглянувши заяву: Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецдоррембуд" про розстрочення виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2019р.
У справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Євробуд Плюс"
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецдоррембуд"
про розстрочення виконання рішення від 17.01.2019 року
Представники:
Від Позивача: не з'явився
Від Відповідача (заявника): не з'явився
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2019р. позов задоволено у повному обсязі вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецдоррембуд" (51400, Дніпропетровська область, м.Павлоград, вул. Дніпровська, буд. 1; ідентифікаційний код юридичної особи 40196224) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євробуд Плюс" (51486, Дніпропетровська область, Павлоградський район, м.Богуслав, вул. Нова, буд.3; ідентифікаційний код юридичної особи 34898640) суму 1 336 737,19 грн. основного боргу, 154 513,41 грн. пені, 11 865,84 грн. 3% річних, 15 907,18 грн. інфляційних, 22 546, 75 грн. витрат по сплаті судового збору.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 24.04.2019р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецдоррембуд" залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2019р. у справі № 904/4521/18 залишено без змін.
06.05.2019р. господарським судом видано наказ про примусове виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2019р.
14.05.2019р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецдоррембуд" подало заяву про розстрочення виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2019р. та просить суд розстрочити виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2019р. у справі 904/4521/18, згідно наступного графіка
№ платежугранична дата чергового погашеннящомісячна сума до погашення (у грн.)
131.05.201964232,10
230.06.201964232,10
331.07.201964232,10
431.08.201964232,10
530.09.201964232,10
631.10.201964232,10
730.11.201964232,10
831.12.20196423,10
931.01.202064232,10
1029.02.202064232,10
1131.03.202064232,10
1230.04.202064232,10
1331.05.202064232,10
1430.06.202064232,10
1531.07.202064232,10
1631.08.202064232,10
1730.09.20206423.10
1831.10.202064232,10
1930.11.202064232,10
2031.12.202064232,10
2131.01.202164232,10
2228.02.202164232,10
2331.03.202164232,10
2430.04.202164232,10
25 1 541 570,
Розпорядженням керівника апарату господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2019 року №751, у зв'язку із перебуванням судді Суховарова А.В. у відпустці, відповідно до п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, проведено повторний автоматичний розподіл справи по вх. №21207/19 справи №904/4521/18, за результатами якого, заяву передано для розгляду судді Красота О.І.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.2019р. прийнято заяву до розгляду та призначено заяву до розгляду в судовому засіданні на 23.05.19 о 12:00год.
Заява про розстрочення виконання рішення господарського суду від 17.01.2019р. мотивована наступними підставами.
Згідно з балансовою довідкою за вих..№13 від 14.05.2019р. станом на 14.05.2019р. у Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецдоррембуд" в штаті значиться 92 працівника. Зобов'язання зі сплати заробітної плати складають 237 088,04 грн. зі сплати податків та зборів - 96 327,17 грн.
Згідно з балансовою довідкою за вих. №14 від 14.05.2019р. повідомлено, що станом на 14.05.2019р. наявні невиконані зобов'язання перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецдоррембуд" зі сплати кредиторської заборгованості у розмірі 77 523 979,91 грн. також зазначено, що у Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецдоррембуд" є кредитні зобов'язання перед банківською установою АБ «Південний» у розмірі 12 742 853,56 грн.
Відповідно до балансової довідки за вих. №15 від 14.05.2019 повідомлено, що станом на 14.05.2019 року у Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецдоррембуд» наявні відкриті рахунки в банківських установах на яких наявні грошові кошти у наступному розмірі:
№ НОМЕР_1 в АТ «РАДАБАНК», МФО 306500 залишок становить - 84,17 грн.;
№26007000404001 в АТ «АКБ «КОНКОРД», МФО 307350 залишок становить - 5 924,54 грн.;
№26007010038284 в АБ «Південний», МФО 328209 залишок становить - 4 295,46 грн.
Також Відповідач зазначає, що у період з січня 2019 року та до теперішнього часу Господарським судом Дніпропетровської області було прийнято більше шести судових рішень в яких підприємство Відповідача являється Відповідачем по вказаним справам та стягнуто на користь контрагентів, в тому числі - ТОВ «Євробуд Плюс», більше 8 млн. грн. (номера справ: 904/4517/18, 904/4519/18, 904/4627/18, 904/4769/18, 904/4776/18, 904/4521/18).
Передумови, що стали підставою для звернення до суду з відповідною заявою полягають у неналежному виконанні своїх посадових обов'язків попереднім керівним складом нашого підприємства.
Позивач зазначає, що 28.02.2019 року призначений новий директор, підприємство прикладає всіх зусиль для поліпшення фінансового стану підприємства.
Відповідач вимушений звернутися до суду із заявою про розстрочення виконання рішення, оскільки в разі одноразового стягнення суми понад 1,5 млн. грн. підприємство вимушене буде зупинити господарську діяльність, більше того, це може призвести до початку процедури банкрутства Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецдоррембуд».
Щодо коштів, які зараз є на рахунках підприємства Відповідача, заявник зауважує наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецдоррембуд» станом на дату звернення до суду з даною заявою є підрядником за численними контрактами та договорами, відповідно до чого, кошти, що розміщені на банківських рахунках заявника є коштами, які спрямовані нашому підприємству з відповідним призначенням, як то: виконання робіт; закупівля матеріалів; оплата праці робітникам; тощо.
Таким чином, в разі списання грошових коштів, розміщених на наших рахунках в банківських установах в рахунок сплати зобов'язання по рішенню суду у справі №904/4521/18 Відповідач буде вимушений призупинити роботи по діючим договорам.
Зазначені грошові кошти не відносяться до прибутку підприємства, а є авансуванням за відповідними договорами. Такі грошові кошти не можуть використовуватись підприємством за іншим цільовим призначенням, крім виконання робіт обумовлених договором. Лише після підписання сторонами актів виконаних робіт грошові кошти будуть вважатися прибутком підприємства. В разі списання коштів, які є авансуванням, роботи будуть припинені.
Позивач просить суд врахувати, що задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду буде сприяти не тільки забезпеченню захисту майнових інтересів позивача щодо отримання грошових коштів, а й збереженню десятків робочих місць, запобігання банкрутства підприємства.
Крім того, підприємство є одним з найбільших підрядників у Дніпропетровській області з ремонту автодоріг. У зв'язку із численними боргами контрагентів перед нашим підприємством, іншими фінансовими проблемами наразі існують реальні ризики зупинення господарської діяльності підприємства Відповідача.
Представники Позивача та Відповідача в судове засідання не з'явилися, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляли, про час, дату та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Розглянувши заяву Відповідача суд виходив з наступних підстав.
Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
За приписом ст.18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Разом з тим, згідно ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Так, статтею 239 ГПК України визначено, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Відповідно до ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Господарський суд на підставі статті 331 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.
Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання.
Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.
Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 331 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.
Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Аналогічна правова позиція висвітлена у п. 7.1., п. 7.1.2. та п.7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17 жовтня 2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України".
Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України №5-пр/2013 від 26.06.2013 року, розстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
В обґрунтування поданої заяви про розстрочення виконання рішення Відповідач посилається на те, що надання розстрочки буде сприяти не тільки забезпеченню захисту майнових інтересів Позивача щодо отримання грошових коштів, а й збереженню десятків робочих місць, запобігання банкрутства підприємства, підприємство є одним з найбільших підрядників у Дніпропетровській області з ремонту автодоріг. У зв'язку із численними боргами контрагентів перед підприємством, іншими фінансовими проблемами існують реальні ризики зупинення господарської діяльності підприємства Відповідача.
Господарський суд вважає, що заходи примусового стягнення з Відповідача заборгованості зможуть не тільки не надати очікуваного результату, а й можуть мати своїм наслідком накопичення нових боргів при неможливості їх погашення.
Суд враховує, що Заявник не ухиляється від виконання рішення суду, маючи намір добровільно виконати рішення суду та самостійно здійснювати погашення суми боргу.
Надання розстрочки виконання рішення є виключним заходом, який має застосовуватись лише за наявності поважних причин та при найменшій шкоді кредитору.
При цьому, затримка у виконанні рішення не повинна бути надто тривалою та такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", заява №22774/93, п. 74, ЄСПЛ 1999-V).
За практикою Європейського суду в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення п. 1 ст. 6 Конвенції ("Корнілов та інші проти України", заява N36575/02); І навіть, два роки та сім місяців, не визнавались надмірними і не розглядалися, як такі, що суперечать вимогам розумного строку, передбаченого ст.6 Конвенції (справа "Крапивницький та інші проти України", заява N60858/00).
Суд, враховуючи практику Європейського суду з прав людини та, беручи до уваги докази, надані Відповідачем, зазначає про те, що Заявник просить не відстрочити виконання рішення, а здійснити його розстрочення, що свідчить про намір здійснення швидкого виконання рішення, однак поступово та частинами, з огляду на конкретні обставини даної справи та розмір заборгованості, яку Відповідач не спроможний сплатити на користь Позивача єдиним платежем.
Розстрочення виконання рішення для боржника в даному випадку не є інструментом ухилення від виконання рішення, боржник лише намагається через існування певних обставин, які таке виконання ускладнюють, забезпечити повне виконання рішення та остаточне погашення заборгованості перед стягувачем.
У даній справі розстрочення виконання рішення суду здійснюється з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора, тобто, справедливий баланс інтересів сторін у цій справі в разі надання розстрочки буде дотриманий.
Суд, надавши оцінку дотримання принципу пропорційності, тобто встановлення справедливого балансу між інтересами суспільства в цілому та вимогою захисту основних прав стягувача і можливістю тимчасового обмеження його права на законне сподівання отримати кошти, вважає, що наведені боржником обставини є такими, що істотно ускладнюють негайне виконання рішення про стягнення грошових коштів на користь стягувача.
З метою дотримання справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу і вимогами захисту основних прав стягувача (його права на отримання грошових коштів, стягнутих за судовим рішенням), суд допускає можливість розстрочки виконання судового рішення на суму боргу.
Як зазначалося раніше, розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення.
Оцінивши як доводи боржника, так і доводи стягувача, враховуючи фінансовий стан обох сторін, суд дійшов висновку, що надання розстрочки виконання рішення на шість місяців не порушить принципу збалансованості інтересів сторін.
Згідно зі ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Зібрані у справі докази вказують на те, що боржник має намір виконувати рішення суду в добровільному порядку, відтак суд приймаючи до уваги можливий строк розстрочки встановлений ст. 331 ГПК України, враховуючи матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору та інші обставини справи дійшов висновку про задоволення заяви частково та розстрочення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2019 у справі №904/4521/18 на 6 місяців згідно наступного графіка:
№ платежугранична дата чергового погашеннящомісячна сума до погашення (у грн.)
131.05.2019256 928,33
230.06.2019256 928,33
331.07.2019256 928,33
431.08.2019256 928,33
530.09.2019256 928,33
631.10.2019256 928,33
1 541 570
Керуючись ст.ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецдоррембуд" про розстрочення виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2019р. по справі №904/4521/18 задовольнити частково.
Розстрочити виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2019 у справі №904/4521/18 на 6 (шість) місяців згідно наступного графіка:
№ платежугранична дата чергового погашеннящомісячна сума до погашення (у грн.)
131.05.2019256 928,33
230.06.2019256 928,33
331.07.2019256 928,33
431.08.2019256 928,33
530.09.2019256 928,33
631.10.2019256 928,33
1 541 570
В решті вимог - відмовити.
Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст.235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.І. Красота