Справа № 703/913/19
1-кс/703/978/19
17 травня 2019 року м. Сміла
Слідчий суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1 ,
з секретарем судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши в залі суду в м. Сміла клопотання слідчого СВ Смілянського відділу поліції в Черкаській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12019250230000320 від 02.03.2019 року стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Сміла Черкаської області, українка, громадянка України, з середньою освітою, не працююча, незаміжня, утриманців не має, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої,
підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
за участю
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
у присутності підозрюваної ОСОБА_4 ,
Слідчий СВ Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 звернувся з погодженим прокурором ОСОБА_5 клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Своє клопотання мотивує тим, що ОСОБА_4 за попередньою змовою та разом з ОСОБА_7 придбали в невстановленому місці і особи кристалічну речовину білого кольору, яку зберігали з метою збуту за місцем свого постійного проживання і 0,0937 г якої 7 березня 2019 року близько 11 год. 40 хв. збули за 400 грн. особі зі зміненими анкетними даними - ОСОБА_8 .
Згідно з висновком експерта від 13 березня 2019 року кристалічна речовина білого кольору містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено, - метадон масою 0,0937 г.
За вказаним фактом Смілянським ВП ГУНП в Черкаській області 2 березня 2019 року внесено відомості до ЄРДР за № 12019250230000320 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КПК України.
15 березня 2019 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні цього злочину.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з огляду на наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме з огляду на те, що підозрювана може переховуватися від слідства та суду, незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення. Вважає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти цим ризикам.
Підозрювана та захисник заперечували проти задоволення клопотання слідчого, просили застосувати більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою. Зазначили, що підозрювана має постійне місце проживання, що зменшує ризик переховуватись від органу досудового розслідування і суду. Вона, також, є інвалідом 3 групи по життєво та на даний час перебуває на замісній терапії, у зв'язку з чим повинна перебувати під постійним наглядом лікарів. Вказали, що зазначені в клопотанні ризики є необґрунтованими та не підтвердженні будь-якими доказами. Підозрювана ніяким чином не може впливати на свідків у цьому кримінальному правопорушенні, оскільки коло свідків було встановлено до оголошення підозри. Вони вже всі були допитані, а тому ОСОБА_4 не зможе вплинути на їх покази. Належних доказів протиправної поведінки після оголошення їй підозри прокурором не надано. Крім того, просили врахувати, що щодо ОСОБА_4 вже обирався запобіжний захід в межах цього кримінального провадження у вигляді цілодобового домашнього арешту, який сплинув 12 травня 2019 року. З цього часу підозрювана не вчиняла дій щодо переховування від органів досудового розслідування, з'являлась на виклики слідчого та суду.
Слідчий суддя, вислухавши учасників судового провадження та дослідивши матеріали, що додані до клопотання, приходить до наступного висновку.
Як вбачається з приєднаного до матеріалів справи витягу з ЄРДР кримінальне провадження № 12019250230000320 відкрите 2 березня 2019 року за фабулою, зазначеною слідчим у клопотанні.
Постановою прокурора Смілянської місцевої прокуратури продовжено строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 15 червня 2019 року.
Частиною 1 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідності до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Стаття 178 КПК України зобов'язує суд при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім ризиків, визначених у статті 177 КПК України, на підставі наданих сторонами матеріалів кримінального провадження оцінити в сукупності всі обставини, що можуть вплинути на прийняття цього рішення.
Відповідно до статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу. Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою застосовується виключно у випадках, передбачених частиною 2 статті 183 КПК України.
Відповідно до ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про наявність обґрунтованої підозри, наявність хоча б одного із ризиків, передбачених ст.177 КПК України та недостатність більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КПК України, свідчать протокол обшуку від 14 березня 2019 року, протокол допиту свідків ОСОБА_9 від 14 березня 2019 року, ОСОБА_10 від 17 березня 2019 року, ОСОБА_8 від 15 березня 2019 року.
У клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим та прокурором вказується на ризики переховування від слідства та суду, незаконно впливу на свідків у вказаному кримінальному провадженні, а також вчинення іншого кримінального правопорушення.
Аналізуючи пояснення прокурора щодо наявних ризиків та долучені до клопотання матеріали, слідчий суддя зазначає наступне.
Прокурор стверджує, що підозрювана може впливати на свідків в межах цього кримінального провадження. Однак до матеріалів справи не додано жодного доказу на підтвердження того, що ОСОБА_4 вчиняла будь-які дії щодо встановлення кола осіб цих свідків, зв'язку з ними через технічні засоби чи через інших осіб.
Враховуючи склад злочину, в якому підозрюється ОСОБА_4 , а також порядок його фіксування, слідчий суддя вважає, що твердження прокурора про існування цього ризику є непідтвердженим та передчасним. Доказів зворотнього слідчому судді не надано.
В той же час слідчий суддя враховує, що ОСОБА_11 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, офіційно не працевлаштована, в зареєстрованому шлюбі не перебуває. На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що соціальні зв'язки підозрюваної не можна визнати стійкими Враховуючи наведене в сукупності із ступенем суспільної небезпечності злочину, в слідчого судді наявні підстави вважати, що з метою уникнення покарання підозрювана може переховуватись від слідства і суду.
Як вбачається з довідки про судимість підозрювана неодноразово вчиняла аналогічні злочини і на даний час має не зняту і не погашену судимість. Вона не має постійного місця роботи, тому й регулярного доходу, за твердженням сторони захисту потребує постійного лікування, а тому на думку слідчого судді, наявний ризик, що вона може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Однією з підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в клопотанні зазначено те, що ОСОБА_4 під час дії попереднього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в супереч вимогам ухвали слідчого судді щодо заборони відлучатись з місця свого постійного проживання цілодобово, самовільно його залишила, а в подальшому змінила місце проживання, чим порушила покладені на неї обов'язки. На підтвердження викладеного до матеріалів справи додано повідомлення начальник Смілянського ВП від 8 квітня 2019 року про те, що ОСОБА_4 була відсутня за місцем свого проживання.
Оскільки за твердження сторони обвинувачення порушення покладених на підозрювану обов'язків відбулось під час дії попередньої ухвали про обрання запобіжного заходу, наведені обставини повинні були бути умовою для ініціювання прокурором зміни запобіжного заходу на більш суворий. Так як викладені в наведеному повідомленні обставини не підкріплені будь-якими іншими доказами, слідчий суддя не враховує їх під час розгляду цього клопотання.
Згідно з п. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
У відповідності з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Частино 4 наведеної статті передбачено, що якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Оскільки слідчим та прокурором не доведено всіх зазначених в клопотанні ризиків, а також того, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів на даному етапі не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КК України, суд вважає за можливе у відповідності до ст. 179 КПК України не застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід в виді тримання під вартою, а застосувати до неї запобіжний захід в виді цілодобового домашнього арешту за місцем її фактичного проживання.
Відповідно до статті 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або в певний період доби та може бути застосований до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 62 Конституції України, ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 177, 178, 194, 309, 372,376 КПК України, -
Відмовити у задоволенні клопотання слідчого СВ Смілянського відділу поліції в Черкаській області ОСОБА_3 , погодженого прокурором Смілянської місцевої прокуратури ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 .
Застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 уродженки м. Сміла Черкаської області цілодобовий домашній арешт за адресою: АДРЕСА_1 .
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за її поведінкою мають право з'являтися в житло під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.
Покласти на підозрювану такі обов'язки:
1) не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 цілодобово, за винятком випадків необхідності отримання медичної допомоги та необхідності прибуття за викликом до слідчого, суду чи іншого уповноваженого органу держави;
2) прибувати до органу досудового розслідування та прокурора за першою вимогою;
Визначити строк дії ухвали слідчого судді до 15.06.2019 року включно, але не більше строку досудового розслідування.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту передати для виконання до Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області та негайно поставити на облік підозрювану ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомити про це слідчого та прокурора.
Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Черкаської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строків на її оскарження, а в разі оскарження - після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст ухвали оголошено 21.05.2019 року.
Слідчий суддя: ОСОБА_1