Справа № 703/2985/18
2/703/458/19
16 травня 2019 року
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області у складі
головуючого судді Кирилюк Н.А.
секретаря Римським Д.І.,
розглянувши клопотання представника відповідача про призначення експертизи під час судового розгляду цивільної справи № 703/2985/18
за участю представників
позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3
відповідача ОСОБА_4
про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири
керуючись ч.6 ст.259 ЦПК України
встановив:
предстаником відповідача подано клопотання про признаачення судової товарознавчої експеризи для визначення розмірів збитків затоплення квартири. Своє клопотання обгрунтовував тим, що матеріали справи не містять обгрунтованих доказів щодо визначення вартості заподіяних збитків, що може суттєво вплинути на об'єктивність судового рішення, тому просив призначити експертизу та для вирішення поставити питання експерту щодо ринкової вартості товарів (речей), яким заподіяна матеріальна шкода на момент проведення експертизи, який ступінь зношення товарів на момент заподіяння їм шкоди, чи підлягають товари (речі) надані експерту відновленню та ремонту з урахуванням їх природного зносу, чи є причинно-наслідковий зв'язок між затопленням і пошкодженням майна.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав завлене клопотання, вказуючи, що висновок про вартість об'єкту оцінки містить лише загальну суму завданих збитків, однак не містить методики її рохрахунку та складових, що стали підставою для здійснення розрахунків. Крім того, вказував, що строк дії висновку закінчився за спливом шестимісячного строку.
Представники відповідачки заперечували проти задоволення клопотання, вважали що на даниій стадії процесу вказане клопотання не може бути поданим, вказуючи, що його задоволення призведе до необгрунтованого затягування розгляду справи.
Дослідивши клопотання та вислухавши думку учасників, суд вважає його таким, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Стаття 2 Цивільного процесуального кодексу України визначає, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до статті 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Згідно з частиною 3 статті 182 ЦПК України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено - він встановлюється судом.
Відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву.
Завданням підготовчого провадження цивільним процесуальним законодавством визначено як процедуру вчинення певного обсягу дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Статтею 209 ЦПК України передбачено, що завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів.
З огляду на вищевикладене, представником відповідача клопотання про призначення експертизи заявлено з порушенням процесуальних строків, так як за загальними правилами цивільного судочинства, воно може бути подано з відзивом на позов так і під час підготовчого провадження як стадії збору доказів. Так як, клопотання про призначення експеризи заявлено під час судового розгляду вже після закінчення з'ясування всіх обставин, суд відмовляє у його задоволенні. Крім того, судом при прийнятті рішення враховується, що представником відповідача не було обгрунтоване причини заявлення клопотання саме на цій стадії судового розгляду.
Керуючись ст.ст. 2, 83, 120, 197, 209 Цивільного процесуального кодексу України, суд
постановив:
Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про призначення товарозначої експертизи у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_5 до Обслуговуючого кооперативу «Сміла» "про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири"
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили негайно після її проголошення.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення, включаються до апеляціної скарги на рішення суду.
Повний текст ухвали виготовлений 21.05.2019 року.
Головуючий