Справа № 127/4670/19
Провадження 2/127/636/19
21 травня 2019 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Борисюк І.Е., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк», до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
До Вінницького міського суду Вінницької області звернувся ОСОБА_1 , який діє в інтересах Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк», з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 18.09.2017 між позивачем та відповідачем було підписано заяву-договір № 2017/І_С/220-000679 про приєднання до Правил відкриття та обслуговування поточного рахунку фізичної особи, операції за яким здійснюються з використанням електронних платіжних засобів та надання послуг за платіжними картками ПАТ АБ «Укргазбанк» за тарифним планом Універсальна картка «Домовичок до пари». Підписавши дану заяву відповідачка приєдналася до умов кредитного договору № 2017/ОВР/220-000249 від 18.09.2017. У порушення умов кредитного договору відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконала, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 25.10.2018 становить 8 975, 32 гривень, з яких: 5 745, 01 гривень - поточна заборгованість за кредитом; 2 327, 19 гривень - прострочена заборгованість за кредитом; 268, 23 гривень - поточна заборгованість по процентах за користування кредитом; 634, 89 гривень - прострочена заборгованість по процентах за користування кредитом.
Вищевикладене й стало підставою для звернення до суду представника позивача із вимогою про стягнення з відповідача на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» заборгованості за кредитним договором № 2017/ОВР/220-000249 від 18.09.2017 в розмірі 8 975, 32 гривень. Також, представник позивача просив суд стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1 921, 00 гривень.
Ухвалою суду від 11.03.2019 вищевказану заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Також, даною ухвалою запропоновано учасникам справи надати суду заяви по суті справи та докази у строк, встановлений судом.
З матеріалів справи вбачається, що поштове відправлення із ухвалою суду від 11.03.2019 та копією позовної заяви із додатками, направлені відповідачу за адресою його місця проживання (перебування), зареєстрованою у встановленому законом порядку, повернулися до суду із відміткою «відмова». Крім того, судом було опубліковано оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України про розгляд даної справи в суді.
Тому, враховуючи положення ст. 128 ЦПК України, вважається, що відповідач був повідомлений про розгляд справи.
У строк, визначений судом ухвалою суду від 11.03.2019, від відповідача відзив на позов не надійшов. Будь-які докази по справі чи клопотання від відповідача, також, на адресу суду не надійшли.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від учасників справи до суду не надходили.
Враховуючи вищевикладене та положення ст. 279 ЦПК, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.
При розгляді справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).
За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Таким чином, за правилами ч. 1 ст. 634 ЦК України, судом встановлено, що відповідач уклав з позивачем договір про надання банківських послуг, підписавши 18.09.2017 заяву - договір № 2017/І_С/220-000679 про приєднання до Правил відкриття та обслуговування поточного рахунку фізичної особи, операції за яким здійснюються з використанням електронних платіжних засобів та надання послуг за платіжними картками ПАТ АБ «Укргазбанк», в якій зазначено, що дана заява разом з Правилами, Тарифним планом, умовами банківських продуктів/пакетів (що розміщені всі на сайті банку) є договором комплексного банківського обслуговування, договір № 2017/ОВР/220-000249. (а.с. 21)
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Судом прийнято до уваги, що положення ст. 204 ЦК України встановлюють презумпцію правомірності правочину.
Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п. 3. ч. 1 ст. 3 ЦК України.
Статтею 627 ЦК України закріплений принцип свободи договору, згідно з яким сторони вільні в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
На виконання умов кредитного договору № 2017/ОВР/220-000249 від 18.09.2017 відповідачу позивачем була видана кредитна картка 19.03.2019, що підтверджується розпискою відповідача від 19.03.2018. (а.с. 22)
Відповідно до п. 4 вищевказаного договору, програма кредитування - «Універсальна картка «Домовичок» (в рамках ЗКП)». Також даним пунктом договору визначено умови кредитування.
Згідно з розрахунком, наданим позивачем, заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором № 2017/ОВР/220-000249 від 18.09.2017, станом на 25.10.2018 становить 8 975, 32 гривень, з яких: 5 745, 01 гривень - поточна заборгованість за кредитом; 2 327, 19 гривень - прострочена заборгованість за кредитом; 268, 23 гривень - поточна заборгованість по процентах за користування кредитом; 634, 89 гривень - прострочена заборгованість по процентах за користування кредитом. (а.с. 10)
З виписки по особовому рахунку відповідача судом досліджено рух коштів і встановлено: отримання відповідачем кредитних коштів, неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору № 2017/ОВР/220-000249 від 18.09.2017 та наявність заборгованості, відображеної у розрахунку. (а.с. 11-13)
Судом перевірено розрахунок заборгованості відповідача перед позивачем і встановлено його відповідність вимогам чинного законодавства України та умовам кредитного договору.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно з ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), відповідно до ст. 610 ЦК України.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, відповідно до ст. 611 ЦК України.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Судом встановлено, що відповідачем перед позивачем заборгованість по кредитному договору № 2017/ОВР/220-000249 від 18.09.2017 не погашена. Належних розрахунків відповідач не веде, відповідно ухиляється від виконання зобов'язань, взятих на себе згідно з даним кредитним договором.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч. 1 та ч. 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 і ч. 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно ч. 1 - ч. 3 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви, а відповідач - разом з поданням відзиву.
Сторонами по справі у відповідності до ч. 4 ст. 83 ЦПК України не було повідомлено про неможливість подання доказів у встановлений законом строк. Крім того, будь-які інші докази, ніж ті, що були надані позивачем разом із позовом, до суду сторонами по справі подані не були. Заяви про те, що доданий до справи або поданий до суду учасником справи для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є підробленим, до суду не надходили.
Будь-які клопотання про витребування доказів по справі в зв'язку з неможливістю їх самостійного надання та заяви про забезпечення доказів до суду сторонами по справі не подавалися.
Суд вважає, що кожна із сторін по даній справі була належним чином поінформована про право надати суду будь-які докази для встановлення наявності або відсутності обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, а також прокоментувати їх. Крім того, сторони по справі не були позбавлені можливості повідомити суду й інші обставини, що мають значення для справи.
Також, судом в ухвалі суду від 11.03.2019 було роз'яснено сторонам по справі наслідки ненадання суду доказів по справі, дії в разі неможливості надання доказів, а також право і порядок звернення до суду із заявами та клопотаннями.
Отже, кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЦК України особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд.
Згідно із ч. 2 ст. 13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
В даному випадку, суд позбавлений права на збирання доказів по справі з власної ініціативи, що було б порушенням рівності прав учасників судового процесу.
Відповідно до ч. 2 і ч. 3 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з п. 2, п. 4, п. 6 - п. 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно із ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Таким чином, враховуючи вищевикладене та положення ч. 8 ст. 279 ЦПК України, судом досліджуються докази і письмові пояснення, викладені в заявах по суті, в даному випадку - пояснення, викладені в позовній заяві і докази, надані разом із позовом.
Суд, дослідивши письмові пояснення, викладені позивачем у позові, та оцінивши, відповідно до ст. 89 ЦПК України, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів, наявних в справі, у їх сукупності, враховуючи вищевикладене, прийшов до переконання в тому, що позов підлягає задоволенню.
Договір № 2017/ОВР/220-000249 від 18.09.2017 є домовленістю сторін цього договору, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України. Предметом виконання як невід'ємним елементом виконання договору є ті конкретні суб'єктивні права і конкретні юридичні обов'язки для набуття, здійснення і виконання яких конкретні суб'єкти права вступають в конкретні правовідносини і, відповідно, до вимог норми права, що реалізується, вчиняються належні правомірні дії.
Суд вважає, що ОСОБА_2 порушено вимоги ст. 526 ЦК України, згідно з якими зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а також вимоги ст. 1049 ЦК України, яка вказує, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику в строк та в порядку, встановленому договором. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Добровільно відповідач не провів розрахунок за кредитним договором в строки, визначені його умовами, тому сума боргу підлягає примусовому стягненню.
Враховуючи вищевикладене, а також ст. 16 ЦК України, згідно з якою суд може захистити цивільне право або інтерес у спосіб, що встановлений договором або законом, суд приходить до висновку, що в даному випадку існують підстави та необхідність для захисту прав позивача, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача згідно з кредитним договором № 2017/ОВР/220-000249 від 18.09.2017 заборгованості в сумі 8 975, 32 гривень, з яких: 5 745, 01 гривень - поточна заборгованість за кредитом; 2 327, 19 гривень - прострочена заборгованість за кредитом; 268, 23 гривень - поточна заборгованість по процентах за користування кредитом; 634, 89 гривень - прострочена заборгованість по процентах за користування кредитом.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, судом встановлено наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом встановлено сплату позивачем при зверненні до суду судового збору в сумі 1 921, 00 гривень, що підтверджується платіжним дорученням від 06.02.2019. (а.с. 1)
Доказів понесення сторонами по справі інших судових витрат суду не надано.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1 921, 00 гривень.
Враховуючи вищенаведене та керуючись Конституцією України, п. 3 ч. 1 ст. 3, ст.ст. 15, 16, 525, 526, ч. 1 ст. 530, ст.ст. 536, 610, 611, ч. 1 ст. 612, ст.ст. 627, 629, ч. 1 ст. 1046, ст. 1049, ч. 2 ст. 1050, ч. 1 та ч. 2 ст. 1054 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 10-13, 76-83, 89, 133, ч. 1 ст. 141, ст.ст. 229, 258, 259, 263-265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» заборгованість по кредитному договору № 2017/ОВР/220-000249 від 18.09.2017 в сумі 8 975 (вісім тисяч дев'ятсот сімдесят п'ять) гривень 32 копійки.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» судовий збір в сумі 1 921, 00 гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення шляхом подання апеляційної скарги через Вінницький міський суд Вінницької області або до Вінницького апеляційного суду.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання, зареєстроване у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 .
Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк», ЄДРПОУ 23697280, місцезнаходження: м. Київ, вул. Б.Хмельницького, буд. 16-22.
Рішення суду складено 21.05.2019.
Суддя: