Справа № 697/1191/19
№ пров. 6/697/157/2019
21.05.2019 р.
Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді - Льон О.М.
за участю секретаря судового засідання - Дрянової Н.В.
розглянувши подання Канівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа,-
Канівський міськрайонний відділ ДВС Головного територіального управління юстиції звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа до виконання нею своїх зобов'язань зі сплати боргу. Подання мотивоване тим, що на виконанні у державного виконавця знаходиться вимога № Ф-7249-17У від 20.08.2018 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН - НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ГУ ДФС у Черкаській області боргу в сумі 18594,51 грн. Боржник не виконує зобов'язання за виконавчим документом та ухиляється від його виконання.
У судове засідання державний виконавець Канівського міськрайонного відділу ДВС не з'явився, в подані міститься клопотання про розгляд подання у відсутність державного виконавця.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає що подання не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Статтею 441 ЦПК України передбачено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення.
Закон України від 21.01.1994 «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України»(з подальшими змінами) регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.
Зазначеним Законом не передбачено за ухвалою суду тимчасове обмеження виїзду за кордон боржника до виконання рішення суду.
Так, відповідно до п. 2 ч. 1ст. 6 цього Закону, громадянинові України у випадку, якщо діють неврегульовані договірні зобов'язання, то до виконання зобов'язань або розв'язання спору може бути відмовлено у видачі паспорта для виїзду за кордон.
Згідно з ч.ч. 2, 4 ст. 6Закону «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», громадянинові України, який має паспорт, у випадках, передбачених п.п. 1-9 ч.1 цієї статті, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон або у вказаних випадках паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено.
Таким чином, за наявності підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, до громадянина в залежності від наявності чи відсутності паспорта для виїзду за кордон застосовується: відмова у видачі паспорта; відмова у виїзді за кордон; тимчасове затримання чи вилучення паспорта для виїзду за кордон.
Статтею 6 цього Закону передбачено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, а громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон. Зазначеною статтею не передбачено здійснення таких дій як встановлення тимчасового обмеження судом права виїзду громадянина за межі України.
Крім того, слід зазначити, що право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду, зобов'язань, тобто наявність лише самого зобов'язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.
Оскільки, відповідно до ч. 4 ст. 441 ЦПК України, подання розглядається судом негайно, без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного виконавця, то саме на останнього покладається тягар доказування.
Також слід зазначити, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим саме державний виконавець повинен довести суду чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.
До суду надана копія постанови про відкриття виконавчого провадження № 58355990 від 12.02.2019, але відсутні відомості про те, що боржник отримав копію постанови про відкриття виконавчого провадження та інших необхідних документів для вирішення судом питання про необхідність обмеження виїзду ОСОБА_1 за межі України.
До подання державним виконавцем не додано даних про наявність у ОСОБА_1 документа громадянина України на право виїзду з України і в'їзду в неї, перелік яких зазначений в ст. 2 ЗУ «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України», що уможливлює вирішити питання про тимчасове обмеження права виїзду за кордон.
Державним виконавцем не зазначено і не надано жодного доказу на підтвердження того факту, що саме обмеження ОСОБА_1 у виїзді за кордон будь-яким чином вплине на виконання боржником рішення суду і буде сприяти погашенню ним заборгованості.
Стаття 33 Конституції України передбачає, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Громадянин України не може біти позбавлений права в будь-який час повернутися в Україну.
Окрім цього, з матеріалів, долучених до подання не вбачається, що державним виконавцем було вчинено всіх можливих заходів для виконання судового рішення.
Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України орієнтує суди на те, що законом передбачені юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявністю факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання, тому з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, підлягає з'ясуванню судом, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання у повному обсязі або частково.
За таких обставин суд дійшов висновку про не доведення факту належного повідомлення боржника ОСОБА_1 про відкриття процедури примусового виконання про стягнення з нього грошових сум, а відповідно і факту ухилення останнього від виконання покладених на нього вказаним рішенням обов'язків.
Керуючись ст. 33 Конституції України, ст. 441 ЦПК України, Законом України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України», суд, -
У задоволенні подання Канівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа - відмовити.
Апеляційну скаргу на ухвалу може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, а у разі якщо ухвалу постановлено без участі особи, яка її оскаржує, протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали до Апеляційного суду Черкаської області.
Суддя О . М . Льон