Справа № 147/1236/18
Провадження № 1-кп/135/48/19
іменем України
13.05.2019 Ладижинський міський суд Вінницької області
в складі:головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Ладижин Вінницької області кримінальне провадження №12018020300000231 від 03.10.2018 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Велика Стратіївка, Тростянецького району, Вінницької області та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта неповна середня, непрацюючого, не одруженого, раніше судимого, останній раз: 14.01.2014 Тростянецьким районним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України приєднано невідбуту частину покарання за вироком Тростянецького районного суду від 27.12.2012 і остаточно призначено покарання 3 роки 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 18.10.2016 на підставі ухвали Могилів-Подільського міського суду Вінницької області від 07.10.2016 згідно ст. 81 КК України умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 21 день,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 395 КК України,
сторони кримінального провадження: прокурор ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_3 , захисник обвинуваченого ОСОБА_5 ,
ОСОБА_3 раніше неодноразово судимий за вчинення злочинів різного ступеня тяжкості, а саме: засуджений 14.01.2014 Тростянецьким районним судом Вінницької області за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі. Після звільнення з місць позбавлення волі ОСОБА_3 належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, на протязі року скоїв три правопорушення громадського порядку. В зв'язку з цим, на підставі постанови Тростянецького районного суду Вінницької області від 07.06.2018 ОСОБА_3 встановлено адміністративний нагляд строком на один рік із застосуванням наступних обмежень: заборонено відлучатись з постійного місця проживання в період з 22 години до 6 години за винятком днів та годин роботи; заборонено відвідувати торгівельні заклади, де проводиться продаж спиртних напоїв на розлив; заборонено виїзд за межі Тростянецького району без дозволу керівництва Тростянецького ВП Бершадського ВП ГУ НП у Вінницькій області; зобов'язано з'являтись в службовий кабінет начальника сектору Тростянецького ВП Бершадського ВП ГУ НП у Вінницькій області кожного другого, четвертого понеділка щомісячно на 9 годину.
ОСОБА_3 став на шлях злісного порушення правил адміністративного нагляду, встановлених Законом України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» від 1 грудня 1994 року № 264/94-ВР (зі змінами та доповненнями). Так, ОСОБА_3 , достовірно знаючи про встановлення йому постановою Тростянецького районного суду Вінницької області від 07.06.2018 адміністративного нагляду строком на один рік, будучи ознайомлений зі встановленими обмеженнями, умисно, маючи на меті ухилитись від адміністративного нагляду, не повідомивши керівництво Тростянецького відділення поліції Бершадського ВП ГУ НП у Вінницькій області, які здійснюють за ним нагляд, без дозволу посадових осіб Тростянецького відділення поліції Бершадського ВП ГУ НП у Вінницькій області на виїзд в особистих справах за межі проживання, порушуючи правила адміністративного нагляду, в період з 23.09.2018 по 30.09.2018 без поважних причин самовільно залишив своє постійне місце проживання, що розташоване в АДРЕСА_1 , протягом вказаного періоду часу був відсутній за даною адресою та його місцезнаходження було невідоме.
Органи досудового розслідування кваліфікували вказані дії ОСОБА_3 за ст. 395 КК України, як самовільне залишення особою місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду.
17 жовтня 2018 року між прокурором Бершадської місцевої прокуратури Вінницької області ОСОБА_4 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні та ОСОБА_3 в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469 та 472 КПК України, у присутності захисника укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно з даною угодою прокурор та ОСОБА_3 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного провадження обставин, ОСОБА_3 зобов'язався під час судового розгляду у повному обсязі сформульованого обвинувачення беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні даного злочину. Також, сторонами угоди узгоджено покарання, яке ОСОБА_3 повинний понести за вчинений ним злочин, а саме: за ст. 395 КК України у вигляді арешту строком на два місяці. В угоді отримана згода обвинуваченого на призначення вказаного покарання. В угоді також передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені підозрюваному.
Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до правил ст.ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.
Обвинувачений, якого підтримав захисник, в судовому засіданні також просив вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 395 КК України, в обсязі обвинувачення, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, заявив, що здатний виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.
Злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 згідно із ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, від якого потерпілих немає.
Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що ОСОБА_3 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_3 є щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 судом не встановлено.
На підставі об'єктивно з'ясованих обставин, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , умови угоди про визнання винуватості, її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, діям обвинуваченого надана правильна правова кваліфікація за ст. 395 КК України, а тому наявні всі правові підстави для затвердження вказаної угоди та призначення ОСОБА_3 узгодженого сторонами цієї угоди покарання.
Враховуючи викладене, керуючись п. 1 ч. 3 ст. 314, ч. 2 ст. 373, ст. ст. 122, 374, 474 та 475 КПК України, суд
Затвердити угоду, укладену 17 жовтня 2018 року між прокурором Бершадської місцевої прокуратури Вінницької області ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 про визнання винуватості.
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 395 КК України, за якою призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 17 жовтня 2018 року покарання у виді арешту на строк 2 (два) місяці.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Апеляційного суду Вінницької області через Ладижинський міський суд Вінницької області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя