Тростянецький районний суд
Вінницької області
справа № 147/563/18
номер провадження № 2/147/122/19
14 травня 2019 року Тростянецький районний суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Дудікова А.В.,
при секретарі Івасюк А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження, у приміщенні Тростянецького районного суду Вінницької області цивільну справу № 147/563/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Тростянецький міжрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, про визнання батьківства,
встановив:
У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа Тростянецький міжрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, про визнання батьківства.
Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що в 1989-1990 р. його мати ОСОБА_3 проживала з ОСОБА_2 в цивільному шлюбі. Вони мешкали в будинку АДРЕСА_1 . В середині 1990 р. співмешканець матері ОСОБА_2 був призваний на строкову військову службу, після чого в подальшому виїхав в Російську Федерацію в м. Москва на роботу, де і до сьогоднішнього дня працює та проживає. ІНФОРМАЦІЯ_1 . народився ОСОБА_1 Мати позивача не перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , а тому була відсутня його заява до органів державної реєстрації актів цивільного стану про батьківство відносно нього. Запис про батька в книзі реєстрації народжень було здійснено за вказівкою матері, у відповідності до ст. 135 СК України. Відповідач знав про народження ОСОБА_1 , підтримував його, періодично приїжджав та мав намір подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану заяву про своє батьківство відносно позивача, але мати позивача померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . і в позасудовому порядку даний спір вирішити неможливо. Позивач просив визнати ОСОБА_2 його батьком та зобов'язати відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Тростянецькому та Чечельницькому районах Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області внести зміни до актового запису №3 від 02.01.1991 р. про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , шляхом зазначення відомостей про батька - ОСОБА_2
Ухвалою Тростянецького районного суду Вінницької області від 13.03.2019 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій просив суд розглянути справу без його участі та задовольнити позов.
Відповідач у судове засідання не з'явився, подав до суду нотаріально посвідчену заяву, в якій позовні вимоги про встановлення факту його батьківства визнав та просив суд розглянути справу без його участі.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, в.о. начальника відділу ДРАЦС Фартушняк Л.М. подала до суду заяву в якій просила розглянути справу без участі представника, заперечень щодо визнання батьківства за позовною заявою ОСОБА_1 не має.
Згідно з частиною третьою статті 211 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності; якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Суд, ознайомившись з матеріалами справи і оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частинами першою, четвертою статті 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві; у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову; якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Відповідно до ст.55 Конституції України та ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Згідно ч.1 та ч.2 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 . народився ОСОБА_1 , батьками якого записані ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , про що 02.01.1991 р. зроблено відповідний актовий запис за № 3 (а.с.7).
З довідки №86-33720, виданої керівником органу реєстрації актів цивільного стану встановлено, що в свідоцтві про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відомості про батька записані за вказівкою матері, відповідно до ч.1 ст. 135 СК України (а.с.11).
ІНФОРМАЦІЯ_4 . померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 (а.с.8).
Відповідно до ч.1 ст.135 СК України, при народженні дитини у матері, яка не перебуває в шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по-батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Відповідно до ч. 2 ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.
У зв'язку з тим, що мати ОСОБА_1 померла, можливості подати спільну заяву немає, тому виникла необхідність звернутись до суду.
У відповідності до ч. 2, ч. З ч. 4 ст. 128 Сімейного кодексу України, підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч.1 ст. 135 цього Кодексу.
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 року № 3 постановлено, що спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі між собою і не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства, поданою: одним із батьків; особою котра вважає себе батьком; опікуном (піклувальником) дитини; іншою особою, на утриманні якої вона перебуває; самою дитиною, яка досягла повноліття.
Відповідно до статей 213, 215 ЦПК України рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім'я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його ' вчинено) (п. 9 постанови Пленуму).
В пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року N 3 зазначено, що оскільки підстави для визнання батьківства за рішенням суду, зазначені у ст. 128 СК, істотно відрізняються від підстав його встановлення, передбачених у ст. 53 КпШС, суди, вирішуючи питання про те, якою нормою слід керуватися при розгляді справ цієї категорії, повинні виходити з дати народження дитини. Так, при розгляді справ про встановлення батьківства щодо дитини, яка народилася до 1 січня 2004 р., необхідно застосовувати відповідні норми КпШС, беручи до уваги всі докази, що достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства, в їх сукупності, зокрема, спільне проживання й ведення спільного господарства відповідачем та матір'ю дитини до її народження, спільне виховання або утримання ними дитини. Справи про визнання батьківства щодо дитини, яка народилася не раніше 1 січня 2004 р., суд має вирішувати відповідно до норм СК, зокрема ч. 2 ст. 128, на підставі будь-яких доказів, що засвідчують походження дитини від певної особи й зібрані з дотриманням норм цивільного процесуального законодавства.
Статтею 53 Кодексу про шлюб та сім'ю України, чинної на момент виникнення правовідносин, встановлено, що в разі народження дитини у батьків, які не перебувають у шлюбі, при відсутності спільної заяви батьків батьківство може бути встановлене в судовому порядку за заявою одного з батьків або опікуна (піклувальника) дитини, особи, на утриманні якої знаходиться дитина, а також самої дитини після досягнення нею повноліття. При встановленні батьківства суд бере до уваги спільне проживання та ведення спільного господарства матір'ю дитини і відповідачем до народження дитини, або спільне виховання чи утримання ними дитини, або докази, що з достовірністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.
Відповідно до ст.134 СК України, на підставі рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.
Згідно ч.1 та ч.6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи вищевикладене, визнання позову відповідачем, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання батьківства обґрунтованими, та такими, що знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Водночас, зважаючи на визнання відповідачем даного позову, суд застосовує частину першу статті 142 ЦПК України, за якою у разі, зокрема, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Аналогічна норма закріплена частиною третьою статті 7 Закону України «Про судовий збір».
З огляду на викладене необхідно стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст. ст.. 4,77, 81, 141, 213, 259, 264-268, 273, 273 ЦПК України суд -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Тростянецький міжрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, про визнання батьківства, - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянина Російської Федерації, батьком повнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6
Зобов'язати відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Тростянецькому та Чечельницькому районах Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області внести зміни до актового запису №3 від 02 січня 1991 р. про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , шляхом зазначення відомостей про батька - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянин Російської Федерації, національність - українець.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 352 (триста п'ятдесят дві) гривні 40 копійок.
Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у Тростянецькому районі Вінницької області повернути ОСОБА_1 , 50 відсотків судового збору, сплаченого у Тростянецькому відділенні ПАТ «Міжнарожний інвестиційний банк» за квитанцією від 26.04.2018р. №ПН969, що становить 352 (триста п'ятдесят дві) гривні 40 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи до або через відповідні суди, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України, уродженець та житель АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , громадянин Російської Федерації, уродженець с. Ольгопіль Чечельницького району Вінницької області, місце проживання якого зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_3 , виданий Відділом УФМС Росії по м. Москві по району Західне Дегуніно 10.03.2016 р.
Третя особа - Тростянецький міжрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, місцезнаходження якого: 24300, Вінницька область, Тростянецький район, смт. Тростянець, вул. Соборна, 90.
Суддя